Ухвала суду № 87699634, 10.02.2020, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/2319/20-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2020 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Волкова С.Я. за участі секретаря Шаповалова А.В., прокурора Станокова О.П., адвоката Бейгул А.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора відділу прокуратури м. Києва Басова Дениса Станіславовича про арешт майна,

В С Т А Н О В И В :

20 січня 2020 року у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора відділу прокуратури м. Києва Басова Дениса Станіславовича про арешт майна.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив задовольнити з наведених в ньому підстав.

Представник власника майна проти задоволення клопотання заперечувала, просила відмовити з підстав пропуску строку для подачі клопотання про накладення арешту та вказавши, що кошти на які прокурор просить накласти арешт не мають відношення до кримінального правопорушення.

Частиною 1 статті 172 КПК України передбачено окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутність осіб, які не з`явились, оскільки їх не прибуття не перешкоджає розгляду клопотання на підставі наданих доказів.

Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, надходжу до наступних висновків.

З матеріалів клопотання вбачається, що шостим слідчим відділом розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у м. Києві здійснюється досудове розслідування, внесене 10.07.2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №42019100000000437 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.2 ст.212, ч.3 ст.212, ч.2 ст.204 КК України.

Згідно повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення співробітників сьомого відділу ОУ ГУ ДФС у м. Києві за вих. №246/26-15-21-30 від 16.01.2020 встановлено, що ФОП ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ), здійснюючи фінансово - господарську діяльність в м. Києві, в період 2019 року ухилилась від сплати податків на загальну суму 16 185 000 грн., що є особливо великим розміром.

Так, встановлено, що протиправна група осіб використовуючи підконтрольні їй ФОП ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2 ) та ФОП ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_3 ) у період з 2018 року по теперішній час, надає послуги з конвертації грошових коштів із безготівкової форми в готівкову, документального прикриття безтоварних операцій та незаконному формуванню податкового кредиту з ПДВ підприємствам реального сектору економіки.

В ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження вилучались грошові кошти, які належать ФОП ОСОБА_1 , які мають значення доказів у кримінальному провадженні, а саме:

1. Опечатані поліетиленовим прозорим пакетом та скріплені банківськими печатками грошові кошти номіналом 100 (сто) українських гривень , зовні схожі на справжні , на кожній пачці є картонка з написом «гривні» 100 гривень зразків 2003-2007 1000 аркуші на суму 100 000 (гривень) - всього виявлено та вилучено 60 (шістдесят) поліетиленових пакетів в кожному з яких знаходяться грошові кошти в сумі 100 000 ( сто тисяч / гривень) зовні схожі на справжні всього вилучено 6(шість) мільйонів гривень.

2. 500 (п`ятсот) українських гривень в кількості 1700 (одна тисяча сімсот) купюр в загальній сумі 850 000 (вісімсот п`ятдесят гривень);

3. 200 (двісті) українських гривень в кількості 5000 ( п`ять тисяч) купюр в загальній сумі 1000000 (один мільйон ) гривень;

4. 100 (сто) українських гривень в кількості 1200 (одна тисяча двісті) купюр в загальній сумі 120 000 (сто двадцять тисяч) гривень;

5. 50 (п`ятдесят) українських гривень в кількості 600 (шістсот) в загальній сумі 30000 (тридцять тисяч гривень).

Оглядом чекових книжок встановлено, що протягом періоду з 22.11.2019 року по 26.12.2019 року через рахунки ФОП ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_4 ) у відділенні ПАТ «Акорд Банк» за адресою: м. Київ, вул. Борисоглібська, 3, було знято готівкові кошти на загальну суму 92 000 000 грн. В подальшому, встановлено, що дані кошти надійшли на рахунки ФОП ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_4 ) від ТОВ «ВКФ «Навімет» (код 41835673), яке перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС Дніпропетровській області.

