Рішення № 87698867, 06.02.2020, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/12382/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" лютого 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючої судді Яровенко Н.О.

при секретарі Локотковій І.С.,

за участі сторін:

позивача ОСОБА_1

представників позивача ОСОБА_37., ОСОБА_38, ОСОБА_39

ОСОБА_40.,

представника відповідача Хрущ А.П.

представника 3-ої особи Ігнатенка А.П. Тута І.В.,

третьої особи ОСОБА_2

представника 3-ої особи ОСОБА_2 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

ОСОБА_36,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради міста Києва, третя особа: Головне територіальне управління юстиції в місті Києва про встановлення факту проживання однією сім`єю, визнання права власності на спадкове майно за законом та зміну черговості спадкування, за позовною заявою третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги ОСОБА_6 до ОСОБА_1 , Київської міської ради, треті особи: Головне територіальне управління юстиції у м. Києві, Шістнадцята Київська державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Київської міської ради міста Києва, треті особи: ОСОБА_6 , Головне територіальне управління юстиції у м. Києві, Шістнадцята Київська державна нотаріальна контора про встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання права власності на спадкове майно,

в с т а н о в и в:

В серпні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Київської міської ради (далі - КМР), третя особа: Головне територіальне управління юстиції в м. Києві (далі - ГТУЮ в м. Києві) про встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання права власності на спадкове майно за законом. Позовні вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_7 , після смерті якого відкрилася спадщина на квартиру АДРЕСА_1 , Ѕ частину квартири АДРЕСА_2 , будинок АДРЕСА_3 , 5 земельних паїв, тощо. За життя померлий заповіту не залишив, спадкоємців 1-4 черг немає, а його зведений брат ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивач 08 листопада 2016 року звернулася до приватного нотаріуса КМНО Приятельчук В.А. із заявою про прийняття спадщини, яка була направлена до 16 Київської державної нотаріальної контори, якою і була відкрита спадкова справа після сперті ОСОБА_7 . 30 січня 2017 року позивачу було відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину та рекомендовано звернутися до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю. Зазначає, що з померлим вона познайомилася у Введенському монастирі м. Києві, де ОСОБА_7 (о. Меркурій) був ігуменом. На той час вона розлучилася з чоловіком, перебувала в розпачі та потребувала духовної підтримки. Дізнавшись про її проблеми, ОСОБА_7 всіляко її підтримував, давав поради, почав долучати її до своєї роботи в церкві, а з травня 2003 року вони почали проживати разом як чоловік та дружина, та мали стосунки, вели спільний бюджет, спільне господарство, мали обов`язки. В своїй кватирі о. Меркурій приймав людей і вона йому допомагала в цьому, а в її квартирі на АДРЕСА_4 вони проживали. Влітку вони разом їздили в с. Щербанівка Обухівського району Київської області, де проживали в будинку його померлої матері, разом дбали про будинок, робили ремонт, садили город, працювали в саду, збирали врожай. По довіреності від о. Меркурія, протягом 2009 року позивач оформила документи в Обухівській РДА на земельну ділянку на будівництво нового храму в м. Шербанівка. Після смерті ОСОБА_7 , його поховання проводила Києво-Печерська Лавра і позивач також приймала участь в організації поховання. Оскільки більше 5 років позивач проживала разом з померлим однією сім`єю, просить встановити факт проживання з останнім однією сім`єю як чоловік і жінка без реєстрації шлюбу та визнати за нею право власності на спадкове майно, як спадкоємця четвертої черги спадкування після померлого ОСОБА_7 .

В лютому 2018 року представник відповідача КМР подав до суду відзив на позов, з якого вбачається, що позовні вимоги ним не визнаються виходячи з наступного. Так, позивач на підтвердження своїх доводів посилається лише на наявні спільні фотографії та показання свідків, однак, в матеріалах справи відсутня інформація щодо нарахування плати за комунальні послуги на ОСОБА_1 . Таким чином, вказані факти та норми законодавства України спростовують факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 з ОСОБА_7 в період з травня 2003 року по травень 2016 року.

У вересні 2018 року позивач ОСОБА_1 подала до суду заяву про зміну предмету позову в якій просила встановити факт проживання ОСОБА_1 разом з ОСОБА_7 понад 5 років однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з травня 2003 року по день його смерті, а саме по ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати ОСОБА_1 спадкоємцем четвертої черги за законом, надати ОСОБА_1 право на спадкування за законом разом зі спадкоємцем другої черги ОСОБА_8 , у зв`язку зі смертю спадкоємця другої черги ОСОБА_8 визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, визнати за ОСОБА_1 як спадкоємцем другої черги право власності на нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_2 , квартиру АДРЕСА_1 , будинок АДРЕСА_3 , земельні паї на ім`я ОСОБА_7 , які розташовані в с. Щербанівка, Обухівського району Київської області в кількості 5 ділянок, земельні паї на ім`я ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , визнати за ОСОБА_1 право власності на нерухоме майно у якості спадкування за ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , а саме: грошових коштів та іншого майна, як зберігається у банках України на ім`я ОСОБА_7 та рухомого майна, яке зберігається у квартирах АДРЕСА_2 , АДРЕСА_1 , будинку АДРЕСА_3 .

