Рішення № 87699705, 14.02.2020, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/66148/19-а

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2020 року Печерський районний суд м. Києва в складі головуючого - судді Волкової С.Я. за участю секретаря судових засідань Топал А.І., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти № 3 батальйону № 2 управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Марченка Олександра Сергійовича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

У С Т А Н О В И В :

19.12.2019 р. ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом, просить скасувати постанову серії ЕАК № 1875469 від 18.12.2019 р. інспектора роти № 3 батальйону № 2 управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Марченка О.С. про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматизованому режимі, про застосування щодо нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 510 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 18.12.2019 р. близько 10:41 год., рухаючись на бул. Дружби Народів, автоматично перетнувши смугу для маршрутних транспортних засобів, увімкнув лівий поворот, намагаючись виїхати на іншу смугу. Оскільки потік машин на той час, які рухалися зліва від нього, був великий, то не міг одразу ж з`їхати із зазначеної смуги, залишаючись на ній. У зв`язку з цим його зупинив інспектор Марченко О.С. та повідомив про порушення ним вимог пункту 17.1. Правил дорожнього руху України. В постанові про притягнення до адміністративної відповідальності не вказано про наявність будь-яких доказів, які б підтверджували порушення Правил дорожнього руху України.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 20.12.2019 р. у адміністративній справі відкрито провадження, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Інспектором роти № 3 батальйону № 2 управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Марченком О.С. подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, відзив обґрунтований тим, що оскаржувана постанова винесена з дотриманням положень діючого законодавства України, відповідачем надано диск DVD-R з записом нагрудної камери інспектора.

Письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом (пункт 10 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно частини першої статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Оскільки провадження у справі відкрито 20.12.2019 р., розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, тому, враховуючи строки розгляду справ даної категорії, позов розглядається на підставі наявних матеріалів та суд, дослідивши і оцінивши матеріали справи, вважає, що в задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі, виходячи з наступного.

Встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАК № 1875469 від 18.12.2019 р. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. за частиною третьою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме: за те, що він 18.12.2019 р. о 10:38:53 год. в м. Києві на пл. Героїв Великої Вітчизняної Війни, керуючи транспортним засобом BMW 740 д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив зупинку (рух) на смузі для маршрутних транспортних засобів, позначеною дорожнім знаком 5.8, чим порушив пункт 17.1. Правил дорожнього руху України - на дорозі із смугою для маршрутних транспортних засобів, позначеній дорожнім знаком 5.8 або 5.11, забороняється рух і зупинка інших транспортних засобів на цій смузі.

Частиною третьою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п`ятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобі, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.

Статтею 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, компетенцію органів Національної поліції у справах про адміністративні правопорушення, зокрема, у разі вчинення порушень правил дорожнього руху, що передбачені частиною першою, другою і третьою статті 122. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Згідно частини четвертої розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07.11.2015 р., у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Згідно частини другої розділу ІІІ такої Інструкції постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, другою і третьою статті 122Кодексу України про адміністративні правопорушення, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Згідно частин 9, 10 розділу ІІІ Інструкції розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається Кодексому України про адміністративні правопорушення), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка. Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно частин 1, 2 розділу ІV Інструкції розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення. Зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення повинен відповідати статті 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно статті 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Змістом вказаної статті визначено, які відомості мають міститися у постанові.

Згідно статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зокрема, така особа має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно частини п`ятої розділу ІV Інструкції постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту восьмого розділу ХІІІ цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у виді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції. Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи (стаття 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення). Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається поштою рекомендованим листом особі, стосовно якої її винесено.

Статтею 278 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено перелік питань, які орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити, а саме: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Згідно статті 279 Кодексу України про адміністративні правопорушення розгляд справи розпочинається з представлення посадової особи, яка розглядає дану справу, оголошується, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюється особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення.

Згідно другого абзацу означеної статті заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання, що у розрізі правил Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, означає виконання тих же процесуальних дій на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. З останньої норми вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб`єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується - повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб`єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх. Крім того, у зв`язку з тим, що більшість доказів адміністративної справи, як правило, утворюється та зберігається у суб`єкта владних повноважень, частина четверта статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України зобов`язує відповідача подати до суду всі наявні у нього документи та матеріли, які можуть бути використані як докази у справі.

Статтею 40 Закону «Про національну поліцію» передбачено застосування технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису. Так, частиною 1 цього Закону закріплено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Суд вбачає, що відповідачем була винесена постанова в електронній формі у виді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, відповідно до частини п`ятої розділу IV Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, бланк якої не містить графи, в якій наводяться докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою правопорушення (правова позиція, викладена у постанови Верховного Суду від 14.02.2018 р. у справі № 536/583/17).

Відповідачем надано відеозапис, з якого вбачається, що транспортний засіб BMW 740 д.н.з. НОМЕР_1 під час складання протоколу про адміністративне правопорушення здійснив зупинку на смузі для маршрутних транспортних засобів, позначеній дорожнім знаком 5.8. Отже, вказані обставини вказують на достовірність викладених у постанові про притягнення до адміністративної відповідальності позивача обставин, а тому наявні докази, які спростовують пояснення позивача, на відсутність будь-яких сумнівів з приводу його невинуватості, оскільки проаналізовані докази дають підстави для висновку про скоєння позивачем правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Отже, враховуючи, що відповідач при складанні постанови про адміністративне правопорушення діяв на підставі Інструкції, якою він безпосередньо керується під час здійснення своїх професійних обов`язків, розглядає справу та виносить постанову на місці вчинення адміністративного правопорушення, суд вважає, що відсутні правові підстави для задоволення позову.

До того ж наданий відповідачем відеозапис свідчить, що останнім позивач не був позбавлений можливості у повному обсязі скористатися своїми правами, наданими статтею 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Наданий відеозапис свідчить, з яких міркувань виходив відповідач, оцінюючи зміст адміністративного правопорушення, на підставі чого дійшов висновків про необхідність винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, піддавши позивача адміністративному стягненню.

Суд, враховуючи викладене, дійшов висновку, що постанова серії ЕАК № 1875469 прийнята обґрунтовано, з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, з дотримання принципу пропорційності, оскільки дотримано баланс між несприятливими наслідками для інтересів позивача і цілями, на досягнення який спрямована оскаржувана постанова.

Керуючись статтями 2, 6, 11, 72-90, 242-246, 250, 255, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні адміністративного ОСОБА_1 до інспектора роти № 3 батальйону № 2 управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Марченка Олександра Сергійовича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя Волкова С.Я.