Рішення № 87688792, 18.02.2020, Лисичанський міський суд Луганської області

Справа № 415/9694/19

Провадження № 2/415/482/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2020 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Калмикової Ю.О.,

за участю секретаря Кравченко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лисичанську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Лисичанського комунального підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищенню стоків «Лисичанськводоканал» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, виплати компенсації, середнього заробітку та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Зміст позовних вимог

ОСОБА_1 звернувся до Лисичанського міського суду із позовною заявою до Лисичанського комунального підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищенню стоків «Лисичанськводоканал» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, виплати компенсації, середнього заробітку та моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 16.09.1998 року згідно наказу № 139-к від 16.09.1998 р. ОСОБА_1 , був прийнятий на роботу до Лисичанського комунального підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищенню стоків «Лисичанськводоканал».

01.11.2019 року , у зв`язку із постійними затриманням заробітної плати та порушенням трудового договору, був звільнений за власним бажанням в порядку ч.3 ст. 38КЗпП України, на підставі наказу №363-к від 01.11.2019 року. На день звільнення, у зв`язку із несвоєчасною виплатою заробітної плати, утворилась заборгованість в сумі 91948,81 грн., що підтверджується довідкою № 03/143 виданою 12.11.2019 р.

В день звільнення позивачу не була сплачена заборгованість по заробітній платі, а також не було сплачено і грошову компенсацію, що передбачена ст. 44 КЗпП України, а саме три середньомісячні заробітні плати, яка за його підрахунком повинна скласти суму в розмірі - 46826,64 грн., яка склалась з наступних обрахувань - 21 робочий день на тижні 743,28 грн. середньоденний заробіток позивача -3 місяці - період обрахування. Таким чином, на день звільнення (01.11.2019 р.) у відповідача склалась заборгованість в сумі 138775,45 грн.

Згідно з довідкою від 12.11.2019 р. середній заробіток складає 743,28 грн.

Вважає дії відповідача незаконними, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України виплата всіх сум, що належить працівнику від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. У разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у зазначені строки підприємство, організація, установа згідно з ч. 1 ст. 117 КЗпП України повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

На підставі викладеного просив суд стягнути з відповідача, на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені з 01.11.2019 р. по момент винесення рішення по справі виходячи з середнього заробітку 743,28 грн., а саме: грошову суму в розмірі - 168506,65 грн., яка складається з наступних складових: нараховану, але не виплачену заробітну плату - 91948,81 грн., вихідну допомогу ( в порядку ст. 44 КЗпП України) 46826, 64 грн., середній заробіток за час несвоєчасного розрахунку при звільненні на день подачі позову - 14122,32 грн., моральну шкоду - 15608,88 грн.

Надходження позовної заяви та інших заяв до суду

03.12.2019 року ухвалою суду про відкриття провадження у справі № 415/9694/19 було відкрито провадження у цій цивільній справі.

18.02.2020 року позивачем надане письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності та долучено табеля обліку робочого часу за вересень-жовтень 2019 року.

Доводи особи, яка подала позов

Позовна заява мотивована тим, що у позивача наявна заборгованість по заробітній платі, а також із позивачем несвоєчасно проведено розрахунок при звільненні.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, надав суду письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача Лисичанського комунального підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищенню стоків «Лисичанськводоканал» в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, про причини неявки суду не повідомив.

Дослідивши письмові докази по справі, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та зміст спірних правових відносин.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Згідно з трудовою книжкою серії АА № 065403, заповненою 25.01.1995 року, на підставі наказу №363-к від 01.11.2019 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнений за ч.3 ст. 38 КЗпП України.

Отже, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з відповідачем та 01.11.2019 звільнений.

Згідно з довідкою № 03/143 від 12.11.2019 р., яка видана Лисичанським комунальним підприємством по видобутку, обробці, реалізації води та очищенню стоків «Лисичанськводоканал» заборгованість із заробітної плати на дату звільнення 01.11.2019 року складає 91948,81 грн., середньоденний заробіток складає 743,28 грн., середній заробіток за час затримки виплати розрахункової заробітної плати станом на 12.11.2019 року складає у сумі 7180,08 грн.

Згідно з табеля обліку робочого часу за вересень 2019 року ОСОБА_1 відпрацював 21 день.

Згідно з табеля обліку робочого часу за жовтень 2019 року ОСОБА_1 відпрацював 22 дня.

