
Номер провадження 2-а/754/78/20
Справа №754/125/20
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 лютого 2020 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді - Лісовської О.В.
за участю секретаря - Грей О.П.
позивача ОСОБА_1
представника позивача Галкіної Я.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про скасування постанови, мотивуючи свої вимоги тим, що 02.12.2019 року Першим заступником начальника ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області Пустовітом О.О. було винесено постанову серія ПН МКМ №001950 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 203 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 5100, 00 грн. Відповідно до змісту постанови громадянин Палестини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , порушив порядок перебування іноземців в Україні, а саме працював без дозволу на застосування праці іноземців в Україні, чим порушив ст. 42 Закону України «Про зайнятість населення». З даною постановою позивач не згоден, оскільки в ній не наведено жодних доказів на підтвердження того, що він вчинив зазначене правопорушення, що свідчить про незаконність винесення постанови та притягнення його до адміністративної відповідальності. Позивач також зазначає, що розгляд справи про адміністративне правопорушення проводився упереджено, з грубим порушенням норм законодавства та порядку розгляду. На підставі викладеного позивач звертається до суду з даним позовом, в якому просить визнати дії ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності протиправними та скасувати постанову першого заступника начальника ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області Пустовіта О.О. серія ПН МКМ № 001950 від 02.12.2019 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 5100, 00 грн.
Відповідно до вимог ст. 19, 257 КАС України справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
У судовому засіданні позивач та представник позивача повністю підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив. Суд вважає можливим розглядати справу у відсутності представника відповідача, за наявних у справі матеріалів.
Вислухавши пояснення позивача, представника позивача, вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 02.12.2019 року Першим заступником начальника Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області Пустовітом О.О. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серія ПН МКМ №001950 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 203 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 5100, 00 грн.
Як вбачається зі змісту постанови про накладення адміністративного стягнення серії ПН МКМ №001950 від 02.12.2019 року, винесеної Першим заступником начальника ЦМУ ДМС у м. Києві та Київської області Пустовіт О.О. відносно громадянина Палестини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 за ч. 1 ст. 203 КУпАП, 02.12.2019 року о 16 год. 06 хв. по вул. Петропавлівська, 11 в м. Києві було виявлено, що громадянин Палестини ОСОБА_1 порушив порядок перебування іноземців в Україні, а саме працював без відповідного дозволу, необхідність якого передбачена ЗУ, чим порушив ст. 42 Закон України «Про зайнятість населення».
02.12.2019 року перед винесенням постанови відносно позивача також був складений протокол за порушення правил перебування іноземців в Україні, а саме за те, що він працював без відповідного дозволу, необхідність якого передбачена ЗУ, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 203 КУпАП. Відповідний протокол складено без участі перекладача та захисника.
Згідно ч. 1 ст. 203 КУпАП адміністративна відповідальність за вказаною нормою закону настає за порушення іноземцями та особами без громадянства правил перебування в Україні, тобто проживання без документів на право проживання в Україні, за недійсними документами або документами, термін дії яких закінчився, або працевлаштування без відповідного дозволу на це, якщо необхідність такого дозволу передбачено законодавством України, або недодержання встановленого порядку пересування і зміни місця проживання, або ухилення від виїзду з України після закінчення відповідного терміну перебування, неприбуття без поважних причин до визначеного місця навчання або працевлаштування після в`їзду в Україну у визначений строк, а так само порушення правил транзитного проїзду через територію України, крім порушень, передбачених частиною другою цієї статті.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 42 Закону України «Про зайнятість населення» праця іноземців та осіб без громадянства може застосовуватися на різних посадах в одного або декількох (двох і більше) роботодавців, за умови отримання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства (далі - дозвіл) на кожній посаді.
Праця іноземних високооплачуваних професіоналів може застосовуватися без дозволу на посадах за сумісництвом, якщо строк дії трудового договору на посаді за сумісництвом не перевищує строк дії дозволу за основним місцем роботи.
