Рішення № 87696974, 17.02.2020, Каховський міськрайонний суд Херсонської області

Справа № 658/55/20

(провадження № 2/658/622/20)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2020 року Каховський міськрайонний суд Херсонської області в складі

головуючого судді Под`ячевої І.Д.,

при секретарі Левицькій Н.Я.

за участю представника відповідача Вознюка О.В.

розглянувши в місті Каховці у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ПрАТ «ВФ Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за телекомунікаційні послуги, -

ВСТАНОВИВ:

ПрАТ «ВФ Україна» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за наданні телекомунікаційні послуги в розмірі 47900 грн. 95 коп..

В обґрунтування позову зазначається, що 08 грудня 2006 року між ПрАТ «ВФ Україна» (23 травня 2017 року перейменоване з ПрАТ «МТС Україна») та відповідачем укладено договір про надання послуг в мережі мобільного зв`язку. На думку позивача, підписавши договір відповідач погодилась із застосуванням Позивачем його технічних засобів для виміру обсягу, тривалості та вартості наданих послуг. Згідно п.1.1. Договору, Оператор надає Абоненту послуги мобільного зв`язку в межах України. Міжнародний телефонний зв`язок здійснюється з країнами, що визначаються за вибором Оператора. Хоча, як зазначає позивач, при підписанні Договору, згідно якого виникла заборгованість, Відповідачем не було замовлено надання послуг міжнародного роумінгу, проте Абоненти мають змогу замовляти додаткові послуги, змінювати тарифні пакети тощо протягом усього терміну дії Договору. Відповідно до п. 3 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, згода споживача визначена як волевиявлення, виражене споживачем у будь-який спосіб, у тому числі вчинення ним дій, які можуть бути зафіксовані обладнанням оператора, провайдера (голосове, текстове повідомлення, використання сигналів тонового набору тощо). 02 лютого 2016 року, уже після укладення Договору, Відповідач подав заяву про підключення послуги міжнародного роумінгу. Дана заява була виконана, а послуга «Міжнародний роумінг» підключена 02 лютого 2016 р. о 09:44:14, що підтверджується відомостями з автоматизованої (білінгової) системи оператора. Відповідач активно користувався зазначеною Послугою, що відображено у додатку «Довідкової інформації про надані послуги абоненту». Таким чином, послуга «Міжнарожний роумінг» була замовлена та підключена абоненту згідно вимог чинного законодавства та відображається автоматизованою (білінговою) системою оператора. Згідно п. 2.4.2 Договору, фактичне використання Абонентом тієї чи іншої послуги означає, що така послуга була замовлена Абонентом. Відповідно до ст. 33 Закону України «Про телекомунікації» та п. 2.4.2. Договору, Абонент зобов`язаний своєчасно сплачувати рахунки за надані послуги та плату за збереження номеру при тимчасовому відключенні в мережі мобільного зв`язку Оператора по всіх телефонах, зареєстрованих на його особистому рахунку. З липня 2018 року Відповідач припинив сплачувати отримані ним Послуги.

Станом на дату подання даної заяви Відповідач не оплатив отримані ним Послуги зв`язку ані особисто, ані на підставі надісланого Позивачем на його адресу рахунку за липень 2018 року на суму 47 900,95 грн.

23 листопада 2018 року Позивачем була надіслана претензія № С 295368545951/11 із розрахунком заборгованості та проханням терміново погасити прострочену заборгованості. Проте, Відповідач залишив її без відповіді та без задоволення. ПрАТ «ВФ Україна» свої зобов`язання за Договором виконало в повному обсязі, а саме надало Відповідачу послуги мобільного зв`язку, як в межах країни так і за межами України (Міжнародний роумінг), однак відповідач відмовляється в позасудовому порядку сплатити заборгованість, яка виникла на підставі Договору.

Представником ПрАТ «ВФ Україна» надіслано на адресу суду клопотання про розгляд справи за його відсутності на підставі наданих документів та відповіді на відзив представника відповідача, в якій позивач заперечує необґрунтованість позовної заяви та наполягає на її задоволенні.

Представник відповідача в судовому засіданні зазначив про необґрунтованість позовної заяви та відсутності доказів замовлення ОСОБА_1 послуги роумінгу під час перебування Болгарії та отриманні відповідачем інформації щодо тарифу та умов використання роумінгу станом на липень 2018 року. На підставі викладеного представник відповідача зазначив, що ОСОБА_1 позов не визнає та просить суд його не задовольняти.

Справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження у відповідності до положень ст. 274 ЦПК України.

Розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи представника позивача та відповідача, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ПрАТ «ВФ Україна».

Так, судом встановлено, що 08 грудня 2006 року між ПрАТ «МТС Україна» (23 травня 2017 року змінило своє найменування на ПрАТ «ВФ Україна») та ОСОБА_1 було укладено договір про надання послуг мобільного зв`язку № 3235573/1.11560985 за номером телефону НОМЕР_1 . Відповідно до умов договору позивачем обрано тарифний пакет GSM «UMC Різдвяний Міграця» та наступні послуги: UMC-сім`я; SMS; переадресація встановлена оператором; додатковий пакет мережі; Вам дзвонили; Є зв`язок.

