Вирок № 87686925, 19.02.2020, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

Код суду 233 Справа № 233/73/19

Вирок

Іменем України

19 лютого 2020 року м. Костянтинівка

Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі головуючого судді Леміщенко О.О., при секретарях Чернецькій А.С., Арбузовій Ю.В., за участю прокурорів Присяжного С.М., Шгояна Г.Н., Кадуріна С.М., Калініч Т.А., представника потерпілого Яковлева В.М., потерпілого ОСОБА_1 , захисника Бєляєва В.О., обвинуваченого ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, матеріали об`єднаного кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018050380001408 від 07.12.2018 року, №12019050380000153 від 14.02.2019 року за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Костянтинівка Донецької області, українця, громадянина України, має середню освіту, не працює, не одружений, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:

-24.06.2005 року Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області за ч. 2 ст. 186, 75, 104 КК України до 4 років позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців;

-06.04.2006 року Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області за ч. 2 ст. 185, 71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі;

-23.09.2011 року Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185, 75, 76 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки, іспитовий строк закінчився 23.09.2013 року (судимість погашена);

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 185 ч. 2, 186 ч. 2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 , маючи дві незняті та непогашені у встановленому законом порядку судимості за скоєння злочинів, передбачених ст.ст. 185, 186 КК України, на шлях виправлення не став знову скоїв умисні корисливі злочини за наступних обставин.

07.12.2018 року, приблизно о 04-00 год., точного часу не встановлено, ОСОБА_2 проходив біля колишнього дитячого садка, розташованого за адресою: Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Європейська, 16, вхід до території якого здійснюється шляхом вільного доступу, на землі побачив три фрагменти металевого паркану. В цей час у ОСОБА_2 виник злочинний умисел, спрямований на викрадення чужого майна, а саме – зазначених фрагментів металевого паркану.

З метою реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_2 пішов до себе додому за адресою: АДРЕСА_1 , де пришукав сані для подальшого транспортування викраденого майна.

В той же день, приблизно о 04-20 год., точного часу не встановлено, ОСОБА_2 повернувся з санями до території вищезгаданого дитячого садку, та, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на викрадення чужого майна, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає та вони носять таємний характер, діючи таємно, умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді завдання майнової шкоди власнику майна, шляхом вільного доступу викрав з території колишнього дитячого садку за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , вул. Європейська, 16, який належить ВАТ «Укрцинк», три фрагменти металевого паркану загальною вагою 280 кг та за допомогою наявних при ньому саней транспортував викрадене, таким чином з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, заподіявши ВАТ «Укрцинк» матеріальну шкоду на загальну суму 1680,00 грн.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_2 , 14.02.2019 року, приблизно о 12-30 год., точного часу не встановлено, разом з ОСОБА_3 знаходилися біля магазину «Табакерка», який розташований за адресою: Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Білоусова, 2, де зустрілися з маловідомим їм ОСОБА_1 . Під час розмови ОСОБА_2 дізнався, що у ОСОБА_1 є з собою грошові кошти, на заволодіння якими у ОСОБА_2 виник злочинний умисел.

