Вирок № 87685254, 19.02.2020, Покровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 189/2582/15-к

1-кп/189/2/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2020 року смт. Покровське

Покровський районний суд Дніпропетровської області:

в складі головуючого судді Пустовар О.С.

при секретарі Комеристій І.А.

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Сосницького П.С.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника обвинуваченого Бобровницького В.І.

потерпілої ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Покровське кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015040540000453 від 04.07.2015 року по обвинуваченню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Дебальцеве Васильківського району Дніпропетровської області, українець, громадянин України, освіта середня-спеціальна, не працюючий, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, інвалідом не являється, раніше не судимий, депутатом не являється,

- який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, -

встановив:

ОСОБА_1 04.07.2015 року о 02 год. 33 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, та не маючи посвідчення на право керування транспортним засобом, керував незареєстрованим мотоциклом марки «Ліфан» без д.н., з об`ємом двигуна 150 см?, чим порушив вимоги п.2.1 Правил дорожнього руху: «Водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; б) реєстраційний документ на транспортний засіб», а також вимоги п. 2.9 Правил дорожнього руху: «Водієві забороняється: а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння…».

Рухаючись на даному мотоциклі у вказаний час по вул.40 років Жовтня смт.Покровське Покровського району Дніпропетровської області зі сторони вул.Кірова в напрямку вул.Леніна, ОСОБА_1 з-за наявності пішохода ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка стояла на смузі руху мотоцикла, та становила перешкоду для його руху, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, чим порушив вимоги п. 12.3 Правил дорожнього руху: «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди», внаслідок чого допустив наїзд на ОСОБА_2 , яка в порушення вимог п. 4.14 Правил дорожнього руху: «Пішоходам забороняється: г). затримуватися і зупинятися на проїзній частині, якщо це не пов`язано із забезпеченням безпеки дорожнього руху», стояла на проїжджій частині дороги.

Внаслідок наїзду ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження у вигляді відкритого перелому лівої великогомілкової кістки зі зміщенням уламків, закритого перелому променевої кістки ліворуч, які згідно висновку судово - медичної експертизи №129-2015 р. Е від 11.08.2015 року, відносяться до категорії ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення.

Згідно висновку судової - автотехнічної експертизи №70/27-34 від 26.11.2015 року, водій мотоцикла «Ліфан» ОСОБА_1 мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода своєчасним застосуванням екстреного гальмування із зупинкою мотоцикла до місця наїзду. В даній дорожній обстановці дії водія мотоциклу «Ліфан» ОСОБА_1 не відповідали вимогам п.12.3 Правил дорожнього руху, що з технічної точки зору знаходилось в причинному зв`язку з подією даної ДТП.

Вказані умисні дії ОСОБА_1 , які виразилися у порушенні правил дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження кваліфікуються за ч.2 ст.286 КК України.

В судовому засіданні після роз`яснення суті обвинувачення обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не визнав, визнав тільки те, що він керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння та суду показав, що він проживає в с.Дебальцеве Васильківського району. 03.07.2015 року близько 23.00 год він на своєму мотоциклі привіз товариша до дівчини в смт.Покровське Покровського району. До цього, вдень він вживав алкогольні напої. Так, 04.07.2015 року близько 02.30 год. він в смт.Покровське рухався по вул.40 років Жовтня на мотоциклі, швидкість руху якого була 40 км/год. до перехрестя, а після перехрестя 60 км./год. На перехресті пригальмував та проїхавши перехрестя, він побачив групу людей з 5-6 чоловік, які стояли приблизно посередині проїзної частини. Зразу за вказаною групою людей він побачив жінку, яка стояла приблизно посередині проїзної частини дороги. Він спочатку намагався її об`їхати, але так як в зустрічному напрямку рухався автомобіль, то він повернув кермо вправу сторону, одночасно застосовуючи гальмування, здійснив наїзд на пішохода та втратив свідомість. Просить його виправдати.

Незважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненні кримінального правопорушення не визнав, а визнав тільки те, що він керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, однак його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, на думку суду, підтверджується встановленими та перевіреними під час судового розгляду доказами.

Так, допитана в судовому засіданні в якості потерпілої ОСОБА_2 суду показала, що обвинуваченого не знає. Так, 04.07.2015 року близько 2 год. 30 хв. вона разом зі своєю знайомою ОСОБА_3 знаходилася біля магазину «АТБ» в смт. Покровське. Було тепло, опадів не було та проїжджа частина була сухою. В цей час біля магазину «АТБ» було багато молоді, більшість з яких знаходилися біля вхідних дверей магазину. Перед цим вона вживала спиртні напої. У вказаний час, вони разом з ОСОБА_3 стояли на правій стороні проїжджої частини на відстані близько 3-4 метрів від правого бордюра (по ходу руху в напрямку вул. Леніна) та на відстані близько 10 метрів від будівлі магазину «АТБ» в напрямку вул.Леніна. При цьому вона стояла саме ближче до середини проїжджої частини та передньою частиною тулубу була направлена до правої бордюри, на півоберта в ліву сторону. ОСОБА_3 знаходилася ближче до правої бордюри, на відстані близько 1,5 метра від неї та обличчям була направлена до потерпілої. Дана ділянка дороги вуличним освітленням не освітлювалася, але трохи падало світло від вивіски магазину «АТБ», яка була встановлена біля дороги на опорі. Навпроти них, біля правої бордюри був під кутом припаркований легковий автомобіль «Таврія». Приблизно на відстані 2-х метрів від якого, в напрямку магазину «АТБ» був припаркований мікроавтобус синього кольору. Далі, навпроти магазину «АТБ» стояло ще декілька транспортних засобів. В транспортних засобах, які стояли, голосно грала музика. Вони стояли та розмовляли. У вказаний час, по вул.40 років Жовтня зі сторони вул.Леніна в напрямку вул.Горького повільно рухався легковий автомобіль по правій смузі руху. Коли даний автомобіль проїхав повз них, то в цей час вона почула звук двигуна мотоцикла, який рухався зі сторони вул.Горького. По звуку було чути, що мотоцикл рухався з великою швидкістю. Вона продовжувала стояти на дорозі і на даний мотоцикл не звертала уваги, в зв`язку з чим його не бачила. В наступний момент потерпіла відчула удар в ділянку лівої ноги і на деякий час втратила свідомість. Коли прийшла до тями, то лежала на проїжджій частині. Через деякий час приїхала карета швидкої допомоги та її забрали до лікарні. Внаслідок наїзду їй були спричинені тілесні ушкодження у вигляді відкритого перелому лівої гомілки та перелому лівої руки, з якими вона в період часу з 04.07.2015 р. по 24.07.2015 р. знаходилася на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні КЗ «Синельниківська ЦРЛ`ДОР». Обвинувачений їй дав на лікування після призначення справи до розгляду кошти в розмірі 3000 грн. та 5000 грн. Та в день скоєння ДТП 1000 грн. її чоловіку. Вибачення потерпілий не просив та не цікавився її станом здоров`я.

