Рішення № 87675445, 19.02.2020, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/152/20

19 лютого 2020 рокум. ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Баб`юка П.М. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі, також, - позивач) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (далі, також, - відповідач ), в якому просив:

визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, оформлене листом №1643/03-21 від 16.12.2019 в частині не зарахування ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи в колгоспі імені Гагаріна з 01.06.1974 по 30.09.1977, з 01.08.1980 по 31.03.2000;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України Тернопільської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 07.09.2019, зарахувавши до страхового стажу періоди роботи з 01.06.1974 по 30.09.1977, з 01.08.1980 по 31.03.2000.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачу виповнилося 60 років і в зв`язку із цим він звернувся в серпні 2019 до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком. Однак, орган з призначення пенсії звернув увагу на розбіжності у зазначенні "по-батькові" заявника в Книзі обліку трудового стажу та заробітку колгоспника колгоспу ім. Гагаріна Чортківського району Тернопільської області та довідках Свидівської сільської ради Чортківського району №№441,442 про трудову діяльність в колгоспі, у якій було зазначено про їх видачу на ім`я « ОСОБА_1 », що розходиться з документом, який посвідчує особу позивача як ОСОБА_1 . 11.11.2019 позивач повторно звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком. Проте, і в цьому випадку відповідач відмовив своїм рішенням, оформленим листом №1643/03-21 від 16.12.2019 року, посилаючись на довідку Свидівської сільської ради Чортківського району Тернопільської області №442 від 23.07.2019, яка містить розбіжності між паспортними даними, не знайшов підстав для зарахування до страхового стажу позивача періодів роботи в колгоспі ім. Гагаріна з 01.06.1974 по 30.09.1977, з 01.08.1980 по 31.03.2000. При цьому, розрахунок загального стажу на думку відповідача склав 20 років 15 днів, що є меншим за необхідних 26 років. Відтак, відмовив у призначенні спірної пенсії за віком. З таким рішенням відповідача позивач не погоджується, зв`язку із цим, звернувся до суду з даною позовною заявою.

Ухвалою суду від 08.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання.

Від представника відповідача 20.01.2020 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він заперечив проти задоволення позову (аркуші справи 32-33). Представник вказав, що страховий стаж позивача становить 20 років 15 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком. Також зазначив, що періоди роботи з 01.06.1974 по 30.09.1977, 01.08.1980 по 31.03.2000 в колгоспі “ім. Гагаріна” не можуть бути зараховані до страхового стажу, оскільки довідки від 23.07.2019 №441, 442 та від 11.11.2019 №755, які видані, на підтвердження роботи позивача у зазначеному господарстві Сидівською сільською радою були оформлені на ім`я ОСОБА_1 , що містить розбіжності між паспортним даними ОСОБА_1 .

Від представника позивача на адресу суду 19.02.2020 надійшла заява про розгляд справи без участі представника, в порядку письмового провадження.

Від представника відповідача на адресу суду 19.02.2020 надійшла заява про розгляд справи без участі представника, в порядку письмового провадження.

Враховуючи положення статті 205 КАС У країни, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Судом встановлено, що відповідно до паспорта громадянина України ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 (аркуш справи 4). 06.09.2019 позивачу виповнилося 60 років.

Відповідно до архівної довідки Свидівської сільської ради №442 від 23.07.2019, ОСОБА_1 в періоди з 01.06.1974 по 30.09.1977 та з 01.08.10980 по 31.03.2000 працював в колгоспі імені Гагаріна, що також підтверджується записами трудової книжки колгоспника (виписка №441 від 23.07.2019), в якій міститься інформація про трудову діяльність в період із 1974 по 2000 роки (аркуші справи 8-9).

Відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 (аркуш справи 8) працював:

03.04.2000 - 01.04.2001 на посаді водія в ПАП "Фортуна" Чортківський район, Тернопільська область;

16.12.2008 - 17.02.2017 на посаді сторожа в ТОВ "Агрополіс";

з 03.04.2017 на посаді водія в ПАП "Фортуна" Чортківський район, Тернопільська область.

Як випливає із матеріалів справи, позивач 11.11.2019 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про призначення пенсії за віком, надавши необхідний пакет документів.

Відповідач рішенням, оформленим листом №1643/03-21 від 16.12.2019, відмовив у призначенні спірної пенсії за віком. В обґрунтування посилався на довідку Свидівської сільської ради Чортківського району Тернопільської області №442 від 23.07.2019, яка видана на ім`я ОСОБА_1 , та містить розбіжності між паспортними даними позивача (по батькові ОСОБА_2 ). В зв`язку із цим, не знайшов підстав для зарахування до страхового стажу позивача періодів роботи в колгоспі ім. Гагаріна з 01.06.1974 по 30.09.1977, з 01.08.1980 по 31.03.2000 (реорганізовано у ПАП ім. Грушевського). При цьому, розрахунок загального стажу на думку відповідача склав 20 років 15 днів (по 30.09.2019), що є меншим за необхідних 26 років. Тому, на думку відповідача, права на призначення пенсії за віком згідно з заявою №104 від 17.01.2019 у позивача немає у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу для призначення пенсії - 26 років (аркуші справи 22-23).

Позивач, не погоджуючись із зазначеним рішенням відповідача, звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та спірним правовідносинам сторін суд виходить з наступного.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Так, відповідно до Конституції України гарантування непрацездатним громадянам України права на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій передбачено Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 5.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII).