З метою реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_2 разом з ОСОБА_3 , який не був обізнаний про злочинний умисел ОСОБА_2 , відвели ОСОБА_1 за зупинку громадського транспорту «Інтернат», яка розташована по вул. Білоусова в м. Костянтинівка Донецької області, де ОСОБА_2 під час розмови з ОСОБА_1 примусив останнього дістати з кишені гроші у сумі 1000 грн. Побачивши грошові кошти в руках у ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , діючи умисно, відкрито, повторно, з корисливих мотивів, шляхом ривку своєю рукою вихопив з рук ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 1000 грн. та втік з місця скоєння злочину, розпорядившись викраденим на власний розсуд, завдавши тим самим ОСОБА_1 матеріальну шкоду на зазначену суму.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 визнав свою вину у скоєнні інкримінованих злочинів частково, лише в частині обвинувачення за ч. 2 ст. 185 КК України, обвинувачення за ч. 2 ст. 186 КК України не визнав, та пояснив, що 07 грудня 2018 року вдень він проходив поблизу колишнього дитячого садку, що розташований по вул. Європейська в м. Костянтинівка, і побачив, що металевий паркан, яким було огороджено садок, сильно пошкоджений, багато секцій були відсутні взагалі, одна секція лежала на території садка, а ще дві – за територією. Тоді він вирішив вкрасти декілька секцій, щоб здати на металобрухт. Вночі він взяв вдома санчата та прийшов на це місце. Він встиг перетягнути і сховати за гаражами дві секції металевого паркану, а в той час, коли він як раз транспортував третю секцію на санчатах, його затримали працівники поліції. Санчата в нього не вилучались. Дуже шкодує про свій вчинок, щиро розкаявся. Обвинувачення у скоєнні грабежу відносно потерпілого ОСОБА_1 повністю заперечував та пояснив, що ОСОБА_4 був знайомим його друга ОСОБА_3 , сам він з ОСОБА_5 познайомився за день до події – 13.02.2019 року. ОСОБА_1 був винен гроші ОСОБА_3 14.02.2019 року ОСОБА_1 сам зателефонував ОСОБА_3 та попросив про зустріч, щоб розрахуватись з боргом. ОСОБА_3 просив його поїхати з ним на зустріч з ОСОБА_5 , на що він погодився. Спочатку ОСОБА_1 просив відстрочити йому повернення боргу, але вони йому сказали, що приїхали на зустріч на таксі, розраховуючи, що він поверне борг, і грошей розрахуватись за таксі не мають, після чого ОСОБА_5 сам добровільно дістав з кишені 1000 грн. купюрами по 200 грн. і віддав йому в руки. Він гроші не забирав, не вихоплював у нього з рук, все відбувалось добровільно. Потім вони пішли, і ОСОБА_5 не кричав, не вимагав повернути йому гроші. Слідчий експеримент з ним проводили, він про все розповідав добровільно, захисник був присутній, однак в протоколі його пояснення записані неправильно, чому так сталося пояснити не може. Матеріали кримінального провадження за епізодом грабежу йому не відкривались.

Незважаючи на часткове визнання своєї вини обвинуваченим, його вина у скоєнні інкримінованих злочинів повністю підтверджується сукупністю зібраних доказів, які були досліджені в судовому засіданні.

За епізодом вчинення злочину відносно ВАТ «Укрцинк»:

Допитаний в судовому засіданні представник потерпілого Яковлев В.М. пояснив, що приміщення колишнього дитячого садка разом з огорожею належить ВАТ «Укрцинк», у вересні 2018 року це майно було передано в оренду Головному управлінню Держгеокадастру в Донецькій області. Про крадіжку металевих секцій паркану дізнався від працівників поліції, з визначеним розміром матеріальної шкоди погоджується. Металеві секції паркану їм повернуті, матеріальних та моральних претензій до обвинуваченого підприємство не має.

Відповідно до протоколу огляду місяця події від 07.12.2018 року, місцем скоєння злочину є територія закритого дитячого садка за адресою: Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Європейська, 16. Під час огляду оглянуто один фрагмент металевого паркану розмірами приблизно 3х1,5 м, зробленого з металевих прутів, зварених між собою, який був розміщений на саморобних санчатах. Присутній при огляді ОСОБА_2 пояснив, що вказаний фрагмент паркану він зрізав нещодавно на території вищезгаданого дитячого садка та збирався вивезти, після чого вказав на ділянку місцевості ліворуч від будинку №14 по вул. Європейська в м. Костянтинівка, та пояснив, що там він сховав ще дві такі ж самі секції паркану, які він зрізав раніше. При огляді цієї ділянки місцевості були виявлені зазначені ОСОБА_2 два фрагменти паркану. Виявлені та оглянути три фрагменти металевого паркану вилучені до Костянтинівського ВП.

Відповідно до постанови від 07.12.2018 року було визнано речовими доказами та долучено до кримінального провадження в якості речових доказів три фрагменти паркану, виготовлені з прутів чорного металу, зварених між собою, розмірами приблизно 3х1,5 м кожний, саморобні сані.

Відповідно до протоколу огляду від 11.12.2018 року проведено зважування трьох фрагментів металевого паркану, вилучених 07.12.2018 року, та встановлено, що їх загальна вага становить 280 кг.

