
Справа № 263/1675/18
Провадження № 1-кп/265/79/20
У Х В А Л А
19 лютого 2020 року місто Маріуполь
Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:
головуючого судді Шиян В.В., суддів – Мельник І. Г., Костромітіної О. О.,
за участю секретаря судового засідання Себко Г.Л.
у ході судового розгляду кримінального провадження № 12017050000000199 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
у скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 - ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28 - ч. 2 ст. 317, ч. 4 ст. 28 - ч. 2 ст. 306 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора – Корольова А.А.
обвинувачених - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1
захисників – Поліщук О.А., Сніга В.І., Комарова І.О., Нетреба В.С.
ВСТАНОВИВ :
В провадженні Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя перебуває вказане кримінальне провадження.
В судовому засіданні прокурором було заявлене клопотання про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 . В обґрунтування клопотання прокурор посилається на існування ризиків передбачених ст.177 КПК України, зокрема, ризиків переховування від суду, продовження вчинення кримінальних правопорушень в яких вони обвинувачуються та ризику впливу на недопитаних свідків.
Обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_2 ОСОБА_3 та їх захисники - адвокати Комаров І.А. Поліщук О.А. Сніга В.І., заперечували проти задоволення клопотання прокурора, оскільки вважають, що прокурором не доведено існування ризиків передбачених ст. 177 КПК України. Пояснили, що обвинувачені навидь після закінчення дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту, продовжують виконувати обов`язки покладені на них судом, а тому підстав для задоволення клопотання прокурора не має.
Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник – адвокат Нетреба В.С. вирішення зазначеного питання покладають на розсуд суду.
Вислухавши сторони, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Таким чином, для застосування запобіжного заходу є необхідність наявності не тільки обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
За ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно обвинувального акту ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 - ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28 - ч. 2 ст. 317, ч. 4 ст. 28 - ч. 2 ст. 306 КК України, деякі з яких є особливо тяжкими злочинами та за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років.
Відповідно до ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 11 грудня 2019 року ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 було продовжено запобіжний захід у виді домашнього арешту строком до 11 лютого 2020 року включно.
Обираючи та продовжуючи щодо обвинуваченого запобіжний захід у вигляді домашнього арешту суд вказав на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченими злочинів передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 - ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28 - ч. 2 ст. 317, ч. 4 ст. 28 - ч. 2 ст. 306 КК України, та наявність ризиків, в тому числі і про які заявив прокурор, а саме переховування від органів досудового розслідування та суду та ризику незаконного впливу на потерпілу та свідків по цьому ж кримінальному провадженню.
Суд вважає, що реальність ризику переховування від суду та впливу на свідків протягом певного часу може мати місце на початкових стадіях досудового розслідування чи судового розгляду, але в подальшому, повинно обов`язково підтверджуватися не абстрактними припущеннями, а реальними фактами. Зокрема: це може бути фактичне переховування від органів досудового розслідування та/або суду, придбання квитків, зміна місця проживання підтверджені документально, відомості про відсутність постійного місця проживання, тощо. На думку суду, сама по собі тяжкість пред`явленого обвинувачення не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.
При цьому, суд враховує праву позицію Європейського суду з прав людини у справі «Москаленко проти України», де зокрема зазначено, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Однак сама по собі тяжкість обвинувачення не може слугувати виправданням тривалих періодів тримання під вартою.
Доказів того, що станом на час проведення судового засідання по даному кримінальному провадженню ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 можуть переховуватися від суду, впливати на недопитаних свідків, суду не надано.
Судом також враховано, що відносно обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в період з 11 лютого 2020 року по 19 лютого 2020 року не було застосовано жодного запобіжного заходу. При цьому будь-яких даних, які б свідчили про невиконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов`язків згідно закону, суду не надано.
Отже, будь-які дані про особу обвинувачених чи обставини їх особистого життя, які б могли свідчити про наявність ризику переховування від суду чи інших способів неналежної процесуальної поведінки з їх боку в розпорядженні суду відсутні.
Таким чином, під час судового розгляду, суду не надано будь-яких доказів того, що ризики, передбачені пп. 1, 3, ч.1 ст. 177 КПК України, які враховувалися під час застосування щодо обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують застосування до обвинувачених такого запобіжного заходу, як домашній арешт.
В той же час, відповідно до ч.2 ст. 318 КПК України, судовий розгляд здійснюється в судовому засіданні з обов`язковою участю сторін кримінального провадження.
За ч.1 ст. 179 КПК України, особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Згідно ч. 3 ст. 194 КПК України, суд має право зобов`язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини передбачені пунктом 1 частини першої цієї статті, але не доведе обставини передбачені пунктами 2, 3 частини першої цієї статті.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання прокурора та необхідність покладення на обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 зобов`язання прибувати до суду за першою вимогою.
На підставі викладеного, керуючись ст. 177, 178, 179, 314, 315, 316, КПК України, суд,
У Х В А Л И В :
У задоволенні клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю прокуратури Донецької області Корольова А.А. про застосування до обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді домашнього арешту - відмовити
Покласти на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , обов`язок прибувати за кожною вимогою до суду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Шиян В.В.
Мельник І.Г.
Костромітіна О.О.
Судове рішення № 87687256, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя) було прийнято 19.02.2020. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 263/1675/18. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: