Ухвала суду № 87675436, 18.02.2020, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

Справа № 500/337/20

18 лютого 2020 рокум.Тернопіль

Суддя Тернопільського окружного адміністративного суду Дерех Н.В., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Боківської сільської ради Підгаєцького району Тернопільської області про визнання дій неправомірними та зобов`язання утриматися від вчинення дій в подальшому,

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Боківської сільської ради Підгаєцького району Тернопільської області , в якій просив визнати протиправними дії суб`єкта владних повноважень відповідача Боківської сільської ради, а саме з подання завідомо недостовірної письмової інформації інформації завірену печаткою органу місцевого самоврядування до Підгаєцького відділу Теребовлянської місцевої прокуратури за адресою м.Підгайці, вулиця Шевченка, 04.04.2016 про те, що у жителів села Боків Підгаєцького району Тернопільської області Гриник Михайла Васильовича та ОСОБА_2 спадкоємців на даний час немає, зобов`язати відповідача по справі суб`єкта владних повноважень Боківську сільську раду Підгаєцького району Тернопільської області від вчинення в подальшому таких дій стосовно позивача.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, серед іншого, чи немає підстав для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За змістом пунктів 1, 2 частини першої статті 4 КАС України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до юрисдикції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні публічно-владних управлінських функцій.

Як вбачається з позовної заяви, позивач, зокрема, звертається за захистом своїх порушених прав, пов`язаних з недостовірністю інформації.

Відповідно до частини першої ст. 1 Цивільного кодексу України (далі, ЦК України), цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Згідно з частини першої ст. 270 ЦК України, відповідно до Конституції України, фізична особа має право на життя, право на охорону здоров`я, право на безпечне для життя і здоров`я довкілля, право на свободу та особисту недоторканність, право на недоторканність особистого і сімейного життя, право на повагу до гідності та честі, право на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, право на недоторканність житла, право на вільний вибір місця проживання та на свободу пересування, право на свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості.

Відповідно до частини другої ст. 270 ЦК України, цим Кодексом та іншим законом можуть бути передбачені й інші особисті немайнові права фізичної особи.

Частиною першою ст. 201 ЦК України визначено, що особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров`я, життя; честь, гідність і ділова репутація; ім`я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.

Отже, права які позивач вважає порушеними, охороняються цивільним законодавством, не зважаючи на те, що дії відносно позивача вчиненні суб`єктом владних повноважень.

Суддя звертає увагу позивача на те, що відповідно до частини першої ст. 275 ЦК України, фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. Захист особистого немайнового права здійснюється способами, встановленими главою 3 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою ст. 277 ЦК України, фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Частиною п`ятою ст. 277 ЦК України передбачено, що якщо недостовірна інформація міститься у документі, який прийняла (видала) юридична особа, цей документ має бути відкликаний.

Крім того, згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно положень ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

При цьому, участь у справі суб`єкта владних повноважень, саме по собі не свідчить про віднесення даного спору до юрисдикції адміністративного суду, оскільки визначальним при встановленні підсудності спору є його характер, а не суб`єктний склад.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Суд, який розглянув справу, що не належить до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що права та інтереси, які просить захистити позивач носять приватноправовий характер, суд дійшов висновку, що спір між сторонами підлягає розгляду за правилами Цивільного процесуального кодексу України.

З урахуванням наведеного, цей спір не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, на нього не поширюється юрисдикція адміністративного суду, даний спір належить розглядати за правилами цивільного судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини першої ст.170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо позов не слід розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи те, що подану позовну заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, тому слід відмовити у відкритті провадження у даній справі та повернути позивачеві позовну заяву разом із всіма доданими до неї матеріалами.

Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Керуючись статтями 170, 241, 248 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкриті провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Боківської сільської ради Підгаєцького району Тернопільської області про визнання дій неправомірними та зобов`язання утриматися від вчинення дій в подальшому.

Роз`яснити позивачу, що розгляд такої справи належить до юрисдикції загального суду за правилами цивільного судочинства.

Копія ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Дерех Н.В.

Копія вірна

Суддя Дерех Н.В.