Рішення № 87685447, 14.02.2020, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/4257/19

Провадження № 2/191/1150/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2020 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Бондаренко Г.В.

за участю секретаря - Силкіної О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини в твердій грошовій сумі,-

ВСТАНОВИВ:

19.11.2019 року позивач звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини в твердій грошовій сумі, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що з відповідачем перебуває у зареєстрованому 22 січня 2016 року шлюбі виконавчим комітетом Писарівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, про що зроблено відповідний актовий запис за №1. Від шлюбу сторони мають спільну дитину сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає з позивачем. Однією сім`єю з відповідачем не проживають більше як два місяці. Спільне життя не склалось через відсутність взаєморозуміння, розходження поглядів на сімейні відносини та сімейні обов`язки. Після припинення шлюбних відносин , відповідач припинив надання матеріальної допомоги на утримання дитини. Стягнень з відповідача по виконавчим документам не проводиться. Враховуючи вищевикладене, просить суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 дітей у твердій грошовій сумі у розмірі 5000 грн. щомісячно, починаючи стягнення з дня пред`явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.

Позивач до початку судового засідання надала суду заяву, в якій просить розглядати справу без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить задовольнити.

Відповідач, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання за зареєстрованим місцем проживання, не з`явився в судове засідання без повідомлення причин та без подання відзиву. Відповідно до ст. 187 ЦПК України виклик відповідача, також здійснювався через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

В зв`язку з тим, що позивач не заперечує проти розгляду справи по суті за відсутності відповідача, суд з його згоди ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, у відповідності з ч. 2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснювався без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши докази, викладені в письмових матеріалах справи, давши їм належну оцінку, встановив наступне.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.2 ст. 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч.3 ст. 51 Конституції України).

Судом встановлено, що сторони ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у шлюбних відносинах, що підтверджується свідоцтвом Серії НОМЕР_1 про укладення шлюбу 22.01.2016 року виконавчим комітетом Писарівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, про що зроблено відповідний актовий запис за №1.

Відповідно до Свідоцтва про народження, Серії НОМЕР_2 від 16.07.2013 року виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Павлограду реєстраційної служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис №633, підтверджено, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є сторони у справі (а.с.3).

З довідки наданої головою виконкому Писарівської сільської ради від 12.11.2019 року №641/02-14 вбачається, що ОСОБА_1 проживає разом з сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який знаходиться на її утриманні за адресою АДРЕСА_1 (а.с.5).

Відповідно до ст.180 Сімейного Кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно із частиною третьою статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. В цей же час, спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

При визначенні розміру аліментів, згідно зі ст. 182 СК України, враховується 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Відповідно до ч. 1. ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ст. 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання. Неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними відповідно до Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно ч. 3 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.

Прожиткові мінімуми на рік для piзних кaтегорій населення встановлюються в Україні Законом " Пpo Дepжавний бюджeт " зa пoданням Міністерства фінансів.

Станом на момент звернення позивачки до суду з позовом, тобто в листопаді 2019 року, прожитковий мінімум для дитини віком до 6 років встановлений: з 01 липня пo 30 листопада -1699 грн., з 01 грудня - 1779 грн. Для дітей вікoм вiд 6 дo 18 рокiв з 01 липня пo 30 листопада 2118 грн., з 01 грудня - 2218 грн.

Прожитковий мінімум на дитину 2020 pоку в Україні складає: на дитину віком дo 6 років починаючи з січня 2020 - 1779 грн., з липня - 1859 грн., з грудня - 1921 грн.

На дитину вікoм від 6 дo 18 рокiв починаючи з січня 2020 - 2218 грн., з липня - 2318 грн., з грудня - 2395 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов ОСОБА_1 про стягнення аліментів в твердій грошовій сумі в розмірі 5000,00 грн. на дитину, як просить позивач, не знайшов свого підтвердження. Позивачкою не доведено та не надано доказів того, що відповідач може сплачувати аліменти саме в такому розмірі.

Визначаючи розмір аліментів на утримання дитини, суд виходить з того, що відповідач є працездатною особою, інших утриманців немає, тому спроможній платити аліменти на утримання дитини. Тому суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дитини в твердій грошовій сумі в розмірі 2000,00 грн., щомісячно, починаючи стягнення з дня пред`явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.

Згідно із п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Сторонам роз`яснити, що за положеннями ст. 181, 192 СК України розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

На підставі ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. 179, 180, 181-183, 191 СК України, ст. ст. 5, 10, 19, 141, 197- 200, 206, 235, 259, 261 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Ср. Ольшанка Пристенського району Курської області, Росія, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у твердій грошовій сумі у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень, щомісячно, починаючи стягнення з 19 листопада 2019 року дня пред`явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Ср. Ольшанка Пристенського району Курської області, Росія, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави в особі: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, судовий збір в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: Г. В. Бондаренко