Ухвала суду № 87703770, 19.02.2020, Арцизький районний суд Одеської області

справа № 492/135/20

провадження № 2-з/492/3/20

УХВАЛА

про забезпечення позову

19 лютого 2020 року м.Арциз

Арцизький районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Гусєвої Н.Д.,

при секретарі судового засідання Златєвій М.І.,

розглянувши заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АРЦИЗЬКА М`ЯСНА КОМПАНІЯ» про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АРЦИЗЬКА М`ЯСНА КОМПАНІЯ» до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Державного реєстратора відділу надання адміністративних послуг Арцизької районної державної адміністрації Одеської області Сідлецької О.М., -

встановив:

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АРЦИЗЬКА М`ЯСНА КОМПАНІЯ» (далі - ТОВ «АРЦИЗЬКА МК») звернулося до суду до відповідачки з позовною заявою про визнання поновленим на тих самих умовах до 28 лютого 2024 року, укладеного між позивачем та відповідачкою Договору оренди земельної ділянки № 190 від 10 січня 2014 року для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,3651 га, кадастровий номер 5120482100:01:001:0445, стягнення з відповідачки судового збору у розмірі 3153,00 грн., посилаючись на те, що 10 січня 2014 року між сторонами було укладено Договір оренди землі № 190 строком на п`ять років, згідно умов якого відповідачка передала позивачу у платне користування вищевказану земельну ділянку, який набув чинності 28 лютого 2014 року. Відповідно до умов зазначеного Договору, зокрема п. 8 Договору, позивач має переважне право на його поновлення на новий строк, та у цьому разі повинен не пізніше ніж за десять днів до закінчення строку дії договору попередити орендаря про намір продовжити його дію. На виконання вказаних вимог Договору позивачем було направлено відповідачці письмове повідомлення-лист разом із проектом додаткової угоди про поновлення терміну дії укладено між ними Договору оренди землі, однак жодної відповіді від відповідачки не отримав. Натомість остання отримала від позивача орендну плату в натуральній формі, що свідчить про фактичне продовження Договору оренди землі відповідно до приписів п. 8 Договору. Разом з цим, 14 січня 2020 року відповідачка звернулася до центру надання адміністративних послуг при Арцизькій районній державній адміністрації Одеської області про припинення Договору та державним реєстратором вказаного центру 20 січня 2020 року було внесено рішення про припинення оренди (іншого речового права). Позивач вже провів сільськогосподарські роботи на земельній ділянці, вклав кошти, трудові ресурси тощо з метою отримання нового врожаю у 2020 році, належним чином виконував свої зобов`язання, однак дії відповідачки суперечать вимогам п. 8 Договору та порушують законний майновий інтерес позивача.

Також, одночасно з пред`явленням позову до суду позивач звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, яка ухвалою суду від 31 січня 2020 року була повернута заявнику, оскільки заяву було подано без додержання вимог ст. 151 ЦПК України.

Ухвалою суду від 11 лютого 2020 року прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

До суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову, згідно якої позивач просить забезпечити позов шляхом:заборони суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно вчиняти реєстраційні дії щодо земельної ділянки, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Долинівської сільської ради Арцизького району Одеської області, площею 6,3651 га, кадастровий номер 5120482100:01:001:0445, власником якої є ОСОБА_1 , відповідачка по справі, посилаючись на те, щовідповідачка має намір укласти договір оренди вказаної земельної ділянки з іншим орендарем, оскільки відповідачка, незважаючи на те, що після закінчення строку, на який було укладено вищевказаний договір, договірні відносини між сторонами продовжуються та позивачем проведені сільгоспроботи на вказаній земельній ділянці, звернулася до центру надання адміністративних послуг при Арцизькій районній державній адміністрації Одеської області про припинення зазначеного договору і реєстратором було внесено рішення про припинення оренди, що може спричинити значну шкоду позивачу та може зробити неможливим виконання рішення суду у випадку його ухвалення на користь позивача. Крім того, позивач просить суд не вимагати зустрічного забезпечення, оскільки обраний позивачем захід забезпечення позову не впливає на право відповідачки володіти зазначеною земельною ділянкою внаслідок чого не може завдати відповідачці будь-яких збитків.

Представник позивача, відповідач, третя особа в судове засідання не викликалися, оскільки, відповідно до норм ч. 1, ч. 3, ч. 4 ст. 135 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Від представника позивача до суду надійшла заява про розгляд заяви про забезпечення позову у її відсутність, просила задовольнити заяву.

Відповідно до вищезазначених положень норм права розгляд заяви про забезпечення позову здійснюється судом за відсутності учасників справи, внаслідок чого судом, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши докази, оцінивши доводи позивача про необхідність забезпечення позову, і не вирішуючи питання про обґрунтованість позовних вимог по суті, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Статтею 124 Конституції України визначений принцип обов`язковості судових рішень, який із огляду на положення статей 18, 153ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову.

При цьому відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до ст. 151ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову.

