Ухвала суду № 87680013, 17.02.2020, Вишгородський районний суд Київської області

"17" лютого 2020 р. Справа № 367/8522/19

УХВАЛА

17 лютого 2020 року колегія суддів Вишгородського районного суду Київської області в складі:

головуючого - судді - Баличевої М.Б.

суддів Котлярової І.Ю., Чіркова Г.Є.

при секретарі - Дехтяренко О.В.

за участю прокурора - Ворощука Т.О.

захисника Гуджал А.А.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12019110040000941 відносно ОСОБА_1 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

До Вишгородського районного суду Київської області з Київського апеляційного суду надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженню №12019110040000941 відносно ОСОБА_1 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні висловив думку про можливість призначення справи до розгляду у відкритому судовому засіданні, зазначив, що підстав для зупинення чи закриття справи немає, обвинувальний акт складено відповідно до вимог КПК України, підстав для повернення обвинувального акту не вбачається, тому просив призначити кримінальне провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні. Крім того, зазначив, що ризики, які послугували підставою для обрання запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 на теперішній час не відпали та продовжують існувати, у зв`язку із чим просив продовжити строк тримання під вартою на два місяці. Стосовно клопотання захисника щодо скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечував, оскільки ризики не зменшились та клопотання про продовження запобіжного заходу є обґрунтованим, а тому підстави для скасування запобіжного заходу відсутні. Щодо скарг захисника також заперечував.

Потерпілий у підготовче судове засідання не з`явився, надав заяву про проведення засідання у його відсутність.

Захисник обвинуваченого Гуджал А.А. щодо можливості призначення обвинувального акту до судового розгляду заперечував, зазначив, що обвинувальний акт складений із порушеннями КПК України, а тому обвинувальний акт підлягає поверненню. Щодо клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченому у вигляді тримання під вартою заперечував, просив скасувати запобіжний захід. Зазначив, що прокурором не надані докази вчинення злочину обвинуваченим ОСОБА_1 . Також зазначив, що у ОСОБА_1 є сталі соціальні зв`язки, усі наведені прокурором ризики, є безпідставними та ґрунтується лише на припущеннях.

Обвинувачений підтримав думку захисника.

Колегія суддів, заслухавши думку учасників процесу, приходить до наступних висновків.

За змістом п.3 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.

Таким чином, підставами для повернення обвинувального акту прокурору згідно даної норми закону, є його невідповідність нормам процесуального права. Чинним КПК України порядок складання обвинувального акта, відомості, які має містити обвинувальний акт та документи, які додаються до обвинувального акта, передбачено ст.291 КПК України.

Інших вимог, яким має відповідати обвинувальний акт, КПК України не встановлено.

Як вбачається зі змісту ст.291 КПК України будь-яких конкретних вимог щодо викладення обставин злочину і його змісту даною процесуальною нормою не передбачено.

Суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України, тобто за наявності таких порушень вимог процесуального закону, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду.

Отже повернення обвинувального акту прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акту вимогам закону, а наявність в ньому недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.

Таким чином, доводи адвоката Гуджал А.А. щодо повернення обвинувального акту, не містили конкретних посилань на порушення під час складання обвинувального акту, а лише носили загальний характер, тому колегія суддів не може сприйняти такі пояснення як обґрунтоване клопотання про повернення обвинувального акту прокурору. Стосовно порушень КПК України під час проведення досудового розслідування, необхідно досліджувати на стадії судового розгляду та вони не перешкоджають призначенню обвинувального акту до розгляду.

Провадження за обвинувальним актом підсудне Вишгородському районному суду Київської області, згідно ухвали Київського апеляційного суду від 28 жовтня 2019 року.

Обвинувальний акт відносно обвинуваченого ОСОБА_1 складений у відповідності з вимогами Кримінального процесуального кодексу України і поверненню прокурору не підлягає. Порушення вимог КПК України, які б унеможливлювали призначення кримінального провадження до судового розгляду відсутні.

