Рішення № 87699412, 23.01.2020, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/14726/17

н/п 2-а/766/177/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2020 року Херсонський міський суд Херсонської області в складі:

головуючого судді: Майдан С.І.,

при секретарі: Романенко І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради про скасування постанови,

встановив:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 21.08.2017 року відповідачем була винесена постанова №46/810/01-22 по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.9 ст.96 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн. Позивач вважає вказану постанову незаконною, винесеною із численними порушеннями діючого законодавства, та такою, що підлягає скасуванню. ОСОБА_1 є власником АДРЕСА_1 / АДРЕСА_2 частин домоволодіння АДРЕСА_3 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 21.12.2015 року. Власником інших частин 73/100 частин вказаного домоволодіння був ОСОБА_2 , який помер у квітні 2017 року, і спадщина після смерті якого на теперішній час ще не прийнята. До складу належних ОСОБА_1 27/100 частин домоволодіння входить, серед іншого, гараж літ. «Р», який був збудований попереднім власником вказаного домоволодіння ОСОБА_3 10.02.2006 року виконавчим комітетом Комсомольської районної у м.Херсоні ради було винесене рішення №26 «Про індивідуальне житлове будівництво», яким вирішено оформити ОСОБА_3 документи на самовільно збудований гараж розміром 9,30 х 9,0 м. по АДРЕСА_3 . В свою чергу ОСОБА_1 , набувши право власності на частину домоволодіння з надвірними будівлями та спорудами, у 2007 році здійснила прибудову по вищевказаному гаражу. 13.05.2011 року виконавчим комітетом Комсомольської районної у м.Херсоні ради було винесено рішення №86 «Про індивідуальне житлове будівництво», яким вирішено оформити документи на будівлі та споруди господарського призначення, а саме ОСОБА_1 на прибудову до гаражу-майстерні літ. «р» розміром 4,0 х 9,30 м. на земельній ділянці по АДРЕСА_3 . Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.05.2015 року по справі №668/109/14-а було визнано протиправними та скасовано рішення Виконавчого комітету Комсомольської районної у м.Херсоні ради від 10.02.2006 року №26 та від 13.05.2011 року №86 в частині оформлення документів на будівлі та споруди за адресою АДРЕСА_3 за ОСОБА_3 та ОСОБА_1 . Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31.05.2017 року вказана постанова суду апеляційної інстанції залишена без змін. В оскаржувальній постанові Управлінням з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради від 21.08.2017 року зазначено, що ОСОБА_1 допущено порушення: на момент перевірки за адресою АДРЕСА_3 , гараж-майстерня літ. «Р» експлуатується як станція технічного обслуговування автомобілів. В гаражі також відбувається торгівля матеріалами для обслуговування (магазин «Авто МІКС»), що є порушенням ч.8 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п.12 Постанови КМУ №461. Вказана постанова була винесена за результатами проведення позапланової перевірки дотримання містобудівних умов у формі державного архітектурно-будівельного контролю. В свою чергу, ОСОБА_1 , будучи фізичною особою – власником гаражу літ. «Р» по АДРЕСА_3 , не є належним суб`єктом відповідальності за порушення у сфері містобудівної діяльності. Відповідно не було у відповідача і жодних підстав для проведення щодо ОСОБА_1 заходів державного архітектурно-будівельного контролю у формі позапланової перевірки та притягнення останньої до адміністративної відповідальності за порушення у сфері містобудівної діяльності, що свідчить про незаконність оскаржувальної постанови по справі про адміністративне правопорушення від 21.08.2017 року. У зв`язку з цим, позивач просив визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення №46/810/01-22 від 21.08.2017 року, винесену начальником Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради.

Ухвалою судді Херсонського міського суду Херсонської області Гаврилова Д.В. від 01.09.2017 року відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд на 20.06.2018 року.

Судове засідання 20.06.2018 року не відбулося у зв`язку з неявкою сторін.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.09.2018 року у зв`язку із закінченням терміну повноважень судді Херсонського міського суду Херсонської області ОСОБА_4 справу №766/14726/17 розподілено судді Майдан С.І.

Ухвалою судді Херсонського міського суду Херсонської області Майдан С.І. від 19.09.2018 року справу прийнято до провадження та розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Судове засідання призначено на 18.02.2019 року.

Відзив від відповідача проти позову до суду не надходив.

Позивача та його представник в судове засідання не з`явилися, надали до суду заяву про розгляд справи у їх відсутність, підтримали заявлені позовні вимоги, просили їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про розгляд справи сторона відповідача повідомлялася у встановленому законом порядку, судову повістку отримав 16.01.2020 року, надав до суду заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку з участю в іншому судовому процесі.

Враховуючи вимоги ч.1 ст.205 КАС України суд визнає повідомлення сторони відповідача про дату, час і місце судового засіання належним чином, а неявку представника відповідача такою, що не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що згідно витягу з рішення від 10.02.2006 року №26 Виконавчого комітету Комсомольської районної у м.Херсоні ради вирішено оформити документи на самовільно збудовані будівлі: гараж розміром 9,30 х 9,0 м. ОСОБА_3 по АДРЕСА_3 .

