Рішення № 87678088, 17.02.2020, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.02.2020м. ДніпроСправа № 904/5345/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР ІНВЕСТ ГРУП", м. Дніпро

до Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод", м. Дніпро

про стягнення боргу за договором

Суддя Ярошенко В.І.

Секретар судового засідання Сергієнко М.О.

Представники:

від позивача: Тимофієв Є.Л., ордер ДП №2422/025 від 12.12.2019, адвокат;

від відповідача: Сіренко Ю.В., ордер ДП № 000037 від 03.02.2020, адвокат;

ПРОЦЕДУРА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер Інвест Груп" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" про стягнення 4481477, 18 грн, з яких 4412652, 80 грн основний борг, 68824, 38 грн 3 % річних.

Ухвалою суду від 18.11.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 904/5345/19. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 16.12.2019.

12.12.2019 через канцелярію суду представником позивача подано заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій він просить зменшити позовні вимоги та стягнути з відповідача 4 381 477, 18 грн, з яких 4 312 652, 80 грн основний борг, 68 824, 38 грн 3 % річних.

Судом прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Інвест Груп" про зменшення розміру позовних вимог.

13.12.2019 від відповідача надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи платіжних доручень № 140364 від 26.11.2019 та № 140721 від 28.11.2019.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2019 відкладено підготовче засідання на 13.01.2020.

Ухвалою суду від 13.01.2020 закрито підготовче провадження. Призначено справу до судового розгляду по суті розгляд справи по суті на 03.02.2020.

03.02.2020 електронною поштою від відповідача надійшла заява про відвід судді Ярошенко В.І. від розгляду справи № 904/5345/19.

Ухвалою від 03.02.2020 заяву Приватного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний завод» про відвід судді Ярошенко В.І. від розгляду справи № 904/5345/19 визнано необґрунтованою. Зупинено провадження у справі № 904/5345/19 до вирішення заяви Приватного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний завод» про відвід Господарського суду Дніпропетровської області Ярошенко В.І. від розгляду справи № 904/5345/19. Матеріали справи № 904/5345/19 передано для вирішення питання щодо розгляду заяви про відвід судді Ярошенко В.І. складом суду, який визначається у порядку статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі розпорядження № 251 від 04.02.2020, відповідно до пункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл матеріалів справи № 904/5345/19.

04.02.2020 справу № 904/5345/19 передано судді Назаренко Н.Г. для розгляду заяви про відвід судді Ярошенко В.І.

Ухвалою суду від 05.02.2020 відмовлено Приватному акціонерному товариству "Дніпровський металургійний завод" в задоволенні заяви про відвід судді Ярошенко В.І.

Ухвалою суду від 10.02.2020 поновлено провадження у справі № 904/5345/19. Призначено справу до судового розгляду по суті на 17.02.2020.

17.02.2020 від позивача надійшла заява про винесення ухвали про стягнення штрафу з відповідача за зловживання процесуальними правами.

Відповідно до статті 131 Господарського процесуального кодексу України, заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.

Частиною 1 статті 135 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках, зокрема, зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.

Отже, застосування заходів процесуального примусу є правом суду.

Розглянувши заяву позивача, суд вважає, що вона не підлягає задоволенню, оскільки не вбачає в діях відповідача саме зловживання процесуальними правами, на які необхідно постановити ухвалу про стягнення штрафу.

Також, 17.02.2020 позивач подав заяву про розподіл судових витрат, в якій просив суд стягнути на його користь з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 27000 грн.

17.02.2020 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з тим, що ним направлено позивачеві пропозицію про укладання мирової угоди.

Відповідно до частини 2 статті 192 Господарського процесуального кодексу України, сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.

В судовому засіданні 17.02.2020 представник позивача заперечив проти відкладення розгляду справи та не підтримав пропозицію щодо укладання мирової угоди.

Відповідно до частини 2 статті 195 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Враховуючи, що відповідно до ухвали від 13.01.2020 суд призначив справу до судового розгляду по суті, останнім днем тридцятиденного строку (з врахуванням часу, коли справу було зупинено - ухвали від 03.02.2020 та від 10.02.2020) є 18.02.2020.

Відповідно до викладеного, а також, беручи до уваги незгоду позивача щодо відкладення розгляду справи та укладання мирової угоди, клопотання відповідача не підлягає задоволенню.

В судовому засіданні 17.02.2020 у нарадчій кімнаті ухвалено судове рішення в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України з оформленням вступної та резолютивної частини.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № 1465/2017 від 08.08.2017 в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару.