Допитана в якості свідка ОСОБА_3 суду показала, що обвинуваченого вона не знає, а потерпіла є її знайомою.Так, 04.07.2015 року близько 2 год. 30 хв. вона разом з потерпілою ОСОБА_2 знаходилася біля магазину «АТБ» в смт. Покровське. Вона була в тверезому стані, в якому стані перебувала потерпіла вона не знає, так як по її зовнішньому вигляду цього не можливо було встановити. Було тепло, опадів не було та проїжджа частина була сухою. В цей час біля магазину «АТБ» було багато молоді, більшість з яких знаходилися біля вхідних дверей до магазину «АТБ». У вказаний час, вона разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 стояли на правій стороні проїжджої частини, на відстані близько 10 метрів від будівлі магазину «АТБ» в напрямку вул. Леніна. Вона знаходилася на правій стороні проїжджої частини (по ходу руху в напрямку перехрестя з вул. Леніна) на відстані близько 3 метрів від правої бордюри, а ОСОБА_2 стояла від неї на відстані близько 1,5 метра в напрямку центру проїжджої частини та передньою поверхнею тулубу була направлена до правої бордюри (по ходу руху в напрямку перехрестя з вул. Леніна) на півоберта в ліву сторону. Ділянка дороги, де вони стояли, вуличним освітленням не освітлювалася, але трохи падало світло від вивіски магазину «АТБ», яка була встановлена біля дороги на опорі. Навпроти них, біля правої бордюри був під кутом припаркований легковий автомобіль «Таврія». Приблизно на відстані 2-х метрів від автомобіля «Таврія» в напрямку магазину «АТБ» також під кутом до бордюри був припаркований мікроавтобус синього кольору, задній край габариту якого знаходився на відстані близько 3 метрів від правої бордюри. Далі, навпроти магазину «АТБ» стояло ще декілька транспортних засобів. Вона знаходилася приблизно на одному рівні з заднім габаритом припаркованого мікроавтобуса, а ОСОБА_5 стояла саме ближче до середини дороги, за заднім габаритом припаркованого мікроавтобуса, тобто для водіїв транспортних засобів, які рухалися зі сторони перехрестя з вул. Кірова даний мікроавтобус видимості на ОСОБА_6 не обмежував. В транспортних засобах, які стояли, голосно грала музика. Приблизно о 2 год. 30 хв. вона почула звук двигуна мотоцикла, який рухався зі сторони вул. Горького смт. Покровське. По звуку двигуна вона встановила, що мотоцикл рухався з великою швидкістю. Самого мотоцикла вона спочатку не бачила, так як в напрямку нього не дивилася. Через декілька секунд вона побачила світло фар вказаного мотоцикла. Через мить в її полі зору появився мотоцикліст, який рухався прямолінійно, приблизно посередині проїжджої частини, зі швидкістю близько 70-80 км/год при ввімкненому світлі фари, але чи дальньому чи ближньому, вона не встановила. При цьому мотоцикліст будь-яких маневрів не здійснював і рухався в напрямку ОСОБА_2 , яка в цей час з кимось розмовляла і дивилася на свого співбесідника, тобто в напрямку правої бордюри, і мотоцикл мабуть не бачила. При цьому вона будь-яких активних рухів не здійснювала. Свідок намагалася схопити останню і відтягнути з дороги, але як тільки протягнула до неї свою руку, то в цей час стався наїзд передньою частиною мотоцикла ОСОБА_6 . В результаті наїзду ОСОБА_6 відкинуло по ходу руху мотоцикла на відстань близько 2-х метрів, а можливо він її навіть протягнув. Після цього вона впала, а мотоцикліст, проїхавши декілька метрів від місця наїзду, впав та посунувся в напрямку вул. Леніна. Потім вона підбігла до ОСОБА_2 , яка лежала передньою поверхнею тулубу до асфальту та головою була направлена в напрямку перехрестя з вул. Леніна. Її права нога знаходилася в неприродному стані та були видимі тілесні ушкодження у вигляді перелому правої гомілки. Спочатку вона знаходилася в непритомному стані, а пізніше прийшла до тями, після чого стала стогнати та скаржитися на біль в нозі. У мотоцикліста також були видимі тілесні ушкодження у вигляді саден обличчя та кінцівок. Через деякий час приїхала карета швидкої допомоги та ОСОБА_6 забрали до лікарні.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 суду показав, що 04.07.2015 року близько 2 год. 30 хв. він разом зі своїми друзями ОСОБА_8 та ОСОБА_9 знаходилися біля магазину «АТБ» в смт. Покровське. Він був в тверезому стані. На вулиці було тепло, опадів не було, проїжджа частина була сухою. У вказаний час, він з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 стояли на правій стороні проїжджої частини по ходу руху в напрямку перехрестя з вул. Леніна, на відстані близько 7-10 метрів від магазину «АТБ». Він стояв на відстані близько 3-х метрів від правої бордюри (по ходу руху в напрямку вул. Леніна), біля задньої частини припаркованого під кутом до бордюри його автомобіля марки «ЗАЗ Таврія». Свідок знаходився спиною до протилежного краю дороги, тобто обличчям до магазину «АТБ». Його товариші стояли біля правої бордюри. Ділянка дороги, де вони стояли, вуличним освітленням не освітлювалася, але трохи падало світло від вивіски магазину «АТБ», яка була встановлена біля дороги на опорі. На відстані близько 2-х метрів від його автомобіля, в напрямку магазину «АТБ», біля правої бордюри був припаркований мікроавтобус «Форд» синього кольору, задній край габариту якого знаходився на відстані близько 3 метрів від правої бордюри. На відстані близько 1,5 метра від нього в напрямку магазину «АТБ» стояла ОСОБА_3 , яка знаходилася приблизно на такій же відстані від правої бордюри як і він. Біля неї стояв ОСОБА_10 . На відстані близько 1,5 метра від нього в сторону центру проїжджої частини стояла ОСОБА_5 , яка обличчям була направлена в напрямку правої бордюри, при цьому вона стояла саме ближче до середини дороги, за заднім габаритом припаркованого мікроавтобуса, тобто для водіїв транспортних засобів, які рухалися зі сторони перехрестя з вул. Кірова. Даний мікроавтобус видимості на ОСОБА_6 не обмежував. Звуків двигунів транспортних засобів він не чув, так як в автомобілях, які стояли навпроти магазину «АТБ» голосно грала музика. Звука двигуна мотоцикла, який наближався, він не чув. Він тільки почув звук схожий на хлопок, після чого повернувся назад і побачив ОСОБА_6 , яка лежала на проїжджій частині дороги приблизно в тому місці, де вона і стояла до цього. Також він побачив мотоцикл, який сунувся по дорозі в напрямку вулиці Леніна. На мотоциклі знаходився один чоловік. Просунувшись по дорозі деяку відстань, мотоцикл зупинився. Після цього він з хлопцями побіг до мотоцикліста, у якого були видимі тілесні ушкодження у вигляді саден обличчя та кінцівок. Через деякий час приїхала карета швидкої допомоги, яка ОСОБА_6 та мотоцикліста забрали до лікарні.

Свідок ОСОБА_11 суду показав, що обвинуваченого та потерпілу не знає.Так, 04.07.2015 року близько 2 год. 30 хв. він разом з ОСОБА_12 та ОСОБА_9 знаходилися біля магазину «АТБ» в смт. Покровське (були в тверезому стані). Було тепло, опадів не було та проїжджа частина була сухою. В цей час біля магазину «АТБ» було багато молоді, більшість з яких знаходилися біля вхідних дверей до магазину «АТБ». У вказаний час, він разом з ОСОБА_9 та ОСОБА_12 стояли на правій стороні проїжджої частини по ходу руху в напрямку перехрестя з вул.Леніна, на відстані близько 10 метрів від будівлі магазину «АТБ» в напрямку вул.Леніна. Він стояв на відстані близько 1-го метра від правої бордюри, неподалік від нього стояли ОСОБА_13 та ОСОБА_14 . Біля них стояв припаркований під кутом до правої бордюри автомобіль «ЗАЗ Таврія» синього кольору. На відстані близько 1-го метру від задньої частини даного автомобіля в напрямку центру проїжджої частини стояло ще декілька чоловік та саме ближче до середини дороги стояла жінка. На відстані близько 3-4 метрів від припаркованого автомобіля «ЗАЗ Таврія» в напрямку магазину «АТБ» стояв мікроавтобус «Форд» синього кольору, який був припаркований також під кутом до правої бордюри. Жінка, яка стояла найближче до середини проїжджої частини знаходилася за заднім крайнім габаритом припаркованого мікроавтобуса «Форд», тобто для водіїв транспортних засобів, які рухалися зі сторони перехрестя з вул.Кірова даний мікроавтобус видимості на вказану жінку не обмежував. В цей час в автомобілі «ЗАЗ» голосно грала музика, свідок стояв та розмовляв з ОСОБА_14 . При цьому передньою поверхнею тулубу він був направлений до перехрестя з вул.Леніна. Через деякий час він почув звук двигуна мотоцикла, який рухався зі сторони вул.Горького в їх напрямку. По звуку було чути, що мотоцикл рухався з великою швидкістю, тобто не менш ніж 70-80 км/год. По звуку було чути, що водій мотоцикла швидкості руху не знижував. Коли мотоцикліст проїжджав повз них, то він почув звук схожий на хлопок, після чого повернувся назад і побачив жінку, яка лежала на проїжджій частині дороги приблизно в тому місці, де вона і стояла до цього. Дана жінка до того стояла найближче до середини проїжджої частини. Головою вона була направлена в напрямку вул.Леніна і мабуть перебувала в непритомному стані, так як ніяких звуків він від неї не чув. Також свідок побачив мотоцикл, який сунувся по дорозі в напрямку вул.Леніна. На мотоциклі знаходився один чоловік. Просунувшись по дорозі деяку відстань, мотоцикл зупинився. Після цього він разом з товаришами побіг до мотоцикліста, у якого були тілесні ушкодження у вигляді саден обличчя та кінцівок. Через деякий час приїхала карета швидкої допомоги, яка жінку та мотоцикліста забрала до лікарні.

Свідок ОСОБА_15 суду показав, що обвинуваченого та потерпілу не знає.04.07.2015 року близько 2 год. 30 хв. він разом з ОСОБА_12 та ОСОБА_8 знаходилися біля магазину «АТБ» в смт. Покровське та були в тверезому стані. Було тепло, опадів не було та проїжджа частина була сухою. В цей час біля магазину було багато молоді, більшість з яких знаходилися біля вхідних дверей магазину «АТБ». У вказаний час, він разом з ОСОБА_8 та ОСОБА_12 стояли на правій стороні проїжджої частини по ходу руху в напрямку перехрестя з вул.Леніна, на відстані близько 10 метрів від будівлі магазину «АТБ» в напрямку вул.Леніна. Він стояв на відстані близько 2-х метрів від правої бордюри та передньою поверхнею тулубу був направлений до бордюри. ОСОБА_8 стояв на відстані близько 1-го метра від бордюри, а ОСОБА_13 біля задньої частини свого автомобіля «ЗАЗ Таврія», який був припаркований під кутом до правої бордюри. На відстані близько 1-го метру від задньої частини даного автомобіля в напрямку центру проїжджої частини стояло ще декілька людей, серед яких були чоловіки та жінки та саме ближче до середини дороги стояла жінка. На відстані близько 3-4 метрів від припаркованого автомобіля «ЗАЗ Таврія» в напрямку магазину «АТБ» стояв мікроавтобус «Форд» синього кольору, який був припаркований також під кутом до правої бордюри. Жінка, яка стояла найближче до середини проїжджої частини, знаходилася за заднім крайнім габаритом припаркованого мікроавтобуса «Форд». В цей час в автомобілі «ЗАЗ», який стояв біля них, голосно грала музика. Він розмовляв з ОСОБА_16 , при цьому передньою поверхнею тулубу він був направлений до правої бордюри. Звука двигуна мотоцикла, який наближався, він не чув. В наступний момент він почув звук, схожий на хлопок, після чого повернувся назад і побачив жінку, яка лежала на проїжджій частині дороги, головою вона була направлена в напрямку протилежної бордюри та перебувала в непритомному стані. Також він побачив мотоцикл, який сунувся по дорозі в напрямку вул.Леніна. На мотоциклі знаходився один чоловік. Просунувшись по дорозі деяку відстань, мотоцикл зупинився. Після цього він разом із товаришами побігли до мотоцикліста, у якого були видимі тілесні ушкодження у вигляді саден обличчя та кінцівок. Через деякий час приїхала карета швидкої допомоги і потерпілу жінку та мотоцикліста забрали до лікарні.

Свідок ОСОБА_17 суду показав, що обвинуваченого та потерпілу не знає. Так, 04.07.2015 року близько 2 год. він разом з ОСОБА_18 знаходився біля магазину «АТБ» в смт.Покровське Покровського району. Було тепло, опадів не було і проїжджа частина була сухою. В цей час там було багато дівчат та хлопців, більшість з яких знаходилися біля вхідних дверей магазину «АТБ». Вони також разом з ОСОБА_18 стояли біля вхідних дверей магазину. Навпроти магазину «АТБ», на правім краю проїжджої частини по ходу руху в напрямку вул.Леніна стояло декілька автомобілів. На відстані близько 10-15 метрів від магазину «АТБ» в напрямку вул.Леніна, на правій стороні проїжджої частини, стояла компанія з декількох чоловік, серед яких були чоловіки та жінки, які знаходилися біля задньої частини припаркованого автомобіля. Вони стояли на відстані близько 3-4 метрів від бордюра. Близько 02 год. 30 хв. він почув звук двигуна мотоцикла, який рухався по вул.40 років Жовтня, зі сторони вул.Горького в напрямку вул.Леніна. По звуку двигуна він зрозумів, що мотоцикл рухався з великою швидкістю, тобто близько 80 км/год. Було чути, що мотоцикліст перед перехрестям з головною вул.Кірова швидкості руху не знижував. Коли мотоцикліст тільки проїхав магазин «АТБ», то свідок почув звук схожий на скрегіт частин мотоцикла об проїжджу частину. При цьому звуку наїзду він не чув. Після цього він, а також люди, які стояли біля магазину, пішли до проїжджої частини. Там, на відстані близько 15 метрів від магазину «АТБ» в напрямку вул.Леніна він побачив жінку, яка лежала приблизно посередині проїжджої частини і головою була направлена до вул. Леніна. Він зрозумів, що мотоцикліст здійснив наїзд на вказану жінку. Мотоцикл в цей час лежав на проїжджій частині, на відстані близько 30 метрів від постраждалої. Через деякий час приїхала карета швидкої допомоги і постраждалу забрали до лікарні.

Свідок ОСОБА_19 суду показав, що обвинуваченого та потерпілу він не знає.Так, 04.07.2015 року близько 02.00 год. він прийшов до магазину «АТБ» в смт.Покровське. Він перебував в стані алкогольного сп`яніння, тому все погано пам`ятає. Тільки пам`ятає як стояв біля магазину «АТБ», але де точно, чи на проїжджій частині чи на тротуарі, не пам`ятає та згадує лише звук, схожий на хлопок, після чого побачив мотоцикл, який сунувся по проїжджій частині дороги в напрямку вул.Леніна. Потім він побачив жінку, яка лежала на проїжджій частині дороги, головою в напрямку вул.Леніна. Він зрозумів, що мотоцикліст здійснив наїзд на вказану жінку. Через деякий час приїхала карета швидкої допомоги і постраждалу забрали до лікарні. До мотоцикліста він не підходив.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_20 , суду показав, що він працює старшим слідчим та він проводив досудове розслідування по даному кримінальному провадженні. На той час захист прав обвинуваченого здійснював захисник Устименко О., який претензій ніяких не мав і не заявляв ніяких клопотань про допит свідків, крім тих, які були допитані. В ході проведення слідчого експерименту, який проводився в нічний час та при тих же умовах, виставлялися транспортні засоби, виставлявся статист на місце наїзду та була встановлена видимість пішохода.