Відповідно до довідки №31-11 металева огорожа (інв. №31021309), розташована за адресою: АДРЕСА_2 , перебуває на балансі підприємства ВАТ «Укрцинк».

Відповідно до довідки №31-13 за рішенням Костянтинівської міської ради від 21.06.2018 року №6/86-1604 дошкільний учбовий заклад №2 «Барвінок», розташований за адресою: Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Європейська, 16, яке перебуває на балансі ВАТ «Укрцинк», припинило свою діяльність з 01.09.2018 року. 13.09.2018 року ВАТ «Укрцинк» передало в оренду будівлю (інв. №310110307) та металеву огорожу (інв. №310210309) за зазначеною адресою Головному управлінню Держгеокадастру в Донецькій області.

Відповідно до протоколу огляду від 18.12.2018 року було оглянуто три фрагменти металевого паркану розмірами приблизно 3х1,5 м кожний, і присутні при огляді представник потерпілого – ВАТ «Укрцинк», Яковлев В.М. пояснив, що ці фрагменти були складовою паркану, яким огороджена територія колишнього дитячого садка за адресою: Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Європейська, 16.

Відповідно до висновку експертизи №6022 від 20.12.2018 року ринкова вартість лому предметів, які виготовлені з чорного металу вагою 280 кг (які є частинами металевого паркану) станом на 07.12.2018 року за вартістю брухту чорних металів становила 1680,00 грн.

Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 21.12.2018 року ОСОБА_2 показав та розказав на місці про обставини скоєння ним злочину, а саме як він 07.12.2018 року за допомогою пришуканих заздалегідь санчат перевіз по черзі дві секції металевого паркану, яким огороджена територія колишнього дитячого садка за адресою: Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Європейська, 16, за гаражі неподалік, а під час транспортування третьої секції паркану був зупинений працівниками поліції.

За епізодом вчинення злочину відносно ОСОБА_1 :

