Рішення № 87692392, 10.02.2020, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/3778/19

Провадження № 2/456/319/2020

РІШЕННЯ

іменем України

10 лютого 2020 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Саса С. С. ,

при секретарі Карпин О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Стрий справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа комунальне підприємство «Управляюча компанія «Світанок» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом та просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на його користь 40388 грн. матеріальної шкоди, 20000 грн. моральної шкоди, 10000 грн. витрат на правову допомогу та судові витрати. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що він є власник квартири АДРЕСА_1 . Відповідач ОСОБА_2 проживає поверхом вище у квартирі НОМЕР_2 того ж будинку. 06 вересня 2019 року квартиру позивача було затоплено. Згідно з актом комісії Комунального підприємства «Управляюча компанія «Світанок» від 06.09.2019 р., причиною затоплення було халатне відношення відповідача до користування внутрішньо квартирних мереж холодного водопостачання. Внаслідок чого позивачу затоплено стіну і стелю в кухні, ванні, коридорі і суміжній кімнаті з туалетом та відбулося вздуття підлоги. Внаслідок залиття, квартира позивача потребує термінового поточного ремонту, оскільки жити в ній стало неможливо. Згідно з кошторисною документацією, складеною інженером - проектувальником ОСОБА_3 , вартість проведення ремонту квартири позивача становить 39588 грн. та за проведення експертизи позивачем було сплачено 800 грн.

Крім того, неправомірними діями відповідача позивачу завдано моральної шкоди, яка виразилась у негативних емоціях та переживаннях з приводу пошкодження майна та неможливості нормального користування ним, порушення звичного способу життя, необхідності докладання додаткових зусиль для його нормалізації. Розмір відшкодування за завдану моральну шкоду позивач оцінює у 20000 грн.

Відповідачем ОСОБА_2 подано відзив на позовну заяву, яким позовні вимоги вважає безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Обгрунтовуючи тим, що на підтвердження позовних вимог позивачем надано суду копію акту про залиття, аварію, що трапилась на системі холодного водопостачання, (центрального опалення, горячого водопостачання, каналізації) від 06 вересня 2019 року, затверджений начальником КП УК «Світанок» про те, що 06 вересня в будинку АДРЕСА_3 , у підвалі трапилось залиття, аварія на системі центрального опалення (холодного, гарячого водопостачання, каналізації). Внаслідок чого частково затоплену стіну і стелю в кухні, ванні, коридорі і суміжній кімнаті з туалетом. Причиною залиття, аварії є халатне відношення власника АДРЕСА_3 до користування внутрішньоквартирними мережами холодного водопостачання. Висновки і рекомендації комісії дотримуватись правил користування внутрішньоквартирними інженерними мережами та утримувати їх в технічно-справному стані. Із змісту даного акту не можливо встановити характер залиття, конкретну причину залиття, не зазначено, які саме наслідки такого залиття. Тобто, в даному акті жодним чином невідображено, що залито, яка завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість) та висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття. Таким чином, наданий позивачем акт про залиття, аварію, що трапилась на системі холодного водопостачання, (центрального опалення, горячого водопостачання, каналізації) від 06 вересня 2019 року, затверджений начальником КП "УК "Світанок" не відповідає п. 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкової території, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76. Більш того, у листі Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 29.12.2009 року № 12/20-11-1975 «Щодо ремонту квартири (приміщення) після залиття» також зазначено, що при складенні акту про залиття присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов`язковою. Якщо винуватець події відмовляється підписувати акт, необхідно запросити свідків з числа сусідів. Вони також можуть засвідчити факт затоплення та скласти опис пошкоджень та зіпсованого майна. Тобто факт залиття приміщення, характер залиття та його причини, наслідки має бути зафіксований актом комісійного обстеження приміщення, складеним за обов`язкової участі винної особи. В даному акті підпису нібито винуватця затоплення не має, копія даного акту відповідачу для ознайомлення та підписання не надавалась. Враховуючи те, що підписи відповідача в акті про залиття відсутні, не зазначено про присутність чи відсутність відповідача при складанні акту, не вказано чи відмовлялася вона від підпису в акті, окрім цього факт затоплення приміщення не підтверджений підписами свідків-сусідів, даний акт про залиття, аварію, що трапилась на системі холодного водопостачання, (центрального опалення, горячого водопостачання, каналізації) від 06 вересня 2019 року, затверджений начальником КП УК «Світанок» не може слугувати доказом у даній справі в розумінні ч.6 ст.81 Цивільного процесуального кодексу України. Позивачем також надано суду в якості експертного заключення копію кошторисної документації на поточний ремонт кв. АДРЕСА_1 на суму 39588,00 грн. Дану кошторисну документацію було складено ФОП ОСОБА_3 , який згідно кваліфікаційного сертифікату серії АР № 012642 є інженером-проектувальником, а відповідно до Закону України" Про судову експертизу" він не має права надавати експертні послуги. Крім того, підготовлена ФОП ОСОБА_3 кошторисна документація без дати та без підписання позивача ОСОБА_1 носить виключно рекомендаційний характер по проведенню ремонтних робіт у квартирі. Більш того, згідно даного кошторису на поточний ремонт квартири не можливо встановити чіткої причини такого ремонту, оскільки до нього не додано жодних поясненнь, фотографій чи будь-яких інших доказів.