Відтак, колегія суддів приходить до висновку про необхідність призначення кримінального провадження за обвинувальним актом відносно ОСОБА_1 за ч.2. ст.15, ч.1 ст. 115 КК України до судового розгляду.

Судовий розгляд з урахуванням принципу гласності та відкритості слід проводити відкрито, передбачені ч. 2 ст. 27 КПК України обмеження щодо цього відсутні.

Щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, колегія суддів зазначає про те, що ОСОБА_1 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину та санкцією статті передбачено покарання у виді позбавлення волі більше 10 років.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на спосіб вчинення кримінального правопорушення, який має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої тяжкими наслідками не лише для конкретних осіб, а і для суспільства в цілому, наявність реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистості, а також враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Відповідно до пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

У колегії суддів, є підстави вважати доведеним наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, на стадії підготовчого судового засідання, оскільки є всі підстави вважати, що зміни або скасування запобіжного заходу на даній стадії може викликати негативні наслідки для розгляду кримінального провадження.

При вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу, колегія суддів також враховує практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Разом з викладеним, беручи до уваги те, що ризики передбачені ст. 177 КПК України, які існували на час обрання та продовження запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 не змінились та продовжують існувати, колегія суддів вважає за доцільне продовжити обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяці.

При продовженні строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою колегією суддів також було враховано вік обвинуваченого ОСОБА_1 та соціальні зв`язки, а також інші обставини, що характеризують його особу та спосіб життя.

Разом із цим, з огляду на обставини вчинення інкримінованого злочину, особу обвинуваченого ОСОБА_1 , колегія суддів вважає за можливе не застосовувати ч. 4 ст. 183 КПК України, а відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

Так, згідно з п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави відносно особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається в межах від восьмидесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Встановлюючи розмір застави, колегія суддів враховує конкретні обставини кримінального провадження, зокрема дані про особу обвинуваченого ОСОБА_1 , його поведінку, наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та дані, які характеризують особу обвинуваченого та його спосіб життя, а також те, що розмір застави міг би у повній мірі забезпечити його належну процесуальну поведінку, у зв`язку з чим прийшла до висновку, щодо необхідності визначити обвинуваченому заставу в межах ста п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 315300 грн. 00 коп.

Водночас, враховуючи доведені прокурором обставини, у випадку внесення застави колегія суддів вважає за необхідне покласти на обвинуваченого обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, та зобов`язати ОСОБА_1 прибувати до суду за його першою вимогою, не відлучатися з населеного пункту, де проживає, без дозволу суду, утримуватися від спілкування з свідками, потерпілим у даному кримінальному провадженні, повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи, здати на зберігання до суду документи, які дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Щодо скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, колегія суддів наголошує, що враховуючи конкретні обставини справи, та стадію підготовчого судового засідання, а також те, що ризики які враховувалися при застосуванні та продовженні міри запобіжного заходу не зникли, колегія суддів вважає, що зазначене у своїй сукупності, не дає можливості дійти висновку про задоволення клопотання захисника щодо скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 на даній стадії судового провадження.

Також, захисником Гуджал А.А. було заявлено скарги в порядку ч.2. ст. 303, ст.ст. 314-316 КПК України, а саме: на постанову про створення групи слідчих від 19.05.2019 року; на постанову про зміну групи прокурорів від 18.11.2019 року; на дії старшого слідчого Ірпінського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області Броцького О.Я. щодо незаконного затримання ОСОБА_1 , яке оформлене через складання протоколу затримання від 19.05.2019 року та на бездіяльність сторони обвинувачення, яка полягає в порушенні права підозрюваного на захист.

Колегія суддів, вислухавши сторону захисту та обвинувачення, встановила наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 303 КПК України, скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього кодексу.

Відповідно до ч.3 ст. 303 КПК України, під час підготовчого судового засідання можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, передбачені п.п. 5 та 6 частини першої цієї статті, а це п.5 рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою, та п.6. рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом.

