Рішення № 87675725, 12.02.2020, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/2343/19

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Ковбій О.В.,

при секретарі: Калівошко В.В.,

за участі:

позивача - ОСОБА_1 ,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) 27.05.2016 року звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з вказаним позовом, у якому просив визнати незаконним рішення Київської міської митниці ДФС №10290301/2016/006963 від 12.05.2016 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначав, що посадовими особами митного органу, в порушення приписів статті 54 Митного кодексу України (далі - МК України), не надано письмової інформації про причини, за яких заявлена митна вартість не може бути визнана, не вказано порядку та методу визначення останньої при її коригуванні та підстав здійснення такого коригування.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 23 червня 2016 року позов задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення Київської міської митниці №10290301/2016/006963 від 12 травня 2016 року.

Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що фактурна вартість наявного в міжнародному поштовому відправленні (далі - МПВ) товару складає 12200 японських єн (145 доларів США), що не перевищує еквівалент 150 євро, а відтак відповідно до приписів статті 374 МК України не є об`єктом оподаткування митними платежами.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким в задоволенні позову відмовлено.

Мотивуючи рішення, суд апеляційної інстанції вказав на обґрунтованість висновків митного органу про коригування митної вартості товару, оскільки вартість товарів (спінінгів Fishing Rod/Major Craft СКС-692 МН, Fishing Rod/Major Craft СКС-652 МН), визначена в супровідному документі та інвойсі від 26 квітня 2016 року, не відповідала інформації, зазначеній на ярликах цих товарів, а риболовна приманка (воблер) "Fishing Lure/FLT Barougue 120" взагалі не містила товарного ярлику. Крім того, як зазначив сам позивач в своїх поясненнях, вартість оплаченого ним товару з урахуванням доставки склала 210,97 дол. США, що перевищує еквівалент 150 євро.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просив його скасувати й залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу позивач зазначав, що товари, які входили до МПВ, відправником було задекларовано належним чином, а саме, вказано найменування кожного товару та його вартість. Крім того, апеляційним судом безпідставно застосовано до спірних відносин положення частини 2 статті 368 МК України, оскільки останні передбачають врахування витрат на страхування та перевезення (до моменту перетинання митного кордону України) до фактурної вартості лише тих товарів, які переміщуються у несупроводжуваному багажі та вантажному відправленні.

22.10.2019 року постановою Верховного Суду скасовано постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 23 червня 2016 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2016 року, справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

Приймаючи таке рішення Верховний Суд зазначив, що суд першої інстанції, визнаючи протиправним та скасовуючи рішення Митниці №10290301/2016/006963 від 12 травня 2016 року (як і просив в позовній заяві ОСОБА_1 ), так і суд апеляційної інстанції, зазначаючи про законність останнього, не врахували, що цей номер присвоєно саме складеному посадовою особою митного органу 12 травня 2016 року оглядовому розпису, в якому ввізне мито та ПДВ обраховано, виходячи із цін як на спінінги (30000 японських єн; мито - 313,86 грн., ПДВ - 690,49 грн.), так і на риболовний воблер (3800 японських єн; мито - 39,76 грн., ПДВ - 87,46 грн.).

В той же час, в матеріалах справи наявне прийняте Митницею рішення від 12 травня 2016 року про коригування митної вартості товарів №100290301/2016/001534/1, відповідно до якого остання за резервним методом визначила митну вартість лише риболовної приманки (воблера) для спінінгу з маркуванням Barougue 120, встановивши її в розмірі 3800 японських єн.

Проте, такі суперечності в діях митного органу залишились поза увагою й дослідженням судів, які, до того ж, не надали оцінки співвідношенню та наслідкам складеного відповідачем оглядового розпису й прийнятого рішення, у тому числі, й в контексті порушення прав ОСОБА_1 .

Також, суд касаційної інстанції зазначив, що поза увагою та оцінкою судів залишились й посилання ОСОБА_1 на те, що у зв`язку з несплатою ним визначених відповідачем митних платежів МПВ № НОМЕР_1 поштовим перевізником було повернуто адресату, а в подальшому (у червні 2016 року) повторно надіслано позивачеві із цими ж товарами (МПВ №EL000803648JP) та отримано останнім без сплати будь-яких митних платежів, а також на те, що придбана ним риболовна приманка (воблер) була вживаною, що й вплинуло на її вартість, в той час як Митницею коригування вартості цього товару та визначення митних платежів здійснювалось із врахуванням цін на аналогічні нові товари.

Крім того, зазначаючи в своєму рішенні про те, що послуги з перевезення мають враховуватись при визначенні фактурної вартості товару, апеляційний суд не навів жодних мотивів та аналізу законодавчих норм, з огляду на які він прийшов до такого висновку.

Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 11.11.2019 року провадження у справі відкрито, зобов`язано відповідача надати відзив та, додатково, пояснення на визначене судом питання.

29.11.2019 року відповідачем подано до суду додаткові пояснення, в яких орган митного контролю проти задоволення позовних вимог заперечує.

На виконання вимог ухвали суду від 11.11.2019 року, якою Київську міську митницю ДФС було зобов`язано надати суду в строк до 26.11.2019 року, додатково до відзиву, пояснення з приводу посилань ОСОБА_1 , при попередньому розгляді справи, на те, що у зв`язку з несплатою ним визначених відповідачем митних платежів МПВ № НОМЕР_1 поштовим перевізником було повернуто товари адресату, а в подальшому (у червні 2016 року) повторно надіслано позивачеві із цими ж товарами (МПВ №EL000803648JP) та отримано останнім без сплати будь-яких митних платежів, відповідач зазначив, що поштове відправлення №EL039297939JP за заявою одержувача ( ОСОБА_1 ) про відмову в отриманні повернено до країни відправлення. Поштове відправлення №EL000803648JP пройшло митне оформлення за результатом митного контролю з використанням технічних засобів митного контролю (рентгентелевізійна система).

Також відповідач зазначив, що під час митного огляду міжнародного поштового відправлення (далі - МПВ) №EL039297939JP на товарних ярликах виявлено інтернет-ресурс продавця: www.majorcraft.co.jp. Перевіркою цінової інформації на зазначеному сайті встановлено, що вказана на ярликах ціна відповідає інформації на сайті, тобто свідчить про факт недостовірності заявленої фактурної вартості відправником у супровідному документі - підтвердженні доставки (proof of delivery) та в інвойсі від 26.04.2016 року.

Тому, під час визначенні вартості риболовних спінінгів, що пересилались в МПВ, застосовувалась фактурна вартість товарів, зазначена в товарних ярликах, що, як зазначає відповідач, передбачено ст. 368 Митного Кодексу України (далі - МК України).

Митну вартість риболовного воблеру скориговано оскарженим рішенням у зв`язку з наявністю обґрунтованого сумніву (інтернет-ресурс продавця).

З урахуванням наведеного, приписів ст.ст. 368, 374 МК України, фактурної вартості товарів в МПВ (33800 японських єн), митним органом проведено митне оформлення вкладення МПВ з нарахуванням митних платежів у сумі 1131,57 грн. Розрахунок податків наведено в оглядовому розписі М-15 від 12.05.2016 №10290301/2016/006963.

На додаток до викладеного, відповідач стверджує, що під час пересилання МПВ на адреси фізичних осіб застосовується фактурна вартість товарів, передбачена ст.368 МК України, а тому посилання ОСОБА_1 на застосування митної вартості товарів є некоректним.

Ухвалою суду від 09.12.2019 року прийнято заяву ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог.

Після уточнення позовних вимог, прохальна частина позову має наступну редакцію: "Визнати незаконним рішення Київської міської митниці ДФС №100290301/2016/001534/1 від 12.05.2016 року".

Датою наступного судового засідання визначено 16.01.2020 року.

24.12.2019 року позивачем подано до суду пояснення, в якому він вказав, що внаслідок дій відповідача йому довелось повторно оплачувати витрати продавця на доставку товарів, що містились в МПВ №EL039297939JP, які він отримав без перешкод при повторному направленні на його адресу.

В судове засідання призначене на 16.01.2020 року сторони не з`явились.

Ухвалою від 16.01.2020 року первісного відповідача - Київську міську митницю ДФС замінено на належного відповідача - Київську митниця Держмитслужби (код ЄДРПОУ: 43337359, адреса: 03124, м.Київ, б-р Вацлава Гавела, буд. 8-А) в порядку процесуального правонаступництва.

Також, у зв`язку з заміною первісного відповідача та тим, що відповідачем двічі заявлялось клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, які не були задоволені з підстав, зазначених судом у відповідних ухвалах, суд відклав розгляд справи для надання органу митного контролю такої можливості.

Окрім зазначеного, ухвалою суду від 16.01.2020 року визначено перейти до розгляду адміністративної справи № 540/2343/19 за правилами загального позовного провадження.

Підготовче засідання призначено на 04 лютого 2020 року. Доручено Окружному адміністративному суду м. Києва забезпечити проведення підготовчого засідання, призначеного на 04 лютого 2020 р. о 13:30 год., в режимі відеоконференції за участю представника Київської митниці Держмитслужби.

В підготовче засідання, призначене на вказану дату, відповідач явку свого представника з належним чином оформленими документами на представництво/само представництво юридичної особи не забезпечив.

Позивачем 04.02.2020 року було подано заяву про закриття підготовчого провадження у справі.

Враховуючи, що під час підготовчого засідання у даній справі судом завершено проведення всіх підготовчих дій, необхідних для забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, ухвалою суду від 05.02.2020 року підготовче провадження у даній справі закрито, призначено її до розгляду по суті в судовому засіданні на 11.02.2020 року.

В судове засідання, призначене на вказану дату позивач з`явився, на задоволенні позову наполягав з підстав, зазначених в усіх раніше поданих заявах по суті спору.

Відповідач явку свого представника з належним чином оформленими документами на представництво/само представництво юридичної особи не забезпечив.

Суд, вивчивши доводи позову, апеляційних та касаційних скарг, заперечень на них та додаткових пояснень сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів.

Так, при попередньому розгляді справи судами встановлено, що в квітні 2016 року на інтернет-аукціоні "www.ebay.com" ОСОБА_1 здійснив купівлю у приватної особи з Японії двох рибальських спінінгів "Fishing Rod/Major Craft СКС-692 МН", "Fishing Rod/Major Craft СКС-652 МН" та однієї риболовної приманки - воблера "Fishing Lure/FLT Barougue 120".

Міжнародне поштове відправлення з вказаними товарами за №EL039297939JP, надіслане ОСОБА_1 на ім`я позивача, надійшло до зони митного контролю - місця міжнародного поштового обміну Державного підприємства спеціального зв`язку та відповідно до правил обробки та відправлення міжнародної пошти в місцях міжнародного поштового обміну України, затверджених спільним наказом ДМСУ та Держкомзв`язку України від 07 листопада 2000 року №165/625, пред`явлено митному органу для здійснення митного контролю.

Згідно даних наведених відправником товару у супровідному документі, що підтверджує доставку (PROOF OF DELIVERY) та інвойсі від 26 квітня 2016 року, міжнародне поштове відправлення №EL039297939JP містило: рибальський спінінг Fishing Rod/Major Craft СКС-692 МН вартістю 6000 японських єн; рибальський спінінг Fishing Rod/Major Craft СКС-652 МН вартістю 6000 японських єн та риболовну приманку (воблер) "Fishing Lure/FLT Barougue 120" вартістю 200 японських єн.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості вказаних товарів Митницею виявлено розбіжності у вартості заявлених відправником товарів (риболовних спінінгів) з даними ярликів, розміщених на цих товарах, та відсутність товарного ярлику на риболовній приманці (воблері) "Fishing Lure/FLT Barougue 120".

Так, під час митного огляду МПВ оглядовою комісією у складі посадової особи Митниці та двох представників оператора поштового зв`язку встановлено, що вкладенням цього відправлення є риболовні спінінги (СКС-692МН (товарний ярлик на суму 15200 японських єн); СКС-652МН (товарний ярлик на суму 14800 японських єн)) в кількості 2 шт., риболовний воблер (Barougue 120) в кількості 1 шт., про що оператором поштового зв`язку складено акт від 02 травня 2016 року, а посадовою особою митного органу - акт митного огляду від 02 травня 2016 року.

У зв`язку з викладеним, митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 12.05.2016 року №100290301/2016/001534/1, яким митну вартість приманки (воблеру) для спінінгу з маркуванням Barouque 120 скориговано за резервним методом та визначено на рівні 3800,00 японських єн.

Також митним органом, виходячи із визначеної ним фактурної вартості розміщених у МПВ товарів (в сумі 33800 японських єн: 30000 - встановлена на ярликах вартість спінінгів та 3800 - встановлена (скоригована) відповідачем вартість риболовної приманки (воблера)), нараховано позивачеві до сплати митні платежі в сумі 1131,57 грн. (мито - 353,62 грн., ПДВ - 777,95 грн.), що відображено в оглядовому розписі №100290301/2016/006963 від 12 травня 2016 року.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши відповідні норми чинного законодавства суд дійшов наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно ж до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з пунктами 24 та 31 статті 4 МК України митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку; міжнародні поштові відправлення - упаковані та оформлені відповідно до вимог актів Всесвітнього поштового союзу та Правил надання послуг поштового зв`язку листи, поштові картки, бандеролі, спеціальні мішки з позначкою "М", дрібні пакети, відправлення з оголошеною цінністю, поштові посилки, згруповані поштові відправлення з позначкою "Консигнація", відправлення міжнародної прискореної пошти "EMS", які приймаються для пересилання за межі України, доставляються в Україну або переміщуються через територію України транзитом операторами поштового зв`язку.

Частиною 1 статті 40 МК України передбачено, що митному контролю підлягають усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України.

Переміщення (пересилання) товарів через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях врегульовано главою 36 МК України.

Так, за змістом частини 7 статті 233 МК України міжнародні поштові (крім тих, що переміщуються через територію України транзитом) та експрес-відправлення переміщуються через митний кордон України після здійснення митного контролю і митного оформлення товарів, що знаходяться в цих відправленнях.

Товари (за винятком підакцизних), що переміщуються (пересилаються) на адресу одного одержувача (юридичної або фізичної особи) в одній депеші від одного відправника у міжнародних поштових відправленнях, на адресу одного одержувача (юридичної або фізичної особи) в одному вантажі експрес-перевізника від одного відправника у міжнародних експрес-відправленнях, якщо їх сумарна фактурна вартість не перевищує еквівалент 150 євро, не є об`єктом оподаткування митними платежами (частина 1 статті 234 МК України).

Товари (за винятком підакцизних), що переміщуються (пересилаються) на адресу одного одержувача (юридичної або фізичної особи) в одній депеші від одного відправника у міжнародних поштових відправленнях, на адресу одного одержувача (юридичної або фізичної особи) в одному вантажі експрес-перевізника від одного відправника у міжнародних експрес-відправленнях, якщо їх сумарна фактурна вартість перевищує еквівалент 150 євро, оподатковуються митом відповідно до цього Кодексу та податком на додану вартість відповідно до Податкового кодексу України (частина 2 статті 234 МК України).

Статтею 236 МК України визначено, що декларування товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, здійснюється оператором поштового зв`язку, експрес-перевізником чи декларантом або уповноваженою ним особою. При цьому товари, які не є об`єктом оподаткування митними платежами, а також кореспонденція, поштові листи та листівки, література для сліпих, друковані матеріали, міжнародні експрес-відправлення документарного характеру декларуються в усній формі на підставі товаросупровідних документів. Інші товари, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, підлягають письмовому декларуванню.

В свою чергу, умови та порядок пропуску та оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов`язаних зі здійсненням підприємницької діяльності врегульований розділом XII МК України, згідно із частиною 1 статті 367 якого громадяни мають право пересилати товари через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях у порядку, встановленому главою 36 цього Кодексу, крім товарів, заборонених до такого пересилання.

Частинами 1, 3 - 4 статті 368 МК України передбачено, що для цілей оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, застосовується фактурна вартість цих товарів, зазначена в касових або товарних чеках, ярликах, інших документах роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості таких товарів.

Особа, яка декларує товари, вправі довести достовірність відомостей, представлених для визначення їх фактурної вартості.

У разі наявності доказів недостовірності заявленої фактурної вартості товарів органи доходів і зборів визначають їх вартість самостійно, на підставі ціни на ідентичні або подібні (аналогічні) товари відповідно до вимог цього Кодексу.

В той же час процедуру справляння митних платежів при митному оформленні товарів, що переміщуються через митний кордон України в ручній поклажі, супроводжуваному й несупроводжуваному багажі, вантажних, міжнародних поштових та експрес-відправленнях і належать громадянам, урегульовано Порядком справляння митних платежів при ввезенні на митну територію України товарів громадянами, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 22 травня 2012 року №581 (далі - Порядок №581).