Позивач ґрунтує свої вимоги на статті 265 Господарського кодексу України та статтях 526, 530, 610-611, 625, 629 Цивільного кодексу України.

Позиція відповідача

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

08.08.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтер Інвест Груп» (далі – позивач, постачальник) та Приватним акціонерним товариством «Євраз Дніпровський Металургійний Завод» (правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Дніпровський металургійний завод», далі – відповідач, покупець) було укладено договір № 1465/2017 (далі - договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору, постачальник зобов`язується передати покупцю продукцію бензин А-92, дизельне пальне (далі - товар), а покупець зобов`язується прийняти у власність і оплатити товар на передбачених цим договором умовах.

Відповідно до пункту 1.2. договору, номенклатурний перелік, асортимент, кількість, ціна і вартість товару узгоджуються сторонами в заявці, яка надсилається покупцем постачальнику, і є невід`ємною частиною цього договору.

На виконання умов пункту 1.2 договору відповідач подав заявки на поставку товару, а саме:

- заявка від 18.03.2019 на поставку бензину А-92 у кількості 7-7,5 т за ціною 23700 грн/т без ПДВ (арк. с. 23);

- заявка № 42.0/2175 від 07.05.2019. Найменування товару: дизельне пальне; кількість: 30 т ціна 27800 грн/т без ПДВ; строк поставки 07.05.2019; оплата: з відстрочкою платежу 30 календарних днів. Найменування товару: дизельне пальне; кількість: 30 т ціна 27800 грн/т без ПДВ; строк поставки 08.05.2019; оплата: з відстрочкою платежу на 30 календарних днів (арк. с. 24);

- заявка № 42.0/2320 від 17.05.2019. Найменування товару: дизельне пальне; кількість: 25 т ціна 27800 грн/т без ПДВ; строк поставки 17.05.2019; оплата: з відстрочкою платежу на 30 календарних днів. Найменування товару: дизельне пальне; кількість: 9 т ціна 27800 грн/т без ПДВ; строк поставки 17.05.2019; оплата: з відстрочкою платежу на 30 календарних днів (арк. с. 25);

- заявка № 42.0/2349 від 21.05.2019. Найменування товару: дизельне пальне; кількість: 16 т ціна 27800 грн/т без ПДВ; строк поставки 21.05.2019; оплата: з відстрочкою платежу на 30 календарних днів. Найменування товару: дизельне пальне; кількість: 7 т ціна 29400 грн/т без ПДВ; строк поставки 21.05.2019; оплата: з відстрочкою платежу на 30 календарних днів (арк. с. 26);

- заявка № 42.0/2477 від 30.05.2019. Найменування товару: дизельне пальне; кількість: 10 т ціна 23400 грн/т без ПДВ; строк поставки 04.06.2019; оплата: з відстрочкою платежу на 30 календарних днів. Найменування товару: дизельне пальне; кількість: 15 т ціна 23400 грн/т без ПДВ; строк поставки 04.06.2019; оплата: з відстрочкою платежу на 30 календарних днів (арк. с. 27).

Відповідно до пункту 2.4 договору, датою поставки товару вважається дата, проставлена на видатковій накладній при отриманні товару.

На виконання умов договору та заявок відповідача, позивач поставив останньому наступний товар:

- за видатковою накладною від 19.03.2019 № ІІ0319-001 бензин А-92 у кількості 7,550 т на загальну суму 214722 грн з ПДВ (арк. с. 28);

- за видатковою накладною від 22.04.2019 № ІІ0422-003 дизельне паливо у кількості 7,798 т на загальну суму 224114, 52 грн з ПДВ (арк. с. 29);

- за видатковою накладною від 22.04.2019 № ІІ0422-002 дизельне паливо у кількості 18, 242 т на загальну суму 524275, 08 грн з ПДВ (арк. с. 30);

- за видатковою накладною від 24.04.2019 № ІІ0424-004 дизельне паливо у кількості 24, 264 т на загальну суму 697347, 36 грн з ПДВ (арк. с. 31);

- за видатковою накладною від 07.05.2019 № ІІ0507-001 дизельне паливо у кількості 26, 707 т на загальну суму 890945, 52 грн з ПДВ (арк. с. 32);

- за видатковою накладною від 08.05.2019 № ІІ0508-001 дизельне паливо у кількості 26, 771 т на загальну суму 893080, 56 грн з ПДВ (арк. с. 33);

- за видатковою накладною від 17.05.2019 № ІІ0517-001 дизельне паливо у кількості 9, 130 т на загальну суму 304576, 80 грн з ПДВ (арк. с. 35);