В березні третя особа, яка заявляє самостійні вимоги ОСОБА_6 подав до суду позов до ОСОБА_1 , КМР, треті особи: ГТУЮ у м. Києві, Шістнадцята Київська державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно. Позовні вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_7 , після смерті якого право на спадкування отримав його молодший брат - ОСОБА_8 . В серпні 2016 року він подав до Шістнадцятої Київської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини за законом, однак, ще до прийняття спадщини спадкодавця, ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 помер. Спадкодавці перебували у родинних відносинах з позивачем, який є їх двоюрідним дядьком, оскільки його батько є рідним братом ОСОБА_10 , матері спадкодавців. Оскільки у спадкодавців відсутні інші близькі родичі, позивач 09 листопада 2016 року подав до Шістнадцятої Київської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, однак, йому було відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину та повідомлено про те, що після смерті спадкодавця спадкову справу було відкрито на підставі заяви, поданої рідним братом померлого ОСОБА_8 , у зв`язку з чим Свідоцтво про право на спадщину буде видано на ім`я рідного брата, який є спадкоємцем другої черги та зазначено про можливість звернення до суду для захисту своїх прав. Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_8 не встиг прийняти спадщину рідного брата ОСОБА_7 у зв`язку зі смертю, та беручи до уваги факт відсутності у ОСОБА_8 інших близьких родичів, право на прийняття спадщини належить позивачу.

В серпні 2018 року представник третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги ОСОБА_6 - ОСОБА_11 подала до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій просить визнати за ОСОБА_6 право власності на спадкове майно, а саме: квартиру АДРЕСА_2 , квартиру АДРЕСА_1 , будинок АДРЕСА_3 , земельну ділянку, кадастровий номер: 3223189300:03:003:0019, площею 3,6702 га в с. Щербанівка, Обухівського району Київської області та земельну ділянку кадастровий номер: 3223189300:03:003:0003, площею 3,1501 га в с. Щербанівка, Обухівського району Київської області.

У листопаді 208 року представник третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги ОСОБА_6 - ОСОБА_11 подала до суду клопотання про збільшення розміру позовних вимог, в якій просить визнати за ОСОБА_6 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 право власності на спадкове майно, а саме: квартиру АДРЕСА_2 , квартиру АДРЕСА_1 , будинок АДРЕСА_3 , земельну ділянку по АДРЕСА_3 , земельну ділянку кадастровий номер: 3223189300:03:003:0019, площею 3,6702 га в с. Щербанівка, Обухівського району Київської області, Щербанівська сільська рада та грошові кошти, що знаходяться в АТ КБ «ПриватБанк» на банківських рахунках № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , що відкриті на ім`я ОСОБА_7 .

В жовтні 2018 року третя особа, яка заявляє самостійні вимоги ОСОБА_2 подала до суду позов до ОСОБА_1 , КМР, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_6 , ГУЮ у м. Києві, Шістнадцята Київської державна нотаріальна контора про встановлення факту сумісного проживання з померлим ОСОБА_7 , встановлення факту прийняття спадщини та визнання право власності на спадкове майно. Позовні вимоги мотивує тим, що вона з початку 2009 року проживала однією сім`єю з ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та проживає на даний час в квартирі, що належала померлому на праві приватної власності за адресою: АДРЕСА_5 . Вона особисто здійснювала заходи та несла витрати з організації поховання померлого чоловіка, фактично проживала та на даний час проживає в його квартирі та утримує належне спадкодавцеві майно, сплачує комунальні платежі за свої власні кошти. Так, після смерті чоловіка вона перебувала в стані шоку та була заклопотана його похованням, а згодом почала збирати документи, однак, не змогла знайти свідоцтво про смерть чоловіка, в зв`язку з чим була змушена звернутися до органів поліції за допомогою у відновленні свідоцтва. В зв`язку з відсутністю інших родичів померлого та правовою необізнаністю, вона звернулася до Шістнадцятої Київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. 03 травня 2018 року 2018 року вона повторно звернулася до вказаної нотаріальної контори та отримала лист від 12 червня 2018 року за №м 1713/02-14 про неможливість видачі Свідоцтва про спадщину в зв`язку з відсутністю документів про прийняття спадщини, а також про необхідність звернутися до суду за врегулюванням даного питання.

