Рішення № 87675488, 17.02.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

17 лютого 2020 р. № 520/628/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зоркіної Ю.В., розглянувши за правилами спрощеного провадження позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн. НОМЕР_1 ) до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (пл. Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання дії протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з зазначеним адміністративним позовом та просить зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити пенсію за період з 01.09.2018 року по 30.10.2018 року негайно після проголошення судового рішення; допустити негайне виконання рішення суду в рамках платежу за один місяць.

Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що позивач має право на одержання виплат за раніше призначеною пенсією, але нарахування та виплата пенсії у період з 012 вересня 2018 р. по 30 жовтня 2018 не проводилася.

Ухвалою від 17.01.2020 у справі відкрито спрощене провадження.

Відповідач, надав до канцелярії суду відзив, відповідно до якого просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі та зазначив, що пенсія за спірний період позивачу нарахована та облікована відповідачем як "поточна доплата", та буде виплачена в окремому порядку відповідно до положень постанови КМУ від 08.06.2016 р. № 365 (зі змінами) та зауважив, що питання виплат за минулий період на сьогодні положеннями чинного законодавства не врегульований.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України. Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Судом установлено, що позивач є громадянином України, має правовий статус внутрішньо переміщеної особи, як пенсіонер знаходиться на обліку в установі відповідача, в період з 01 вересня 2018 р. по 30 жовтня 2018 нарахування та виплата пенсії позивачу були призупинені.

Розпорядження Головного управління від 24.10.2018 р. на підставі витягу з Протоколу комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам від 19.10.2018 р. № 102 позивачеві поновлено виплату пенсії з дати припинення з 01.09.2018 р.

Згідно довідки про нарахований та фактично виплачений розмір пенсії за період з 01.09.2018 р. по 30.10.2018 р. позивачеві нарахована, проте, не виплачена пенсія у відповідному розмірі.

По суті позовних вимог суд зазначає, що для соціального захисту громадян шляхом пенсійного забезпечення унормовані, насамперед, приписами ст. 46 Конституції України, ст. 25 Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, Закону України Про пенсійне забезпечення, Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Так, підстави припинення виплат за пенсією визначені ч. 1 ст. 49 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", відповідно до якої підставою для припинення виплат є рішення суду або рішення територіального органу ПФУ внаслідок призначення пенсії за недостовірними документами, смерті пенсіонера, неотримання пенсії протягом 6 місяців підряд, в інших випадках, визначених законом.

Правовий висновок відносно застосування ст. 49 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" міститься у постанові Верховного Суду від 03.05.2018 р. по справі №805/402/18 (провадження Пз/9901/20/18) і полягає у тому, що за відсутності визначених законом підстав виплати за пенсією не можуть бути припинені.

Листом Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 2157/02.8-20 від 11.10.2019 року позивача повідомлено, що виплату пенсії призупинено з підстав визначених у ст. 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" та на підставі отриманих списків тривало відсутніх за місцем проживання одержувачів пенсій з числа внутрішньо переміщених осіб. Крім того повідомлено, що виплата пенсії нарахована в листопаді 2018 р. та в зв`язку з внесенням змін до Постанови КМУ від 08.06.2016 р. № 365 - нарахування і формування відомостей на виплату пенсій внутрішньо переміщеним особам проводиться після проведення контролю включення поточної доплати до місячного розміру пенсії окремо із сумами нарахування за поточний місяць та окремо із розміром поточної доплати за минулий період, фінансування яких буде проводитись в окремому порядку, визначеному Кабінетом міністрів України.

Суд зауважує, що посилання відповідача на окремий порядок при виплаті пенсій, визначений Кабінетом Міністрів України, суд вважає необґрунтованим, оскільки при зверненні позивача з заявою про поновлення пенсійних виплат відповідний порядок не прийнято, відповідно право особи на виплату пенсійних виплат не може бути поставлено в залежність від наявності такого порядку, в силу норм прямої дії ст.ст.19, 22, 46 Конституції України.

Відповідно до пункту 1 частини 1 ст. 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії їх здійснення та основні обов`язки повинні визначатися виключно законом, які приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Частиною другою ст. 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Згідно положень статті 1 Конвенції, статті 1 Додаткового протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Положеннями статті 14 Конвенції регламентовано, що користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

Таким чином, право позивача на отримання пенсії є безперечним і забезпечення цього права становить суть взятих на себе державою зобов`язань.

Відповідно до ст.ст.7,9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі викладеного вище, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Стосовно вимоги допустити негайне виконання рішення суду, суд зазначає, що пунктом 1 ч. 1 ст.371 КАС України передбачено негайне виконання рішення суду щодо присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Оскільки, присуджені позивачу виплати є періодичними та здійснюються з Державного бюджету України, рішення підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення пенсії за один місяць.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, враховуючи положення ст.139 КАС України суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь Державного бюджету судового збору у розмірі 420.20 грн.

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, ст.ст.72-77, 211, 241-243, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов - задовольнити частково.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) пенсію з 01 вересня 2018 р. по 31 жовтня 2018 року.

В іншій частині вимог позов залишити без задоволення.

Допустити негайне виконання рішення суду у межах платежу за один місяць.

Стягнути на користь Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, ЄДРПОУ 14099344) судовий збір у розмірі 420 (чотириста двадцять) грн.20 коп. за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; код класифікації бюджету: 22030106.

Роз`яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду у порядку п. 15.5 Розділу VII КАС України та у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення. Роз`яснити, що рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України, а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду.

Суддя Зоркіна Ю.В.