Згідно із пунктом "а" статті 3 Закону №1788-XII, право на трудову пенсію мають особи, зайняті суспільно корисною працею, при додержанні інших умов, передбачених цим Законом, зокрема: особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, кооперативах (у тому числі за угодами цивільно-правового характеру), незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, або є членами колгоспів та інших кооперативів, - за умови сплати підприємствами та організаціями страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Умови призначення пенсії за віком визначені статтею 12 Закону №1788-XII. Так, право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років.

При цьому, статтею 56 Закону №1788-XII до видів трудової діяльності, що зараховується до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, віднесено, серед іншого: роботу, виконувану на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Суд звертає увагу на те, що принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Статтею 1 Закону №1058-IV встановлено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Згідно із п.1 ч.1 ст.8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років.

Як встановлено судом вище, ОСОБА_1 досяг 60-річного віку 06.09.2019, а тому, право на призначення пенсії за віком позивач набуває за наявності страхового стажу не менше 26 років.

Разом із тим, підставою для відмови відповідачем у призначенні пенсії позивачу стало неврахування трудового стажу в періоди роботи в колгоспі ім. Гагаріна з 01.06.1974 по 30.09.1977, з 01.08.1980 по 31.03.2000 у зв`язку із тим, що довідка Свидівської сільської ради Чортківського району Тернопільської області №442 від 23.07.2019, яка видана на ім`я ОСОБА_1 містить розбіжності із паспортними даними позивача, де зазначено ОСОБА_1 .

Судом встановлено, що в паспорті громадянина України значиться прізвище ім`я по батькові позивача ОСОБА_1 .

Також, в ході розгляду справи встановлено, що громадянин ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (згідно будинкових книг реєстрації громадян) зареєстрований і проживає в селі Антонів Чортківського району Тернопільської області з 15 грудня 1980 року і продовжує проживати по даний час. За відомостями, які зберігаються в Свидівській сільській раді такий громадянин як ОСОБА_1 в селі Антонів Чортківського району Тернопільської області не проживав і не проживає на даний час. Згідно із книгами обліку трудового стажу і заробітку колгоспника колгосп ім. Гагаріна дійсно працював з червня 1974 року громадянин ОСОБА_1 , що відповідає прізвищу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (відповідь на запит №28/01-14 від 06.02.2020 Свидівської сільської ради, аркуш справи 46).

З вказаного слідує, що така особа як ОСОБА_1 не проживала в селі Антонів Чортківського району Тернопільської області і, відповідно, не працювала в колгоспі ім. Гагаріна (надалі реорганізованого), у зв`язку з чим, суд приходить до висновку, що "по батькові" позивача у книгах обліку трудового стажу і заробітку колгоспника помилково було вказано " ОСОБА_3 " замість " ОСОБА_2 ".

Також, судом встановлено, що колгосп ім. Гагаріна (надалі перейменований в 30 травня 1992 року в колгосп ім. Грушевського та 27 жовтня 1992 року реорганізований в ААГ ім. Грушевського) землі ААГ Грушевського були розпайовані і 02 лютого 2000 року на базі розпайованих земель та зданих в оренду паїв створено ПАП "Фортуна" (довідка №440 від 23.07.2019, відповідь на запит №28/01-14 від 06.02.2020, аркуші справи 11, 46).

Суд зазначає, що Постановою від 12 серпня 1993 N637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (Порядок №637).

Згідно з пунктом 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

В ході розгляду справи судом встановлено, що трудова книжка позивача містить відповідні записи про його трудову діяльність в періоди з 01.06.1974 по 30.09.1977 та з 01.08.10980 по 31.03.2000 в колгоспі імені Гагаріна, що збігається із записами, які вказані у довідці сільської ради №442 від 23.07.2019, виписці №441 від 23.07.2019.

Тому, суд вважає достатнім стаж позивача для призначення такого виду пенсії, за призначенням якої він звернувся до відповідача.

Доказів визнання недостовірними записів у трудовій книжці щодо даних періодів роботи відповідачем суду не надано, а тому їх безпідставно не взято до уваги відповідачем.

При цьому, суд звертає увагу на те, що згідно з ст. 106 Закону №1058-IV обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків покладено на страхувальника.

За таких обставин, відповідач безпідставно не врахував позивачу страхового стажу в спірні періоди.

Суд вважає, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

Аналогічна правова позиція викладена Вищим адміністративним судом України в постанові від 21.02.2018 року у справі №687/975/17, де зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.

Суд звертає увагу на позицію Верховного Суду, яка викладена у постанові від 06.03.2018 у справі №754/14898/15-а, що підставою для призначення на пільгових умовах є відповідний стаж роботи, а не дотримання всіх формальних вимог при заповнення трудової книжки. ПФУ не врахував, що не всі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

В даному випадку, відповідачем не підтверджено належними доказами у встановленому законом порядку правомірність своїх дій за наявності передбачених законодавством умов для зарахування під час призначення пенсії за віком періодів роботи, які підтверджені трудовою книжкою.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, підсумовуючи зазначене, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Згідно з частиною першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області слід стягнути судовий збір у розмірі 768,40 грн, сплачений відповідно до квитанції №46872224 від 24.12.2019.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №1643/03-21 від 16.12.2019 в частині незарахування ОСОБА_1 до страхового стажу періоду роботи в колгоспі ім. Гагаріна з 01.06.1974 по 30.09.197, з 01.08.1980 по 31.03.2000.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України Тернопільської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 07.09.2019, зарахувавши до страхового стажу періоди роботи з 01.06.1974 по 30.09.197 та з 01.08.1980 по 31.03.2000.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Баб`юк П.М.

копія вірна

Суддя Баб`юк П.М.