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 пояснив, що знайомий з обвинуваченим ОСОБА_2 , бачив його двічі, але ніяких стосунків з ним не підтримував і не підтримує. 13.02.2019 року він знаходився в Інтернет-центрі вище магазина «Асорті», пив каву з товаришем. В цей час до приміщення зайшов раніше знайомий йому ОСОБА_6 , який тричі до цього забирав у нього грошові кошти, погрожував йому та його родині, та ОСОБА_7 . ОСОБА_8 підійшов до нього та попросив вийти поговорити, на що він погодився. ОСОБА_8 почав йому без всякої причини погрожувати, вимагати гроші, спитав, скільки в нього при собі є грошей, став вимагати показати. Тоді він дістав гаманець і ОСОБА_8 забрав з його гаманця 800 грн. та банківську картку, а також мобільний телефон, після чого із застосуванням сили змусив назвати пін-код до картки. Потім ОСОБА_8 на його прохання повернув йому 100 грн., а 700 грн. залишив собі. Потім вони пішли у бік базару, ОСОБА_8 пішов до банкомату перевіряти, чи є гроші на карті, а він залишився розмовляти з ОСОБА_9 . Грошей на картці не було, тому ОСОБА_8 повернувся ні з чим і сказав: «ми зараз закладемо твій телефон, гроші поділимо між собою, а ти завтра сам його викупиш за власні гроші». Він став заперечувати, сказав, що телефон в кредиті, і запропонував замість того, щоб продавати телефон, наступного дня дати ОСОБА_10 1000 грн., на що ОСОБА_11 погодився, але сказав, що якщо він завтра не віддасть йому 1000 грн., то ще через день буде винен вже 1200 грн. Наступного дня, 14.02.2019 року приблизно з 10 до 11 години він сам зателефонував ОСОБА_10 , щоб він приїхав за грошима. Телефонував він ОСОБА_11 через те, що боявся його. Приблизно через півгодини вони зустрілись біля зупинки громадського транспорту «Інтернат» неподалік магазину «Табакерка», ОСОБА_8 приїхав зі ОСОБА_12 , а він був з мамою, ОСОБА_13 . Він став казати їм, що вже передумав віддавати гроші. Після цього вони втрьох зайшли за зупинку громадського транспорту, де нема людей, ОСОБА_11 продовжив наполягати, щоб він віддав йому гроші, попросив показати гроші, які в нього були при собі. Тоді він дістав гроші в сумі 1000 грн. купюрами по 200 грн., але став казати, що не хоче їм нічого давати, бо нічого не винен. В цей час ОСОБА_14 вихопив у нього з руки гроші. ОСОБА_11 сказав ОСОБА_15 , щоб той віддав гроші назад, бо це «бєспрєдєл», однак ОСОБА_15 не послухався і вони вдвох сіли в машину таксі. Більше нікого з ними він не бачив. Мама не бачила, як саме ОСОБА_16 забрав нього гроші, оскільки чекала його на іншому боці дороги. Пізніше цього ж дня він звернувся із заявою до поліції. Пізніше від працівників поліції він отримав частину грошей в сумі 730 грн.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_17 пояснив, що він знайомий з ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , вони товаришують. ОСОБА_20 знає, однак ніяких відносин з ним не підтримує. 14 лютого 2019 року він зустрівся з ОСОБА_11 та ОСОБА_15 , вони попросили поїхати з ними, на що він погодився. Вони на таксі прихали до магазину «Табакерка», ОСОБА_15 та ОСОБА_11 вийшли з машини, а він залишився в таксі їх чекати. ОСОБА_15 і ОСОБА_11 зустрілися з ОСОБА_21 , вони розмовляли. Потім хлопці повернулись до машини, ОСОБА_15 дав йому 1000 грн., і він пішов в магазин, купив сигарети, поміняв гроші так, щоб була одна купюра 500 грн. щоб покласти на картку, решта була дрібнішими купюрами, після цього вони втрьох на цій же машині поїхали далі. Чому в протоколі проведення слідчого експерименту записано, що він розміняв гроші, які дав ОСОБА_2 , на дві купюри по 500 грн., не розуміє, він такого не казав.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_22 пояснила, що 19.02.2019 року її було залучено працівниками поліції до проведення слідчих дій – раніше незнайомий їй хлопець розповідав про те, що інший хлопець підбіг та вихопив у когось з рук гроші, після чого втік.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_23 пояснив, що його було залучено працівниками поліції до проведення слідчих дій. Він був присутній при тому, як раніше незнайомий йому хлопець з бородою розповідав щось про те, як хтось в когось забрав гроші, уважно він не слухав, бо думав про свою роботу.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_24 пояснив, що він бачив раніше обвинуваченого ОСОБА_2 , однак особисто з ним не знайомий. Підтвердив, що брав участь в якості понятого під час проведення слідчого експерименту з обвинуваченим ОСОБА_2 , однак ті події пам`ятає погано, йшлось про те, що хтось у когось забрав гроші.

Відповідно до протоколу огляду місця події від 15.02.2019 року місцем скоєння злочину є ділянка місцевості, розташована за зупинкою громадського транспорту «Інтернат» по вул. Білоусова 2 в м. Костянтинівка Донецької області.

Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання від 14.02.2019 року потерпілий ОСОБА_1 упізнав ОСОБА_2 як особу, яка 14.02.2019 року заволоділа його грошима в сумі 1000 грн.

Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання від 14.02.2019 року свідок ОСОБА_13 упізнала ОСОБА_2 як особу, яка 14.02.2019 року скоїла відносно її сина ОСОБА_1 злочин.

Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 15.02.2019 року за участю потерпілого ОСОБА_1 останній розказав та показав на місці про обставини скоєння відносно нього злочину ОСОБА_2 , а саме як він 14.02.2019 року приблизно о 12-40 год. зустрівся з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на вул. Білоусова в м. Костянтинівка, які приїхали на таксі. Під час розмови вони втрьох відійшли за автобусну зупинку «Інтернат», де він на вимогу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 дістав з кишені гроші в сумі 1000 грн., а ОСОБА_2 вихопив в нього з руки ці гроші та скорою ходою пішов в напрямку машини таксі. Він пішов за ним та просив повернути гроші, але ОСОБА_15 відмовився.

Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 15.02.2019 року за участю, на той час, підозрюваного ОСОБА_2 , останній в присутності захисника Бєляєва В.О. розказав та показав на місці про обставини скоєння ним злочину відносно ОСОБА_13 , а саме як він 14.02.2019 року разом з ОСОБА_3 відвели ОСОБА_1 за зупинку громадського транспорту «Інтернат» по вул. Білоусова в м. Костянтинівка Донецької області, де останній на його вимогу дістав з кишені грошові кошти в сумі 1000 грн. купюрами по 200 грн., а він в цей час вихопив ці гроші з рук у потерпілого та поклав у кишеню своїх штанів.

Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 19.02.2019 року за участю свідка ОСОБА_3 , останній розказав та показав на місці про обставини скоєння ОСОБА_2 злочину відносно ОСОБА_1 , а саме як він 14.02.2019 року близько 12-30 год. приїхав на автомобілі таксі разом зі ОСОБА_2 та ОСОБА_17 до магазину «Табакерка», де їх чекав ОСОБА_1 . Він разом з ОСОБА_2 вийшли з машини та почали розмову з ОСОБА_1 , який раніше обіцяв їм дати гроші. В ході розмови вони всі відійшли за зупинку громадського транспорту «Інтернат», де ОСОБА_1 дістав зі своєї кишені гроші, а ОСОБА_16 вихопив ці гроші у нього з рук і пішов до машини таксі, після чого вони поїхали в кафе «Сагун».

Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 19.02.2019 року за участю свідка ОСОБА_17 , останній розказав та показав на місці про обставини скоєння ОСОБА_2 злочину відносно ОСОБА_1 , а саме як він 14.02.2019 року з ОСОБА_3 до магазину «Табакерка» по вул. Білоусова в м. Костянтинівка. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вийшли з машини та почали на підвищених тонах розмовляти з якимсь хлопцем, а потім зайшли за автобусну зупинку. Він сам з машини не виходив. Потім ОСОБА_2 повернувся до машини та передав йому 1000 грн., які наказав розміняти. Після цього він пішов до магазину «Табакерка» та розміняв гроші на дві купюри номіналом по 500 грн., і вони втрьох поїхали до кафе «Сагун».

Відповідно до протоколу огляду місця події від 14.02.2019 року ОСОБА_17 добровільно самостійно дістав з правої передньої кишені одягнутих на ньому джинсів та надав на огляд слідчому грошові кошти в сумі 730 грн. купюрами наступних номіналів: 1 купюра номіналом 500 грн., 1 купюра номіналом 200 грн., 1 купюра номіналом 20 грн. та 1 купюра номіналом 10 грн. ОСОБА_17 пояснив, що це залишок тих грошей, які він обміняв з тих грошей, які дав йому ОСОБА_2 . Зазначені грошові кошти після огляду вилучені до Костянтинівського ВП.

Суд оцінює зібрані докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Суд ставиться критично до показань обвинуваченого ОСОБА_2 , наданим ним в судовому засіданні, в частині заперечення факту скоєння ним злочину відносно обвинуваченого ОСОБА_1 і розцінює це як спосіб захисту, оскільки обвинувачений під час слідчого експерименту, який було проведено за його участю в присутності захисника Бєляєва В.О. надав відомості про обставини скоєного ним злочину, які повністю відповідають показанням потерпілого ОСОБА_1 , наданим в судовому засіданні, а також відомостям, викладеним у протоколах слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_3 .

При цьому суд звертає увагу на те, що зі змістом протоколу слідчого експерименту за участю обвинуваченого ОСОБА_2 від 15.02.2019 року були ознайомлені і сам обвинувачений ОСОБА_2 , і його захисник Бєляєв В.О., про що свідчать їх підписи безпосередньо в протоколі відповідної слідчої дії, будь-яких зауважень до його змісту ніким не зазначено. Крім того, показаннями свідка ОСОБА_24 , який був залучений під час проведення слідчого експерименту за участю обвинуваченого ОСОБА_2 в якості понятого, наданими ним в судовому засіданні, підтверджується достовірність внесеної до протоколу інформації, а саме про те, що під час слідчого експерименту мала місце розповідь про заволодіння певною особою грошовими коштами, які належали іншій особі.

Також суд не бере до уваги показання обвинуваченого ОСОБА_2 в тій частині, що він не був ознайомлений з матеріалами кримінального провадження після закінчення досудового розслідування і йому не були відкриті зібрані докази, оскільки це спростовується дослідженими в судовому засіданні протоколом про надання доступу до матеріалів досудового розслідування та описом матеріалів кримінального провадження, згідно з якими ОСОБА_2 був ознайомлений з матеріалами справи в повному обсязі, що підтвердив власноруч виконаним записом та особистим підписом.

Суд не бере до уваги показання свідка ОСОБА_25 , надані ним в судовому засіданні, оскільки він раніше був знайомий з обвинуваченим ОСОБА_2 , в зв`язку з чим є підстави вважати, що він відмовився підтвердити факти, свідком яких був під час проведення слідчого експерименту за участю обвинуваченого, з метою допомоги останньому уникнути кримінальної відповідальності. Крім того, в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження показання свідка ОСОБА_25 про те, що його 15.02.2019 року силоміць в кайданках привезли працівники поліції на місце проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_2 , змусили брати у ньому участь в якості понятого та потім підписати протокол, оскільки відповідно до відповіді, наданої Костянтинівським ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області від 02.12.2019 року на запит захисника Бєляєва В.О., Щусь О.А. в період з 13.02.2019 року по 15.02.2019 року в порядку ст. 208 КПК України затриманий не був.

Суд не бере до уваги показання свідка ОСОБА_3 , надані ним в судовому засіданні, оскільки він є товаришем обвинуваченого ОСОБА_2 , в зв`язку з чим бажає допомогти останньому уникнути кримінальної відповідальності, оскільки ці показання повністю суперечать його поясненням, наданим під час проведення слідчого експерименту за його участю, під час якого він викривав ОСОБА_2 , як особу, яка дійсно скоїла грабіж відносно ОСОБА_1 . При цьому зі змістом протоколу слідчого експерименту від 19.02.2019 року ОСОБА_3 був ознайомлений, про що свідчить його підпис у ньому, будь-яких зауважень до його змісту не зазначив, і, крім того, обставини, зафіксовані в даному процесуальному документі підтверджуються показаннями свідків ОСОБА_22 та ОСОБА_23 , наданими в судовому засіданні, які підтвердили, що під час слідчої дії чоловік розповідав про те, як один чоловік заволодів грошима іншого чоловіка.

Суд вважає, що розбіжності у показаннях свідках ОСОБА_17 , наданими ним в судовому засіданні та під час проведення слідчого експерименту за його участю в частині подальшої долі грошових коштів, переданих йому ОСОБА_2 , є несуттєвими і не впливають на кваліфікую дій обвинуваченого.

Підстав для умисної обмови обвинуваченого ОСОБА_2 з боку потерпілого ОСОБА_1 та свідків ОСОБА_17 , ОСОБА_24 , ОСОБА_22 та ОСОБА_23 судом не встановлено; той факт, що свідки ОСОБА_24 , ОСОБА_22 та ОСОБА_23 не змогли в судовому засіданні детально розповісти про відомості, які стали їм відомі під час проведення слідчих експериментів, в яких вони брали участь в якості понятих, суд пов`язує зі спливом великого проміжку часу, в той же час правдивість інформації, внесеної до протоколів відповідних слідчих дій, підтверджується їх особистими підписами в цих протоколах.

Також стороною захисту суду не надано будь-яких доказів на підтвердження того, що, начебто, ОСОБА_1 добровільно повернув ОСОБА_3 гроші, які раніше брав у борг (розписки, договору позики, тощо).

Суд не надає оцінку повідомленню захисника Бєляєва В.О. про те, що в діях ОСОБА_3 наявний склад злочину, передбаченого ст. 189 КК України, оскільки це виходить за межі судового розгляду. При цьому суд звертає увагу, що в судовому засіданні встановлено, що грошові кошти вибули з володіння потерпілого ОСОБА_1 саме в результаті активних дій ОСОБА_2 , який шляхом ривку вихопив їх з рук потерпілого, і не здобуто доказів того, що ОСОБА_2 при цьому діяв під примусом, за розпорядженням ОСОБА_3 або за попередньою змовою з ним.

Інші досліджені в судовому засіданні докази суд вважає належними, оскільки всі вони стосуються обставин скоєного злочину і мають значення для кримінального провадження; допустимими, оскільки не встановлено порушень норм кримінально-процесуального закону під час їх збирання, а також достовірними, оскільки вони не суперечать один одному, доповнюють один одного.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих йому злочинів при обставинах, встановлених в судовому засіданні, доведена повністю, а його дії слід кваліфікувати:

-за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно;

-за ч. 2 ст. 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно.

Призначаючи покарання обвинуваченому за кожний злочин окремо, суд враховує ступінь тяжкості скоєних ним злочинів, які є злочином середньої тяжкості та тяжким злочином, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, дані про особу обвинуваченого, його ставлення до скоєного.

При дослідженні особи обвинуваченого ОСОБА_2 встановлено, що він раніше притягувався до кримінальної відповідальності за скоєння злочинів проти власності, має дві незняті та непогашені у встановленому законом порядку судимості, на обліках в диспансерах м. Костянтинівка Донецької області не перебуває, не працює, за місцем проживання характеризується посередньо.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого за скоєння злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, суд визнає його щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Відповідно до досудової доповіді з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого ОСОБА_2 , складеної Костянтинівським міськрайонним відділом філії ДУ «Центр пробації» в Донецькій області, орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_2 без позбавлення або обмеження волі на певний строк може становити високу небезпеку для суспільства (у т.ч. для окремих осіб).

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженим, так і іншими особами.

Тож, з урахуванням особи винного, суд вважає, що необхідним та достатнім для його виправлення, перевиховання та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень буде призначення останньому за кожний злочин окремо покарання у виді позбавленні волі на строк, в межах санкції ч. 2 ст. 186 КК України та ч. 2 ст. 185 КК України.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 70 КК України ОСОБА_2 необхідно визначити покарання за цим вироком за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим.

Окремо слід зазначити, що хоча до дня ухвалення цього вироку судом не приймалось рішення про звільнення ОСОБА_2 від відбування покарання у виді двох років позбавлення волі, призначеного за вироком Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 23.09.2011 року, враховуючи положення ч. 3 ст. 78 КК України, відсутні підстави для застосування при призначенні покарання ст. 71 КК України, оскільки ОСОБА_2 вчинив новий злочин вже після закінчення іспитового строку, визначеного за цим же вироком.

Під час досудового розслідування в кримінальному провадженні проведено судову експертизу фахівцями Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. Витрати, пов`язані з проведенням експертного дослідження в сумі 1144,00 грн. на підставі ст. 118 КПК України включаються судом у процесуальні витрати і підлягають стягненню з обвинуваченого згідно з вимогами ч. 2 ст. 124 КПК України.

Питання про речові докази необхідно вирішити в порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Відносно обвинуваченого ОСОБА_2 було застосовано запобіжний захід у вигляді застави, який до набрання вироком законної сили необхідно залишити без зміни. Строк, на який на обвинуваченого було покладено певні обов`язки у зв`язку із внесенням застави та звільненням з-під варти, закінчився після спливу двох місяців з дня внесення застави та не був продовжений, оскільки прокурором не було заявлено відповідного клопотання.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 366-368, 371, 374, 376, 395 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винуватим у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання:

-за ч. 2 ст. 186 КК України у виді 4 (чотирьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі;

-за ч. 2 ст. 185 КК України у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, визначити ОСОБА_2 покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим та призначити покарання у виді 4 (чотирьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили застосований до ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді застави залишити без зміни.

Після набрання вироком законної сили заставу в сумі 57630 (п`ятдесят сім тисяч шістсот тридцять) грн. 00 коп., внесену ОСОБА_26 за ОСОБА_2 – повернути заставодавцю ОСОБА_26 .

Строк покарання ОСОБА_2 рахувати з дня приведення вироку до виконання.

Зарахувати ОСОБА_2 у строк відбутого покарання за цим вироком строк попереднього ув`язнення в період з 14 лютого 2019 року по 23 липня 2019 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 1144 (одна тисяча сто сорок чотири) грн. 00 коп. процесуальних витрат.

Речові докази: три фрагменти металевого паркану, повернуті під розписку представнику потерпілого Яковлеву В.М., - вважати повернутими за належністю.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Суддя: О.О. Леміщенко