В листопаді третя особа, яка заявляє самостійні вимоги ОСОБА_2 подала до суду заяву про зміну предмету позову, в якій просить встановити факт сумісного проживання ОСОБА_2 разом з ОСОБА_7 однією сім`єю як чоловік і жінка з січня 2009 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 травня 2016 року, встановити факт прийняття спадщини - спадкового майна, яке залишилось після померлого ОСОБА_7 , а саме: квартиру АДРЕСА_2 , квартиру АДРЕСА_1 , будинок АДРЕСА_3 , земельні паї (5 земельних ділянок) на ім`я ОСОБА_7 , які розташовані в с. Щербанівка, Обухівського району Київської області та визнати за нею, як за спадкоємцем четвертої черги право власності на зазначене спадкове майно.

Ухвалою суду від 14 березня 2018 року клопотання представника третьої особи за первісним позовом, яка заявляє самостійні вимоги ОСОБА_6 про витребування доказів задоволено.

Ухвалою суду від 16 квітня 2018 року клопотання представника третьої особи за первісним позовом, яка заявляє самостійні вимоги ОСОБА_6 про витребування доказів задоволено.

Ухвалою суду від 06 серпня 2018 року в задоволенні клопотання представника позивача про зміну предмету позову відмовлено.

Ухвалою суду від 06 серпня 2018 року клопотання представника позивача ОСОБА_1 про витребування доказів задоволено.

Ухвалою суду від 16 жовтня 2018 року в задоволенні клопотання представника позивача за первісним позовом про витребування доказів відмовлено.

Ухвалою суду від 26 листопада 2018 року клопотання представника позивача за первісним позовом ОСОБА_1 про витребування доказів задоволено.

Ухвалою суду від 06 лютого 2020 року в задоволенні клопотання представника позивача за первісним позовом ОСОБА_1 про витребування доказів відмовлено.

Ухвалою суду від 06 лютого 2020 року в задоволенні клопотання представника позивача за первісним позовом ОСОБА_1 про призначення судово-психіатричної експертизи відмовлено.

Представник третьої особи ГТУЮ у м. Києві в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи у відсутність представника ГТУЮ у м. Києві з урахуванням фактичних обставин справи та ухвалити рішення відповідно до вимог діючого законодавства (т. 2 а.с. 234-237).

Представник третьої особи: Шістнадцятої Київської державної нотаріальної контори подав до суду заяву про розгляд позовної заяви ОСОБА_6 про встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання права власності в порядку спадкування у відсутність представника та прийняти рішення у справі відповідно до чинного законодавства України (т. 2 а.с. 66).

Суд, вислухавши пояснення позивача за первісним позовом, її представників, представника третьої особи Ігнатенка А.П., третьої особи ОСОБА_2 , її представників, свідків, встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, яким надана оцінка в їх сукупності, дійшов таких висновків.

Як вбачається з пояснень та матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_7 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть, виданим Дарницьким районним у мсті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві (т.1 а.с.63).

Після смерті ОСОБА_7 залишалась спадщина у вигляді наступного майна:

- 1\2 частина квартири АДРЕСА_2 , яку померлий прийняв після смерті свої матері ОСОБА_9 , що підтверджується заявою про прийняття спадщини (т.2 а.с.3), відомостями отриманими з Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» (т.2 а.с.74.) та інформаційної довідкою, яка надана Шістнадцятої київської державної нотаріальної контори (т.1 а.с.82);

- квартири АДРЕСА_1 , що належала ОСОБА_7 , що підтверджується інформаційною довідкою, яка надана Шістнадцятої київської державної нотаріальної контори (т.1 а.с.82) та відомостями отриманими з Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» (т.2 а.с.74.);

- 1\2 частина будинку АДРЕСА_3 , що підтверджується довідкою, наданою Комунальним підприємством Київської обласної ради «Західне бюро технічної інвентаризації» на виконання ухвали суду про витребування доказів від 16.04.2018 року (т.2 а.с.88);

- 1\2 частини земельної ділянки, що знаходиться за адресою; АДРЕСА_3 , що підтверджується відповіддю з Щербанівської сільської ради Обухівського району Київської області (т.2 а.с.124);

- 1\2 частини земельної ділянки, кадастровий номер 3223189300:03:003:0019, площею 3,6702 га, що розташована: Київська область Обухівській район Щербанівська сільська рада, яку ОСОБА_7 прийняв після смерті своєї матері ОСОБА_9 , що підтверджується заявою про прийняття спадщини (т.2 а.с.3) та відповіддю з Головного управління держгеокадастру у Київській області наданої на виконання ухвали Дніпровського районного суду м. Києва про витребування доказів від 16.04.2018 року (т.2 а.с.72);

- грошових коштів, що знаходяться в Акціонерному товаристві Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299) на банківських рахунках № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , що відкриті на ім`я ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_6 ) (т.2 а.с.227).

Як вбачається з копії спадкової справи, відкритої щодо майна ОСОБА_7 , спадщину у встановлені законом строк прийняли: ІНФОРМАЦІЯ_5 рідний брат померлого ОСОБА_8 (т.1 а.с.62); ІНФОРМАЦІЯ_6 дядько померлого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_1 . ОСОБА_2 подала заяву 03.05.2018 року тобто з пропущенням строку, встановленого для прийняття спадщини (т.2 а.с.210).

Крім цього, з копії спадкової справи, відкритої щодо майна ОСОБА_7 вбачається, що заповіту ОСОБА_7 не залишив, а тому спадкування в даному випадку здійснюється за законом.

Що стосується позову ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. ст. 256, 259 ЦПК України в редакції 2004 року (ст.ст.315, 319 ЦПК України в редакції 2017 року) розгляд справ про встановлення факту віднесено до компетенції суду. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. У рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

За приписами ч. 2 ст. 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Подружжя вважається сім`єю і тоді, коли дружина та чоловік, у зв`язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.

За позицією Верховного Суду України, викладеною в абз. 2 п. 2 постанови Пленуму "Про судову практику у справах про спадкування" за N 7 від 30.05.2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім`ї, тощо.

Згідно до ст. 1216, 1217, 1218 ЦК України спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1258 ЦК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1259 ЦК України черговість одержання спадкоємцями за законом права на спадкування може бути змінена нотаріально посвідченим договором заінтересованих спадкоємців, укладеним після відкриття спадщини. Цей договір не може порушити прав спадкоємця, який не бере у ньому участі, а також спадкоємця, який має право на обов`язкову частку у спадщині. Фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Статтями 1261-1264 ЦК України визначені черги спадкоємців за законом.

Відповідно до ст.1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Судом встановлено, що метою встановлення факту проживання однією сім`єю позивача ОСОБА_1 та померлого ОСОБА_7 є отримання права на спадщину, оскільки це призводить до визнання позивача спадкоємцем четвертої черги відповідно до ст.1264 ЦК України.

Померлий ОСОБА_7 (о. Меркурій) був ігуменом.

Відповідно до п. 1 Прикінцевих та перехідних положень СК України, цей Кодекс набирає чинності одночасно з набранням чинності Цивільним кодексом України, яке відбулось 01.01.2004 р.

Таким чином, виходячи із принципу незворотності дії у часі, встановленого ч. 1 ст. 58 Конституції України, на правовідносини, що виникли раніше дія вказаних нормативних актів не поширюється.

А відтак, відхиляє доводи позивача про її проживання без реєстрації шлюбу однією сім`єю з померлим ОСОБА_7 з травня 2003 і до 01.01.2004 р., оскільки діючим на той час КпШС України не було можливим встановлення такого факту.

Відповідно до ст.78 ч.2 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.ст.77-80 ЦПК України докази мають бути належними, допустимими, достовірними та достатніми.

При дослідженні наданих стороною позивача доказів до позовних вимог, перевіряючи доводи позивача про проживання ОСОБА_1 зі спадкодавцем з 01.01.2004 р. судом встановлено наступне.

На підтвердження факту сумісного проживання без реєстрації шлюбу як чоловіка та жінки ОСОБА_1 та ОСОБА_7 позивачем надано наступні письмові докази.

Акт від 24.03.2017 року з якого вбачається, що свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_13 підтверджують, що ОСОБА_1 дійсно фактично проживала з березня 2003 року по травень 2016 року за адресою: АДРЕСА_5 (т.1 а.с.38). Акт від 21.12.2016 року з якого вбачається, що свідки ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 підписали даний акт про те, що ОСОБА_7 дійсно проживав за адресою: АДРЕСА_6 з січня 2010 року по лютий 2016 року (т.1 а.с.39). Копія доручення від 23.02.2009 року, написана рукописним текстом, з якої вбачається, що ігумен Меркурій, доручає ОСОБА_1 вести справи щодо будівництва церкві і представництво у всіх організаціях від мого імені (т.2 а.с.143). Копії заяв від імені ОСОБА_1 на адресу Президента України, керівника фракції «Партії Регіонів», голови Київської обласної державної адміністрації щодо допомоги в будівництві дороги (т.2 а.с.144-147). Фотографії з сімейних свят (т.1 а.с.56-58).

За клопотанням позивача та ОСОБА_2 судом було допитано свідків.