Свідок ОСОБА_21 суду показав, що він знайомий батька обвинуваченого, потерпілу не знає. Так,в ніч з 03 на 04.07.2015 року, він на своєму автомобілі, разом з ОСОБА_22 їхав з м.Бердянськ та вирішив заїхати до смт. Покровське, щоб придбати сигарети. Під`їхавши до центрального кіоску, що розташований на перехресті вулиць Леніна – Центральна (бувша 40 років Жовтня) в смт. Покровське він вийшов з автомобіля, але кіоск на той час був зачинений. Після чого, зачинивши автомобіль разом ОСОБА_22 пішли до магазину «АТБ». В той час по проїжджій частині дороги, а саме на перехресті їхав автомобіль, назустріч якого проїхав мотоцикл, вони пропустили вказані транспортні засоби та перейшли проїжджу частину на іншу сторону. Біля магазину стояв автомобіль схожий на мікроавтобус, біля нього стояла компанія людей. В цей час він побачив як на проїжджу частину із вказаної компанії хтось вийшов, та почув звук схожий на скрегіт частин мотоцикла об проїжджу частину. Підійшовши ближче, він побачив жінку, яка лежала приблизно посередині проїжджої частини. Мотоцикл в цей час лежав на проїжджій частині. Потім до них підійшло багато людей. Він разом з ОСОБА_22 повернувся до свого автомобіля, так як на ньому спрацювала сигналізація. Після чого вони поїхали додому.

Свідок ОСОБА_22 суду показав, що з обвинуваченим та потерпілою не знайомий. В ніч з 03 на 04.07.2015 року він разом зі своїм знайомим ОСОБА_21 на його автомобілі їхав з м.Бердянськ та вирішили заїхати до смт. Покровське, щоб придбати сигарети. ОСОБА_21 під`їхав до центрального кіоску, що розташований на перехресті вулиць Леніна – Центральна (бувша 40 років Жовтня) в смт. Покровське та вийшов з автомобіля, але кіоск на той час був зачинений. Після чого, ОСОБА_21 зачинив автомобіль та вони пішли до приміщення магазину «АТБ». В той час по проїжджій частині дороги, саме на перехресті їхав автомобіль, назустріч якого проїхав мотоцикл зі швидкістю близько 50 км., вони пропустили вказані транспортні засоби та перейшли на іншу сторону. Біля магазину стояв автомобіль (мікроавтобус), біля вказаного автомобіля стояла компанія людей та ще один автомобіль «Таврія». В цей час він побачив як на проїжджу частину із вказаної компанії хтось вибіг та почув звук схожий на скрегіт частин мотоцикла об проїжджу частину. Він зрозумів, що мотоцикліст здійснив наїзд на вказану жінку. Підійшовши ближче, він побачив жінку, яка лежала приблизно посередині проїжджої частини. Мотоцикл в цей час лежав на проїжджій частині. Потім до них підійшло багато людей. Він разом з ОСОБА_21 повернувся до свого автомобіля, так як на ньому спрацювала сигналізація. Після чого вони поїхали додому.

Також винуватість обвинуваченого в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, підтверджується наступними дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами:

- рапортом помічника оперативного чергового Покровського РВ ГУМВСУ в Дніпропетровській області від 04.07.2015 р. про повідомлення по телефону 102 від особи, яка не назвалася про те, що в смт.Покровське по вул.40 років Жовтня сталася ДТП. Виїздом на місце встановлено, що водій мотоцикла ОСОБА_1 , 1996 року народження, мешканець АДРЕСА_1 , рухаючись по вул.40 років Жовтня в смт АДРЕСА_2 Покровське не впорався з керуванням та допустив наїзд на пішохода ОСОБА_6 , мешканку смт.Покровське, в результаті чого остання отримала тілесні ушкодження. Дана подія зареєстрована в ЄО №1770 від 04.07.2015 р. 03:00:00 (а.с.64 т.1);

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 04.07.2015 року зі схемою до нього та фото таблицею, яким зафіксовано дорожню обстановку на місці пригоди, місце наїзду мотоциклу під керуванням водія ОСОБА_1 на пішохода ОСОБА_6 (а.с.65-76 т.1);

- висновком КП «Покровської ЦРЛ» ДОР щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складеного 04.07.2015 року о 02.45 год, згідно якого ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння (1,5 проміле) (а.с.77 т.1);

- висновком КП «Покровської ЦРЛ» ДОР щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складеного 04.07.2015 року о 02.45 год, згідно якого ОСОБА_5 перебуває у стані алкогольного сп`яніння (1,87 проміле)(а.с.78 т.1);

- хіміко - токсикологічним аналізом №8185 КП «Покровської ЦРЛ» ДОР на вміст алкоголю від 04.07.2015 року, згідно якого ОСОБА_5 має вміст алкоголю в крові 1,87 проміле (а.с.79 т.1);

- хіміко - токсикологічним аналізом №8186 КП «Покровської ЦРЛ» ДОР на вміст алкоголю від 04.07.2015 року, згідно якого ОСОБА_1 має вміст алкоголю в крові 1,51 проміле (а.с.79 т.1);

- актом обстеження дорожніх умов на ділянці автомобільної дороги/вулиці 04.07.2015 року, а саме смт.Покровське, вул.40 років Жовтня, згідно якого погодні умови - сухо; стан проїзної частини сухий; недоліків в утриманні дороги/вулиці, які необхідно усунути для забезпечення безпеки дорожнього руху не виявлено; недоліків в утриманні дороги/вулиці, які сприяли скоєнню ДТП (або вплинули на тяжкість їх наслідків) не виявлено (а.с.80 т.1);

- постановою від 04.07.2015 р. про визнання речовими доказами мотоцикла « LIFAN LF -150-13» без д.н., червоного кольору, рама № НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_2 . Речовий доказ зберігається на майданчику для зберігання речових доказів Покровського РВ ГУМВС України у Дніпропетровській області (а.с.81 т.1);

- протоколом огляду місця події від 06.07.2015 року, а саме магазину «АТБ - маркет» в смт.Покровське, вул.40 років Жовтня Покровського району. Так, над вихідними дверями магазину з лівої сторони на стіні встановлена камера відео спостереження, яка направлена в напрямку перехрестя з вул.Кірова. Всередині магазину «АТБ» знаходиться торгівельна зала, за якою розташовані вхідні двері до службових приміщень персоналу та охорони. В даному приміщенні розташовані столи та стільці. На столах знаходяться монітори та відео реєстратори, які здійснюють відеозапис з камер відеоспостережень, встановлених в приміщенні та зовні магазину «АТБ». Відеозапис з камери відеоспостереження № 13 за період часу з 02 год.20 хв. по 02 год.40 хв. було сформовано відео файл «04072015-0220-0407205-0240» об`ємом 92,0 МБ, який відкопійований на USB флеш – накопичувач «Арсенал» та вилучений до Покровського РВ РУ МВС України (а.с.98-99 т.1);

- протоколом огляду предмету від 06.07.2015 року, а саме USB флеш – накопичувач «Арсенал» 4 Gb чорного кольору. На початку відтворення відеозапису час на таймері показує 02:20:00. При відтворенні відеозапису встановлено, що відеокамера, яка здійснює запис встановлена на стіні будівлі магазину «АТБ» біля вхідних дверей. Час на таймері 02:20:00, біля вхідних дверей магазину стоять двоє молодих чоловіків. Ще близько п`яти чоловік знаходяться на деякій відстані від вхідних дверей магазину. Також на тротуарі біля магазину знаходяться ще близько 10 чоловік та жінок, які стоять та розмовляють між собою. Зрідка по вул.40 років Жовтня видно світло фар проїжджаючих автомобілів, які рухаються з невеликою швидкістю. Час на таймері 02:30:00: по вул.40 років Жовтня в напрямку перехрестя з вул.Кірова з невеликою швидкістю проїжджає транспортний засіб, схожий на легковий автомобіль з ввімкненим світлом фар. Час на таймері 02:33:00: по вул.40 років Жовтня в напрямку перехрестя з вул.Кірова з невеликою швидкістю проїжджає двохколісний механічний транспортний засіб з ввімкненим світлом фари. Час на таймері 02:33:33: по вул.40 років Жовтня в напрямку перехрестя з вул.Кірова з невеликою швидкістю проїжджає транспортний засіб схожий на автомобіль з ввімкненим світлом фар. Коли вказаний автомобіль знаходиться в ділянці перехрестя з вул.Кірова, то в цей час в зустрічному йому напрямку (в напрямку перехрестя з вул.Леніна) з відносно великою швидкістю рухається двоколісний механічний транспортний засіб схожий на мотоцикл, з ввімкненим світлом фари. При цьому даний транспортний засіб рухається з постійною швидкістю, не сповільнюючись. Як тільки даний транспортний засіб зникає з поля огляду відеокамери, то в цей час присутні біля магазину «АТБ» особи озираються в тому напрямку куди він поїхав, після чого більшість з присутніх йдуть в напрямку проїжджої частини. Час на таймері 02:40:00 на цьому перегляд відеозапису закінчується (а.с.100 т.1);