У ст.ст. 314- 316 КПК України вказано які рішення має право прийняти суд у підготовчому судовому засіданні та ст. 315 КПК України, які питання повинен вирішити суд пов`язані з підготовкою до судового засідання. Статті 314-316 КПК України, взагалі не передбачають розгляд таких скарг судом під час підготовчого судового засідання.

Підстав для скасування постанови про створення групи слідчих від 19.05.2019 року судом не встановлено, оскільки підписана уповноваженою на то особою, згідно вимог ст.ст.39, 110 КПК України.

Також, не встановлена підстава для скасування постанови про зміну групи прокурорів від 18.11.2019 року, оскільки її винесено уповноваженою на те особою. На думку колегії суддів обґрунтування та мотиви для зміни групи прокурорів входить до виключної компетенції відповідного керівника органів прокуратури і предметом судової перевірки з подальшим скасуванням такої постанови згідно чинного КПК України, бути не може.

Згідно вимог ст.12, 206 КПК України обвинувачений ОСОБА_1 після затримання був доставлений до слідчого судді та ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 21.05.2019 року вирішено питання про законність, обґрунтованість позбавлення свободи та подальшого тримання під вартою, якою обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та обраховано час ув`язнення з моменту його затримання. За таких обставин підстав для задоволення скарги в частині незаконного затримання ОСОБА_1 суд не вбачає.

Крім того, в підготовчому судовому засідання захисником не доведено бездіяльність органу досудового слідства в частині порушення права на захист ОСОБА_1 .

Разом з тим, ряд доводів скарг захисника можуть бути повно, всебічно та об`єктивно досліджені судом тільки під час безпосереднього судового розгляду та дослідження процесуальних документів і доказів у даному кримінальному провадженні, які на даній стадії судового провадження дослідженню не підлягають.

Згідно положень ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне отстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 183, 314, 315, 369 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України призначити до судового розгляду в залі судових засідань Вишгородського районного суду Київської області на 26.02.2020 року о 14 год. 00 хв.

Скарги захисника Гуджал А.А. залишити без задоволення.

В задоволенні клопотання захисника про скасування запобіжного заходу відмовити.

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строком на два місяці, тобто до 17 квітня 2020 року включно та утримувати його у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Визначити для ОСОБА_1 розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, у вигляді 150 (сто п`ятдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 315300 грн. 00 коп. (триста п`ятнадцять тисяч триста) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншими фізичними або юридичними особами (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Київській області для внесення застави (отримувач - ТУ ДСА України в Київській області, ЄДРПОУ 26268119, МФО 820172, банк - Державна казначейська служба України м. Київ, р/р № UA768201720355259001000018661, призначення платежу: застава за… (П.І.Б., дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали… (назва суду) від… (дата ухвали) по справі № …, внесені (П.І.Б. особи, що вносить заставу).

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- прибувати до суду за його першою вимогою;

- не відлучатися з населеного пункту, де проживає, без дозволу суду;

- утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілим у даному кримінальному провадженні.

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади документи, які дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну;

Визначити строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_1 , в межах не більше 2 (двох) місяців з моменту внесення застави в розмірі, визначеному судом.

Роз`яснити обвинуваченому, що в разі внесення застави у встановленому в даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, що підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок повинен бути наданий уповноваженій посадовій особі Державної установи «Київський слідчий ізолятор» або уповноваженій особі установи, де останній буде утримуватись під вартою. Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена посадова особа Державної установи «Київський слідчий ізолятор» або іншої установи, де обвинувачений утримується під вартою, негайно повинна здійснити розпорядження про звільнення обвинуваченого з-під варти і повідомити усно і письмово прокурора, що здійснює процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні та колегію суддів Вишгородського районного суду Київської області.

У разі внесення застави і з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти у зв`язку з внесенням застави, встановленої в даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

В разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин або не повідомить про причини неявки, застава звертається в дохід держави, зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України і використовується в порядку, встановленому законом для використання судового збору.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.

Ухвала в частині запобіжного заходу може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали суду проголошений 19.02.2020 року о 11 годині 20 хвилин.

Головуючий М.Б.Баличева

Судді І.Ю.Котлярова

Г.Є.Чірков