Постанова № 87686129, 17.02.2020, Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Справа 350/1989/19

Номер провадження 3/350/9/2020

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2020 року селище Рожнятів

Суддя Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області Пулик М.В., з участю секретаря судового засідання Стадник О.С., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та її захисника адвоката Родікова І.С., законного представника неповнолітнього ОСОБА_2 - Дзеби В.В. та їхнього представника адвоката Халуса М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Рожнятів справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительку АДРЕСА_1 , не працюючу, з середньою освітою, матір троїх малолітніх дітей-

ВСТАНОВИВ:

20.11.2019 приблизно о 08 год.20 хв. ОСОБА_1 вчинила насильство в сім”ї відносно свого малолітнього сина ОСОБА_2 , 2009 року народження, а саме вчинила умисні дії фізичного та психологічного характеру, чим вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП.

ОСОБА_1 свої вини у зазначеному в протоколі правопорушенні не визнала, суду пояснила, що маючи на меті побачити свого сина ОСОБА_2 та поцікавитися його успіхами в навчанні 20.11.2019 приблизно о 08 год. зайшла в приміщення Ясенської ОСОБА_3 . ОСОБА_4 побачила в класі і попросила його показати щоденник, щоб подивитися оцінки. Син не послухав, однак вона сама взяла щоденник і виявила, що деякі оцінки були не дуже добрі, тому сказала про це синові, який у відповідь почав кричати, а також намагався забрати портфель та вихопити щоденник. Вона, маючи намір заспокоїти сина, взяла його за руки і за спину, обняла і сказала, що так поводитися не можна. Син вирвався від неї, схопив кусок фанери, яку мав використати на уроці трудового навчання і намагався її вдарити, а після цього вибіг з класу. Пізніше їй стало відомо, що цим випадком зацікавилися працівники поліції, які склали на неї протокол, з яким вона не згідна.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Родіков І.С. повністю підтримав пояснення ОСОБА_1 . Просив закрити провадження у справі відносно ОСОБА_1 за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

ОСОБА_5 - батько неповнолітнього ОСОБА_2 суду пояснив про те, що він намагається дати дітям належне виховання та матеріальне утримання. ОСОБА_1 разом з її братом створили синові такі умови, що дитина не витримала і втекла проживати до нього.

Свідок ОСОБА_6 - директорка Ясенської ЗОШ І-ІІІ ступенів дала суду показання про те, що 20.11.2019 приблизно о 08 год.25 хв. до неї в кабінет зайшов учень школи малолітній ОСОБА_2 , який плакав, був сильно схвильований, виглядав переляканим, весь тремтів, а обличчя в ділянці носа та рота мало ознаки почервоніння. Вона зрозуміла, що сталося насильство над дитиною і тому сама перелякалася, оскільки такого випадку в школі ще не було. На запитання що сталося, ОСОБА_2 розповів, що приходила його мама, вимагала у нього щоденник, а коли він не дав його, то мама почала кричати на нього і силою вирвала у нього сумку з якої витягнула щоденник і кричила на нього за оцінки. Учень говорив, що після того, як він намагався забрати у мами сумку і щоденник, то ОСОБА_1 схопила його однією рукою за шию, а іншою за обличчя в ділянці рота та носа і душила його. Почувши це, вона негайно пішла до класу, в якому навчається ОСОБА_2 , однак ОСОБА_1 в класі не було. Вони розпитала в однокласників ОСОБА_2 , що сталося, і діти пояснили, що між ОСОБА_1 і її сином відбувся конфлікт за обставин, як це пояснював ОСОБА_2 . Очевидцем конфлікту між ОСОБА_1 та її сином вона не була, однак аналізуючи пояснення дітей, а також зважаючи на зовнішній стан учня ОСОБА_2 стверджує, що дитина зазнала фізичного і психологічного насильства.