Вказана стаття не встановлює для заявника обов`язку надавати докази на підтвердження обставин, якими він обґрунтовує заяву про забезпечення позову.

Згідно з положеннями ст. 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову. Одним із видів такого забезпечення є заборона вчиняти певні дії, тощо. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», судам роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Отже, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який просить позивач вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Метою забезпечення позову є збереження матеріального об`єкта спору до вирішення справи в суді.

Верховним Судом України у постанові від 25 травня 2016 року по справі № 6-605цс16 зроблено висновок, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

З матеріалів справи вбачається, що спір між сторонами виник з приводу земельної ділянки, власником (орендодавцем) якої є відповідачка (а.с. 9, 11), а орендарем – позивач на підставі Договору оренди земельної ділянки № 190 від 10 січня 2014 року (а.с. 8, 10, 12). Як вбачається з ВИТЯГУ з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 196883964 від 20 січня 2020 року, на підставі заяви ОСОБА_1 , відповідачки по справі, від 14 січня 2020 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 20 січня 2020 року внесено відомості про припинення права оренди земельної ділянки на підставі Договору оренди земельної ділянки № 190 від 10 січня 2014 року (а.с. 13).

Враховуючи зміст позовних вимог, їх підставу та предмет спору, суд прийшов до висновку, що вимога позивача про забезпечення позову шляхом заборони суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно вчиняти реєстраційні дії відносно вищевказаної земельної ділянки, власником якої є відповідачка, до набрання рішенням законної сили, є співмірною з заявленими ТОВ «АРЦИЗЬКА МК» позовними вимогами, та такою, що відповідає засадам справедливості і розумності та може забезпечити ефективне поновлення прав позивача, у разі ухвалення сприятливого рішення, оскільки лише сам факт наявності права власності у відповідачки на земельну ділянку, яка знаходиться у користуванні позивача, яким на земельній ділянці вже проведені сільськогосподарські роботи, тобто вкладені кошти, трудові ресурси тощо з метою отримання нового врожаю у 2020 році, безумовно свідчить, що відповідачка має право на розпорядження вказаною земельною ділянкою, а отже, є всі підстави вважати, що зазначене майно може бути розпоряджене до ухвалення судового рішення у справі.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості заяви позивача про забезпечення позовних вимог ТОВ «АРЦИЗЬКА МК», суд також бере до уваги наступні правові висновки

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

Проаналізувавши зміст позовних вимог, розглянувши подану заяву про забезпечення позову, оцінивши доводи позивача, давши оцінку всім дослідженим в судовому засіданні доказам, виходячи із пов`язаності заходу забезпечення позову з предметом спору, співмірності такого заходу заявленим позовним вимогам і відповідності виду забезпечення позову, суд прийшов до висновку, що заява про забезпечення позову шляхом заборони суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно вчиняти реєстраційні дії відносно вищевказаної земельної ділянки, власником якої є відповідачка, до набрання рішенням законної сили, підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 8 ст. 153 ЦПК України в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Згідно із ч. 1 ст. 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Враховуючи наведене правило процесуального закону суд має право, однак, він не зобов`язаний вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача.

Випадки обов`язкового застосування зустрічного забезпечення встановлені ч. 3 ст. 154 ЦПК України, відповідно до якої суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Зазначена правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 26 грудня 2018 року (справа № 61-11274св18).

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують обставини, за наявності яких суд зобов`язаний застосувати зустрічне забезпечення.

Так, позивач, як юридична особа, має зареєстроване в установленому законом порядку місцезнаходження на території України (а.с. 7) і суду не надано доказів, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження його майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Отже, суду не надано доказів, які б свідчили про обов`язок суду, відповідно до вимог ч. 3 ст. 154 ЦПК України, вжити заходів зустрічного забезпечення.

Крім того, суд вважає за необхідне роз`яснити, що відповідно до ч. 1 ст. 156, ч. 1 ст. 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи або за клопотанням учасника справи суд може допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим.

Керуючись ст. ст. 149-158, 258-261, 263, 353 ЦПК України, суд,-

постановив:

Заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АРЦИЗЬКА М`ЯСНА КОМПАНІЯ» про забезпечення позову – задовольнити повністю.

Заборонити суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно вчиняти реєстраційні дії щодо земельної ділянки з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Долинівської сільської ради Арцизького району Одеської області, площею 6,3651 га, кадастровий номер 5120482100:01:001:0445, яка належить ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) до набрання рішенням законної сили.

Копії ухвали для виконання направити учасникам справи для відома.

Копію ухвали для виконання направити до Центру надання адміністративних послуг при Арцизькій районний державній адміністрації.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Роз`яснити, що суд може за вмотивованим клопотанням учасника справи скасувати заходи забезпечення позову; допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду Одеської області через Арцизький районний суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому наявної ухвали суду.

Відповідно до п/п 15.5) п/п 15 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя

Арцизького районного суду Гусєва Н.Д.