Рішення № 87684988, 05.02.2020, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/5019/19

Провадження № 2/0182/994/2020

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.02.2020 року Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Рибакової В.В.

при секретарі Затуливітер Н.В.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом (а.с.1-4), посилаючись на наступні обставини.

Йому на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 28.11.2009 року, виданого Першою Нікопольською державною нотаріальної конторою належить житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 .

У належному йому житловому будинку зареєстрований його син ОСОБА_3 , невістка ОСОБА_2 , онук ОСОБА_4 , 2006 року народження та онука ОСОБА_5 , 2012 року народження. Однак ОСОБА_6 не проживає в житловому будинку понад 2,5 років, не сплачує комунальні платежі, в утриманні житла участі не бере, її особистих речей в будинку немає і взагалі будинком не цікавиться. Перешкод у користуванні житловим будинком ні він, ні інші члени сім`ї відповідачу не чинили. Факт реєстрації відповідача порушує право позивача на вільне розпорядження і користування майном. Враховуючи вищевикладене, вважає, що ОСОБА_6 втратила право користування житловим будинком АДРЕСА_1 , у зв`язку з тривалою відсутність за місцем проживання. Добровільно відповідач не бажає знятися з реєстраційного обліку у вказаному будинку, тому він вимушений звернутися до суду з даним позовом. На підставі викладеного, просить суд визнати ОСОБА_6 такою, що втратила право користування житловим будинком АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді від 10.10.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, відкрито провадження по справі (а.с.15,16).

Позивач надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, на позовних вимогах наполягає, проти винесення заочного рішення не заперечує (а.с.24).

Відповідач ОСОБА_6 про день, час та місце розгляду справи була належним чином повідомлена, що підтверджується відповідними поштовими повідомленнями про вручення їй судових викликів (а.с.20,23).

Від відповідача відзив на позов не надійшов.

Суд розглянув справу заочно на підставі наявних у справі доказів у відповідності до ст.280 ЦПК України.

Розглянувши позовну заяву, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання.

Згідно зі ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У відповідності до ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Згідно ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 28.11.2009 року нотаріусом Першої Нікопольської державної нотаріальної контори Чубенко І.С. належить житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано в реєстрі за № 1-2472 (а.с.6), що також вбачається з Витягу про реєстрацію у Спадковому реєстрі № 22267689 від 28.11.2009 року (а.с.6 на звороті, 7), Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 24924225 від 25.12.2009 року (а.с.7 на звороті), виданого КП «Нікопольське міжміське бюро технічної інвентаризації», Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 184330725 від 10.10.2019 року (а.с.17,18).

За відомостями адресно-довідкового підрозділу ГУ ДМС України в Дніпропетровській області (а.с.14), ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з ІНФОРМАЦІЯ_2 року. Також зазначене підтверджується копією довідки квартального комітету № 38 від 09.07.2019 року № 508 (а.с.8), копією Акта про проживання від 09.07.2019 року (а.с.9).

З копії Акту про не проживання від 09.07.2019 року, затвердженого головою квартального комітету № 38, вбачається, що з грудня 2016 року по теперішній час ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 не проживає (а.с.10).

У зв`язку з реєстрацією відповідача у спірному житловому будинку порушуються права позивача, як власника, щодо володіння, користування та розпорядження належною йому квартирою. Він позбавлений права на свій розсуд володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому нерухомим майном.

Поважних причин не проживання ОСОБА_2 у зазначеному житловому будинку судом не встановлено.

У добровільному порядку вирішити спір не вдається.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

У відповідності до ч.1 ст.316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

У відповідності до ч.1 ст.317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Виходячи з аналізу вищезазначених правових норм, член сім`ї наймача може бути визнаний таким, що втратив право користування жилим приміщенням, з підстав відсутності понад один рік у цьому жилому приміщенні, якщо він був відсутній протягом цього строку підряд без поважних причин.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги те, що відповідач ОСОБА_6 не проживає в спірному житловому будинку з грудня 2016 року, доказів щодо поважних причин її не проживання та щодо домовленості між ними та власником житла суду не пред`явлено, тому суд приходить висновку, що відповідач, відповідно до вимог ст. 405 ЦПК України втратила право користування житловим будинком за адресою: АДРЕСА_1 . Тому позовну заяву слід задовольнити.

Керуючись ст.ст. 12,13,81,89,128,131,259,264-265,268,280-282 ЦПК України, п.15.5п.15 ч.1 Перехідних положень ЦПК України, ст.ст.16,29,319,321,383,386,405 ЦК України, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ; фактичне місце проживання в позові вказане за адресою: АДРЕСА_4 ) про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням – задовольнити.

Визнати ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою, що втратила право користування житловим будинком за адресою: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду до або через Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: В. В. Рибакова