Згідно витягу з рішення Виконавчого комітету Комсомольської районної у м.Херсоні ради від 13.05.2011 №86 вирішено оформити документи на будівлі та споруди господарського призначення: ОСОБА_1 прибудова до гаражу-майстерні літ «р» розміром 4,0 х 9,30 м на земельній ділянці по АДРЕСА_3 .

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.05.2015 року по справі №668/109/14-а було визнано протиправними та скасовано рішення Виконавчого комітету Комсомольської районної у м.Херсоні ради від 10.02.2006 року №26 та від 13.05.2011 року №86 в частині оформлення документів на будівлі та споруди за адресою АДРЕСА_3 за ОСОБА_3 та ОСОБА_1 . Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31.05.2017 року вказана постанова суду апеляційної інстанції залишена без змін.

ОСОБА_1 є власником АДРЕСА_1 / АДРЕСА_2 частин домоволодіння АДРЕСА_3 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 21.12.2015 року, що також підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №50347366 від 21.12.2015 року. До складу належних ОСОБА_1 27/100 частин домоволодіння входить, серед іншого, гараж літ. «Р», який був збудований попереднім власником вказаного домоволодіння ОСОБА_3 .

Відповідно до акту №4-32 від 04.08.2017 року проведено позапланову перевірку вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об`єкті: «Збудовані будинки та споруди на території земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_3 , яка тривала з 04.08.2017 р. по 17.08.2017 р.

17.08.2017 року, головними спеціалістом управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради Кізян Вікторією Анатоліївною винесено припис, згідно якого вимагали привести об`єкт будівництва у відповідності вимог містобудівного законодавства до 17.09.2017 року. Встановлено, що на момент перевірки за адресою АДРЕСА_3 , гараж-майстерня літ. «Р» експлуатується як станція технічного обслуговування автомобілів. В гаражі також відбувається торгівля матеріалами для обслуговування (магазин «Авто МІКС»).

Крім того, за результатами перевірки складено протокол про адміністративне правопорушення від 17.08.2017 року відносно ОСОБА_1 щодо порушення: на момент перевірки за адресою АДРЕСА_3 , гараж-майстерня літ. «Р» експлуатується як станція технічного обслуговування автомобілів. В гаражі також відбувається торгівля матеріалами для обслуговування (магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 МІКС»). Відповідальність за встановлені правопорушення передбачена ч.9 ст.96 КУпАП.

Розглянувши матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, начальником управління Маршак Р.М. винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 21.08.2017 року №46/810/01-22, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.9 ст.96 КУпАП, та накладено штраф у розмірі 8500,00 грн.

Згідно з ч.1 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (надалі - Порядок №553).

Згідно зі змісту п.1 вказаного Порядку, цей Порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Тобто, суб`єктами відповідальності за порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності є відповідні суб`єкти містобудування, тобто юридичні особи та фізичні особи-підприємці, які є замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями.

ОСОБА_1 , будучи фізичною особою – власником гаражу літ. «Р» по АДРЕСА_3 , не є належним суб`єктом відповідальності за порушення у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до ст.256 КУпАП у протоколі має бути зазначено серед іншого час і суть вчиненого правопорушення, пояснення порушника та інші відомості.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, проте із змісту оскаржуваної постанови вбачається, що вказані вимоги закону виконані не були, зазначені обставини не було враховано.

Відповідно до вимог ст.278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує серед інших питань чи правильно складено протокол про адміністративне правопорушення.

В порушення зазначених вимог закону, із описової частини оскаржуваної постанови неможливо зрозуміти, у чому ж саме полягає порушення саме ч.8 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п.12 Постанови КМУ № 461, якими передбачена заборона експлуатації невведених в експлуатацію об`єктів, та незрозуміло зі змісту як протоколу про адміністративне правопорушення, так і оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення, виходячи із чого відповідач прийшов до висновку про порушення ОСОБА_1 вищевказаних законодавчих норм.

Крім того, відповідачем ані в протоколі про адміністративне правопорушення від 17.08.2017 p., ані в оскаржуваній постанові про притягнення до адміністративної відповідальності від 21.08.2017 p., не вказано час здійснення інкримінованою ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, що є грубим порушенням ст.256 КУпАП. Не зазначення посадовою особою часу вчинення адміністративного правопорушення свідчить про відсутність об`єктивної сторони правопорушення та складу адміністративного правопорушення, а притягнення до адміністративної відповідальності у такому випадку є незаконним.

Також, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення від 17.08.2017 року, в порушення вимог ст.ст.251, 256 КУпЛП не були відібрані від ОСОБА_1 пояснення щодо суті інкримінованого останній правопорушення, та ОСОБА_1 взагалі жодним чином не була попереджена відповідачем про проведення будь-яких перевірок, не були відібрані від ОСОБА_1 пояснення по суті справи про адміністративне правопорушення, оскільки на засіданні управління Марчук М.М. присутня не була, оскільки не була належним чином повідомлена про дату проведення цього засідання.