08 грудня 2006 року та 07 вересня 2009 року було укладено додаткові угоди, щодо відповідальності абоненту за невиконання основної угоди.

Відповідно до ліцензії Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації № 000813 від 10 липня 2017 року ПрАТ «ВФ Україна» здійснює надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв`язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв`язку на всій території України.

02 лютого 2016 року позивач звернувся до оператора мобільного зв`язку із замовленням про підключення послуги міжнародного роумінгу та хвилини на всі напрямки за бонуси за номером телефону НОМЕР_2.

31 липня 2018 року ПрАТ «ВФ Україна» відповідачу виставлено рахунок за телекомунікаційні послуги на загальну суму 47900 грн. 95 коп..

Згідно наданого позивачем рахунку за телекомунікаційні послуги вартість наданих ОСОБА_1 послуг мобільного зв`язку за період з 01 липня 2018 року по 31 липня 2018 року становить 47900,95 грн, з яких послуги міжнародного роумінгу - 37942,48 грн. (без ПДВ та збору до Пенсійного фонду України).

Згідно Довідкової інформації про надані послуги 27 липня 2018 року зафіксовано передача даних у роумінгу за номером телефону відповідача, вихід 156,29Mb, передача даних в роумінгу Болгарія.

23 листопада 2018 року позивачем надіслано на адресу ОСОБА_1 претензію щодо необхідності погашення боргу за договором у розмірі 47900 грн. 95 коп..

Так, згідно частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Частиною першою статті 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У статтях 1, 32, 37 Закону України «Про телекомунікації» визначено, що абонент - це споживач телекомунікаційних послуг, який отримує телекомунікаційні послуги на умовах договору, котрий передбачає підключення кінцевого обладнання, що перебуває в його власності або користуванні, до телекомунікаційної мережі; оператор телекомунікацій - суб`єкт господарювання, який має право на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій із правом на технічне обслуговування та експлуатацію телекомунікаційних мереж.

Споживачі під час замовлення та/або отримання телекомунікаційних послуг мають право на: державний захист своїх прав; вибір виду та кількості телекомунікаційних послуг; безоплатне отримання від оператора, провайдера телекомунікацій вичерпної інформації щодо змісту, якості, вартості та порядку надання телекомунікаційних послуг; оскарження неправомірних дій операторів, провайдерів телекомунікацій шляхом звернення до суду та уповноважених державних органів; відмову від оплати телекомунікаційної послуги, яку вони не замовляли.

Правовими основами діяльності операторів, провайдерів телекомунікацій, зокрема, є пріоритет інтересів споживачів телекомунікаційних послуг, що кореспондує загальному змісту законодавства про захист прав споживачів.

Статтею 39 зазначеного Закону визначено, що оператори телекомунікацій зобов`язані, серед іншого, здійснювати діяльність у сфері телекомунікацій відповідно до законодавства; надавати споживачам вичерпну інформацію, необхідну для укладення договору, а також щодо телекомунікаційних послуг, які вони надають; вести достовірний облік телекомунікаційних послуг, що надаються споживачеві.

Відповідно до вимог частин першої та дев`ятої статті 15 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Під час розгляду вимог споживача про відшкодування збитків, завданих недостовірною або неповною інформацією про продукцію чи недобросовісною рекламою, необхідно виходити з припущення, що у споживача немає спеціальних знань про властивості та характеристики продукції, яку він придбаває.

Статтею 21 Закону визначено, що крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо: будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію.

У пункті 3 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 11 квітня 2012 року (далі - Правила), наведено ряд визначень, відповідно до яких: послуги рухомого (мобільного) зв`язку - це послуги, які надаються оператором рухомого (мобільного) зв`язку і під час отримання яких кінцеве обладнання абонента може вільно переміщатися в межах телекомунікаційної мережі такого оператора або його роумінг-партнера із збереженням абонентського номера або мережевого ідентифікатора споживача.

Договором про надання послуг вважається правочин, укладений між споживачем і оператором, провайдером, за яким оператор, провайдер зобов`язується на замовлення споживача надавати послуги, а споживач - їх оплачувати (якщо інше не передбачено договором).

Згодою споживача є волевиявлення, виражене споживачем у будь-який спосіб, у тому числі вчинення дій, які можуть бути зафіксовані обладнанням оператора, провайдера (голосове, текстове повідомлення, використання сигналів тонового набору тощо).

Роумінгом, у розумінні Правил, є послуга, яка забезпечує можливість абонентові одного оператора рухомого (мобільного) зв`язку отримувати послуги в мережі іншого оператора із збереженням початкової реєстрації абонента в телекомунікаційній мережі свого оператора, а роумінг-партнери - оператори, що уклали договір про роумінг.

Припинення надання послуг - припинення надання послуг (послуги) - остаточне припинення оператором, провайдером надання споживачеві однієї/кількох або всіх послуг внаслідок припинення дії договору або зміни умов договору, а також у випадках, передбачених Законом України «Про телекомунікації» та цими Правилами.