Згідно із ч. 6 ст. 42 Закону України «Про занятість населення» без передбаченого цією статтею дозволу здійснюється працевлаштування: іноземців, які постійно проживають в Україні; 2) іноземців, які набули статусу біженця відповідно до законодавства України або одержали дозвіл на імміграцію в Україну; іноземців, яких визнано особами, що потребують додаткового захисту, або яким надано тимчасовий захист в Україні; представників іноземного морського (річкового) флоту та авіакомпаній, які обслуговують такі компанії на території України; працівників закордонних засобів масової інформації, акредитованих для роботи в Україні; спортсменів, які набули професійного статусу, артистів та працівників мистецтва для роботи в Україні за фахом; працівників аварійно-рятувальних служб для виконання термінових робіт; працівників іноземних представництв, які зареєстровані на території України в установленому законодавством порядку; священнослужителів, які є іноземцями і тимчасово перебувають в Україні на запрошення релігійних організацій для провадження канонічної діяльності лише у таких організаціях з офіційним погодженням з органом, який здійснив реєстрацію статуту (положення) відповідної релігійної організації; іноземців, які прибули в Україну для участі у реалізації проектів міжнародної технічної допомоги; іноземців, які прибули в Україну для провадження викладацької та/або наукової діяльності у закладах фахової передвищої та вищої освіти на їх запрошення; інших іноземців у випадках, передбачених законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
За змістом ст. 9, 33 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до положень ст. 245, 248 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.
За змістом ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно із ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до вимог ст.278-280 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката. Розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п. 2.6 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення Державною міграційною службою України, затвердженою Наказом МВС України №825 від 28 серпня 2013 року, у разі коли особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не володіє мовою, якою ведеться провадження, протокол про правопорушення складається за участю перекладача. Перекладачем може бути особа, яка вільно володіє мовою, якою здійснюється провадження у справі про адміністративне правопорушення, та іншою мовою, знання якої необхідне для усного або письмового перекладу з однієї мови на іншу, а також особа, яка володіє технікою жестової мови (для спілкування з особами з вадами слуху).
Як встановлено судом, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відповідачем не був залучений перекладач, що підтверджується відсутністю відповідної відмітки у розділі «переклад протоколу зроблено усно за участі перекладача» у протоколі про адміністративне правопорушення серії ПР МКМ № 001955 від 02.12.2019 року.
Також на підставі змісту наявних у матеріалах справи документів, судом встановлено, що під час складання протоколу та винесення постанови про накладення адміністративного стягнення, перекладач не залучався, в той же час відповідач не скористався правом подати докази на спростування даної обставини.
За таких умов, суд приходить до висновку, що уповноважена особа не дотрималась вимог діючого законодавства щодо порядку накладення адміністративного стягнення, також відповідачем було порушено наведені вище положення про всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом, керуючись законом і правосвідомістю, врахованих ст. 33 КУпАП обставин зі змісту постанови про накладення адміністративного стягнення не вбачається.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 Кодексу Адміністративного судочинства України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
В той же час ст. 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
За положеннями ч. 1 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
З огляду на викладене вище, вимоги діючого законодавства, встановлені у справі обставини, суд приходить до висновку про недоведеність відповідачем правомірності прийнятої ним постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 203 КУпАП.
Відповідно до статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень ч. 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Частинами 1 та 2 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
На підставі вищевикладеного, беручи до уваги належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги громадянина Палестини ОСОБА_1 підлягають задоволенню, оскільки першим заступником начальника Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області Пустовітом О.О. при винесенні постанови про накладення адміністративного стягнення від 02.12.2019 року не з`ясовано дійсні обставини справи, не дотримано вимог закону про накладення адміністративного стягнення на підставах і в порядку, встановлених законом на основі суворого додержання законності у точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог КАС України судові витрати суд відносить на рахунок держави.
На підставі викладеного, керуючись ст. 6, 8, 9, 19, 77, 241-247 Кодексу адміністративного судочинства України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Визнати дії Центрального міжрегіонального управління державної міграційної служби у м. Києві та Київській області щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності - протиправними.
Скасувати постанову першого заступника начальника Центрального міжрегіонального управління державної міграційної служби у м. Києві та Київській області Пустовіта О.О. серія ПП МКМ № 001950 від 02.12.2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 5100, 00 грн.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом десяти днів з моменту проголошення.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач - Центральне міжрегіональне управління державної міграційної служби у м. Києві та Київській області, ЄДРПОУ 42552598, адреса: м. Київ, вул. Березняківська, 4-А.
Повний текст рішення був виготовлений 18 лютого 2020 року.
Суддя О.В. Лісовська
Судове рішення № 87698530, Деснянський районний суд міста Києва було прийнято 11.02.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 754/125/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: