Рішення № 87676300, 19.02.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 лютого 2020 року № 826/5132/18

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства "Центрсталь плюс"

до Головного управління ДФС у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Центрсталь плюс" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у м. Києві, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.12.2017 № 0079791206.

Ухвалою від 04.04.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що затримка реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних викликана протиправними діями контролюючих органів щодо розірвання договору про визнання електронних документів, що позбавило позивача можливості здійснювати реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, та, як наслідок, призвело до нарахування штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації спірних податкових накладних.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, надав суду відзив на позовну заяву зазначаючи, що за результатами камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладених та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладених позивача встановлено порушення позивачем граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних, у зв`язку з чим позивачу нараховано штраф відповідним податковим повідомленням-рішенням.

Під час судового розгляду справи судом встановлено наступне.

Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за грудень 2015 року.

За результатами перевірки складено акт від 14.11.2017 № 18213/26-15-12-06-20/36387537, яким встановлено наступні порушення граничних строків реєстрації податкових накладних:

- від 18.12.2015 № 11 з перевищенням терміну реєстрації на 32 дні;

- від 22.12.2015 № 12 з перевищенням терміну реєстрації на 28 днів;

- від 23.12.2015 № 14 з перевищенням терміну реєстрації на 27 днів;

- від 15.12.2015 № 8 з перевищенням терміну реєстрації на 35 днів;

- від 17.12.2015 № 9 з перевищенням терміну реєстрації на 33 дні.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.12.2017 № 0079791206, яким до позивача застосовано штрафні санкції:

- за затримку реєстрації податкових накладних від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 54389,16 гривень застосовано штраф у розмірі 20% у сумі 10877,84 гривень;

- за затримку реєстрації податкових накладних від 31 до 60 календарних днів на суму ПДВ 40023,00 гривень застосовано штраф у розмірі 30% у сумі 12006,90 гривень.

Позивач зазначає, що затримка у реєстрації податкових накладних відбулася не з вини позивача, а внаслідок протиправних дій контролюючого органу, у зв`язку з чим позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про те, що права та інтереси, за захистом яких позивач звернувся до суду, були порушені з огляду на наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За положеннями пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пункту 7 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі до ДФС здійснюється їх розшифрування, перевіряється електронний цифровий підпис, визначається відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, та у разі відсутності причин для відмови проводиться їх реєстрація.

Згідно з положеннями пункту 9 Порядку № 1246 причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: наявність помилок під час заповнення податкової накладної; відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3. статті 200-1 Податкового кодексу України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України.

Таким чином процедура прийняття податкової накладної полягає у вчиненні податковим органом фактичних дій з розшифрування податкової накладної, перевірки електронного цифрового підпису та визначення відповідності електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, а також реєстрації податкової накладної у день її отримання органом державної податкової служби (у разі відсутності причин для відмови).

У матеріалах справи наявні квитанції № 1 до усіх спірних податкових накладних, з яких вбачається, що позивачем направлено для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних відповідні податкові накладні у межах строків, що визначені статтею 201 Податкового кодексу України.

Водночас, податкові накладні не було прийнято, оскільки порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв`язку, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 № 233, а саме: можливо, розірвано договір про визнання електронної звітності.

Між позивачем та Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві укладено договір від 15.09.2015 № 150920151 про визнання електронних документів.

Листом від 24.12.2015 № 34004/10/26-55-10-02 податковий орган повідомив позивача про розірвання зазначеного договору у зв`язку із встановленням відсутності Приватного підприємства "Центрсталь плюс" за податковою адресою.

Відповідно до положень статті 14 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб`єктів електронного документообігу.

Порядок електронного документообігу визначається державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності згідно з законодавством.

Предметом зазначеного договору було визнання податкових документів, в тому числі податкових накладних з податку на додану вартість, поданих платником в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до фіскальних органів засобами телекомунікаційного зв`язку або на електронних носіях як оригіналу.

Пунктом 4 розділу 6 зазначеного договору також передбачено, що орган ДФС має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації.

При цьому, у розумінні Податкового кодексу України місцем реєстрації юридичної особи вважається адреса її місцезнаходження, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У даному випадку, позивач у спірний період не змінював адресу реєстрації, а доводи податкового органу щодо фактичної відсутності позивача за адресою реєстрації не приймаються до уваги судом, оскільки така підстава не передбачена договором про визнання електронних документів.

Суд також звертає увагу, що позивачем вживались заходи щодо укладення нового договору про визнання електронних документів, про що свідчать квитанція від 30.12.2015 № 1 та від 14.01.2016 №1. Проте, даний договір зареєстровано податковим органом лише 03.02.2016, що підтверджується квитанцією №2.

Згідно з пунктом 109.1 статті 109 Податкового кодексу України правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платника податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або не належного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Тобто, правопорушенням, за яке на платника податків може бути накладено штрафні санкції, є винне діяння такого платника податків. Підставою для застосування податкового штрафу (як і кримінального, адміністративного чи будь-якого іншого покарання) є вина. Відсутність вини свідчить про відсутність підстав для застосування покарання (санкції).

Верховний Суд у постановах від 03.05.2018 по справі № 818/1070/17, від 26.06.2018 по справі № 808/2127/17 та від 11.09.2018 по справі № 826/9114/16 звертає увагу, що при розгляді справ щодо накладення податковими органами штрафних санкцій на платника податків підлягає суд повинен встановити наявність чи відсутність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення.

У даному випадку, порушення позивачем строку реєстрації податкових накладних за період грудень 2015 року сталося не з вини платника податків, а через неправомірні дії контролюючих органів, що полягали у протиправному розірванні договору про визнання електронних документів та затягуванні прийняття нового договору, внаслідок чого позивач був позбавлений можливості зареєструвати у встановлені законодавством строк податкові накладні, що і обумовило затримку реєстрації таких податкових накладних.

Враховуючи викладене, податкове повідомлення-рішення від 27.12.2017 № 0079791206 прийняте контролюючим органом формально, нерозсудливо, без врахування необхідності досягнення збалансованості між негативними наслідками для платника податків та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (контроль над адмініструванням податків і зборів з метою забезпечення надходжень до бюджету).

Керуючись статтями 241, 243, 244, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Приватного підприємства "Центрсталь Плюс" (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 41, код ЄДРПОУ 36387537) до Головного управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення в частині - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 27.12.2017 № 0079791206.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві на користь Приватного підприємства "Центрсталь Плюс" судові витрати по сплаті судового збору 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.П. Огурцов