Свідок ОСОБА_13 , в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_1 поки був живий ОСОБА_7 бачила часто, але вона постійно не проживала з ним. З померлим постійно проживав ОСОБА_17 та ОСОБА_18 . Позивач приходила до померлого 1-2 рази на місяць. З померлим вона часто спілкувалась і він ніколи не згадував ОСОБА_1 . ОСОБА_2 знає приблизно 8 років, оскільки вона торгує на Ленінградській площі цигарками. Про ОСОБА_2 померлий також ніколи не згадував. Після смерті ОСОБА_7 діти ОСОБА_2 почали постійно проживати в квартирі померлого. Починаючи з лютого 2019 року від сина ОСОБА_2 на її адресу почали надходити погрози.

Свідок ОСОБА_12 , яка є сусідкою померлого ОСОБА_7 з 2001 року в судовому засіданні пояснила, що коли померлий придбав свою квартиру він прийшов до неї знайомитись. Тоді він ій сказав, що він офіційно не може мати дружину, а в нього є кохана жінка ОСОБА_1 , з якою він познайомився в 2001 році. Померлий ОСОБА_7 постійно проживав в своїй квартира по АДРЕСА_7 . Хто ще проживав в квартирі у померлого вона не знає. Але одночасно із цим стверджує, що з 2001 року по день смерті ОСОБА_7 ОСОБА_1 перебувала в сімейних стосунках. За життя ОСОБА_7 вона приводила до нього на лікування свого онука і той момент бачила ОСОБА_1 , яка готувала їжу. Померлий жодного разу не згадував ОСОБА_2 . Останні два роки в квартирі померлого постійно проживають син, невістка та онуки ОСОБА_2 .

Свідок ОСОБА_19 , яка перебуває з позивачем в дружніх стосунках з 1983 року, в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_1 приблизно 10-15 років з померлим знайома. Сама особисто з померлим познайомилась в квартирі ОСОБА_1 .. ОСОБА_7 бачила на днях народженнях позивача. Відносини між позивачем та померлим може охарактеризувати як близькі духовні стосунки. Чи мали померлий та позивач спільних бюджет не знає. За якою адресою вони разом проживали пояснить на може.

Свідок ОСОБА_20 , яка з 2009 року перебуває в дружних стосунках з ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що з померлим вона бачила ОСОБА_2 . Вони разом ходили до магазину. Коли приходила до померлого на лікування, завжди бачила там ОСОБА_2 , вона була в домашньому халаті. Позивача з померлим ніколи не бачила.

Свідок ОСОБА_21 , який знає ОСОБА_2 приблизно 20 років, в судовому засіданні пояснив. З 2009 року ОСОБА_2 постійно проживала з ОСОБА_7 . Померлий приносив їй обід коли ОСОБА_2 працювала. Зі слів ОСОБА_2 знає, що вона з померлим проживала однією сім`єю як чоловік та жінка. Коли приходив в гості до померлого, то бачив як ОСОБА_2 вбирала в квартирі, прала, накривала на стіл. Переважно з померлим спілкувався на вулиці. ОСОБА_1 ніколи не бачив.

Свідок ОСОБА_22 , в судовому засіданні пояснила, що вона в квартирі померлого була декілька разів, але ані ОСОБА_1 , ані ОСОБА_2 ніколи не бачила.

Свідок ОСОБА_14 , яка з 2010 року перебуває в дружніх стосунках з ОСОБА_1 , в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_1 та померлий проживали разом в квартирі по АДРЕСА_4 як співмешканці.

Свідок ОСОБА_23 , яка є родичкою померлого ОСОБА_7 , в судовому засіданні пояснила. Померлий був хрещеником її чоловіка. Коли вона вперше побачила ОСОБА_1 , то вона їй повідомила, що вона є віруючою. Стосунки між померлим та позивачем були як у батюшки та віруючої. Останні п`ять років вона не була в гостях у померлого, але він до неї заходив. ОСОБА_24 взагалі жодного разу не бачила.

Також позивачем на підтвердження факту сумісного проживання надано спільні фотографії (т.1 а.с. 56-59).

За приписами ч. 2 ст. 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Подружжя вважається сім`єю і тоді, коли дружина та чоловік, у зв`язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.

Пунктом 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року N 7 "Про судову практику у справах про спадкування"роз`яснено, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 Сімейного кодексу України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки.

Для набуття права на спадкування за законом на підставі статті 1264 ЦК України необхідне встановлення двох юридичних фактів: а) проживання однією сім`єю із спадкодавцем; б) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п`ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім`єю.

Обов`язковою умовою для визнання осіб членами сім`ї, крім власне факту спільного проживання, є наявність спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом ч.3,4 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Так, надані позивачкою фотокартки не можуть свідчити про те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_7 проживали однією сім`єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу.

