Рішення № 87675844, 19.02.2020, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2020 року справа № 580/4091/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Бабич А.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

20.12.2019 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - позивач) до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул. Смілянська, буд.131; код ЄДРПОУ 39765890) (далі - відповідач) про:

визнання протиправним та скасування рішення відповідача, оформленого наказом від 05.12.2019 №23-5738/14-19-СГ "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою";

зобов`язання відповідача повторно розглянути клопотання позивача від 04.11.2019 (вх.від 07.11.2019 №П-8268/0/94-19) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 1,6401 га (кадастровий номер7120985800:02:001:0866) за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту, що розташована на території Павлівської сільської ради Жашківського району Черкаської області, в межах норм безоплатної приватизації з урахуванням висновків суду.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач відмовив у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою за відсутності правових підстав, виключний перелік яких визначений законом. Стверджує, що надав усі передбачені законом документи для отримання такого дозволу. Тому просив задовольнити позов.

Ухвалою суду від 21.12.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати на виконання ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження. Також встановлено відповідачу строк, тривалістю п`ятнадцять днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі, для надання відзиву на позовну заяву, повідомлено про строки для надання клопотань про розгляд справи з викликом у судове засідання. Згідно з даними рекомендованих повідомлень вказану ухвалу відповідач отримав 26.12.2019, а позивач - 27.12.2019.

09.01.2020 відповідач надав суду відзив, в якому просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Зазначив, що позивач звернувся за дозволом на земельну ділянку, яка вже є частиною сформованої земельної ділянки, площею 7,6401га та має кадастровий номер 7120985800:02:001:0568, що перебуває в оренді ОСОБА_2 , який не звертався до відповідача про зміну умов договору оренди, в частині зміни об`єкту оренди, кількості земельних ділянок, їх площі. Тому надання дозволу на розробку проекту землеустрою є неможливим.

Оскільки сторони клопотань про розгляд справи з їх повідомленням (викликом у судове засідання) або заперечень на розгляд справи саме у спрощеному провадженні суду не надали, суд вирішив розглянути справу у спрощеному провадженні без проведення судового засідання та їх виклику (у письмовому провадженні).

Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на таке.

З наданої до матеріалів справи копії клопотання позивача від 04.11.2019 суд встановив, що позивач звертався до відповідача із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 1,6401 га (кадастровий номер7120985800:02:001:0866), для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності в адміністративних межах Павлівської сільської ради Жашківського району Черкаської області (за межами населеного пункту).

До клопотання додав: копії паспорта та РНОКПП, посвідчення УБД та довідки про участь в АТО, графічні матеріалами про бажане місцерозташування земельної ділянки, копію довідки про наявність у ДЗК про одержання у власність земельної ділянки у межах норм безоплатної приватизації станом на 31.12.2019, нотаріально завірену згоду на вилучення земельної ділянки від 30.10.2019, копію договору оренди з додатками. Копії цих документів додані до матеріалів справи.

Наказом від 05.12.2019 №23/5738/14-19-СГ за підписом в.о. начальника відповідача ОСОБА_3 йому відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність вищевказаної земельної ділянки. Підставою відмови у цьому наказі зазначено, що відомості щодо знаходження у користування ОСОБА_2 цієї земельної ділянки відсутні. Землекористувач не вніс змін до договору оренди землі від 28.03.2014 в частині зміни об`єкта оренди, а саме про кількість земельних ділянок, їх площі, кадастрові номери.

Тому позивач звернувся в суд.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд врахував таке.

Стаття 14 Конституції України гарантує право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Законом, який регулює земельні правовідносини, є Земельний кодекс України від 25.10.2001 №2768-III (далі - ЗК України), а також прийняті відповідно до Конституції України та цього Кодексу нормативно-правові акти.

Відповідно до п.б ч.1 ст.81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Частинами 1-3 ст.116 ЗК України встановлено, що громадяни набувають права власності земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, зокрема, у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (п. "в" ч. 3 ст. 116 ЗК України).

У статті 121 ЗК України передбачено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам. Зокрема, для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

З огляду на це позивач, яка, як підтверджується наявною в матеріалах справи копією його паспорта серії НОМЕР_2 , є громадянином України, має право на набуття права власності на земельну ділянку для особистого селянського господарства.

Частинами 1, 2 ст.116 ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. При цьому, підставою для набуття прав на земельну ділянку є відповідне рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Водночас ухвалення рішення є результатом певної правової процедури, яка йому передує.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.6 ст.118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Матеріалами, з якими позивач звертався до відповідача, підтверджується, що вказаних вимог він дотримався, надав відповідачу усі визначені наведеною нормою документи.

У частині 7 ст. 118 ЗК України наведено два альтернативні варіанти правомірної поведінки органу, у разі звернення до нього особи з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою:

а) надати дозвіл;

б) надати мотивовану відмову у наданні дозволу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (абзац 1 ч.7 ст.118 ЗК України).

Для вирішення спору суд врахував правову позицію Верховного Суду (далі - ВС) щодо застосування вказаних норм у подібних правовідносинах, викладену у постанові від 19.06.2018 у справі №803/1183/17 (провадження №К/9901/49708/18), що відповідно до ч.5 ст.242 КАС України підлягає безумовному врахуванню.

ВС у вказаному рішенні вказав, що системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Зокрема: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 ЗК України.

Отже, відмова у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з підстав, не передбачених ст.118 ЗК України, є неправомірною.

Суд врахував, що на виконання ч.6 ст.118 ЗК України позивач подав відповідачу нотаріально посвідчену заяву ОСОБА_2 від 30.10.2019 (а.с.12), відповідно до якої останній не заперечує щодо вилучення з його користування земельної ділянки, площею 1,6401га, та передачі її у власність позивачу.

Отже, викладена в спірному наказі підстава для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, що землекористувач не вніс змін до договору оренди землі від 28.03.2014 відповідає вимогам закону.

Тому суд дійшов висновку, що спірний наказ від 05.12.2019 №23-5738/14-19-СГ "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою" є протиправним і підлягає скасуванню, а відповідна позовна вимога - задоволенню.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.5 КАС України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності суб`єкта владних повноважень є визнання її протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Тобто дії, які він повинен вчинити за законом.

На підставі абз.2 ч.4 ст.245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Отже, належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути клопотання позивача від 04.11.2019 (вх. від 07.11.2019 №П-8268/0/94-19) з доданими документами про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 1,6401 га (кадастровий номер7120985800:02:001:0866) за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту, що розташована на території Павлівської сільської ради Жашківського району Черкаської області, в межах норм безоплатної приватизації та відповідно до вимог ст.118 ЗК України прийняти рішення з урахуванням висновків суду.

З огляду на вказане суд дійшов висновку задовольнити позов у повному обсязі.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору і не надав доказів понесення судових витрат, відсутні підстави для їх розподілу.

Керуючись ст.ст.6, 14, 242-245, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 05.12.2019 №23-5738/14-19-СГ "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою".

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул.Смілянська, буд.131; код ЄДРПОУ 39765890) розглянути повторно клопотання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) від 04.11.2019 (вх. від 07.11.2019 №П-8268/0/94-19) з доданими документами про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 1,6401 га (кадастровий номер7120985800:02:001:0866) в межах норм безоплатної приватизації за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту, що розташована на території Павлівської сільської ради Жашківського району Черкаської області, та відповідно до вимог ст.118 ЗК України прийняти рішення з урахуванням висновків суду у цьому рішенні.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя А.М. Бабич

Рішення ухвалене, складене у повному обсязі та підписане 19.02.2020.