Рішення № 87698189, 18.02.2020, Чортківський районний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" лютого 2020 р. Справа № 608/103/20

Номер провадження2/608/174/2020

Чортківський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Квятковської Л. Й.

а участю секретаря Маришевої Г.М.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Чорткові справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

В січні 2020 року позивачка ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. В позовній заяві позивачка вказала, що з відповідачем зареєстрували шлюб 04 червня 2010 року в Лабушненській сільській раді Кодимського району Одеської області, актовий запис №02. В шлюбі народилася дитина: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спільне життя не склалося, з відповідачем разом не проживають три роки, ведення спільного господарства припинено. Відповідач проживає в іншому населеному пункті, не бажає жити з нею та дитиною. Просить розірвати шлюб з ОСОБА_2 , після розірвання шлюбу залишити прізвище « ОСОБА_4 », дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишити проживати з нею.

Позивачка ОСОБА_1 в підготовче судове засідання не з`явилася, в заяві просила справу про розірвання шлюбу слухати за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить задовольнити. У випадку визнання позову відповідачем просить повернути їй 50 відсотків судового збору.

Відповідач ОСОБА_2 в підготовче судове засідання не з`явився. В суд від нього надійшла заява, в якій він просив справу про розірвання шлюбу слухати за його відсутності, позовні вимоги визнає, згідний на розірвання шлюбу. Сина ОСОБА_5 просить залишити з матір`ю.

Вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Сторони по справі ОСОБА_2 та ОСОБА_6 уклали шлюб 04 червня 2010 року, який зареєстрували в Лабушненській сільській раді Кодимського району Одеської області, актовий запис №02, про що свідчить свідоцтво про шлюб.

В шлюбі народилася дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьками в свідоцтві про народження записані ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Син проживає з матір`ю.

За час спільного подружнього життя належної сім`ї не склалося, сторони проживають окремо протягом трьох років, подружніх відносин не підтримують, спільного господарства не ведуть, вони втратили почуття любові та довіри один до одного. Сім`я фактично розпалася та існує лише формально.

Згідно вимог ч. 1 ст. 24, ч. ч. 3 та 4 ст. 56 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 “Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя” проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Згідно ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року N 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело прав.

Крім цього, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У пункті 84 рішення Європейського суду з прав людини по справі "Валліанатос та інші проти Греції" від 07.11.2013 року (Заяви N N 29381/09 та 32684/09) передбачено: "Суд наголошує на принципах, встановлених у його практиці. Мета захисту родини у її традиційному сенсі є доволі абстрактною і для її реалізації може використовуватися широкий спектр конкретних заходів… Також, з огляду на те, що Конвенція є "живим" документом, який слід тлумачити у світлі умов сьогодення…, держава при виборі засобів, покликаних забезпечувати захист сім`ї та повагу до сімейного життя, як цього вимагає стаття 8, обов`язково має брати до уваги зміни, що відбуваються у суспільстві і у ставленні до соціальних питань, цивільного стану і міжособистісних стосунків, включаючи той факт, що не існує лише одного шляху чи лише одного вибору, коли йдеться про те, як вести сімейне або приватне життя". Окрім цього, пунктом 126 рішення Європейського суду з прав людини по справі "Фернандес Мартінес проти Іспанії" (заява 56030/07) від 12 червня 2014 року встановлено: "що стосується права на приватне та сімейне життя, Суд наголошує на важливості для осіб мати можливість вільно приймати рішення з приводу того, як вести своє приватне та сімейне життя. У зв`язку з цим повторно наголошується, що відповідно до статті 8 також надається охорона прав на самореалізацію як у формі особистого розвитку…, так і з точки зору права на встановлення та розвиток відносин з іншими людьми та навколишнім світом, при цьому поняття особистої автономії є важливим принципом, що береться за основу при тлумаченні гарантій, які викладені в такому положенні".

Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтуєтьсяна вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред`явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.

Позивачка скористалась даним правом та звернулась до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем. Приймаючи до уваги пояснення сторін, суд вважає, що причини, що спонукають його наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 4 ст. 206 Цивільного процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Визнання відповідачем позову в даній справі не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 Цивільного процесуального кодексу України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Фактичні обставини справи та відносини, що склалися між сторонами, свідчать про те, що шлюб між ними носить формальний характер, подальше спільне життя і збереження сім`ї є неможливим і це буде суперечити інтересам позивачки, а тому позов є обґрунтованим і його слід задовольнити.

Згідно ч. 1 ст. 142 ЦПК України, ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання представника позивачки і повернення їй з державного бюджету 50 відсотків від сплаченого судового збору.

Керуючись ст. ст. 110, 112 Сімейного кодексу України, ст. ст. 5, 13, 76, 82, 142, 200, 206, 258, 259, 263, 265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Розірвати шлюб, зареєстрований 04 червня 2010 року в Лабушненській сільській раді Кодимського району Одеської області, актовий запис №02, укладений між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженцем с. Лабушне Кодимського району Одеської області, зареєстрованим в с. Лабушне Кодимського району Одеської області, та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженкою с. Біла Чортківського району Тернопільської області, зареєстрованою в с. Біла Чортківського району Тернопільської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище « ОСОБА_4 ».

Дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити проживати з матір`ю.

Зобов`язати управління Державної казначейської служби України у Чортківському районі Тернопільської області, код ЄДРПОУ 37938481, що розташоване за адресою: 48500, м. Чортків, вул. С. Бандери, 20, повернути із спеціального фонду Державного бюджету України позивачці ОСОБА_1 (адреса: с. Біла Чортківського району Тернопільська область, РНОКПП НОМЕР_1 ) 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позовної заяви в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок, за квитанцією про сплату в АТ «ПриватБанк» № 47173089 від 15 січня 2020 року, що становить 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги Тернопільському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Суддя:/підпис/

Копія вірна

Рішення набрало законної сили "___" ______ 2014р.

Оригінал рішення знаходиться в матеріалах справи №608/103/20

Суддя: Л. Й. Квятковська