- за видатковою накладною від 17.05.2019 № ІІ0517-002 дизельне паливо у кількості 24, 900 т на загальну суму 830664, 00 грн з ПДВ (арк. с. 34);

- за видатковою накладною від 21.05.2019 № ІІ0521-001 дизельне паливо у кількості 18, 150 т на загальну суму 840448, 80 грн з ПДВ (арк. с. 36);

- за видатковою накладною від 04.06.2019 № ІІ0604-002 дизельне паливо у кількості 17, 330 т на загальну суму 486626, 40 грн з ПДВ (арк. с. 37);

- за видатковою накладною від 04.06.2019 № ІІ0604-001 дизельне паливо у кількості 9, 484 т на загальну суму 266310, 72 грн з ПДВ (арк. с. 38).

Таким чином, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 6173111, 76 грн.

Відповідно до пункту 4.1 договору оплата вартості партії товару (платежі) здійснюється в гривнях, на розрахунковий рахунок постачальника, зазначений у цьому договорі, на умовах оплати узгоджених сторонами у відповідній заявці до цього договору. У цьому випадку, умови оплати поширюються тільки на партії товару, передбачені такими заявками.

З урахуванням строків оплати, погоджених сторонами у заявках, відповідач мав сплатити вартість товару:

- за накладною від 19.03.2019 № ІІ0319-001 на суму 214722,00 грн до 18.04.2019;

- за накладною від 22.04.2019 № ІІ0422-003 на суму 224114, 52 грн до 22.05.2019;

- за накладною від 22.04.2019 № ІІ0422-002 на суму 524275, 08 грн до 22.05.2019;

- за накладною від 24.04.2019 № ІІ0424-004 на суму 697347, 36 грн до 24.05.2019;

- за накладною від 07.05.2019 № ІІ0507-001 на суму 890945, 52 грн до 06.06.2019;

- за накладною від 08.05.2019 № ІІ0508-001 на суму 893080, 56 грн до 07.06.2019;

- за накладною від 17.05.2019 № ІІ0517-001 на суму 304576, 80 грн до 16.06.2019;

- за накладною від 17.05.2019 № ІІ0517-002 на суму 830664, 00грн до 16.06.2019;

- за накладною від 21.05.2019 № ІІ0521-001 на суму 840448, 80 грн до 20.06.2019;

- за накладною від 04.06.2019 № ІІ0604-002 на суму 486626, 40 грн до 03.07.2019;

- за накладною від 04.06.2019 № ІІ0604-001 на суму 266310, 72 грн до 03.07.2019.

Відповідач здійснив часткову оплату вартості поставленого товару у розмірі , а саме:

- платіжним дорученням від 06.05.2019 № 123308 на суму 214722 грн оплачено вартість товару, поставленого видатковою накладною № ІІ0319 від 19.03.2019 (арк. с. 39);

- платіжним дорученням від 21.08.2019 № 132788 на суму 124114, 52 грн оплачено вартість товару, поставленого видатковою накладною № ІІ0422-003 від 22.04.2019 (арк. с. 40);

- платіжним дорученням від 22.08.2019 № 132907 на суму 100000 грн оплачено вартість товару, поставленого видатковою накладною № ІІ0422-003 від 22.04.2019 (арк. с. 41);

- платіжним дорученням від 23.08.2019 № 133067 на суму 50000 грн оплачено вартість товару, поставленого видатковою накладною № ІІ0422-002 від 22.04.2019 (арк. с. 42);

- платіжним дорученням від 27.08.2019 № 133203 на суму 50000 грн оплачено вартість товару, поставленого видатковою накладною № ІІ0422-002 від 22.04.2019 (арк. с. 43);

- платіжним дорученням від 29.08.2019 № 133396 на суму 50000 грн оплачено вартість товару, поставленого видатковою накладною № ІІ0422-002 від 22.04.2019 (арк. с. 44);

- платіжним дорученням від 30.08.2019 № 133533 на суму 125000 грн оплачено вартість товару, поставленого видатковою накладною № ІІ0422-002 від 22.04.2019 (арк. с. 45);

- платіжним дорученням від 02.09.2019 № 133646 на суму 80000 грн оплачено вартість товару, поставленого видатковою накладною № ІІ0422-002 від 22.04.2019 (арк. с. 46);

- платіжним дорученням від 06.09.2019 № 134560 на суму 50000 грн оплачено вартість товару, поставленого видатковою накладною № ІІ0422-002 від 22.04.2019 (арк. с. 47);