- постановою від 06.07.2015 р. про визнання речовими доказами CD-R диск 700 mb з відеофайлом «04072015-0220-0407205-0240». Речовий доказ зберігається при матеріалах кримінального провадження (а.с.101-102 т.1);

- висновком судово - медичної експертизи № 129-2015р.Е від 11.08.2015 р. за фактом нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , відповідно до якого у неї виявлені тілесні ушкодження у вигляді відкритого перелому лівої великогомілкової кістки зі зміщенням уламків; закритого перелому променевої кістки ліворуч. Тілесні ушкодження у потерпілої утворилися від дії тупого твердого предмету/предметів/ або при ударі об такий /такі/, можливо в строки, на які вказує сама потерпіла. По своєму характеру тілесне ушкодження у вигляді відкритого перелому лівої великогомілкової кістки зі зміщенням уламків відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення відповідно до п.2.1.3, підпункт «м» Правил судового-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень. З урахуванням локалізації тілесних ушкоджень на лівих кінцівках потерпіла була звернута лівою поверхнею до травмуючого предмету (а.с.123-125 т.1);

- висновком судово - медичної експертизи № 141-2015р.Е від 21.08.2015 р. за фактом нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_1 , відповідно до якого у нього виявлені тілесні ушкодження у вигляді численних саден голови, обличчя тулубу та кінцівок. Тілесні ушкодження, що були виявлені у потерпілого утворились від дотично - ковзаючої дії тупого твердого предмету/предметів/ з нерівною контактуючою поверхнею або при ударі об такий /такі/, можливо в строки, на які вказує сам потерпілий. По своєму характеру виявлені тілесні ушкодження відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень (а.с.133-134 т.1);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 05.11.2015 року із план-схемою, складених за участю ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_7 , згідно якого встановлено, що

04.07.2015 року близько 02.30 год. водій мотоциклу «Ліфан» без д.н. ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , рухаючись по вул.40 років Жовтня смт.Покровське Покровського району Дніпропетровської області зі сторони вул.Кірова в напрямку вул.Леніна, допустив наїзд на ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 яка знаходилася на проїжджій частині дороги. Внаслідок наїзду ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження у вигляді відкритого перелому лівої великогомілкової кістки зі зміщенням уламків та закритого перелому променевої кістки ліворуч (а.с.145-150 т.1);

- висновком судової автотехнічної експертизи № 70/27-34 від 26.11.2015 р., згідно якого: 1. в даній дорожній обстановці водій мотоцикла «Ліфан» ОСОБА_1 мав технічні можливості запобігти наїзду на пішохода своєчасним застосуванням екстреного гальмування зупинкою мотоцикла до місця наїзду при заданих вихідних даних.

2. в даній дорожній обстановці дії водія мотоцикла «Ліфан» ОСОБА_1 не відповідали вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху, що з технічної точки зору, знаходилось в причинному зв`язку з подією даної ДТП. В діях водія мотоцикла «Ліфан» ОСОБА_1 при заданому механізмі події, невідповідностей вимогам п.п.12.2 Правил дорожнього руху не вбачається.

3. для оцінки дій пішоходів, не потрібно застосування спеціальних технічних пізнань, тому оцінити дії пішохода ОСОБА_2 органи розслідування можуть самостійно, стосовно до вимог гл.4 (Обов`язки і права пішоходів) Правил дорожнього руху України. (а.с.164-165 т.1);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 20.11.2015 р. із план-схемою та таблицею зображень, складених за участю ОСОБА_3 , яким встановлено, що 04.07.2015 р. близько 02.30 год. водій мотоциклу «Ліфан» без д.н. ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , рухаючись по вул.40 років Жовтня смт.Покровське Покровського району Дніпропетровської області зі сторони вул.Кірова в напрямку вул.Леніна, допустив наїзд на ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка знаходилася на проїжджій частині дороги. Внаслідок наїзду ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження у вигляді відкритого перелому лівої великогомілкової кістки зі зміщенням уламків та закритого перелому променевої кістки ліворуч. (а.с.169-172 т.1);

- висновком додаткової судово - медичної експертизи № 178/129-2015 .Е від 25.11.2015 р. за фактом спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , відповідно до якої з урахуванням експертизи потерпілої ОСОБА_23 , 1985 р.н., наданих матеріалів карного провадження, експерт вважає, що не виключене утворення тілесних ушкоджень при ударі виступаючими частинами мотоциклу, що рухався у ліву нижню кінцівку з послідуючим падінням потерпілої, тобто не виключена можливість утворення тілесних ушкоджень при обставинах, вказаних у постанові (а.с.177-178 т.1);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 27.06.2017 р. із план-схемою, складених за участю ОСОБА_22 , яким встановлено, що 04.07.2015 р. близько 02.30 год. водій мотоциклу «Ліфан» без д.н. ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , рухаючись по вул.40 років Жовтня смт.Покровське Покровського району зі сторони вул.Кірова в напрямку вул.Леніна, допустив наїзд на ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка знаходилася на проїжджій частині дороги. Внаслідок наїзду ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження у вигляді відкритого перелому лівої великогомілкової кістки зі зміщенням уламків та закритого перелому променевої кістки ліворуч. (а.с.90-94 т.2);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 28.06.2017 р. із план-схемою, складених за участю ОСОБА_21 , яким встановлено, що 04.07.2015 р. близько 2 год. 30 хв. водій мотоциклу «Ліфан» без д.н. ОСОБА_1 , рухаючись по вул.Центральній (бувша вул.40 років Жовтня) смт.Покровське Покровського району зі сторони вул.Патріотів України (бувша вул.Кірова) в напрямку вул.Соборної (бувша вул.Леніна), допустив наїзд на ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка знаходилася на проїжджій частині дороги. Внаслідок наїзду ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження у вигляді відкритого перелому лівої великогомілкової кістки зі зміщенням уламків та закритого перелому променевої кістки ліворуч. (а.с.95-98 т.2);

- висновком комплексної судово - медичної та автотехнічної експертизи №511-КЕ/16249/2017пп від 02.01.2018 р., відповідно до якої, п.1,2 згідно медичної карти стаціонарного хворого № 4799 у ОСОБА_2 ,1976 року народження мали місце: відкритий перелом великогомілкової кістки в середній третині зі зміщенням уламків та подвійний відкритий перелом лівої малогомілкової кістки в середній та нижній третинах зі зміщенням уламків та подвійний відкритий перелом лівої малогомілкової кістки в середній та нижній третинах зі зміщенням, масивна рвана рана в середній третині лівої гомілки, закритий перелом лівої променевої кістки в типовому місці зі зміщенням уламків. Вище зазначені тілесні ушкодження на тілі ОСОБА_2 утворилися від дії тупих твердих предметів та явилися наслідком наїзду мотоцикла на пішохода в умовах дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 04.07.2015 року. Враховуючи характер та локалізацію тілесних ушкоджень на тілі пішохода ОСОБА_2 та приймаючи до уваги пошкодження на передній частині мотоцикла “LIFAN LF 150-13”, механізм їх утворення виявляється наступним.

В момент первинного контакту потерпіла ОСОБА_5 знаходилась у вертикальному чи близькому до нього положенні та була обернена лівою поверхнею тіла до передньої частини мотоцикла, що рухався та знаходився у вертикальному або близькому до цього положенні. В результаті первинного контакту на мотоциклі утворилися пошкодження крила переднього колеса, руйнування передньої фари та панелі приладів, а на тілі ОСОБА_2 виникли відкриті переломи кісток лівої гомілки з наявністю масивної рани. Після чого відбулося падіння тіла постраждалої ОСОБА_2 на дорожнє покриття, за рахунок чого у неї утворився закритий перелом лівої променевої кістки, а мотоцикл, після контакту з пішоходом, втратив рівновагу та відбулося його падіння на поверхню дороги. В результаті цього утворилися деформації ручки руля мотоцикла.

3. За наявними судово – медичними та автомеханічними даними встановити, стояла чи рухалась пішохід в момент первинного контакту з мотоциклом, не видається можливим.

4,5. У зв`язку з тим, що комісією експертів було встановлено, що пішохід в момент первинного контакту з мотоциклом, що рухався, була обернена до нього лівою половиною тіла, то вирішення питань №№ 4,5: «Чи можливо завдати ОСОБА_2 зазначені у висновках № 129-215 р. Е від 11.08.2015 року та № 178/129/2015 р. від 25.11.2015 року тілесні ушкодження у випадку, якби вона знаходилась правою стороною свого тіла по відношенню до травмуючого її предмету? Якщо контакт мотоцикла з пішоходом ОСОБА_2 міг бути з правобічною частиною тіла, то чому відсутні пошкодження правої частини тіла, які характерні для контакту з виступаючими частинами мотоциклу? Позбавлене логічного сенсу.

6-11 Відповіді на питання №№ 6-11 постанови будуть надані при проведенні окремої автотехнічної експертизи (а.с.160-168 т.1);

-висновком судової автотехнічної експертизи №19957, відповідно до якого:

1.2.3.4.5. Питання ухвали №№ 1…5 були вирішені при проведенні комплексної судово медичної та судової транспортно – трасологічної експертизи №511-КЕ/16249/2017пп.

6. По причині, вказаній у дослідницькій частині висновку, вирішити питання: «Які покази учасників, а також свідків даної дорожньо-транспортної пригоди відповідають дійсності з технічної точки зору?», експертним шляхом не можливо.

7.8.9.10.11. 1-ий варіант- згідно показань пішохода ОСОБА_2 (пішохід стояв на проїзній частині та не рухався до моменту наїзду).

В даній дорожньо-транспортній ситуації водій мотоцикла ОСОБА_24 повинен був діяти у відповідності до вимог п.13.1 Правил дорожнього руху України.

В даній дорожньо-транспортній ситуації технічна можливість уникнути наїзд на пішохода ОСОБА_6 , яка стояла на проїзній частині, для водія мотоцикла Ліфан ОСОБА_1 визначалась виконанням вимог п.13.1 Правил дорожнього руху України.

В даній дорожній ситуації дії водія мотоцикла Ліфан ОСОБА_1 не відповідали вимогам п.13.1 Правил дорожнього руху України та з технічної точки зору знаходились у причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо - транспортної пригоди.

2-ий варіант - згідно показань водія мотоцикла Ліфан ОСОБА_1 (пішохід відновив рух в напрямку смуги руху мотоцикла Ліфан).

В даній дорожньо - транспортній ситуації водій мотоцикла ОСОБА_24 з моменту виникнення небезпеки для подальшого руху повинен був діяти у відповідності з вимогами п.12.3 Правил дорожнього руху України.

По причині, вказаній у дослідницькій частині висновку, вирішити питання: «Як повинен був діяти водій ОСОБА_1 в даній дорожньо - транспортній ситуації? Чи відповідали дії водія ОСОБА_1 вимогам Правил дорожнього руху України? Чи мав об`єктивну можливість в даній дорожньо - транспортній пригоді водій ОСОБА_1 запобігти наїзду на пішохода ОСОБА_6 .? Невідповідності водія ОСОБА_1 в даній дорожньо - транспортній пригоді знаходяться в причинному зв`язку з фактом настання події даної дорожньо – транспортної пригоди?» - на даному етапі дослідження експертним шляхом неможливо.

Оцінка дій пішохода ОСОБА_2 не потребує застосування спеціальних автотехнічних знань. Тому питання відносно того, як повинна була діяти в даній дорожній обстановці, чи мала вона можливість запобігти даній дорожньо - транспортній пригоді і чи є в діях пішохода ОСОБА_2 невідповідності вимогам Правил дорожнього руху України України, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо - транспортної пригоди, може бути вирішено судом самостійно, виходячи із вимог п.4.14 а).г). Правил Дорожнього руху України.

Вина обвинуваченого ОСОБА_1 доводиться показаннями потерпілої, показаннями допитаних у судовому засіданні свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_11 , ОСОБА_17 , ОСОБА_19 , ОСОБА_15 , які не є заінтересованими особами у даному кримінальному провадженні, не є родичами учасників процесу, не мають підстав для дачі завідомо неправдивих показань суду, які підтвердили факт скоєння дорожньо -транспортної пригоди з вини саме ОСОБА_1 .

Суд критично ставиться до показань свідків ОСОБА_22 та ОСОБА_21 , один з яких є товаришем батька обвинуваченого, оскільки вони спростовуються дослідженими судом доказами. Крім того, в своїх показах, вони зіслалися на те, що бачили, як хтось вибіг на проїзджу частину, однак хто вибіг вони не бачили, так як було темно.

Так, як зазначено в висновку судової автотехнічної експертизи № 70/27-34 від 26.11.2015 р.: 1. в даній дорожній обстановці водій мотоцикла «Ліфан» ОСОБА_1 мав технічні можливості запобігти наїзду на пішохода своєчасним застосуванням екстреного гальмування зупинкою мотоцикла до місця наїзду при заданих вихідних даних.

2. в даній дорожній обстановці дії водія мотоцикла «Ліфан» ОСОБА_1 не відповідали вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху, що з технічної точки зору, знаходилось в причинному зв`язку з подією даної ДТП. В діях водія мотоцикла «Ліфан» ОСОБА_1 при заданому механізмі події, невідповідностей вимогам п.п.12.2 Правил дорожнього руху не вбачається.

3. для оцінки дій пішоходів, не потрібно застосування спеціальних технічних пізнань, тому оцінити дії пішохода ОСОБА_2 органи розслідування можуть самостійно, стосовно до вимог гл.4 (Обов`язки і права пішоходів) Правил дорожнього руху України.

Крім того на підставі клопотання сторони захисту судом по справі була призначена комплексна судово - медична та автотехнічна експертиза, відповідно до якої - відповіді на питання №№ 6-11 постанови будуть надані при проведенні окремої автотехнічної експертизи.

Згідно висновку судової автотехнічної експертизи №19957, питання 7.8.9.10.11. 1-ий варіант - згідно показань пішохода ОСОБА_2 (пішохід стояв на проїзній частині та не рухався до моменту наїзду).

В даній дорожньо-транспортній ситуації водій мотоцикла ОСОБА_24 повинен був діяти у відповідності до вимог п.13.1 Правил дорожнього руху України.

В даній дорожньо-транспортній ситуації технічна можливість уникнути наїзд на пішохода ОСОБА_6 , яка стояла на проїзній частині, для водія мотоцикла Ліфан ОСОБА_1 визначалась виконанням вимог п.13.1 Правил дорожнього руху України.

В даній дорожній ситуації дії водія мотоцикла Ліфан ОСОБА_1 не відповідали вимогам п.13.1 Правил дорожнього руху України та з технічної точки зору знаходились у причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо - транспортної пригоди.

2-ий варіант - згідно показань водія мотоцикла Ліфан ОСОБА_1 (пішохід відновив рух в напрямку смуги руху мотоцикла Ліфан).

В даній дорожньо - транспортній ситуації водій мотоцикла Ліфан ОСОБА_1 з моменту виникнення небезпеки для подальшого руху повинен був діяти у відповідності з вимогами п.12.3 Правил дорожнього руху України.