В матеріалах справи відсутні належні та достовірні докази того, що померлий ОСОБА_7 проживав разом з позивачкою за місцем її реєстрації, там же отримував поштову кореспонденцію (газети, листи, тощо), отримував медичне обслуговування в медичних закладах. Також відсутні докази того, що позивач проживала за місцем реєстрації померлого, отримувала поштову кореспонденцію (газети, листи, тощо), отримувала медичне обслуговування в медичних закладах.

Також, суд не приймає до уваги покази свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , оскільки покази даних свідків суперечать показам свідків ОСОБА_25 , ОСОБА_20 , оскільки свідки свідчили щодо подій, які відбулися за останні п`ять років до смерті померлого, з приводу сумісного проживання однією сім`єю як чоловіка та жінки.

Що стосується решті свідків, що вони не підтвердили факту сумісного проживання ОСОБА_1 та померлого.

Звертаючись з даним позовом позивачкою не надано належних та достовірних доказів про те, що протягом п`яти років (або будь-який період) вона з померлим вела спільне господарство, що у них був спільний бюджет, що вони разом здійснювали покупки, утримували житло, сплачували вартість отриманих комунальних послуг, а відтак, в задоволенні позову в частині встановленні факту сумісного проживання як чоловіка та жінки слід відмовити.

Оскільки в задоволені позовних вимог позивача про встановлення факту сумісного проживання суд відмовив, то решта позовних вимог позивача ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, оскільки є похідними від встановлення факту сумісного проживання.

Що стосується позову третьої особи ОСОБА_2 .

Судом встановлено, що метою встановлення факту проживання однією сім`єю позивача ОСОБА_2 та померлого ОСОБА_7 є отримання права на спадщину, оскільки це призводить до визнання останньої спадкоємцем четвертої черги відповідно до ст.1264 ЦК України.

При дослідженні наданих стороною ОСОБА_2 доказів до позовних вимог, перевіряючи доводи позивача про проживання ОСОБА_2 зі спадкодавцем судом встановлено наступне.

На підтвердження факту сумісного проживання без реєстрації шлюбу як чоловіка та жінки ОСОБА_1 та ОСОБА_7 позивачем надано наступні письмові докази.

Письмові пояснення ОСОБА_20 від 18.09.2018 року, які вона надала ДОП Дніпровського управління поліції ГУ Національної поліції в м. Києві старшому лейтенанту поліції ОСОБА_26 . з яких вбачається, що ОСОБА_2 проживала з ОСОБА_7 приблизно з 2009 року однією сім`єю і вела спільне майно за адресою АДРЕСА_5 . Похованням ОСОБА_7 займалася ОСОБА_2 . Після смерті доглядає за спадковим майном (т.3 а.с.12). Письмові пояснення ОСОБА_27 від 18.09.2018 року, які він надав ДОП Дніпровського управління поліції ГУ Національної поліції в м. Києві старшому лейтенанту поліції ОСОБА_26 з яких вбачається, що приблизно з 2009-2010 року ОСОБА_2 проживала однією сім`єю з ОСОБА_7 однією сім`єю по АДРЕСА_5 . Після смерті ОСОБА_7 вона продовжує проживати в квартирі померлого. (т.3 а.с.13). Письмові пояснення ОСОБА_28 від 18.09.2018 року, які вона надала ДОП Дніпровського управління поліції ГУ Національної поліції в м. Києві старшому лейтенанту поліції ОСОБА_29 О. з яких вбачається, що ОСОБА_2 проживала з ОСОБА_7 з 2009 року однією сім`єю і вела спільне майно за адресою АДРЕСА_5 . Після смерті ОСОБА_7 вона продовжує проживати в квартирі померлого. В судовому засіданні не вдалося з`ясувати в рамках яких проваджень та на виконання яких процесуальних дій відібрані дані письмові пояснення. Даючи дані пояснення особи не були попереджені про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показів.

Показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини ( ч.1 ст. 90 ЦПК України).

Разом з тим, ОСОБА_27 , ОСОБА_28 не були допитані судом як свідки, не були попереджені за завідомо неправдиві показання чи від відмову від дачі показань, в зв`язку з чим суд не приймає до уваги вказані пояснення.

Також додані копії квитанцій про сплату житлово-комунальних послуг, які були сплачені після смерті ОСОБА_7 (т.3 а.с.15-119).

Крім цього, на підтвердження факту сумісного проживання ОСОБА_2 надано копію спільної фотографії з померлим. (т.3 а.с.12)

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом ч.3,4 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Так, надані позивачкою фотокартка не може свідчити про те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_7 проживали однією сім`єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу.

В матеріалах справи відсутні належні та достовірні докази того, що ОСОБА_2 проживала за місцем реєстрації померлого, отримувала поштову кореспонденцію (газети, листи, тощо), отримувала медичне обслуговування в медичних закладах.