Встановлено, що ФОП ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_4 ) є платником єдиного податку 3-ї групи. Відповідно вимог, визначених п.3 ст.291.4 Податкового кодексу України до третьої групи належать фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5 000 000 гривень. Виходячи з положень ст. 292.6 Податкового кодексу України датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі. В даному випадку, ФОП ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_4 ), отримавши на свій рахунок, у період з 22.11.2019 року по 26.12.2019 року 92 000 000 грн, перевищила ліміт встановленого обсягу доходу на суму 87 000 000 грн та зобов`язана була здійснити перехід загальну систему оподаткування, на підставі п. 3 ст.298.2.3 ПКУ (у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення) та додатково сплатити ПДФО 18% та військовий збір 1,5 %, що в загальному становить 16 185 000 грн.

26 грудня 2019 року на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м.Києва було проведено обшук транспортного засобу VOLKSVAGEN TRANSPORTER д.н.з НОМЕР_5 та вилучено документи, предмети, речі.

Вилучені документи, предмети, речі оглянуто та приєднано до матеріалів кримінального провадження як речові докази, відповідно до постанови про приєднання матеріалів до кримінального провадження як речові докази від 27.12.2019.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 14 січня 2020 року клопотання про накладення арешту на майно, що вилучено в ході обшуку транспортного засобу VOLKSVAGEN TRANSPORTER д.н.з НОМЕР_5 задоволено частково та накладено арешт предмети, речі та документи, окрім грошових коштів в сумі 8000000 грн.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Крім того, у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом.

Слідчий суддя вивчивши матеріали провадження за клопотанням вважає, що є достатні підстави вважати, що майно, на арешті якого наполягає орган досудового розслідування, відповідає вимогам визначених ч. 2 ст. 170 КПК України, оскільки речі та предмети являються доказом злочину, а саме зберегли на собі його сліди та містять інші відомості (інформацію) які можуть бути використанні з метою встановлення істини та проведення всебічного, повного розслідування кримінального провадження, а також можуть слугувати доказами у встановленні певних обставин під час здійснення досудового розслідування, а відтак потреби органу дізнання виправдовують такий ступінь втручання у права та свободи власника майна, як арешт майна.

При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

Крім того, слід зазначити, що вилучене під час обшуку майно співвідноситься із обставинами кримінального провадження, а тому є передбачені кримінальним процесуальним законом підстави для арешту вилучених під час слідчих дій речей та грошових коштів.

Слідчий суддя приймає до уваги доводи прокурора, відповідно до яких грошові кошти вилучені під час обшуку можуть слугувати доказами у встановленні певних обставин під час здійснення досудового розслідування.

Слідчий суддя не приймає до уваги доводи представника власника майна, з приводу пропущення строку для подачі клопотання про накладення арешту на майно, адже вказане клопотання було подане прокурором та розглянуто слідчим суддею Печерського районного суду у справі №757/475/20 -к.

За таких обставин, клопотання підлягає задоволенню, приходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 117, 131, 132, 171-173, 309 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

Клопотання - задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке вилучено та визнано речовими доказами, а саме:

опечатані поліетиленовим прозорим пакетом та скріплені банківськими печатками грошові кошти номіналом 100 українських гривень, зовні схожі на справжні, на кожній пачці у наявності картонка з написом: «гривні» 100 гривень зразків 2003-2007 - 1000 аркушів на суму 100 000 гривень, всього 60 поліетиленових пакетів, в кожному з яких знаходяться грошові кошти в сумі 100 000 гривень, зовні схожі на справжні, всього вилучено 6 000 000 гривень;

500 українських гривень в кількості 1700 купюр в загальній сумі 850 000 гривень;

200 українських гривень в кількості 5000 купюр в загальній сумі 1 000 000 гривень;

100 українських гривень в кількості 1200 купюр в загальній сумі 120 000 гривень;

50 українських гривень в кількості 600 купюр в загальній сумі 30 000 гривень.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя С.Я. Волкова