Оцінка дій пішохода ОСОБА_2 не потребує застосування спеціальних автотехнічних знань. Тому питання відносно того, як повинна була діяти в даній дорожній обстановці, чи мала вона можливість запобігти даній дорожньо - транспортній пригоді і чи є в діях пішохода ОСОБА_2 невідповідності вимогам Правил дорожнього руху України України, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо - транспортної пригоди, може бути вирішено судом самостійно, виходячи із вимог п.4.14 а).г). Правил Дорожнього руху України.

Так, згідно до п.1.3, 1.4,1.5 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих правил, а також бути взаємо ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Отже, суд вважає, що дана дорожньо - транспортна пригода сталася з обоюдної вини як обвинуваченого ОСОБА_1 так і потерпілої ОСОБА_2 , оскільки вона перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння знаходилася на проїзній частині.

Крім того, суд дійшов висновку, що часткове визнання обвинуваченим своєї вини є обраним ним способом захисту з метою уникнення кримінальної відповідальності за скоєний злочин, а його вина підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.

Вищезазначені докази, поза розумним сумнівом повістю доводять винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 , не суперечать один одному, узгоджені між собою, а тому є достовірними та такими, які відповідають критеріям якості доказів, встановленими п.150 рішення Європейського Суду з прав людини «Нечипорук і Йонкало проти України».

Таким чином, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв`язку, вважає повністю доведеною винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 .

Враховуючи наведене, винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 в судовому засіданні повністю доведено, його умисні дії, які виразилися у порушенні правил дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження, кваліфікуються за ч.2 ст.286 КК України.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

У відповідності до ст. 65 КК України суд призначає покарання як у межах, установлених у санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, так і відповідно до положень Загальної частини КК України та з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, який у відповідності до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину, особи винної та обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, у відповідності до ст. ст. 66-67 КК України.

Згідно зі ст. 66 КК України обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 не встановлено.

Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , у відповідності до ст. 67 КК України є вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчинених нових злочинів як засудженим так і іншими особами. Для досягнення мети покарання суд керується принципами індивідуалізації та справедливості покарання. Цілі покарання запобігання і попередження вважаються характеристиками кримінально-правових санкцій (рішення ЄСПЛ «Езех і Коннорс проти Сполученого Королівства».

Вимога додержуватись справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у ст.10 Загальної декларації прав людини 1948 року, ст.6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод 1950 року. Зазначені міжнародні акти, згідно ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до роз`яснень, що містяться у п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан, тощо.

Призначаючи покарання ОСОБА_1 , суд враховує особу обвинуваченого та те, що вину в скоєнні кримінального правопорушення він визнав частково, злочин вчинив, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, не одружений, малолітніх, неповнолітніх дітей на утриманні немає, однак на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується виключно з позитивної сторони, частково відшкодував шкоду потерпілій, раніше не судимий. Крім того, з моменту вчинення кримінального правопорушення минуло майже 5 років, протягом яких засуджений не притягувався до кримінальної відповідальності.

Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи думку прокурора, який просив суд винести покарання не позбавлене з позбавленням волі, думку потерпілої, яка просила винести покарання на розсуд суду, суд вважає, що покарання щодо обвинуваченого ОСОБА_1 необхідно обрати в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України у вигляді позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України та з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

У п.п. 20, 21 Постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зазначено, що при призначенні покарання за відповідною частиною ст.286 КК України суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання, та особу винного.

Згідно із ст.75 КК України передбачено звільнення особи від відбування покарання з випробуванням, якщо суд, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.

Разом з тим, виконуючи вимоги ст.ст. 50, 65 КК України, які узгоджуються із роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 "Про практику призначення судами кримінального покарання" та враховуючи те, що потерпіла ОСОБА_5 під час дорожньо - транспортної пригоди перебувала в стані алкогольного сп`яніння та порушила вимоги, а саме: п. 4.14 Правил дорожнього руху, відповідно до якого «Пішоходам забороняється: г). затримуватися і зупинятися на проїзній частині, якщо це не пов`язано із забезпеченням безпеки дорожнього руху» та стояла на проїжджій частині дороги, суд приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_1 без реального відбування призначеного йому покарання та з застосуванням ст.ст.75,76 КК України, без ізоляції обвинуваченого від суспільства.

Відповідно до роз`яснень, зазначених у п.21 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» за №14 від 23.12.2005 року встановлено, що у кожному випадку призначення покарання за частинами 1 та 2 ст.286 КК необхідно вирішувати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Судом встановлено, що порушення Правил дорожнього руху України, допущені обвинуваченим, знаходяться в прямому причинному зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою та її наслідками у вигляді заподіяння потерпілій тяжких тілесних ушкоджень.

Скоєне обвинуваченим кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.286 КК України, віднесено до тяжких злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами провадження, обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення в стані алкогольного сп`яніння, а тому, вирішуючи питання про необхідність призначення обвинуваченому додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, суд враховує, наслідки вчиненого злочину, який було вчинено обвинуваченим в стані алкогольного сп`яніння та те, що він ніде не працює, тобто робота останнього не пов`язана з керуванням транспортними засобами, і вважає можливим позбавити останнього права керування транспортними засобами строком на три роки.

На думку суду, призначене обвинуваченому покарання у відповідності до вимог ст. 65 КК України та виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним та достатнім для його виправлення і запобігання вчинення нових злочинів.

Саме визначене покарання відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи,- воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).

Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, у рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню, так як Конституційний суд України у рішенні від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004 зазначив: «Справедливе застосування норм права – є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права та свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірними злочину».

По справі заявлений цивільний позов заступником прокурора Покровського району Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Комунального закладу «Синельниківська центральна районна лікарня» Дніпропетровської області до ОСОБА_1 про стягнення з нього на користь Дніпропетровської обласної ради коштів, затрачених Комунальним закладом «Синельниківська центральна районна лікарня» Дніпропетровської області на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_2 в розмірі 745,69 грн., зарахувавши стягнену суму на р/р 35428224035936 МФО 805012 ОКПО 01989160 ГУДКСУ Дніпропетровської області.

Суд вважає, що позовні вимоги заявлені прокурором, в частині відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення, ґрунтуються на законі, а саме ст.1206 ЦК України і підлягають задоволенню.

Крім того, по справі потерпілою ОСОБА_2 заявлено цивільний позов, який був уточнений в ході судового розгляду про стягнення з ОСОБА_1 матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 22500 грн. та 50000 грн. моральної шкоди.

В обґрунтування даного позову вона зіслалася на те, що 04.07.2015 року ОСОБА_1 здійснив мотоциклом на неї наїзд. В момент дорожньо – транспортної пригоди вона втратила свідомість, коли прийшла до тями, то лежала на проїжджій частині, при цьому відчувала значний фізичний біль, потім знову втратила свідомість, вже в лікарні прийшла до тями, переживала стрес, який супроводжувався почуттям розгубленості, тривоги, безпомічності, страху за своє здоров`я, а головне страху за життя. Так, 07.07.2015 року їй внаслідок чисельних переломів було вставлено «апарат «Іллізарова» та вона перебувала на лікарняному до 28.09.2015 року, після чого медико-соціальною експертною комісією їй призначено другу групу інвалідності, що свідчить про неповноцінне життя в подальшому. Під час реабілітації вона постійно відчуває біль, її рухливість майже повністю обмежена, вона ізольована в своїй квартирі, внаслідок чого психологічно страждає.

Що стосується розгляду позовних вимог щодо стягнення матеріальної шкоди, суд приходить до наступних висновків.

Так, згідно з положеннями ч.2 ст.127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

За змістом ч.1 ст.129 КПК України суд, ухвалюючи обвинувальний вирок, залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Частиною 5 ст.128 КПК України передбачено, що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Такі засади, до яких належить і законність, закріплено у ст.ст.7,9 КПК. Водночас, за правилами ч.6 ст.9 КПК у випадках, коли його положення не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються засади, визначені ч.1 ст.7 КПК.