Також, суд не приймає до уваги покази свідків ОСОБА_25 , ОСОБА_20 , оскільки покази даних свідків суперечать показам свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , оскільки свідки свідчили щодо подій, які відбулися за останні п`ять років до смерті померлого, з приводу сумісного проживання однією сім`єю як чоловіка та жінки.

Що стосується решті свідків, що вони не підтвердили факту сумісного проживання ОСОБА_2 та померлого.

Крім того, надані ксерокопії квитанцій, про сплату житлово-комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_5 , також не є доказом проживання однією сім`єю зі спадкодавцем, оскільки оплата здійснювалась після смерті ОСОБА_7 .

Звертаючись з даним позовом ОСОБА_2 не надано належних та достовірних доказів про те, що протягом п`яти років (або будь-який період) вона з померлим вела спільне господарство, що у них був спільний бюджет, що вони разом здійснювали покупки, утримували житло, сплачували вартість отриманих комунальних послуг, а відтак, в задоволенні позову в частині встановленні факту сумісного проживання як чоловіка та жінки слід відмовити.

Оскільки в задоволені позовних вимог позивача про встановлення факту сумісного проживання суд відмовив, то решта позовних вимог ОСОБА_2 не підлягає задоволенню, оскільки є похідними від встановлення факту сумісного проживання.

Що стосується позову третьої особи ОСОБА_6

ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_7 , що підтверджується копією свідоцтва пр. смерть (т.1 а.с.63).

Після смерті ОСОБА_7 право на спадкування отримав його рідний брат ОСОБА_8 , як спадкоємець другої черги. Наявність родинних відносин між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_8 від 08.07.2016 року та витягами з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження №0016853398 від 08.07.2016 року, відповідно до яких матір`ю ОСОБА_8 та ОСОБА_7 є ОСОБА_9 (т. 1 а.с. 65, 66).

Третя особа ОСОБА_6 є двоюрідним дядьком ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , що підтверджується наступним. Матір`ю ОСОБА_7 та ОСОБА_8 є ОСОБА_9 , що підтверджується повторним свідоцтвом про народження ОСОБА_8 від 08.07.2016 року та витягами з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження №0016853398 від 08.07.2016 року (т. 1 а.с. 65, 66). Матір`ю ОСОБА_9 - ОСОБА_10 , що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису народження №00016794328 від 22.06.2016 року (т. 1 а.с. 149-150). Тобто ОСОБА_10 є рідною бабусею ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

Батько третьої особи 1 ОСОБА_6 є ОСОБА_30 та ОСОБА_10 є рідним братом та сестрою. Зазначене підтверджується: копією посвідки про народження ОСОБА_30 № НОМЕР_7 , де зазначено батька ОСОБА_30 - ОСОБА_31 , а мами - ОСОБА_32 (т. 1 а.с. 152); копією рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 03.08.2017 року, винесеним у справі №759/6339/17, яким встановлено, що ОСОБА_33 проживав в с. Щербанівка з сім`єю - жінка ОСОБА_34 та донька ОСОБА_35 (т. 1 а.с. 154, 155). Цим ж рішенням суду було встановлено, що ОСОБА_10 є рідною тіткою третьої особи 1.

Таким чином, ОСОБА_30 (батько третьої особи 1) є рідним дядьком мами ОСОБА_7 та ОСОБА_8 - ОСОБА_9 , яка, в свою чергу, являється двоюрідною сестрою ОСОБА_6 , тоді як останній є двоюрідним дядьком ОСОБА_7 та ОСОБА_8

02.08.2016 року ОСОБА_8 подав до 16-ї Київської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини за законом (т. 1 а.с. 62). Однак, до отримання свідоцтва про прийняття спадщини, а саме ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_8 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 28.11.2016 року, у зв`язку із чим право на спадкування перейшло до спадкоємців останнього (т. 1 а.с. 206).

Судом встановлено, що ОСОБА_6 вчасно прийняв спадщину після ОСОБА_7 , що підтверджується копією заяви від 08.11.2016 року (т.1 а.с.86), та вчасно прийняв спадщину після померлого ОСОБА_8 , що підтверджується копією заяви від 19.2017 року (т.1 а.с.205). З матеріалів спадкових справ, заведених щодо майна померлих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , вбачається, що інших спадкоємців ніж ОСОБА_6 не має.

Після смерті ОСОБА_7 та ОСОБА_8 залишалась спадщина, яка складається з наступного майна:

- квартири АДРЕСА_2 , яку померлий прийняв після смерті свої матері ОСОБА_9 , що підтверджується заявою про прийняття спадщини (т.2 а.с.3), відомостями отриманими з Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» (т.2 а.с.74.) та інформаційної довідкою, яка надана Шістнадцятої київської державної нотаріальної контори (т.1 а.с.82);

- квартири АДРЕСА_1 , що належала ОСОБА_7 , що підтверджується інформаційною довідкою, яка надана Шістнадцятої київської державної нотаріальної контори (т.1 а.с.82) та відомостями отриманими з Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» (т.2 а.с.74.);

- будинку АДРЕСА_3 , що підтверджується довідкою, наданою Комунальним підприємством Київської обласної ради «Західне бюро технічної інвентаризації» на виконання ухвали суду про витребування доказів від 16.04.2018 року (т.2 а.с.88);

- земельної ділянки, що знаходиться за адресою; АДРЕСА_3 , що підтверджується відповіддю з Щербанівської сільської ради Обухівського району Київської області (т.2 а.с.124);

- земельної ділянки, кадастровий номер 3223189300:03:003:0019, площею 3,6702 га, що розташована: Київська область Обухівській район Щербанівська сільська рада, яку ОСОБА_7 прийняв після смерті своєї матері ОСОБА_9 , що підтверджується заявою про прийняття спадщини (т.2 а.с.3) та відповіддю з Головного управління держгеокадастру у Київській області наданої на виконання ухвали Дніпровського районного суду м. Києва про витребування доказів від 16.04.2018 року (т.2 а.с.72);

- грошових коштів, що знаходяться в Акціонерному товаристві Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299) на банківських рахунках № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , що відкриті на ім`я ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_6 ) (т.2 а.с.227).

Звертаючись до суду із позовом ОСОБА_6 обґрунтував своє на право на спадкування статтею 1276 ЦК України. Але суд вважає, що дана норма Цивільного кодексу України застосована помилково з огляду на наступне.

Як встановлено судом ОСОБА_6 є двоюрідним дядьком померлих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

Відповідно до ст.1265 ЦК України, у п`яту чергу на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права на спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.06.2019 року у справі № 487/10128/14 звернула увагу на те, що згідно з принципом jura novit curia(«суд знає закони») неправильна юридична кваліфікація позивачем і відповідачами спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм.

Отже, ОСОБА_6 відноситься до п`ятої черги спадкоємців за законом як після померлого ОСОБА_7 , так і після померлого ОСОБА_8 .

На основі повно та всебічно з`ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_6 підлягає задоволенню.

В порядку ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 8810 грн. судового збору, сплаченого при подачі позовної заяви.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.3 СК України, ст.ст.1216, 1217, 1218, 1258, 1259, 1261-1265 ЦК України, керуючись ст.ст.4, 10, 12, 13, 76-80, 81, 89, 141, 258-259, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

В позові ОСОБА_1 до Київської міської ради міста Києва, третя особа: Головне територіальне управління юстиції в місті Києва, ОСОБА_6 , ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю, визнання права власності на спадкове майно за законом та зміну черговості спадкування відмовити.

Позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги ОСОБА_6 до ОСОБА_1 , треті особи: Головне територіальне управління юстиції у м. Києві, Шістнадцята Київська державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.

Визнати за ОСОБА_6 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7 та ОСОБА_8 право власності на наступне майно:

-квартиру АДРЕСА_2 ;

-квартиру АДРЕСА_1 ;

-Будинок АДРЕСА_3 ;

-земельну ділянку, що знаходиться за адресою; АДРЕСА_3 ;

-земельну ділянку, кадастровий номер 3223189300:03:003:0019, площею 3,6702 га, що розташована: Київська область Обухівській район Щербанівська сільська рада;

-грошові кошти, що знаходяться в Акціонерному товаристві Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299) на банківських рахунках № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , що відкриті на ім`я ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_6 ).

В позові третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Київської міської ради, треті особи: ОСОБА_6 , Головне територіальне управління юстиції у м. Києві, Шістнадцята Київська державна нотаріальна контора про встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання права власності на спадкове майно відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на корить ОСОБА_6 8810 грн. судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 14 лютого 2020 року.

Дані сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП невідомий, адреса проживання: АДРЕСА_8 .

Відповідач: Київська міська рада, місцезнаходження місто Київ, вулиця Хрещатик, 36.

Третя особа: ОСОБА_6 , РНОКПП НОМЕР_8 , адреса проживання АДРЕСА_9 .

Третя особа ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_9 , адреса проживання АДРЕСА_5 .

Третя особа: Головне територіальне управління юстиції в місті Києві, місцезнаходження місто Київ, провулок Музейний, 2-д.

Третя особа: Шістнадцята Київська державна нотаріальна контора, місцезнаходження місто Київ, вулиця Харківське шосе, 172.

Суддя Н.О.Яровенко