Вирок № 87687468, 18.02.2020, Селидівський міський суд Донецької області

242/4752/19

1-кп/242/346/20

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2020 року Селидівський міський суд Донецької області в складі: головуючого судді Владимирської І.М., при секретарях Сафроновій К.В., Каменській А.С., за участю прокурора Осадчої О.О., обвинуваченого ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019050140000677 від 24.07.2019 року за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, раніше не судимого в порядку ст.89 КК України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

24 липня 2019 року, в денний час доби, більш точний час досудовим слідством не встановлено, ОСОБА_1 , проходячи повз одноповерхового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , побачивши відкриту хвіртку у квартирі АДРЕСА_4 , вирішив зазирнути всередину квартири, де побачив в кухні піч, на якій були встановлені металеві плити. Після чого, керуючись раптово виниклим наміром на заволодіння чужим майном, з метою незаконного збагачення, із корисливих мотивів, впевнившись, що його злочинні дії невідомі оточуючим, через відкриту хвіртку незаконно проник до вищевказаної квартири, власником якої є ОСОБА_2 , звідки, за допомогою викрутки, яку знайшов у будинку, умисно, таємно, з печі демонтував по черзі 4 пічних плити металевих глухих виготовлених з чорного металу вартістю 733,32 грн. Після чого, з викраденим майном з місця скоєння злочину зник та розпорядився ним на власний розсуд, спричинивши своїми діями матеріальну шкоду потерпілій ОСОБА_2 на вищевказану суму.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, визнав повністю та пояснив, що 24 липня 2019 року вдень він проходив повз будинку АДРЕСА_3 , побачив відкриту хвіртку, через яку заліз до квартири, звідки з печі викрав 4 пічних плити. Його дії ніхто не бачив. У вчиненому щиро розкаюється.

Від потерпілої ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи у відсутність потерпілої, відповідно до ст. 325 КПК України суд, за згодою учасників судового засідання, вважає можливим провести судовий розгляд без потерпілої.

Визнавши відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з`ясувавши правильне розуміння обвинуваченим та іншими учасниками судового розгляду зміст цих обставин за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз`яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, доведена повністю.

Суд вважає, що дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло.

При призначенні покарання, відповідно до частини 1 статті 65 Кримінального кодексу України, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного, обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Кримінальне правопорушення, скоєне обвинуваченим ОСОБА_1 , згідно ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

Обвинувачений за місцем проживання характеризується задовільно, раніше не судимий в порядку ст.89 КК України, перебуває на обліку у лікаря - нарколога, на обліку у лікаря - психіатра не перебуває, займається суспільно-корисною працею.

Обставиною, яка згідно ст. 66 КК України пом`якшує покарання ОСОБА_1 , суд визнає щире каяття. Крім того, суд приймає до уваги добровільне відшкодування обвинуваченим завданих ним потерпілій збитків.

Обставин, які згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Згідно досудової доповіді Авдіївського міського сектору філії ДУ «Центр пробації» у Донецькій області, складеної відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, історію правопорушення, щире каяття та бажання стати на шлях виправлення, орган пробації вважає, що виправлення обвинуваченого можливо без позбавлення або обмеження волі.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка передбачає, що тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, закріплений статтею 5 Конвенції, який може дозволити відступити від принципу поваги до особистої свободи та зобов`язання національних, передусім судових органів, враховувати вказане та викласти в своїх судових рішеннях при вирішенні питання про взяття під варту, зокрема рішення «Хайредінов проти України», згідно якого Конвенція гарантує основоположне право на свободу та недоторканність, яке є найважливішим у демократичному суспільстві у розумінні Конвенції.

Кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим або не мати продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбувалось за умов, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції. Цей перелік винятків є вичерпним і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідає цілям цього положення, а саме: гарантувати, що нікого не буде свавільно позбавлено свободи. Для того, щоб позбавлення свободи не вважалось свавільним, додержання національного закону при його застосуванні є недостатнім.

З урахуванням ступеню тяжкості кримінального правопорушення, особи винного, обставин, що пом`якшують покарання, за відсутністю обставин, що обтяжують покарання, фактичних обставин вчиненого кримінального правопорушення та його наслідків, суд прийшов до висновку про призначення обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, яке буде необхідне і достатнє для його виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень у вигляді позбавлення волі, передбаченого санкцією статті 185 ч.3 КК України. Разом з тим, враховуючи відношення обвинуваченого до вчиненого кримінального правопорушення, приймаючи до уваги процес позитивних змін, які відбулись в особистості обвинуваченого та які створили у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки (обвинувачений працює, здійснює догляд за батьками), з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, висновку органу пробації, суд вважає, що ступінь небезпечності ОСОБА_1 для суспільства не перевищує положення принципу поваги до особистої свободи та дійшов до висновку про можливість виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1 без ізоляції від суспільства, що є підставою для звільнення його від відбування покарання з випробуванням, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Питання про речові докази вирішується судом відповідно до ст.100 КПК України.

Відповідно до ст. 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_1 слід стягнути на користь держави процесуальні витрати у зв`язку з проведенням судової товарознавчої експертизи № 2/20 - 748 у розмірі 628 грн. 04 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та призначити ОСОБА_1 покарання за ч.3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 (два) роки, зобов`язавши його у відповідності зі ст. 76 КК України періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави р/р UA338999980313000115000005070, код ЄДРПОУ 37791274, МФО 899998, отримувач Селидівське УК/ м. Селидове /24060300, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), призначення платежу «Інші надходження», витрати на проведення судової товарознавчої експертизи (за висновком експерта № 2/20-748 від 09.08.2019 року) у розмірі 628 (шістсот двадцять вісім) грн. 04 коп.

Речові докази: 2 плити пічні металеві глухі та 2 плити пічні металеві розбиті на фрагменти, які повернуті потерпілій ОСОБА_2 , залишити потерпілій ОСОБА_2 .

Вирок суду у відповідності з вимогами ст. 394 ч. 2 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України.

Вирок може бути оскаржений до Донецького апеляційного суду через Селидівський міський суд шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Копію вироку негайно після оголошення вручити обвинуваченому та прокурору

Суддя І.М. Владимирська