ОСОБА_7 - старший інспектор ювенальної превенції Рожнятівського відділення поліції дав суду показання про те, що 20.11.2019, приблизно о 09 год. на лінію 102 надійшло повідомлення від директора Ясенської ЗОШ ОСОБА_8 про те, що в приміщенні школи сталася неординарна подія, яка проявилася в тому, що ОСОБА_1 вчинила насильство відносно свого неповлітнього сина ОСОБА_2 - учня Ясенської школи. Приблизно через 40 хв. він, разом з інспектором ювенальної превенції Поповичем В.В., прибули в Ясенську школу для з”ясування того, що сталося. Під час опитування директор школи пояснила про те, що приблизно о 08 год.25 хв. до неї в кабінет зайшов учень школи ОСОБА_2 , який плакав, тремтів, а обличчя в ділянці носа та рота мало ознаки почервоніння. Також, директорка пояснила, що побачивши дитину, в неї промайнула думка, що над дитиною хтось вчинив насильство з учнів школи, і тому сильно перелякалася, однак, як потім з”ясувалося зі слів неповнолітнього ОСОБА_2 , таке насильство вчинила над ним його мама ОСОБА_1 . Насильство проявилося в тому, що ОСОБА_1 вимагала у дитини щоденник, а коли він не дав його, то мама стала кричати на нього, вихопила сумку, з якої витягнула щоденник і кричила на нього за не дуже добрі оцінки. З пояснень ОСОБА_8 , якій про подію стало відомо зі слів ОСОБА_2 та інших учнів школи, коли дитина намагалася забрати сумку і щоденник, то мама не віддавала їх, а коли дитина почала кричати, то ОСОБА_1 схопила сина однією рукою за шию, а іншою рукою намагалася закрити йому рот. Також, ОСОБА_8 стверджувала, що вона бачила в дитини на шиї та на обличчі в ділянці носа та рота почервоніння. Аналогічні по суті пояснення давав неповнолітній ОСОБА_2 та деякі його однокласники. Крім цього діти досить переконливо пояснювали, що коли ОСОБА_1 схопила сина руками за шию та обличчя щоб змусити його перестати кричати, то раптово зрозуміла, що робить неправильно, і це можуть зрозуміти діти, тому щоб виправити ситуацію, вона нахилилася до сина і зробила вигляд, що цілує його. Син продовжував пручатися, тому ОСОБА_1 , продовжуючи руками притискати сина до себе, чинила насильство до того моменту, поки ОСОБА_2 відтягнули діти. Що стосується одинакових за змістом пояснень які, які містяться в матеріалах справи, то він їх занотовував так, як пояснювали діти. В цьому він не вбачає нічого дивного,оскільки діти розповідали так, як було в дійсності. Пояснення дітей давали всі підстави стверджувати, що було вчинено насильство відносно ОСОБА_2 , тому і було складено протокол.

Аналогічні по суті показання дав суду свідок ОСОБА_9 - інспектор ювенальної превенції Рожнятівського відділення поліції .

Неповнолітній ОСОБА_2 в присутності педагога ОСОБА_8 , його матері ОСОБА_1 та батька ОСОБА_5 суду пояснив, що на даний час навчається в школі у 5- б класі. Вчиться в основному добре, поведінка також непогана. На даний час проживає з батьком, бабусею та дідусем, оскільки пішов від мами, бо вона не реагує на те, що її старший брат знущається над ним. 20 листопада 2019 року, приблизно о 08 год. 05 хв. він знаходився в своєму класі. В цей час хтось із однокласників сказав: ”До тебе йде подарок”. Він зрозумів, що то йде мама і, побачивши її, почав тікати від неї, але мама наздогнала його, забрала портфель і витягнула з нього щоденник. Він намагався забрати у мами портфель і щоденник, і кричав при цьому, але мама схопила його однією рукою за шию, а іншою за рот і ніс та почала душити, щоб він не кричав. Однокласники почали відтягувати його від мами, і коли їм це вдалося, він втік на вулицю, зателефонував своїй бабусі, яка сказала йому зайти до директорки школи і повідомити її про те, що сталося. Він так і зробив. Пояснення, які він давав поліцейському також є правильними.

