Рішення № 87676451, 18.02.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2020 року м. Київ № 759/20030/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомУправління праці та соціального захисту населення Святошинської районної в місті Києві державної адміністраціїдо Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в особі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)проскасування постанови про стягнення виконавчого збору Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 ; встановив:

Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації в жовтні 2019 року звернулось до Святошинського районного суду м. Києва з позовом до Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в м. Києві, третя особа ОСОБА_1 , про скасування постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Бочковського Т.О. від 09 жовтня 2019 року ВП №60266096.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 12 листопада 2019 року справу №759/20030/19 направлено на розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 січня 2020 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 січня 2020 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 29 січня 2020 року. Окрім того, відповідача по справі зобов`язано надати матеріали виконавчого провадження ВП №60266096 та положення про Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в м. Києві.

29 січня 2020 року справу знято з розгляду у зв`язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному; в подальшому призначено до судового розгляду на 18 лютого 2020 року.

У судове засідання 18 лютого 2020 року учасники справи не прибули, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялись належним чином. Третя особа через канцелярію суду подала заяву про розгляд справи без її участі.

Окрім того, через канцелярію суду 06 лютого 2020 року надійшли пояснення Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 03 лютого 2020 року №60266096/3 за підписом заступника начальника Управління - начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) І.А. Подолянко з приводу заявленого позову та матеріали виконавчого провадження ВП №60266096.

У згаданих поясненнях наголошено на правомірності винесення оскаржуваної постанови згідно з положеннями частини четвертої статті 27, статей 3, 40 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно частини третьої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.

Таким чином, належним відповідачем у даній справі є відповідний орган державної виконавчої служби.

Відповідно до пункту 3 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02 квітня 2012 року №512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29 вересня 2016 року № 2832/5) (з наступними змінами і доповненнями), органами державної виконавчої служби є:

- Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України;

- відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України;

- управління забезпечення примусового виконання рішень в місті Києві Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - управління забезпечення примусового виконання рішень в місті Києві);

- відділи примусового виконання рішень в районах міста Києва управління забезпечення примусового виконання рішень в місті Києві;

- управління забезпечення примусового виконання рішень міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України (далі - управління забезпечення примусового виконання рішень);

- відділи примусового виконання рішень управлінь забезпечення примусового виконання рішень;

- районні, районні в містах, міські, міськрайонні, міжрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України (далі - відділи державної виконавчої служби).

Крім того, позов заявлений до головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в м. Києві, однак на підставі наказу Міністерства юстиції України №3941/5 від 09 грудня 2019 року, яким затверджено Типове положення про відділ державної виконавчої служби міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України та Типове положення про управління забезпечення примусового виконання рішень міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України, - створено Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), представник якого, власне, і надав пояснення з приводу заявленого позову та матеріали виконавчого провадження.

Відтак, Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) є правонаступником Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в м. Києві, та відповідно, відповідачем по даній справі в особі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Суд, дослідивши матеріали справи, наявні в ній докази, дійшов наступних висновків.

Частиною першою статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Рішення, що підлягають примусовому виконанню на підставі виконавчих документів визначені статтею 3 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до частини шостої статті 26 цього Закону за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, встановлений статтею 63 Закону України «Про виконавче провадження».

У відповідності з частиною четвертою статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України (частина перша статті 27 Закону).

Згідно частини третьої статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Як вбачається із матеріалів справи 07 жовтня 2019 року Святошинським районним судом міста Києва був виданий виконавчий лист №759/15196/17, за яким зобов`язано Управління праці і соціального захисту населення Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації здійснити нарахування та виплату належної позивачу ОСОБА_1 суми щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі трьох мінімальних заробітних плат, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати на момент нарахування щорічної допомоги на оздоровлення.

За заявою стягувача ОСОБА_1 від 08 жовтня 2019 року, зареєстрованої в Управлінні державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві 08 жовтня 2019 року вх. №15350, головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Бочковським Тарасом Олександровичем відкрито виконавче провадження №60266096, про що винесено постанову від 09 жовтня 2019 року.

Пунктом 3 вказаної постанови вирішено стягнути з боржника виконавчий збір у розмірі 16692 грн. Одночасно головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Бочковським Тарасом Олександровичем винесено постанову від 09 жовтня 2019 року ВП №60266096 про стягнення виконавчого збору у розмірі 16692,00 грн.

У відповідь на вищезазначені постанови державного виконавця від 09 жовтня 2019 року, Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації направило листа від 25 жовтня 2019 року №15743/35-01/16, в якому зазначило, що «…Управлінням в межах наданих йому повноважень 04.10.2019 підготовлене та відправлене розпорядження на виплату щорічної допомоги на оздоровлення до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат для проведення виплат. Виплату допомоги забезпечує Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат. Відповідно до Положення про Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню виплат Центр є державною установою, головним завданням якого є здійснення контролю за правильністю призначення, перерахунку, нарахування і виплати всіх видів соціальної допомоги, а також підготовка документів на виплату всіх видів соціальної допомоги та перерахунки розмірів грошової допомоги». В якості додатку до листа від 25 жовтня 2019 року №15743/35-01/16 надано завірену копію Розпорядження Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації п/в №03148, дата 04.10.2019 № справи 701996 щодо ОСОБА_1 наступного змісту: «Призначити згідно постанови Святошинського районного суду м. Києва від 05.09.2018 р., щорічної допомоги на одержання за 2017 рік відповідно до ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі трьох мінімальних заробітних плат на момент нарахування щорічної допомоги на оздоровлення. 3200 х 3 - 75 = 9525 грн. 00 коп.».

Щодо подальших дій державного виконавця матеріалів виконавчого провадження №60266096 відповідачем не надано, і в поясненнях на адресу суду не зазначено обставин про стан виконавчого провадження на час відкриття провадження в суді та вирішення спору.

Частиною дев`ятою статті 27 Закону України «Про виконавче провадження встановлено, що виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Хоча відповідачем не надано доказів щодо стану виконавчого провадження ВП №60266096 після отримання листа Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації направило листа від 25 жовтня 2019 року №15743/35-01/16 з додатками, з наведеного вище вбачається, що боржником - Управлінням праці та соціального захисту населення Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації виконано рішення Святошинського районного суду м. Києва 04 жовтня 2019 року, тобто ще до відкриття виконавчого провадження 09 жовтня 2019 року ВП №60266096, а відтак підстави для стягнення виконавчого збору відсутні.

У відповідності з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Позивачем по справі доведено обгрунтованість заявленого позову, в той час як відповідач не виконав покладеного на нього статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язку.

Таким чином, позовні вимоги Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Відповідно, постанова головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Бочковського Т.О. від 09 жовтня 2019 року ВП № 60266096 про стягнення виконавчого збору у розмірі 16692,00 грн. підлягає скасуванню.

У відповідності з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 241-246, 287, 251 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

в и р і ш и в:

Позов Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації задовольнити.

Скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Бочковського Тараса Олександровича від 09 жовтня 2019 року ВП № 60266096 про стягнення виконавчого збору у розмірі 16692,00 грн.

Стягнути на користь Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації (код ЄДРПОУ 37498541, 03148, м. Київ, вул. Гната Юри, 14-Б) за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (код ЄДОРПОУ 43315602, 01001, м. Київ, Печерський район, провулок Музейний, буд. 2-Д) судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1921,00 грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 287, 296 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.І. Шейко