Ухвала суду № 87693589, 14.02.2020, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.02.2020 Справа №607/2864/20

провадження № 1кс/607/1442/2020

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Братасюк В.М., за участю секретаря судового засідання Созанської Т.І., за участю прокурора Напастюка Ю.В., захисника - адвоката Кондрацького І.М., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши клопотання слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області Оріховської Т.В., погоджене прокурором Тернопільської місцевої прокуратури Напастюком Ю.В. про застосування запобіжного заходу - тримання під вартою щодо підозрюваного:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Кам`янець-Подільський Хмельницької області,громадянина АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , не працюючого, не одруженого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СУ ГУНП в Тернопільській області Оріховська Т.В., за погодженням із прокурором Тернопільської місцевої прокуратури Напастюком Ю.В. у кримінальному провадженні №12019210010001365 від 08.05.2019року звернулася до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України.

Так, в ході досудового розслідування встановлено, у травні 2019 року, точної дати досудовим слідством не встановлено, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 вступили в злочинну змову направлену на придбання, зберігання з метою збуту та збуту наркотичних засобів та психотропних речовин безконтактним методом, шляхом так званих «закладок» особам схильним до їх вживання, з метою отримання незаконних доходів на постійній основі.

Незаконний збут наркотичних засобів та психотропних речовин безконтактним методом полягав у використанні мережі Інтернет, месенджера «Telegram», псевдонімів у ньому («ІНФОРМАЦІЯ_6» - під ніком - «ІНФОРМАЦІЯ_7), « ІНФОРМАЦІЯ_8», та сайті - « ІНФОРМАЦІЯ_5 », та залишенні їх в певному місці шляхом так званих «закладок». Обмін інформацією між учасниками групи, а також із замовником наркотичного засобу чи психотропної речовини, здійснювався за допомогою мережі Інтернет та месенджера «Telegram», та сайту - «ІНФОРМАЦІЯ_9» у виді текстових повідомлень та графічних файлів. Зокрема, особам, які виявили бажання придбати наркотичний засіб чи психотропну речовину у месенджері «Telegram» чи на сайті - «ІНФОРМАЦІЯ_9» надсилались текстові повідомлення, у яких містилась інформація про те, що для придбання наркотичного засобу чи психотропних речовин необхідно відправити грошові кошти на заздалегідь вказані номера системи прийому платежів «EasyPay»та надавався пароль для входу після оплати. Після цього, споживачі наркотичних засобів та психотропних речовин оплативши вартість наркотичного засобу чи психотропної речовини, вводили пароль у мессенджері «Telegram» користувачам під псевдонімом («ІНФОРМАЦІЯ_6» - під ніком - «ІНФОРМАЦІЯ_7), « ІНФОРМАЦІЯ_8», чи на сайті - «ІНФОРМАЦІЯ_9» і після цього, споживачам наркотичного засобу чи психотропної речовини, від користувачів мессенджеру «Telegram» під псевдонімами («ІНФОРМАЦІЯ_6» - під ніком - «ІНФОРМАЦІЯ_7), « ІНФОРМАЦІЯ_8», чи на сайті - «ІНФОРМАЦІЯ_9» надсилалась інформація у вигляді фотографії із місцем, де можна отримати наркотичний засіб чи психотропну речовину у вигляді «закладки» розміщались у паперовому згортку або в поліетиленовому пакеті із застібкою, обмотувалась клейкою стрічкою.

Так, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , усвідомлюючи те, що свій злочинний намір, направлений на придбання, зберігання з метою збуту та збуту наркотичних засобів та психотропних речовин безконтактним методом, шляхом так званих «закладок», самостійно реалізувати не в змозі, а також з метою не викриття їх правоохоронними органами, вирішили залучити до даної злочинної діяльності ОСОБА_1 . Внаслідок цього, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, запропонували ОСОБА_1 доставляти із регіонів України у м.Тернопіль незаконно придбані ними наркотичні засоби та психотропні речовини, з метою подальшого їх збуту, за що отримувати грошову винагороду, на що останній погодився.

Так, 10 лютого 2020 року, реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , всупереч Закону України "Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори" № 60/95-ВР від 15.02.1995, в редакції від 28.12.2015, порушуючи вимоги Порядку провадження діяльності, пов`язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та контролю за їх обігом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №589 від 03.06.2009 та Наказу Міністерства охорони здоров`я України №188 від 01.08.2000 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.08.2000 за №512/4733 в редакції від 19.06.2015 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу», за грошові кошти у сумі 5200 доларів США, які перечислили за допомогою електронних грошових переказів невстановленій досудовим розслідуванням особі у м.Київ, незаконно придбали з метою подальшого збуту психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP - (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), масою 350,0137 грама, про що повідомили через месенджер «Telegram» ОСОБА_1 , зокрема те, що останній вказану психотропну речовину повинен доставити у м.Тернопіль 12 лютого 2020 року.