Неповнолітній свідок ОСОБА_10 в присутності педагога ОСОБА_8 та його матері ОСОБА_11 пояснив суду, що доводиться однокласником ОСОБА_2 20 листопада 2019 року, приблизно о 08 год. разом з іншими однокласниками він знаходився у своєму класі. В цей час хтось із хлопців сказав ОСОБА_2 :”До тебе йде подарок”. ОСОБА_12 , побачивши маму, розхвилювався, і почав бігати по класу. Мама зайшла до класу, забрала портфель у ОСОБА_12 і витягнула щоденник. Сашко став відбирати щоденник у мами і кричав при цьому. Також, ОСОБА_12 з мамою почали вовтузитися, штовхали один одного, а хлопці стали допомагати ОСОБА_12 намагаючись відтягнути його від мами, яка схопила ОСОБА_12 руками і сказала заспокоїтися, але ОСОБА_12 втік на вулицю. Мама не била і не душила ОСОБА_12 , але поліцейському він також говорив правду.

Неповнолітній свідок ОСОБА_13 в присутності педагога ОСОБА_8 та його матері ОСОБА_14 пояснив суду, що товаришує з ОСОБА_2 20 листопада 2019 року, біля о 08 год. разом з іншими однокласниками вони побачили ОСОБА_12 маму і сказали йому, що до нього йде подарок. ОСОБА_12 впав у паніку і почав тікати з класу. Мама підійшла до ОСОБА_12 забрала у нього сумку і взяла щоденник. ОСОБА_12 почав відбирати у мами сумку та щоденник, але мама казала йому заспокоїтися і не віддавала сумку. ОСОБА_12 хотів вирвати сумку і щоденник з маминих рук, але не міг забрати сумку. Мама просила його не позоритися, але ОСОБА_12 не заспокоювався, тому мама схопила його руками, щоб він не кричав. Сашко не міг відірватися від мами сам і не міг забрати сумку, тому це зробити допоміг ОСОБА_12 він. Після чого ОСОБА_2 з сумкою вибіг на вулицю. Пояснення, які він давав поліцейському в присутності директорки також є правильними.

Неповнолітній свідок ОСОБА_15 в присутності педагога ОСОБА_8 та його матері ОСОБА_16 дав пояснення про те, що побачивши маму, ОСОБА_12 почав бігати по класу, а мама за ним, бо хотіла забрати сумку і щоденник. Після того, як мама забрала сумку і взяла щоденник, ОСОБА_12 хотів їх забрати, але мама не давала його, тоді хлопці допомогли вирвати у мами сумку, з якою ОСОБА_12 вибіг на вулицю. Сашко не бив маму фанерою, а просто тримав її в руках. Він тепер каже правду і поліцейському казав правду.

Неповнолітній свідок ОСОБА_17 в присутності педагога ОСОБА_8 та його матері ОСОБА_18 суду пояснив, що після того, як він разом з іншими однокласниками зайшли до класу, через 5-10 хвилин до класу забіг Женя ОСОБА_19 і крикнув ОСОБА_12 :” До тебе йде подарок”. ОСОБА_12 впав в паніку, схопив сумку і втік за парту. Мама зайшла і хотіла подивитися на оцінки, але ОСОБА_12 не давав мамі ні сумку ні щоденник. Так вони ходили один за одним по класу. Мамі вдалося схопити сумку, але ОСОБА_12 не давав її мамі і почав кричати. Мама схопила ОСОБА_12 руками, однією рукою закрила йому рот, щоб він не кричав. Сашко хотів вирватися від мами і в цьому йому допоміг ОСОБА_20 втік на подвір”я школи і зателефонував бабусі. Мама тримала ОСОБА_12 рукою за рот, але напевно не душила. Поліцейському говорив правду і тепер каже правду.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши показання свідків, пояснення ОСОБА_1 та її захисника адвоката Родікова І. С., пояснення неповнолітнього ОСОБА_2 , його законного представника ОСОБА_5 та їхнього представника адвоката Халуса М.М., суд приходить до наступних висновків.

У відповідності до вимог ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно із вимогами ч.ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

В силу вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Диспозиція ч. 1 ст.173-2 КУпАП передбачає притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.