Щодо вимоги про відшкодування моральної шкоди відповідач посилається на те, що жодних винних дій відповідача не було вчинено, більш того, вина відповідача базується не на конкретних та беззаперечних доказах, а виключно на припущеннях, вигаданих позивачем, а відтак у повній мірі свідчить про безпідставність вимоги про стягнення моральних збитків.

Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд їх повністю задоволити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_5 у судовому засіданні позовні вимоги заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, та просив суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.

Представник третої особи КП «УК «Світанок» Глущенко В.О. в судовому засіданні пояснив, що він був особисто на місці затоплення і оглядав квартиру позивача, де було встановлено факт затоплення квартири 06.09.2019 року. Пізніше він з комісією піднялися до квартири відповідача, однак в квартирі нікого не було, відповідача знайшли наступного дня. При огляді у квартирі відповідача води не побачили, було встановлено, що система холодного водопостачання була справна без видимих ознак пошкодження та крани були справні. Комісія вважала, що затоплення здійснено відповідачем, так як її квартира знаходиться над квартирою позивача, а тому 09.09.2019 року комісією було складено акт про залиття, аварію, що трапилась на системі холодного водопостачання, центрального опалення, гарячого водопостачання, каналізації, з яким відповідач ознайомитись відмовилась.

Суд, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до переконання, що в позові слід відмовити з наступних підстав.

Згідно із ч.1 ст. 76 ЦПК, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

З свідоцтва про право власності на квартиру виданого 24.03.2000 року Стрийською міською радою вбачається, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності в рівних долях ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .

Актом про залиття, аварію, що трапилась на системі холодного водопостачання, центрального опалення, гарячого водопостачання, каналізації від 06.09.2019 року, складеного в складі комісії: головного інженера КП «УК`Світанок» Павлучкович О.Р., майстра по експлуатації житлового фонду КП «УК «Світанок» Глущенко В.О., слюсара сантехніка ОСОБА_10, ОСОБА_9 було встановлено, що 06 вересня в будинку АДРЕСА_3 , у підвалі трапилось залиття, аварія на системі центрального опалення (холодного, гарячого, водопостачання, каналізації), внаслідок чого частково затоплену стіну і стелю в кухні, ванні, коридорі і суміжній кімнаті з туалетом. Причиною аварії є халатне відношення власника квартири АДРЕСА_3 до користування внутрішньо квартирними мережами холодного водопостачання. Висновки і рекомендації комісії дотримуватись правил користування внутрішньо квартирними інженерними мережами та утримувати їх в технічно-справному стані. Даний акт підписаний членами комісії, з ним ознайомлений мешканць квартири НОМЕР_1 ОСОБА_1 .

Згідно кошторисної документації, виготовленої ФОП ОСОБА_3 (без дати складання) на замовлення ОСОБА_1 , поточний ремонт квартири АДРЕСА_1 по зведеному кошторисному розрахунку становить 39588, грн.