12 лютого 2020 року ОСОБА_1 , діючи за попередньою змовою з

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , у невстановленому досудовим розслідуванням місці у м.Київ, за невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, незаконно отримав придбану останніми психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP - (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), масою 350,0137 грама, яку почав на автомобілі «Renault Megane» р.н.з. НОМЕР_1 перевозити в м.Тернопіль.

Однак, 12 лютого 2020 року, в період з 21:54 год. по 22:10 год. під час проведення огляду за адресою АДРЕСА_3 із рюкзака ОСОБА_1 було вилучено психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP(1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), масою 350,0137 грама, що згідно Таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу, затверджених Наказом Міністерства охорони здоров`я України №188 від 1 серпня 2000 року, являється особливо великим розміром, яку останній за попередньою змовою з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 незаконно придбав, зберігав та перевозив з метаю збуту у м.Тернопіль.

Згідно ст.2, 7 Закону України "Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори " від 15.02.1995 року та Списку № 2 Таблиці №1 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 р., PVP - (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) відноситься до психотропних речовин, обіг яких заборонено.

13.02.2020року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав з мотивів, у ньому наведених та просив його задовольнити. Вважає, що лише винятковий запобіжний захід у виді тримання під вартою зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_1 .

Захисник-адвокат Кондрацький І.М., заперечив з приводу задоволення клопотання та зазначив, що ризики, на які посилається сторона обвинувачення є лише припущеннями, просив з врахуванням даних, що характеризують особу ОСОБА_1 : раніше не судимий, є студентом ТНТУ ім.І.Пулюя, позитивно характеризується, обрати ОСОБА_1 запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Підозрюваний ОСОБА_1 заперечив з приводу клопотання та підтримав думку свого захисника.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, перевіривши клопотання, додані до нього матеріали слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до п.4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

На думку слідчого судді ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч.3 ст. 307 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна. Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні та долученими до клопотання слідчим та прокурором доказами, а саме:

- протоколом огляду місця події від 12.02.2020р.;

- протоколом огляду мобільного телефону від 12.02.2020р.;

- висновком експерта №2/1-224/20 від 13.02.2020р.;

- протоколом обшуку за адресою АДРЕСА_4 від 12.02.2020р.;

- проміжним протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - обстеження публічно недоступного місця, з метою виявлення і фіксації слідів вчинення тяжкого злочину, речей і документів, що мають значення для досудового розслідування, виготовлення їх копій чи зразків речей і документів від 11.02.2020р.;

- проміжним протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - обстеження публічно недоступного місця, з метою встановлення технічних засобів аудіо-, відео контролю особи від 11.02.2020р.

Метою застосування щодо ОСОБА_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартоює забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам передбачених ст.177 КПК України, а саме: п.1 переховуватись від органів досудового розслідування та суду; п.2 знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; п.3 незаконно впливати на свідка у цьому ж кримінальному провадженні; п.5 вчинити інше кримінальне правопорушення.

Окрім наявної обґрунтованої підозри, слідчий суддя вважає, що у даному кримінальному провадженні існують ризики, наведені слідчим у клопотанні про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та доведені прокурором в судовому засіданні.

Ризиком того, що ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду є те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі, на строк від 9 до 12 років з конфіскацією майна. Відповідно альтернативної міри покарання немає. Усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину та розмір покарання, яке йому загрожує, може умисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду як на території України так і поза її межами з метою уникнення від відповідальності.

На даний час органом досудового розслідування проведено тільки ряд першочергових слідчих дій, спрямованих на встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженню. Наявні дані кримінального провадження вказують на те, що злочинна діяльність ОСОБА_1 , є багатоепізодною, до якої причетні інші не встановленні особи. У зв`язку із цим органом досудового розслідування проводяться слідчо-розшукові заходи, спрямовані на встановлення місце знаходження та вилучення речових доказів, насамперед місцезнаходження наркотичних засобів, мобільних телефонів, комп`ютерної техніки за допомогою яких через мережу Інтернет здійснювався незаконний збут наркотичних засобів, обставин їх купівлі та доставки у м. Тернопіль, місця зберігання та обставин її збуту, обставин одержання грошових коштів від збуту наркотичних засобів та місць їх зберігання тощо. Однак, ОСОБА_1 , перебуваючи на волі, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, насамперед не відшукані на даний час наркотичні засоби, комп`ютерну техніку, мобільні телефони, грошові кошти, одержані від їх реалізації, які маються істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, що може негативно вплинути на хід досудового розслідування та його результати, у тому числі унеможливить виконання завдань визначених ст.2 КПК України.