Згідно з пунктами 1.3 - 1.4 Порядку №581 митне оформлення товарів, що переміщуються громадянами в ручній поклажі, супроводжуваному, несупроводжуваному багажі, надходять на адресу громадян у вантажних, міжнародних, експрес- та поштових відправленнях та підлягають оподаткуванню, може бути завершено в повному обсязі лише після сплати митних платежів. Митні платежі нараховуються за ставками, що діють на день подання митної декларації, та сплачуються громадянами у валюті України. При визначенні суми митних платежів, які нараховуються за фіксованими ставками, застосовується офіційний курс валюти, визначений відповідно до статті 3-1 МК України.

Відповідно до пункту 1.8 Порядку №581 справляння митних платежів при митному оформленні товарів, що переміщуються громадянами, зокрема, у міжнародних поштових відправленнях, здійснюється з використанням оглядового розпису М 15 за формою, що встановлюється Кабінетом Міністрів України, або МД.

За змістом пункту 2.3 Порядку №581 при митному оформленні товарів (крім підакцизних), що надходять на адресу одного одержувача в одній депеші від одного відправника у МПВ, на адресу одного одержувача в одному вантажі експрес-перевізника від одного відправника у МЕВ, несупроводжуваному багажі: а) у разі надходження на адреси громадян товарів, сумарна фактурна вартість яких не перевищує 150 євро, митні платежі не нараховуються; б) у разі надходження на адреси громадян товарів, сумарна фактурна вартість яких не перевищує 10000 євро, за оглядовим розписом М 15, митною декларацією М 16, квитанцією МД-1 відповідно нараховується ввізне мито за ставкою в розмірі 10 відсотків сумарної фактурної вартості товарів та податок на додану вартість. При цьому базою оподаткування є частина сумарної фактурної вартості, що перевищує еквівалент 150 євро.

Суд зазначає, що в даному конкретному випадку, пересилання придбаного ОСОБА_1 товару відбувалось у поштовому відправленні "EMS".

Згідно п.2 Правил надання послуг поштового зв`язку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. № 270, відправлення "EMS" є міжнародним реєстрованим поштовим відправленням з вкладенням документів та/або товарів, що приймається, перевозиться і доставляється найшвидшим способом.

Відповідно до приписів пп.2 п.6 Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 р. № 450 2) товари, що пересилаються через митний кордон України в міжнародних поштових відправленнях, декларуються шляхом подання митному органу - у випадках, не зазначених у підпункті 1 цього пункту, - уніфікованих міжнародних документів, форми яких установлені актами Всесвітнього поштового союзу, а саме: митної декларації CN 23, використання якої обов`язкове під час пересилання посилок, міжнародних згрупованих поштових відправлень з позначкою "Консигнація" і відправлень "EMS" та можливе у разі пересилання відправлень з оголошеною цінністю;

або митної декларації CN 22, використання якої обов`язкове під час пересилання дрібних пакетів, мішків "М" і відправлень "EMS" з вкладенням письмової кореспонденції та можливе у разі пересилання бандеролей.

З аналізу наведеного вбачається, що обов`язковим додатком до відправлення "EMS" є декларація, зокрема, за формою CN 23 в незалежності від тієї обставини чи перевищує фактурна вартість вкладення у відправлення суму в 150 євро.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. (ст. 49 МК України).

Суд зазначає, що частиною 2 ст. 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Водночас, згідно ч. 1 ст. 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Згідно ч. 4, 8 ст. 52 МК України, у випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості. У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

Таким чином, вартість товарів зазначена декларантом в митній декларації (в даному випадку CN 23), є заявленою митною вартістю. Також, з аналізу приписів ст.368 МК України слід дійти висновку, що за виключенням випадків, коли товари переміщуються у несупроводжуваному багажі та вантажному відправленні до вартості самих товарів не враховується вартість їх страхування та перевезення (фрахту) до моменту перетинання ними митного кордону України.

Тобто, в даному конкретному випадку, митна вартість придбаного ОСОБА_1 товару дорівнює його фактурній вартості.

Відповідно ч.1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Отже, у випадку, якщо митним органом виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, заявлена митна вартість може бути відкоригована лише шляхом прийняття рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, як це було зроблено відповідачем відносно воблеру Barouque 120, що був одним із вкладень в поштове відправлення №EL039297939JP та не було вчинено відносно інших вкладень в зазначене поштове відправлення.