З ч.1 ст. 81 ЦПК випливає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 6 ст.81 ЦПК доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Стаття 22 ЦК України визначає, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Така особа може бути звільнена від відшкодування шкоди, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Як роз`яснено у п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», шкода, заподіяна особі і майну громадянина підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

З аналізу вказаних норм закону вбачається, що обов`язковою умовою виникнення зобов`язання відшкодування як матеріальної, так і моральної шкоди є вина особи, яка її завдала. Отже підставами відповідальності є протиправна поведінка особи, настання шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та настанням шкоди, а також вина завдавача шкоди.

Відповідно до п. 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, що затверджені Наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року № 76 "Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій" у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт, форма якого передбачена додатком № 4.

Згідно Додатку № 4 та роз`яснення Міністерства з питань житлово-комунального господарства України щодо ремонту квартири після залиття (лист від 29.12.2009 р. N 12/20-11-1975), в акті повинні бути відображені: дата складання акту (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та займані посади членів комісії; прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, з вини якого сталося залиття; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.

Акт обов`язково має бути підписаний всіма членами комісії. Відмова від підпису складеного акта присутніми особами від потерпілої сторони та з боку винної не впливає на його чинність (у такому випадку в акті має бути зазначено, що згадані особи (прізвище, ім`я, по батькові) підписувати складений акт відмовилися із зазначенням причин).

Однак, у акті від 06.09.2019 року, представленого позивачем, не зазначено ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, з вини якого сталося залиття; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість). Крім того, в акті не зазначено конкретну причину залиття, а саме, не зазначено, в чому полягає халатне відношення власника квартири АДРЕСА_3 до користування внутрішньо квартириними мережами холодного водопостачання.

За таких обставин, суд не бере до уваги вищевказаний акт про обстеження від 06.09.2019 року, як належний та допустимий доказ, оскільки у ньому відсутня достатня інформація щодо предмета доказування та на підставі такого неможливо встановити дійсні обставини справи.

Крім того, у листі Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 29.12.2009 року № 12/20-11-1975, зазначено, що при складенні акту про залиття присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов`язковою. Якщо винуватець події відмовляється підписувати акт, необхідно запросити свідків з числа сусідів. Вони також можуть засвідчити факт затоплення та скласти опис пошкоджень та зіпсованого майна.

Тобто факт залиття, характер залиття та його причини, завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість) та його наслідків має бути зафіксований актом комісійного обстеження квартири, складеним за обов`язкової участі винної особи.

З наведеного вбачається, що на підтвердження позовних вимог позивач повинен надати належні та допустимі докази, які б підтверджували факт залиття його квартири, зокрема комісійний акт, який складено із додержанням вимог Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, яким би було зафіксовано, зокрема, сам факт залиття, а також причини залиття та завдані пошкодження, висновок відповідної експертизи щодо встановлення причин залиття.

Також, в матеріалах справи відсутній будь-який експертний висновок на підтвердження розміру завданої шкоди, а виготовлена ФОП ОСОБА_3 кошторисна документація без дати та без підпису позивача ОСОБА_1 носить виключно рекомендаційний характер по проведенню ремонтних робіт у квартирі. Також, згідно даного кошторису на поточний ремонт квартири не можливо встановити чіткої причини такого ремонту, оскільки до нього не додано жодних поясненнь, фотографій чи будь яких інших доказів.

Враховуючи вищевикладене та встановлені судом обставини справи, оцінюючи в сукупності надані сторонами докази, суд приходить до висновку, що позивачем не надано суду належних доказів, на підставі яких можливо було б встановити причини залиття належної йому квартири та не доведено факт того, що залиття належної йому квартири мало місце саме внаслідок протиправної поведінки відповідача та з її вини, а тому у задоволенні позовних вимог в частині стягнення матеріальної шкоди необхідно відмовити за недоведеністю.

Що стосується вимог про стягнення моральної шкоди, то такі, на думку суду, не підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до норми ч.1, п.3 ч. 2, ч.3 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Згідно з п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» - під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у звязку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у звязку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

У пункті 5 вищевказаної постанови зазначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Враховуючи те, що позивачем не представлено суду жодних належних та допустимих доказів про заподіяння їй моральної шкоди з вини відповідача, а тому суд вважає необхідним відмовити в задоволенні позову щодо відшкодування моральної шкоди.

Керуючись ст. ст. 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд

вирішив:

Відмовити в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа комунальне підприємство «Управляюча компанія «Світанок» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлено 18.02.2020 року.

Головуючий суддя С. С. Сас