Ризиком того, що ОСОБА_1 перебуваючи на волі, може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні є те, що на даний час досудовим розслідування не встановлено усіх свідків та очевидців даного злочину, вказані особи не допитані. Водночас, деякі з них можуть бути відомі ОСОБА_1 , а від так останній як особисто так і через третіх осіб може незаконно впливати на свідків з метою дачі ними неправдивих, неповних показів, відмови від раніше наданих показань або умисного ухилення ними від явки до органу досудового розслідування та суду для надання показань, що може негативно вплинути на стан судового розгляду та його результати.

Також, ОСОБА_1 особисто або через третіх осіб може незаконно впливати, у тому числі шляхом застосування погроз, на інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні з метою ненадання ними показів чи надання показів в його користь.

Окрім цього, необхідно провести комплекс слідчо-розшукових дій, спрямованих на отримання доказів вчинення ОСОБА_1 , спільно із іншими особами інших злочинів, встановлення цих осіб та притягнення їх до кримінальної відповідальність за вчиненні діяння. Про те, ОСОБА_1 , знаючи осіб, які причетні до його злочинної діяльності, може вживати будь-яких заходів, спрямованих на унеможливлення встановлення їх органом досудового розслідування, впливати на них з метою ухилення ними від органу досудового розслідування та суду, ненадання ними показів чи надання показів в його користь тощо.

ОСОБА_1 не працює, немає постійного законного заробітку, що свідчить про слабку міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його проживання. Вище вказане в цілому свідчить про те, що ОСОБА_1 , перебуваючи на волі з метою уникнення відповідальності може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження, а також продовжувати вчиняти інші злочини.

Тому, в разі застосування до ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, орган розслідування не матиме можливості запобігти його спілкуванню з іншими співучасниками злочину та свідками, вчинення іншого кримінального правопорушення, перешкоджанню ним в розслідуванні цього кримінального провадження та знищення, приховання або спотворення будь-якої із речей які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди України при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду як джерело права.

Згідно з положенням ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного (обвинуваченого), а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, характер вчиненого кримінального правопорушення, особу підозрюваного ОСОБА_1 , який не працює, репутацію та міцність соціальних зв`язків останнього, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, наявність по справі реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, слідчий суддя вважає, що застосування до підозрюваного ОСОБА_1 іншого запобіжного заходу, не пов`язаного із триманням під вартою не зможе попередити ризики, визначені у ст.177 КПК України.

Беручи до уваги усе вищевикладене, клопотання слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області Оріховської Т.В., слід задовольнити частково, застосувавши до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою, при цьому відмовивши у задоволенні клопотання захисника Кондрацького І.М., підтримане підозрюваним ОСОБА_1 , про відмову в клопотанні про застосування запобіжного заходу - тримання під вартою та обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту.

Крім того, згідно ч.3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, особу ОСОБА_1 , який підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України, його вік, стан здоров`я, сімейний та майновий стан, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність визначення застави відповідно до ч.5 ст.182 КПК України у розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, яка достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.

Поряд тим слідчий суддя вважає, що прокурором не доведено виключності випадку, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків.

Окрім цього завідомо безпідставно завищений розмір застави порушує права підозрюваних та суперечить практиці ЄСПЛ.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 193, 194, 205, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області області Оріховської Т.В., погоджене прокурором Тернопільської місцевої прокуратури Напастюком Ю.В. про застосування запобіжного заходу - тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Датою закінчення дії ухвали вважати 23 год. 59 хв. 08 квітня 2020 року.

Визначити підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заставу в розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 210200 гривень (двісті десять тисяч двісті гривень) для внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Тернопільській області (Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26198838; Отримувач: ТУ ДСАУ у Тернопільській області; Банк отримувача: ДКСУ, м. Київ; номер рахунку (IBAN): UA358201720355219001000003454; призначення платежу - застава за « ОСОБА_1 » у кримінальному провадженні №12019210010001365 за ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 лютого 2020 року).

У випадку внесення застави покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки: з`являтися до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними особами.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що якщо він, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області Оріховську Т.В.

Копію ухвали вручити підозрюваному ОСОБА_1 негайно після її оголошення.

В задоволенні решти вимог клопотання - відмовити.

В задоволенні клопотання захисника Кондрацького І.М., підтримане підозрюваним ОСОБА_1 про відмову в клопотанні про застосування запобіжного заходу - тримання під вартою та обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області В. М. Братасюк