В свою чергу, оглядовий розпис М 15 є документом, за яким здійснюється справляння митних платежів при митному оформленні товарів, що переміщуються громадянами, зокрема, у міжнародних поштових відправленнях, а не документом, що коригує заявлену декларантом митну вартість товару.

Також, суд звертає увагу на те, що доводи відповідача, зазначені ним в апеляційній скарзі щодо неподання разом з МПВ №EL039297939JP обов`язкової декларації за формою CN23, не відповідають дійсності, оскільки копія такої декларації подана ОСОБА_1 разом з додатком до позову, а факт її подання при проведенні митного оформлення підтверджується оскарженим рішенням відповідача. В пункті 18 рішення ("додаткова інформація/подані документи") вказаний документ від 26.04.2016 року № НОМЕР_1 , код документа визначений митним органом: "1312".

Згідно класифікатору документів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 № 1011, кодом документа "1312" позначається митна декларація CN 23.

Тобто, доводи відповідача щодо відсутності при митному оформленні МПВ № НОМЕР_1 обов`язкової декларації за формою CN23 суперечать дійсним обставинам справи.

Проте, враховуючи те, що позивачем 05.12.2019 року подано до суду заяву, в якій позовні вимоги викладені в редакції: "Визнати незаконним рішення Київської міської митниці ДФС №100290301/2016/001534/1 від 12.05.2016 року", суд не надає оцінку діям відповідача щодо визначення митної вартості рибальських спінінгів, які були вкладенням в МПВ №EL039297939JP без прийняття рішень про коригування митної вартості товарів та оцінює лише рішення Київської міської митниці ДФС №100290301/2016/001534/1 від 12.05.2016 року.

Згідно ч. 1 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.4 ст. 54 МК України, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Поряд з цим, згідно приписів ч. 5 ст. 54 МК України, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.

Як вбачається з пояснень відповідача, підставою для сумніву під час визначення митної вартості товару стала розбіжність проаналізованої цінової інформації на подібні товари в мережі Інтернет, зокрема, на сайті виробника товарів, зазначеному на ярликах рибалчих спінінгів - www.majorcraft.co.jp та виявлено невідповідність відомостей щодо вартості оцінюваних товарів.

Суд критично оцінює дії відповідача щодо використання зазначеного Інтернет-ресурсу для перевірки зазначеної декларантом митної вартості з огляду на наступне. Так, по-перше, наведений аргумент митного органу, як підстава для коригування вартості воблеру, з`явився тільки в запереченнях відповідача на позов, оскільки в рішенні про коригування митної вартості №100290301/2016/001534/1 йдеться виключно про використання інформації з Інтернет-ресурсів www.taobao.com, www.aliexpress.com.

По-друге, використання Інтернет-ресурсу виробника товару є необґрунтованим в силу того, що згідно товарно-супровідних документів до МПВ, відправником є не підприємство-виробник, а приватна особа Takaya Kazuyoshi, отже товар, що містився в МПВ не можна вважати придбаним в офіційного виробника, а тому й застосування цін виробника є помилковим.

Також, позивач під час попереднього розгляду справи неодноразово зазначав про купівлю товарів, що містились в МПВ на Інтернет-ресурсі www.ebay.com від приватної особи.

Статтею 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1-3 статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Разом з тим, відповідно до вимог статті 57 Митного кодексу України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Тобто, відповідно до норм Митного кодексу України, митним органом при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів повинна бути зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також, згідно з частиною 6 вищевказаної статті, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Суд зазначає, що відповідачем в оскарженому рішенні не наведено конкретних, обґрунтованих доводів, з яких заявлена декларантом митна вартість не може бути прийнята. Також, відповідачем не надано жодного доказу звернення до ОСОБА_1 з пропозицією надати документи для обґрунтування заявленої митної вартості, а тому позначка в оскарженому рішенні про проведення процедури консультації не відповідає дійсним обставинам справи.

Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

В свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Таке правозастосування узгоджується з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 31.03.2015 у справі №21-127а15 та висновками Верховного Суду в постановах від 29.01.2019 року по справі 815/6827/17, від 02.04.2019 року по справі №820/11853/13-а, від 02.07.2019 року по справі 804/1416/16, які мають враховуватись при застосуванні норм права у подібних правовідносинах відповідно до ч.5 ст.242 КАС України.