Протокол про адміністративне правопорушення, акт проведення перевірки, припис від 17.08.2017 року, а також постанова по справі по адміністративне правопорушення від 21.08.2017 року були надіслані на ім`я ОСОБА_1 , однак за адресою, за якою остання не зареєстрована та не проживає - АДРЕСА_4 , в той час як ОСОБА_1 особисто проживає у с.Осокорівка Нововоронцовського району Херсонської області, оскільки дійсна адреса проживання позивачки була зазначена як в протоколі про адміністративне правопорушення від 17.08.2017 pоку, так і в постанові по справі про адміністративне правопорушення від 21.08.2017 року. Однак, ОСОБА_1 особисто жодних документів або повідомлень від відповідача з приводу проведення перевірки та притягнення її до адміністративної відповідальності за вчинення інкримінованого останній адміністративного правопорушення не отримувала.

З матеріалів інвентарної справи №572 на будинок АДРЕСА_3 вбачається, що ОСОБА_1 спірний гараж за адресою АДРЕСА_3 був придбаний у складі 27/100 частин домоволодіння па підставі договору дарування від 28.02.2007 p., укладеного із ОСОБА_3 , посвідченого приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Сеульським А.А. за реєстр. № 414. Вказаний гараж був збудований попереднім власником 27/100 частин вказаного домоволодіння ОСОБА_3 у 2006 році, та на момент відчуження ОСОБА_1 частини домоволодіння на підставі договору дарування від 28.02.2007 року спірний гараж узаконений на підставі рішення виконавчого комітету Комсомольської районної у м.Херсоні ради №26 від 10.02.2006 p., яка на той час було чинним.

Таким чином, спірний гараж був придбаний ОСОБА_1 у власність на підставі договору дарування як вже закінчений будівництвом об`єкт, будівництво якого було завершене вже у 2006 році.

Згідно з ч.8 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», експлуатація закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Водночас ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», який набрав чинності 12.03.2011 року, визначає порядок прийняття в експлуатацію, після набрання ним чинності, закінчених будівництвом об`єктів та містить заборону на експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію, за час його дії. Цей закон не містить темпоральних застережень, зокрема про поширення його дії на відносини, які виникли до набрання ним чинності.

З дня набрання чинності у листопаді 1994 року Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», стаття 1 якого встановлювала відповідальність за правопорушення у сфері містобудування, відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

У своєму Рішенні від 9.02.1999 №1-рп/99 Конституційний Суд України зазначив, що за закріпленим у наведеній статті Конституції України принципом дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Конституційний принцип незворотності дії законів, які погіршують становище особи, дає підстави для висновку про неможливість застосування санкцій за дії (бездіяльність), які на момент, коли вони мали місце, за попереднього правового регулювання не були правопорушенням.

До того ж, обов`язок введення в експлуатацію самочинно збудованих об`єктів нерухомості, право власності на яке визнано судовим рішенням, був встановлений Постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. №461 «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів», яка набула чинності 30.04.2011 року, у відповідності до п.10 якої, у випадку визнання права власності на самочинно збудований об`єкт за рішенням суду він приймається в експлуатацію згідно з цим Порядком за умови можливості його надійної та безпечної експлуатації за результатами проведення технічного обстеження такого об`єкта.

Однак, у даному випадку будівництво спірного гаражу у складі домоволодіння АДРЕСА_3 було завершене у 2006 році, що підтверджується рішенням виконавчого комітету Комсомольської районної у м.Херсоні ради №26 від 10.02.2006 pоку, технічним паспортом на спірне домоволодіння.

Відповідно станом на момент завершення будівництва гаражу його попереднім власником ОСОБА_3 , та на момент його узаконення як новоствореного об`єкту нерухомості, який на той час вже був завершений будівництвом, положення Постанови КМУ від 13 квітня 2011 р. №461 та ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», які набрали чинності 12.03.2011 pоку, ще не діяли, і відповідно введення такого об`єкту в експлуатацію не вимагалося, оскільки сам факт визнання права власності за особою вважався достатнім для експлуатації такого об`єкту, і жодних обмежень з даного приводу встановлено не було.

Таким чином, суд приходить до висновку, що притягнення позивача до відповідальності за порушення ч.8 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» є неправомірним, оскільки такий закон набрав чинності 12.03.2011 року, тобто після завершення робіт з будівництва спірного гаражу, та чинне на той час законодавство не покладало на власника об`єкта обов`язку введення його в експлуатацію.

З огляду на викладене у даному випадку відсутній сам факт правопорушення, що свідчить про незаконність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.9 ст.96 КУпАП України.

За таких обставин, суд приходить до висновку про протиправність постанови за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а тому позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.19, 20, 72, 77, 242, 243, 244, 246, 250, 255, 262, 295 КАС України, ст.ст.9, 256, 268, 278, 280, 287-289 КУпАП, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради про скасування постанови задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення №46/810/01-22 від 21.08.2017 року, винесену начальником Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Херсонський міський суд Херсонської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя С.І.Майдан