- платіжним дорученням від 10.09.2019 № 134799 на суму 50000 грн оплачено вартість товару, поставленого видатковою накладною № ІІ0422-002 від 22.04.2019 (арк. с. 48);

- платіжним дорученням від 16.09.2019 № 135061 на суму 69275, 08 грн оплачено вартість товару, поставленого видатковою накладною № ІІ0422-002 від 22.04.2019 (арк. с. 49);

- платіжним дорученням від 17.09.2019 № 135206 на суму 25000 грн оплачено вартість товару, поставленого видатковою накладною № ІІ0424-004 від 24.04.2019 (арк. с. 50);

- платіжним дорученням від 18.09.2019 № 135359 на суму 25000 грн оплачено вартість товару, поставленого видатковою накладною № ІІ0424-004 від 24.04.2019 (арк. с. 51);

- платіжним дорученням від 19.09.2019 № 135459 на суму 100000 грн оплачено вартість товару, поставленого видатковою накладною № ІІ0424-004 від 24.04.2019 (арк. с. 52);

- платіжним дорученням від 20.09.2019 № 135539 на суму 150000 грн оплачено вартість товару, поставленого видатковою накладною № ІІ0424-004 від 24.04.2019 (арк. с. 53);

- платіжним дорученням від 02.10.2019 № 136231 на суму 150000 грн оплачено вартість товару, поставленого видатковою накладною № ІІ0424-004 від 24.04.2019 (арк. с. 54);

- платіжним дорученням від 03.10.2019 № 136345 на суму 150000 грн оплачено вартість товару, поставленого видатковою накладною № ІІ0424-004 від 24.04.2019 (арк. с. 55);

- платіжним дорученням від 31.10.2019 № 138573 на суму 97347, 36 грн оплачено вартість товару, поставленого видатковою накладною № ІІ0424-004 від 24.04.2019 (арк. с. 56);

- платіжним дорученням від 05.11.2019 № 139233 на суму 50000 грн оплачено вартість товару, поставленого видатковою накладною № ІІ0508-001 від 10.05.2019 (арк. с. 57);

На момент звернення позивача із даним позовом до суду, несплаченим залишався товар на суму 4412652, 80 грн.

Підчас розгляду судом цієї справи, відповідач здійснив часткову оплату вартості поставленого товару у розмірі 100000 грн (платіжні доручення від 26.11.2019 № 140364 на суму 50000 грн та від 28.11.2019 № 140721 на суму 50000 грн, арк. с. 89-90), у зв`язку із чим позивач звернувся до суду із заявою про зменшення позовних вимог на вказану суму.

Несплаченим залишається товар на суму 43122652, 80 грн.

На момент розгляду справи строк оплати товару, поставленого за вказаними видатковими накладними, є таким, що настав. Доказів оплати товару на суму 43122652, 80 грн відповідачем суду не надано.

У зв`язку із несвоєчасною оплатою вартості поставленого товару, позивач нарахував відповідачу 3% річних у розмірі 68824, 38 грн.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

З огляду на наявний в матеріалах справи договір та обставини справи, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини з поставки товару.

Щодо суми основного боргу.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом вище, у відповідності до умов оплати узгоджених сторонами у відповідних заявках до договору, на момент розгляду спору строк оплати товару на суму 43122652, 80 грн є таким, що настав.

Відповідач доказів оплати товару на вищевказану суму не надав.

З огляду на викладене, суд вважає позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 43122652, 80 грн обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо 3 % річних

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 68824, 38 грн за період з 06.05.2019 по 11.11.2019.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних, суд встановив, що він є вірними, а тому вимога про стягнення 3% річних у сумі 68824, 38 грн такою, що підлягає задоволенню.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору стягуються з відповідача на користь позивача у розмірі 65722, 16 грн.

Керуючись статтями 2, 73-74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний завод» (49064, м. Дніпро, вул. Маяковського, буд. 3; ідентифікаційний код 05393056) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Інвест Груп» (49112, м. Дніпро, вул. Космонавта Волкова, буд. 6Д; ідентифікаційний код 37805868) основний боргу у розмірі 4312652, 80 грн, 3% річних у розмірі 68824, 38 грн та 65722, 16 грн витрат зі сплати судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 24.02.2020 на 11:20 год.

Запропонувати відповідачу надати суду свої заперечення щодо заявленого позивачем розміру судових витрат у строк до 20.02.2020.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскарженим протягом цього строку до Центрального апеляційного господарського суду в порядку ст.ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням пп. 17.5 п.17 ч.1 розділу ХІ ГПК України.

Повне рішення складено 19.02.2020

Суддя В.І. Ярошенко