Отже, відповідач не довів, що позивач сплатив за товар іншу суму ніж та, яка заявлена у якості митної вартості товару.

Відповідно до частини 2 статті 55 Митного кодексу України, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Також в графі 33 рішення не містить інформації, який саме товар було використано в якості джерела цінової інформації (в рішенні зазначено про використання Інтернет-ресурсів www.taobao.com, www.aliexpress.com, тоді як в заявах по суті даного спору відповідач стверджує, що вартість товару взято з сайту виробника), не зазначені факти, які вплинули або повинні були вплинути на таке коригування (чому для воблеру без ярликів та пакування використана ціна нового товару).

При цьому, товар, інформація щодо митної вартості за яким взята відповідачем за основу при коригуванні митної вартості товарів позивача, не зазначений в рішенні.

Щодо зобов`язання Верховного Суду надати оцінку посиланням ОСОБА_1 на те, що у зв`язку з несплатою ним визначених відповідачем митних платежів МПВ № НОМЕР_1 поштовим перевізником було повернуто адресату, а в подальшому (у червні 2016 року) повторно надіслано позивачеві із цими ж товарами (МПВ №EL000803648JP) та отримано останнім без сплати будь-яких митних платежів суд зазначає наступне.

Так, згідно раніше наведеного пояснення відповідача, повторно надіслане позивачу відправлення проходило митний контроль з застосуванням технічних засобів митного контролю (рентгентелевізійної системи).

Окрім цього, згідно ч.9 ст.233 МК України, митні органи не вимагають пред`явлення для митного контролю листів, поштових карток та секограм. За наявності достатніх підстав вважати, що в зазначених відправленнях містяться товари, щодо яких законодавством встановлено заборони та/або обмеження щодо переміщення через митний кордон України, а також за результатами проведення митного огляду на підставі вибіркових або випадкових перевірок митні органи мають право вимагати пред`явлення зазначених відправлень. Вичерпний перелік відповідних підстав визначається Кабінетом Міністрів України.

З аналізу наведеної норми вбачається, що пред`явлення змісту МПВ здійснюється, в тому числі, на підставі вибіркових або випадкових перевірок, тобто МК України не встановлює обов`язковості огляду змісту всіх відправлень суцільним порядком. Отже, з приписів наведеної норми та пояснень відповідача вбачається, що огляд вмісту МПВ № НОМЕР_2 не здійснювався. Митний контроль відправлення пройшло з застосуванням технічних засобів митного контролю (рентгентелевізійної системи).

В свою чергу, актуальність вирішення даної справи ОСОБА_1 обґрунтував необхідністю надання оцінки діям відповідача як таких, що призвели до понесення ним додаткових витрат з повторної доставки придбаних ним товарів.

Отже, рішення про коригування митної вартості товарів №100290301/2016/001534/1, на думку суду, дійсно мало наслідки майнового характеру для ОСОБА_1 , тобто підлягає оцінці судом як таке, що порушує його права.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем не надано переконливих доказів, які підтверджують правомірність прийняття ним оскарженого рішення щодо коригування митної вартості. Натомість, на думку суду, надані позивачем до митного оформлення та під час судового розгляду справи документи спростовують сумніви щодо достовірності поданих декларантом відомостей про митну вартість товару та/або неправильності обрання позивачем методу визначення та обчислення митної вартості товару.

Враховуючи, що позивачем у відповідності до вимог митного законодавства для підтвердження заявленої митної вартості товару було подано до митного органу всі необхідні для цього документи та митним органом не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення митного органу про коригування митної вартості товарів №100290301/2016/001534/1.

Також, позивачем при зверненні до суду першої інстанції сплачено судовий збір у розмірі 551,21 грн. На підставі ст. 139 КАС України зазначена сума підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 139, 242-246, 250, 255, 162 КАС України, суд -

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати незаконним рішення Київської міської митниці ДФС №100290301/2016/001534/1 від 12.05.2016 року.

Стягнути з Київської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ: 43337359, адреса: 03124, м.Київ, Бульв. Вацлава Гавела, буд. 8-А) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) судовий збір у сумі 551 (п`ятсот п`ятдесят одна) грн. 20 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 19 лютого 2020 р.

Суддя О.В. Ковбій

кат. 108020200