Рішення № 87675486, 18.02.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2020 р. № 520/13532/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панова М.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області №0201455706, №0201445706 від 27.11.2019.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані рішення відповідача є протиправними та такими, що суперечать нормам законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Ухвалою суду від 20.12.2019 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.

Представником відповідача до суду надано відзив на позов, в якому зазначено, що оскаржувані рішення відповідача є правомірними, та прийнятими з дотриманням вимог чинного законодавства. В задоволенні адміністративного позову просить відмовити.

Оцінивши повідомлені сторонами обставини, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , з 20.01.2016 є платником єдиного податку третьої групи без реєстрації ПДВ.

Позивачем 02.12.2019 було отримано податкове повідомлення-рішення від 27.11.2019 №0201455706 від ГУ ДПС у Харківській області про зобов`язання сплатити штраф у розмірі 20% у сумі одинадцять тисяч вісімсот тридцять гривень 00 копійок за затримку на 112 календарних днів сплату грошового зобов`язання/авансових внесків з єдиного податку в сумі 59150 грн. 00 коп. за порушення строку сплати грошовою зобов`язання з Єдиного податку з фізичних осіб та податкове повідомлення-рішення від 27.11.2019 №0201445706 від ГУ ДПС у Харківській області про зобов`язання сплатити штраф у розмірі 10% у сумі сім тисяч шістсот чотири гривні 50 копійок за затримку на 24 календарних днів сплату грошового зобов`язання /авансових внесків з єдиного податку в сумі 76045 грн. 00 коп. за порушення строку сплати грошового зобов`язання з Єдиного податку з фізичних осіб.

Вищезазначені податкові повідомлення-рішення винесенні відповідачем на підставі акту камеральної перевірки порушення граничних строків сплат єдиного податку з фізичних осіб та несвоєчасного подання податкової звітності №183/20-40-57-06/ НОМЕР_1 від 21.10.2019.

Позивач не погоджуючись з даними податковими повідомленнями-рішеннями, які винесло Головне управління ДПС у Харківській області звернувся до суду з даним позовом.

Суд зазначає, що відповідно статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (в редакції, чиннім на момент виникнення спірних відносин) платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи

За правилами пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи

Виконанням податкового обов`язку, як передбачено пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України, визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 295.3 статті 295 Податкового кодексу України Платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал

Згідно з пунктом 296.3 статті 296 Податкового кодексу України Платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.

Відповідно до підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя)

З матеріалів справи встановлено, що позивачем було складено податкову декларацію платника Єдиного податку фізичної особи-підприємця за IV квартал 2018 року та подано до Київської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області шляхом відправлення поштового відправлення з описом вкладення 11.02.2019, яке було отримано 12.02.2019.

Також позивачем було складено податкову декларацію платника єдиного податку фізичної особи-підприємця за 1 квартал 2019 року та подано 10.05.2019 до Київської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області - згідно з яких і було накладено штрафні санкції Головним управлінням ДПС у Харківській області.

Також, позивачем було перераховані грошові кошти на оплату єдиного податку з фізичних осіб підприємців за IV квартал 2018 року та І квартал 2019 року на загальну суму 138095,00 грн. згідно: платіжного доручення №119 від 19.02.2019 на суму 61880,00 грн.; платіжного доручення №122 від 22.02.2019 року на суму 170,00 грн.; платіжного доручення №134 від 15.05.2019 на суму 76045,00 грн.

Позивачем зазначено, що всі вищеназвані кошти були перераховані не на той розрахунковий рахунок, внаслідок технічної помилки. Так, грошові кошти були перераховані на розрахунковий рахунок №33215866020004 Київського управління ГУ ДФС у Харківській області до Київського району м. Харкова, а не на розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 Київського управління ГУ ДФС у Харківській області до Московського району м Харкова.

В момент, коли стало відомо про помилку в зазначенні реквізитів для перерахування податків, позивачем було повідомлено Київське управління ГУ ДФС у Харківськім області про зарахування грошових коштів на інший рахунок листом Вих №29/05 від 29.05.2019.

Отже, враховуючи вищевикладене, дії позивача не підпадають під склад правопорушення щодо порушення строків для сплати Єдиного податку з фізичних осіб, адже грошові кошти надійшли у строк передбачений законом для справляння Єдиного податку, дії не мали на меті жодного ухилення від справляння платежів та не завдали жодних збитків державі

Суд зазначає, що зарахування місцевих податків та зборів, до яких згідно зі статтею 10 Податкового кодексу України відноситься, зокрема, й єдиний податок, до відповідних місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України.

Частиною 1 статті 43 Бюджетного кодексу України визначено, що при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Казначейство України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України

Згідно частин 4, 5 статті 45 Бюджетного кодексу України податки і збори та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і визнаються зарахованими до державного бюджету з дня їх зарахування.

Крім цього, пунктом 22.4 статті 22 Закону України від 5 квітня 2001 року №2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» визначено, що при використанні розрахункового документа ініціювання переказу вважається завершеним з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника

Відповідно до пункту 109 1 статті 109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого і покладено на контролюючі органи.

Суд зазначає, що помилкове зазначення неправильного рахунку отримувача коштів не є правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми податку у визначений законодавством строк. Допущена помилка не спричинила настання будь-яких негативних наслідків або збитків для відповідного бюджету, та до того ж, в подальшому була самостійно виявлена та усунута позивачем

Слід зазначити, що правова позиція стосовно сплати обов`язкових платежів (зборів) вже висловлювалась у постановах Верховного Суду від 01 серпня 2018 року у справі №813/2487/17, від 12 червня 2018 року у справі №826/1/16 (К/9901/28108/18), від 17 січня 2018 року у справі №2а-2686/09/2670 (К79901/2649/18), відповідно до якої здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми і ротового зобов`язання до державного бюджету в строк, встановлений пунктом 57 1 статті 57 ПК України, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов`язання, не можуть бути підставою для застосування штрафів, передбачених пунктом 126.1 статті 126 ПК України. Крім того. Верховний Суд України зазначив, що для підтвердження факту несплати узгодженої суми грошового зобов`язання необхідно встановити, що у визначений законодавством строк, платник податків не вчиняв дії. спрямовані на перерахування узгодженої суми грошового зобов`язання до Державного бюджету.

Відповідно ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 263, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, ЄДРПОУ 43143704) про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного правління ДПС у Харківській області №0201455706 та №0201445706 від 27.11.2019.

Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачену суму судового збору в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (ЄДРПОУ 43143704).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М.Панов