Частиною 1 ст.22 ЦК визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Статтею 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Статтею 1187 ЦК України визначено, порядок відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки. За змістом ч.2 цієї статті така шкода відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Статтею 81 ЦПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши вказані вище докази, зокрема, фіскальні та товарні чеки про купівлю ліків, «апарат «Іллізарова» суд дійшов висновку, що потерпілою не підтверджено, що вказані ліки та апарат були куплені нею за призначенням лікаря на підставі відповідного рецепту у зв`язку із отриманими 04.07.2015 року тілесними ушкодження, внаслідок вчиненого ОСОБА_1 кримінального правопорушення.

З огляду на викладене, враховуючи не надання позивачем призначеного лікарем лікування саме до тих лікарських засобів, що містяться в фіскальних та товарних чеках доданих позивачем до матеріалів справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заявлених позовних вимог в частині стягнення 22 500 грн. матеріальної шкоди.

Суд не бере до уваги надані ОСОБА_2 чеки на придбання пального (бензину), т.я. вони не підтверджують того, що потерпіла його придбавала для відвідування лікарні.

Також судом не приймаються до уваги квитанції про сплату благодійних внесків, оскільки вони не є обов`язковими та сплачуються за згодою платника.

Щодо розгляду цивільного позову про стягнення з ОСОБА_1 на користь потерпілої моральної шкоди суд виходить з наступного.

Статтею 23 ЦК України передбачено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Така шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях чи пошкодженням її майна (частини1-2 зазначеної статті).

Згідно зі ч.3 цієї статті розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації. Ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Статтею 1167 ЦК України передбачено підстави відповідальності за завдану моральну шкоду. Відповідно до змісту ч.2 цієї статті моральна шкода відшкодовується незалежно від вини особи, яка її завдала, зокрема, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Суд приходить до висновку, що потерпілій ОСОБА_2 дійсно спричинена моральна шкода, яка полягала у моральних стражданнях, яких вона зазнала у зв`язку з спричиненням їй тяжких тілесних пошкоджень, перенесенні значного фізичного болю, емоційного стресу, внаслідок чого вона вимушена була тривалий час лікуватися та витрачати кошти на лікування, у зв`язку з істотною зміною свого життя. При цьому суд враховує глибину фізичних та душевних страждань, ступеня доведеності завданої шкоди, матеріальне становище обвинуваченого, а також співмірність матеріальної шкоди та заявленої потерпілим вимоги про відшкодування моральної шкоди і виходить з засад розумності, виваженості та справедливості.

При вирішенні питання щодо розміру моральної шкоди стягнення з засудженого на користь потерпілої в частині морального відшкодування суд враховує негативний вплив наслідків злочину на якість життя потерпілої, яка отримала травму ноги, тривалий час перебувала на лікуванні та реабілітації, отримала другу групу інвалідності, пережила емоційний стрес.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд оцінивши аргументи потерпілої, виходячи з характеру немайнових втрат (їх тривалість, можливість відновлення), з врахуванням отриманих потерпілою травм, тривалості знаходження на лікуванні, характеру і глибини пов`язаних з цим душевних страждань, пов`язані з цим вимушені зміни в життєвих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, а також, що потерпіла отримала інвалідність, внаслідок вчиненої дорожньо - транспортної пригоди, виходячи з засад розумності і справедливості, вважає достатнім і відповідним визначення розміру заподіяної моральної шкоди в сумі 30 000 грн. При цьому суд приймає до уваги й те, що дорожньо – транспортна пригода сталася з обоюдної вини як обвинуваченого так і потерпілої, оскільки вона перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння знаходилася на проїзній частині.

Як було зазначено вище, частиною 5 ст.128 КПК України передбачено, що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Такі засади, до яких належить і законність, закріплено у статтях 7,9 КПК. Водночас, за правилами ч.6 ст. 9 вказаного Кодексу у випадках, коли його положення не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади, визначені ч.1 ст.7 КПК.

Згідно зі ст.1 Закону № 3674-VI судовий збір включається до складу судових витрат. Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (по суті це і є процесуальні витрати). Отже, поняття «судові витрати» більш широке, ніж процесуальні витрати.

Водночас у главі 8 КПК України чітко врегульовано питання процесуальних витрат у кримінальному провадженні. Вичерпний перелік видів таких витрат міститься у ст.118 цього Кодексу, а їх розподіл регламентовано ст.124 КПК. Зокрема законодавець визначив такі види процесуальних витрат, які складаються: з витрат на правову допомогу; з витрат, пов`язаних із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження; з витрат, пов`язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів; з витрат, пов`язаних із зберіганням і пересиланням речей і документів. Отже, судовий збір до вказаних витрат не належить. Більш того, відповідно до ст.119 КПК у певному випадку, передбаченому цією статтею, суд вправі звільнити обвинуваченого від сплати навіть визначених у законі процесуальних витрат.

Під час вирішення цивільного позову в межах кримінального провадження та стягнення з винної особи коштів у рахунок відшкодування завданої злочином шкоди необхідно мати на увазі, що статус особи, яка за законом несе цивільну відповідальність, насамперед пов`язаний зі статусом обвинуваченого, якому має бути гарантовано додержання закріпленої у статтях 7,9 КПК засади законності, звідси й положень глави 8 цього кодексу. Тому з огляду на зміст, наведених норм процесуального права застосування ч.3 ст.88 ЦПК (у редакції Закону № 1618-IV) та Закону № 3674-VI і стягнення за вироком із засудженого судового збору суперечить ч.5 ст.128, статтям 2, 7, 9, 118, 119,370 цього Кодексу та істотно порушує гарантоване особі право на розгляд справи щодо неї з додержанням вимог зазначеного провадження, передбачених указаним Кодексом. (Така позиція узгоджується з постановою Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 187/2912/17 (провадження № 51-274 км 17).

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. Таким чином, за залучення експерта для проведення судово - автотехнічної експертизи № 70/27-34 від 26.11.2015 року підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь держави 491,04 грн. та за залучення експерта для проведення комплексної судово – медичної експертизи № 511-КЕ/16249/2017пп від 21.08.2018 року підлягає стягненню з ОСОБА_1 5135,43 грн.

Долю речових доказів по справі суд вирішив у відповідності з вимогами ст. 100 КПК України, а саме: мотоцикл марки «Ліфан» без д.н., який переданий на спец майданчик для зберігання речових доказів Покровського ВП Синельниківського ВП ГУНП в Дніпропетровській області - передати за належністю Дубовик В.Ю., CD-R диск 700 mb з відеофайлом «04072015-0220-0407205-0240», який зберігається при матеріалах кримінального провадження – зберігати при матеріалах кримінального провадження.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 368, 369-371, 373-374 КПК України, суд, -

засудив:

ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки.

На підставі п.1, п. 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_1 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального закладу «Синельниківська центральна районна лікарня» кошти, затрачені на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_2 в розмірі 745,69 гривень (сімсот сорок п`ять гривень шістдесят дев`ять копійок), зарахувавши стягнену суму на р/р 35428224035936 МФО 805012 ОКПО 01989160 ГУДКСУ Дніпропетровської області.

В задоволенні позовних вимог щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальної шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням в розмірі 22 500 (двадцять дві тисячі п`ятсот ) гривень відмовити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду, заподіяну кримінальним правопорушенням в розмірі 30 000 (тридцяти тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави витрати, пов`язані з залученням експерта в розмірі 491,04 (чотириста дев`яносто одну гривню чотири копійки).

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави витрати, пов`язані з залученням експерта в розмірі 5135,43(п`ять тисяч сто тридцять п`ять) гривень.

Речові докази: мотоцикл марки «Ліфан» без д.н., який знаходиться на спец майданчику для зберігання речових доказів Покровського ВП Синельниківського ВП ГУНП в Дніпропетровській області - передати за належністю Дубовик Віталію Юрійовичу, CD-R диск 700 mb з відеофайлом «04072015-0220-0407205-0240», який зберігається при матеріалах кримінального провадження – зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку через Покровський районний суд Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя: О.С. Пустовар