Мотивувальна частина

Відповідно до ст. 7 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, ратифікованого Указом Президії Верховної Ради Української РСР № 2148-VIII (2148-08) від 19.10.73), Держави, які беруть участь у цьому Пакті, визнають право кожного на справедливі і сприятливі умови праці.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до абз. 3 п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100, середньомісячна зарплата обчислюється, виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Відповідно до п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

З матеріалів справи вбачається, що згідно з довідкою № 03/143 від 12.11.2019 р. середньоденний заробіток складає 743,28 грн.,

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Отже, середній заробіток позивача за час затримки розрахунку по заробітній платі за період з 02.11.2019 року по 19.11.2019 року, тобто за 12 робочих дня (з 04.11.2019 року по 19.11.2019 рік було 12 робочих днів) становить 8919 грн. 36 коп. (743,28 грн. х 12 дня).

За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 до Лисичанського комунального підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищенню стоків «Лисичанськводоканал» про стягнення заборгованості по заробітній платі в сумі 91948,81 грн. та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 14122,32 грн., підлягають у задоволенню частково, а саме: заробітної плати в розмірі 91948,81 грн. та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 8919,36 грн..

Щодо вимог про стягнення вихідної допомоги, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 44 КЗпП України при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку; у разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (пункт 3 статті 36) - у розмірі двох мінімальних заробітних плат; внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39) - у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку; у разі припинення трудового договору з підстав, зазначених у пункті 5 частини першої статті 41, - у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток.

Позивачем не надано до суду колективний договір для визначення розміру вихідної допомоги, отже її розмір не може бути менше гарантованого розміру державою, а саме: не менше тримісячного середнього заробітку.

Отже, середній заробіток за місяць становить 15608,88 грн. (743,28 грн. * 21 робочий день), а за три місяці 46826,64 грн. (15608,88*3).

За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 до Лисичанського комунального підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищенню стоків «Лисичанськводоканал» про стягнення вихідної допомоги в сумі 46826,64 грн. підлягають у задоволенню.

Щодо вимог про стягнення моральної шкоди, заподіяної внаслідок несплати заробітної плати, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Моральну шкоду позивач обґрунтовує, тим, що внаслідок тривалої несплати заробітної плати, він знаходився в постійному пошуку коштів для проживання, харчування, та утримання родини. Душевні страждання виразились у побоюванні щодо нормального існування, приниження гідності, психологічних стражданнях.

Однак позивач відповідно до ст. 60 ЦПК України, не надав до суду достатніх належних доказів, підтверджуючих дані про спричинення йому моральної шкоди з боку відповідача. Тому в частині стягнення моральної шкоди позов задоволенню не підлягає.

Таким чином, загальна сума виплат, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача становить 147694,81 грн. (91948,81 грн. + 8919 грн. 36 коп. +46826,64 грн.)

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з положень ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача.

Понесення позивачем судових витрат підтверджується квитанцією № 6 від 02.12.2019 року про сплату судового збору в сумі 768,40 грн. за вимогу про стягнення моральної шкоди.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Приймаючи до уваги вимоги ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у сумі 1476,95 грн., а судовий збір в сумі 208,14 грн. віднести за рахунок держави.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення щодо присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 274, 430 ЦПК України ст. 43 Конституції України, ст. 7 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, ратифікованого Указом Президії Верховної Ради Української РСР № 2148-VIII (2148-08) від 19.10.73), ст.ст. 116, 117 КЗпП України, абз. 3 п. 2, п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100, п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» № 13 від 24.12.1999 року, Законом України «Про судовий збір»,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Лисичанського комунального підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищенню стоків «Лисичанськводоканал» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, виплати компенсації, середнього заробітку та моральної шкоди, задовольнити частково.

Стягнути з Лисичанського комунального підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищенню стоків «Лисичанськводоканал» на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 147694 (сто сорок сім тисяч шістсот дев`яносто чотири) грн. 81 коп., які складаються з несвоєчасно виплаченої заробітної плати в сумі 91948,81 (дев`яносто одна тисяча дев`ятсот сорок вісім) грн.. 81 коп., середнього заробітку за час затримки розрахунку по заробітній платі у сумі 8919 (вісім тисяч дев`ятсот дев`ятнадцять) грн. 36 коп., вихідної допомоги в сумі 46826 (сорок шість тисяч вісімсот двадцять шість) грн. 64 коп.

В задоволенні інших вимог відмовити.

Стягнути з Лисичанського комунального підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищенню стоків «Лисичанськводоканал» судовий збір на користь держави у сумі 1476 (одна тисяча чотириста сімдесят шість) гривень 95 копійок.

Судовий збір в сумі 208 (двісті вісім) гривень 14 копійок віднести за рахунок держави.

Відповідно до ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення щодо присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Рішення може бути оскаржено до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Відповідач: Лисичанське комунальне підприємство по видобутку, обробці, реалізації води та очищенню стоків «Лисичанськводоканал», місцезнаходження за адресою: 93108, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. В.Сосюри, 168, ЄДРПОУ 03339851.

Дата складення повного рішення суду 18.02.2020 рік.

СУДДЯ Ю. О. КАЛМИКОВА