Ухвала суду № 87688128, 18.02.2020, Василівський районний суд Запорізької області

311/384/20

18.02.2020

Провадження № 1-кп/311/155/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2020 року м. Василівка

Василівського районного суду Запорізької області у складі:

головуючого судді Пушкарьової С.П.

при секретарі Гончаровій К.Ю.

за участю: прокурора Петренка В.О.

представника потерпілого Бондаренка А.С.

захисника адвоката Іванової Н.О.

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3

розглянувши в судовому засіданні в залі суду м. Василівка кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019081190000629 від 22 листопада 2019 року, за обвинувальним актом відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Грузії, м. Очамчір, грузина, громадянина Грузії, який має неповну середню освіту (закінчив ЗОЩ № 48, м. Запоріжжя), не працюючого, не одруженого, малолітніх і неповнолітніх дітей на утриманні не має, не має постійної реєстрації, тимчасово мешкав без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 01.08.2014 р. Заводським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 125, 70 КК України до 3-х років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком на 1 рік. Знятий з обліку КВІ Заводського району за вироком Заводського районного суду м. Запоріжжя, 12.12.2014 р., у зв`язку з новим вироком;

- 12.12.2014 р. Заводським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 185, 71 КК України, до 3-х років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком на 1 рік. 23.10.2019 р. знятий з обліку Заводської РФ ГУ «Центр пробації» у Запорізькій області на підставі ухвали Заводського районного суду м. Запоріжжя від 08.10.2019 р. по закінченню іспитового терміну;

- 13.06.2018 р. Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя за ч. 3 ст. 185 КК України. Закрито на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України;

- 01.11.2018 р. Заводським районним судом м. Запоріжжя за ч. 1 ст. 263 КК України до 3-х років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнено з іспитовим строком на 1 рік. Вирок вступив в законну силу 04.12.2018 р. Поставлений на облік Заводським РФ ГУ «Центр пробації» 11.12.2018 р.

-25.06.2019 р. Шевченківським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 289 КК України. Провадження закрито на підставі п. 7, ч. 1, ст. 284 КПК України, -

-обвинуваченого за ч. 2 ст. 185 КК України;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Запоріжжя, українця, громадянина України, освіта середня-технічна, не працюючого, не одруженого, який на утриманні малолітніх і неповнолітніх дітей не маючого, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше у силу ст. 89 КК України не судимого, -

-обвинуваченого за ч. 2 ст. 185 КК України;

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Новодніпровка, Кам`янко-Дніпровського району, Запорізької області, українця, громадянина України, освіта вища, працює ПАТ «Запоріжсталь», не одруженого, на утриманні малолітніх і неповнолітніх дітей не маючого, мешкаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого, -

- обвинуваченого за ч. 2 ст. 185 КК України;

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 застосовано у вигляді тримання під вартою строком до 20.02.2020 р., а відносно ОСОБА_2 - у вигляді домашнього арешту строком до 20.02.2020 р.

В С Т А Н О В И В:

03 лютого 2020 року до Василівського районного суду Запорізької області надійшло кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019081190000629 відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , обвинувачених за ч. 2 ст. 185 КК України.

05 лютого 2020 року у вказаному кримінальному провадженні винесено ухвалу про призначення підготовчого судового засідання.

В підготовчому судовому засіданні прокурором Петренко В.О. заявлено клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. Як зазначено у клопотанні, досудовим розслідуванням ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 185 КК України, що кваліфікується як: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб. Обрана слідчим суддею міра запобіжного заходу спливає, тому прокурор вказує, що на теперішній час встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 і 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме - ОСОБА_1 може переховуватись від суду, не має постійного місця реєстрації, 23.11.2017 р. депортований за межі України, має паспорт громадянина Грузії, може незаконно впливати на свідка, іншого обвинуваченого в цьому ж кримінальному провадженні та вчиняти інше кримінальне правопорушення, так як офіційно не працевлаштований, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів.

Обвинувачений ОСОБА_1 і його захисник адвокат Іванова Н.О. заперечували проти задоволення клопотання прокурора.

Захисник заявила клопотання, яке було підтримане обвинуваченим ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, мотивуючи відсутністю підстав, передбачених ст. 177 КПК України для продовження суворого запобіжного заходу - тримання під вартою.

Захисник Іванова Н.О. зауважила, що ОСОБА_1 має місце проживання, оскільки винаймає житло, де мешкає з цивільною дружиною ОСОБА_4 та малолітнім сином, має батьків похилого віку, позитивно характеризується, неофіційно працює, має захворювання, яке перешкоджає його перебуванню під вартою.

Прокурор Петренко В.О. вважає, що клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт не підлягає задоволенню, оскільки жоден з більш м`яких запобіжних заходів, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Заслухавши думку всіх учасників процесу, дослідивши надані прокурором Петренко В.О. та захисником обвинуваченого ОСОБА_1 - Івановою Н.О., докази, якими вони обґрунтовували клопотання, суд приходить до наступного.

Так, ухвалою судді Василівського районного суду від 21.01.2020 року обвинуваченим ОСОБА_1 і ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та домашнього арешту строком до 20 лютого 2020 року включно.

В силу ст.ст. 131, 132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження та застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Таким чином, у найближчий час спливає строк тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , тому суд, діючи відповідно до вимог ч. 3 ст. 315 КПК України в підготовчому судовому засіданні зобов`язаний вирішити питання доцільності продовження обраного запобіжного заходу - тримання під вартою.

Тримання під вартою, за нормами ч. 1 ст. 183 КПК України, є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на них процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись у кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.

Суд вважає, що міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 обрана з урахуванням характеру та тяжкості інкримінованого йому злочину та даних про особу обвинуваченого, що встановлено відповідними ухвалами суду з цих питань.

Крім того, ОСОБА_1 підозрюється у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, який згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії середньої тяжкості злочинів, та згідно санкції даної статті карається позбавленням волі на строк до 5 років, є громадянином Грузії, не має місця реєстрації та постійного місця проживання на території України, тимчасово проживає в АДРЕСА_4 , офіційно не працює, іншою суспільно-корисною працею не займається сталих соціальних зв`язків не має, згідно паспортних даних депортований за межі території України із забороною в`їзду в Українуна період з 23.11.2017 року по 23.11.2020 року, раніше неодноразово судимий, в тому числі за вчинення корисливих злочинів проти власності, судимість в установленому законом порядку не знята і не погашена. Вказане дає підстави вважати, що ОСОБА_1 може переховуватися

від органів досудового слідства та суду, а також продовжити скоювати інші кримінальні правопорушення, тобто наявні ризики, передбачені п.п. 1.5 ст. 177 КПК України.

Під час розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вищезазначені ризики не зменшилися.

Одночасно з цим, ризик незаконного впливу на свідків обвинувачення в цьому кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України) не знайшов свого підтвердження в судовому засіданні жодним з досліджених у судовому засіданні доказів.

Вирішуючи клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Іванової Н.О., підтриманого обвинуваченим ОСОБА_1 про зміну обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, суд приходить до переконання, що застосований запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , у вигляді тримання під вартою на даний час обраний з урахуванням характеру та тяжкості інкримінованого йому злочину, стану здоров`я та особи обвинуваченого.

Будь-яких даних про зменшення чи відсутність встановлених у провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, або виникнення будь-яких нових обставин, які б свідчили про необхідність застосування стосовно підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою стороною захисту не доведено.

Так, за клопотанням захисту в судовому засіданні, допитана у якості свідка - ОСОБА_4 , яка пояснила, що вона мешкає з обвинуваченим ОСОБА_1 близько 2-х років у цивільному шлюбі за адресою: АДРЕСА_5 і мають спільну дитину ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьком якого записано ОСОБА_4 .

Свідок не змогла пояснити суду повні анкетні дані обвинуваченого, не обізнана щодо місця його роботи. За таких обставин показання вказаного свідка викликають у суду сумніви, щодо їх достовірності та правдивості. Крім того, стороною захисту наданий на підтвердження стану здоров`я обвинуваченим ОСОБА_1 виписний епікриз до історії хвороби № 11270, виданий 2-м хірургічним відділенням медичної допомоги м. Запоріжжя комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради на пацієнтку ОСОБА_1 за 2015 рік, не підтверджує ті обставини, на які посилається сторона захисту.

Наданий договір оренди квартири у АДРЕСА_5 , суд вважає сумнівним, оскільки будучи допитаним у якості обвинуваченого, ОСОБА_1 вказував місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , що відображено в обвинувальному акті. Про укладений ним 15.04.2019 р. договір оренди квартири обвинувачений орган досудового розслідування не повідомив, а під час розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою надав інший договір оренди квартири від 30.10.2018 р., який зазначено в ухвалі Василівського районного суду від 21.01.2020 р.

Оцінюючи надані стороною захисту докази, суд вважає доводи про можливість уникнення наявним ризикам шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту сумнівними з огляду на конкретні обставини справи та особу обвинуваченого.

За таких обставин, є підстави для продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою під вартою на 60 днів, тобто до 17 квітня 2020 року включно, оскільки для запобігання встановлених судом ризиків застосування більш м`якого запобіжного заходу не буде ефективним і не сприятиме своєчасному розгляду кримінального провадження, а відповідно заявлене захисником обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокатом Івановою Н.О. клопотання про зміну запобіжного заходу задоволенню не підлягає.

Згідно положень ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір

застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті.

Оскільки, ОСОБА_1 відповідно до ст. 12 КК України підозрюється у вчиненні злочину середньої тяжкості, на підставі п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину середньої тяжкості, розмір застави визначається у межах від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ч. 4 ст. 182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, з умовою достатньої гарантії виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків і не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи наведене, при визначенні розміру застави суд, беручи до уваги суспільну небезпеку злочину, в скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_1 , його особу, матеріальний стан, приходить до висновку про визначення застави у розмірі 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у сумі 31530 гривень.

Відповідно ч. 3 ст. 183 КПК України, суд вбачає за необхідне зазначити, що у разі внесення застави на обвинуваченого покладаються обов`язки: не відлучатися з населеного

пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 131, 132, 177, 182, 183, ч. 3 ст. 315, 369-372, 376 КПК України, ст. 12 КК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора Петренка В.О. - задовольнити частково.

У клопотанні захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Іванової Н.О. про зміну запобіжного заходу - відмовити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів до 17 квітня 2020 року включно.

Визначити розмір застави в розмірі 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 31530 (тридцять одна тисяча п`ятсот тридцять) гривень. Застава може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на: Отримувач - ТУ ДСАУ в Запорізькій області; Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ - 26316700; Рахунок № UA378201720355249002000001205 Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172. У призначенні платежу необхідно вказувати: вид платежу (застава, вартість частки майна тощо); П.І.Б. особи, за яку вноситься застава, або сторін по цивільній справі; номер справи (провадження); суд, в якому розглядається справа.

У разі внесення заставодавцем визначеної в ухвалі суми застави зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_1 не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання.

Попередити обвинуваченого ОСОБА_1 , що у разі невиконання покладених на нього зобов`язань застава звертається у дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Василівський районний суд Запорізької області протягом семи днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено 19.02.2020 року.

Суддя: С.П. Пушкарьова