Таким чином, об`єктивна сторона правопорушення передбачає наявність обов`язкових складових: діяння - вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного, економічного характеру та наслідків у вигляді настання /або можливості настання/ шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь; психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи; фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

В силу ст.1 Закону України « Про попередження насильства в сім`ї» насильство в сім`ї - це будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім`ї стосовно іншого члена сім`ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім`ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров`ю.

Згідно ст. 3 Сімейного кодексу України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Подружжя вважається сім`єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв`язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Дитина належить до сім`ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.

Стаття 251 КУпАП передбачає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані, зокрема, встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів.

Згідно ст 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Протоколом серії АПР 18 № 076658 від 21.11.2019 підтверджено, що 20.11.2019 приблизно о 08 год. 20 хв. ОСОБА_1 вчинила насильство в сім”ї відносно свого малолітнього сина ОСОБА_2 , 2009 року народження, а саме вчинила умисні дії фізичного та психологічного характеру ( а.с.1).

З пояснень неповнолітнього ОСОБА_2 та його батька ОСОБА_5 встановлено, що дитина не проживає з мамою приблизно з серпня 2019 року.

Зазначену обставину не заперечила і ОСОБА_1 , яка крім того пояснила, що вона насильства відносно свого сина не вчиняла.

Заперечуючи свою вину у вчиненні правопорушення, ОСОБА_1 не заперечила, що 20.11.2019 приблизно о 08 год. між нею та її сином ОСОБА_2 відбувся конфлікт, причиною якого стала її поведінка, оскільки вона намагалася всупереч волі дитини отримати портфель та перевірити його щоденник, а також зробила йому зауваження в присутності інших дітей з приводу не надто високих оцінок успішності в навчанні.

Вчинивши зазначені дії в присутності інших дітей, ОСОБА_1 , на переконання суду, принизила ОСОБА_2 , а тому вчинила психологічне насильство відносно свого сина.

Реакція дитини у вигляді намагання забрати портфель та щоденник призвела до фізичного насильства з боку ОСОБА_1 , яке проявилося у штовханині між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , яка крім того, як зазначили вищенаведені свідки ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 та ОСОБА_17 , силою утримувала портфель та щоденник.

Зазначені свідки, крім свідка ОСОБА_15 , також пояснили, що ОСОБА_1 силою сковувала рухи ОСОБА_2 , а поясненнями неповнолітнього свідка ОСОБА_17 підтверджено, що ОСОБА_1 схопила ОСОБА_2 руками, зокрема однією рукою закрила йому рот, щоб він не кричав.

Показаннями свідка ОСОБА_6 підтверджено, що відразу після конфлікту вона бачила неповнолітнього ОСОБА_2 в сльозах, сильно схвильованого та переляканого, а обличчя в ділянці носа та рота мало ознаки почервоніння.

Таким чином, факт фізичного насильства зі сторони ОСОБА_1 відносно свого сина ОСОБА_2 , також підтверджений.

Отже, аналізуючи вищенаведені докази, які здобуті в ході судового засідання, а також докази, які зібрані під час досудового оформлення матеріалів даної справи ( а.с.3-9), суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, повністю доведена, а її пояснення про не вчинення нею правопорушення не спростовують вище зазначених доказів та розцінюються судом, як такі, що надані з метою уникнення відповідальності за вчинене.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушниці, ступінь її вини, майновий стан, ставлення до скоєного правопорушення, наявність на її утриманні неповнолітніх дітей як обставину, що пом`якшує відповідальність, та відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, суд вважає, що до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу.

Керуючись ст. ст. 7, 33, 173-2, 221, 268, 283, 284, 285 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому виразі становить 170 (сто сімдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 ,, в доход держави 420 гривень 40 копійок судового збору, який сплатити на рахунок отримувача UA798999980000031211256026001, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106 Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783 Банк отримувача Казначейство України (ЕАП) Код банку отримувача (МФО) 899998 Код класифікації доходів бюджету 22030106.

На постанову може бути подано апеляційну скаргу до Івано-Франківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови через Рожнятівський районний суд.

Суддя: