Рішення № 87699826, 17.02.2020, Новоушицький районний суд Хмельницької області

Справа № 680/862/18

№2/680/96/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2020 року смт.Нова Ушиця

Новоушицький районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді - Яцини О.І.,

за участі секретаря судового засідання Стандрійчук М.П.,

відповідача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Орган опіки і піклування Острозької районної державної адміністрації про позбавлення батьківських прав, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася в суд з позовом до відповідача про позбавлення його батьківських прав щодо неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В підтвердження позову посилається на те, що вона із відповідачем перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Острозького районного суду Рівненської області розірвано 30 липня 2010 року. У шлюбі в сторін народився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивачка сама утримує сина, він зареєстрований та проживає разом із нею, батько ОСОБА_1 ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків відносно неповнолітнього сина. Вже дев`ять років не спілкується та не бачиться з ним. Ніякої участі в його утриманні та вихованні не бере, нічим не допомагає. Не цікавиться його здоров`ям, життям та розвитком, а тому просить суд позбавити відповідача батьківських прав.

Позивачка в судове засіданні не з`явилася подала заяву про розгляд справи без її участі.

Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечив та пояснив, що він спілкується із сином по телефону, цікавиться його здоров`ям та успіхами в школі. Прямому спілкуванню зі сином чинить перешкоди позивачка. Заборгованості по аліментах не має. Заявив про намір звернутися до суду із заявою про визначення його участі у вихованні сина, відтак в позові просив відмовити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, відзначив його безпідставність та просив у його задоволенні відмовити.

Третя особа в судове засідання представника не направила, проте надіслала до суду заяву згідно з якою справу просить слухати без участі представника органу опіки та піклування Острозької районної державної адміністрації та просить при ухвалені рішення врахувати висновок органу опіки та піклування.

16 грудня 2019 року позивачка надала додаткові пояснення в яких зазначила, що надсилання відповідачем заяв до «СЗША» та «Міської районної лікарні в смт.Остеріг» не свідчить про виправлення відповідача щодо виконання своїх батьківських обов`язків, а навпаки свідчить про обґрунтованість поданого позивачем позову. Вказані листи відповідачем подані лише після відкриття провадження у справі, окрім того зазначення міста Острог як смт.Остеріг свідчить про те, що відповідач не навідував сина. Також відповідач звернувся із заявою до неіснуючої «Міської районної лікарні». Факт відсутності заборгованості по сплаті аліментів не свідчить про належне виконання батьківських обов`язків.

Інших заяв чи клопотань не надходило.

Суд, вислухавши відповідача, його представника, безпосередньо дослідивши та оцінивши докази у справі, встановив наступні фактичні обставини.

Відповідно до рішення Острозького районного суду Рівненської області від 30 липня 2010 року шлюб між сторонами по справі розірвано (а.с.7).

Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 30 квітня 2009 року сторони по справі є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8).

Відповідно до довідки про склад сім`ї ОСОБА_3 від 14 червня 2018 року виданої Оженинською сільською радою Острозького району Рівненської області складає син ОСОБА_4 , син ОСОБА_5 , брат ОСОБА_6 , батько ОСОБА_7 , мати ОСОБА_8 (а.с.9).

Даними характеристики ОСОБА_4 , виданої Оженинською ЗОШ І-ІІІ ст. (ліцей)-ДНЗ ім.Т.Г.Шевченка підтверджується, що останній навчається в даній школі, проживає з мамою, яка цікавиться поведінкою дитини, його досягненнями та негараздами. Мати завжди присутня на батьківських зборах, виховних заходах класу. Батьки розлучені, тато не цікавиться шкільним життям дитини, до навчального закладу не навідується, до класного керівника не звертається (а.с.10).

Даними характеристики виданої Оженинської сільської ради ОСОБА_3 зареєстрована в АДРЕСА_1 разом із сином ОСОБА_5 та сином ОСОБА_4 , перебуває у шлюбі із ОСОБА_9 , працює в КЗ «Оженинська ДЮСШ». За час проживання на території сільської ради скарг та заяв на ОСОБА_3 не поступало (а.с.11).

Відповідно до акту обстеження умов проживання від 15 червня 2018 року житловий будинок складається з трьох кімнат, кухні, для виховання, розвитку та проживання дитини створені всі умови (а.с.12).

Згідно із довідкою розрахунком заборгованості по сплаті аліментів від 28 лютого 2018 року борг по сплаті аліментів станом на 01.02.2018 року становить 44699,13 грн. (а.с.13,14).

Відповідно до висновку органу опіки і піклування Острозької районної державної адміністрації від 16 серпня 2018 року №3055/01-31 він вважає за доцільне позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно його малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.17).

Даними характеристики №152 від 08 листопада 2019 року на ОСОБА_1 , підтверджується, що останній працює в магазині №259 Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільпо-Фуд». За час роботи проявив себе як працелюбний, надійний, відповідальний працівник, до виконання своїх обов`язків відноситься відповідально, добросовісно, порушень дисципліни немає, шкідливих звичок не проявляв (а.с.29).

Даними довідок №14.12.-30/9602 від 07 листопада та №10282 від 02 грудня 2019 року підтверджується, що заборгованість по сплаті аліментів станом на 01 листопада 2019 року становить 4290,20 грн., які сплачено згідно з квитанцією №0.0.1514333784.1 від 06 листопада 2019 року. Станом на 01 грудня 2019 року борг по сплаті аліментів за ОСОБА_1 відсутній (а.с.30,31).

Відповідно до заяв ОСОБА_1 звернувся в міську лікарню та школу за місцем проживання сина про його стан здоров`я та успішність в школі (а.с.32,33).

Згідно зі ст.141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ст.150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла 18 років, і тільки з підстав, передбачених ст.164 Сімейного кодексу України.

Відповідно до п.2 ч.1ст.164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

У п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30 березня 2007 року №3 зазначено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини від інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Також у п.16 зазначено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позивачка в своїй заяві вказує, що відповідач на протязі дев`яти років не приймає участі у вихованні дитини, не відвідує не цікавиться, не телефонує, не виявляє бажання спілкуватися з дитиною у зв`язку із чим просить позбавити його батьківських прав стосовно сина.

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В матеріалах справи міститься висновок органу опіки та від 16 серпня 2018 року за №3055/01-31 Про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно його малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до якого вказано, що ОСОБА_1 не змінив ставлення до свого батьківства і продовжує ухилятись від виконання батьківських обов`язків. Знає про те, що розглядається питання про доцільність позбавлення його батьківських прав. В телефонному режимі повідомив, що вважає себе хорошим батьком, оскільки заборгованість по аліментах погасив.

Відповідно до частини третьої ст.51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Відповідно до п. 1 ст.3 Конвенції «Про права дитини», схваленої резолюцією 44-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН 44/25 від 20.11.1989 р., ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-ХІІ, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Ст.9 Конвенції про права дитини покладає на держави-учасниці обов`язок заперечувати те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Вирішення питання позбавлення батьківських прав має ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача, його поведінки; факт заперечення проти позбавлення батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини.

Оскільки позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, цей захід тягне за собою серйозні правові наслідки як для батьків, так і для дитини. Тому позбавлення батьківських прав можливе лише тоді, коли змінити поведінку батьків неможливо.

Суд повно, всебічно та об`єктивно з`ясував обставини справи, вважає, що в судовому засіданні позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своїх вимог.

У справі немає доказів, щодо попередження ОСОБА_1 про необхідність змінити поведінку, документів про доведену вину в його діях, притягнення до відповідальності за невиконання батьківських обов`язків.

Таким чином, обмежене спілкування ОСОБА_1 з його сином суд не може розцінити як свідоме ухилення від виконання батьківського обов`язку по вихованню сина і як підставу для позбавлення батьківських прав, оскільки останній позитивно характеризується за місцем роботи, заборгованість по сплаті аліментів погасив.

Суд критично ставиться до висновку органу опіки та піклування Острозької районної державної адміністрації від 16 серпня 2018 року за №3055/01-31 про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача щодо його малолітнього сина ОСОБА_4 , оскільки при складанні висновку не були з`ясовані належним чином усі суттєві обставини.

Таким чином, указаний висновок є недостатньо обґрунтований і не містить в собі переконливих аргументів, які б вказували на те, що ОСОБА_1 ухиляється від виконання батьківських обов`язків. Відсутні докази того, що орган опіки та піклування Острозької РДА здійснював моніторинг питання виконання відповідачем своїх батьківських обов`язків і застосовував відносно нього попереджувальні заходи.

Проаналізувавши всі надані докази по справі у їх сукупності, виходячи із конкретних обставин даної справи, суд дійшов до висновку, що позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав відносно його малолітнього сина ОСОБА_4 не буде відповідати меті такого заходу, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

В зв`язку з залишенням позову без задоволення, судові витрати відповідно до положень ст.141 ЦПК України, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуюючись ст.ст.81,141, 258,263-265 ЦПК України, ст.51 Конституції України, Конвенцією «Про права дитини», схваленої резолюцією 44-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН 44/25 від 20.11.1989 р., ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-ХІІ, ст.141,150,164 СК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30 березня 2007 року №3, суд, -

УХВАЛИВ:

В позові ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Орган опіки і піклування Острозької районної державної адміністрації про позбавлення батьківських прав - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду через Новоушицький районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів із дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_3 , місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 .

Третя особа: Орган опіки та піклування Острозької районної державної адміністрації, місцезнаходження м.Острог, просп..Незалежності, 14 Рівненська область, код ЄДРПОУ - 04057729.

Повний текс рішення виготовлено 19 лютого 2020 року.

Суддя О. І. Яцина