Відповідно до пункту 14 Правил надання послуг здійснюється у разі: 1) укладення договору відповідно до основних вимог, встановлених Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації; 2) їх оплати споживачем. Надання програмної послуги абонентові здійснюється на підставі угоди, укладеної між абонентом і провайдером такої послуги відповідно до Закону України «Про телебачення і радіомовлення» та інших нормативно-правових актів.

Згідно пункту 15 Правил до укладення договору та під час надання послуг оператор, провайдер зобов`язаний безоплатно надати споживачеві для ознайомлення вичерпну інформацію про зміст, якість, вартість та порядок надання послуг, зокрема: тарифи, тарифні плани на послуги із зазначенням мінімального строку їх дії, пільги з надання та оплати послуг; умови і порядок оплати послуг; перелік країн, з якими організований міжнародний телефонний зв`язок та в яких надається роумінг; порядок розгляду звернень споживачів.

Зазначена інформація повинна надаватися споживачеві у доступній формі шляхом розміщення у місцях продажу послуг, пунктах колективного користування, довідково-інформаційних, сервісних службах оператора, провайдера, на його веб-сайті. Крім того, на вимогу споживача може надаватися інша інформація про надання послуг відповідно до законодавства.

У пункті 35 Правил зазначено, що споживачі під час замовлення та/або отримання послуг мають право на: вибір виду та кількості послуг та відмову від оплати послуги, яку вони не замовляли.

Відповідно до пунктів 27, 39 Правил оператори, провайдери зобов`язані повідомляти абонентові під час першої реєстрації його кінцевого обладнання в мережі роумінг-партнера для отримання міжнародного роумінгу про суму коштів на особовому рахунку абонента (за наявності технічної можливості), вартість послуг телефонного зв`язку з абонентами країни перебування та України, з передачі текстових повідомлень, доступу до Інтернету, а також додатково повідомляти абонентові, з яким укладений договір у письмовій формі, про технічну неможливість припинення надання послуг у разі відсутності коштів на його особовому рахунку.

Пунктом 2.3.1 договору від 29 січня 2005 року передбачено, що абонент має право користуватися послугами, що надаються за цим договором в межах районів України, зазначених на карті зон дії мереж мобільного зв`язку UMC, а у разі замовлення абонентом послуг міжнародного роумінгу користуватись цією послугою у країнах, з операторами яких UMC уклало договори роумінгу (а. с. 12).

Право користуватися передбаченими договором послугами за межами України виникає лише у випадку замовлення послуг міжнародного роумінгу.

Під час здійснення розрахунків оператор, провайдер не має права стягувати плату за послугу, яку споживач не замовляв (підпункт 4 пункту 64 Правил).

Відповідно до пункту 2.3 затверджених рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації «Основних вимог до договору про надання телекомунікаційних послуг» від 29 листопада 2012 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 грудня 2012 року за № 2150/22462 - забороняється включати до договору положення, що передбачають отримання та/або сплату споживачем послуг, які не є предметом договору або які він не замовляв.

Згідно положень статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими способами: письмовими, речовими та електронними доказами; висновками експерта; показаннями свідків.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, дослідивши зміст укладеного договору про надання послуг мобільного зв`язку від 08 грудня 2006 року № 3235573/1.11560985, додаткові угоди, вказані вище положення Цивільного кодексу України, Закону України «Про захист прав споживачів» та Закону України «Про телекомунікації», Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 11 квітня 2012 року, суд приходить до висновку про відсутність у відповідача достатніх правових підстав для нарахування відповідачу заборгованості у сумі 47900, 95 грн. за послуги мобільного зв`язку.

Позивачем не надано доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 була ознайомлена (отримала повну і достовірну інформацію) із порядком і умовами надання вказаної послуги з передачі даних (інтернет-доступ) в режимі міжнародного роумінгу, її вартістю та погодилась із запропонованими оператором телекомунікацій умовами у липні 2018 року.

Також до суду не надано доказів того, що ОСОБА_1 погодилась отримувати послугу Інтернет у роумінгу, в будь-якій формі, у липні 2018 року, а також позивачем не обґрунтована вартість такої послуги, за 156,29 Mb інтернету нараховано 37670 грн. 57 коп. (без врахування ПДВ та збору в ПФУ), тобто сума яка у десятки разів перевищує розмір звичайної щомісячної плати позивача за телекомунікаційні послуги, які надавались відповідачем на протязі 2017-2018 років.

Крім того, не підтверджується твердження позивача, що відповідач активно користувалась зазначеною Послугою, що відображено у додатку «Довідкової інформації про надані послуги абоненту», оскільки згідно довідкової інформації про надання послуги (а.с. 23-31) ОСОБА_1 27 липня 2018 року вперше користувалась інтернетом у роумінгу та після цього також їм в роумінгу не користувалась.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ПрАТ «ВФ Україна» щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані телекомунікаційні послуги в розмірі 47900 грн. 95 коп..

Керуючись ст. ст. 4, 5, 19, 274-279, 268, 352, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити Приватному акціонерному товариству «ВФ Україна» у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані телекомунікаційні послуги у розмірі 47900 грн. 95 коп..

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: І. Д. Под`ячева