Рішення № 87675076, 19.02.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/5183/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чеснокової А.О., розглянувши у письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

27 грудня 2019 року позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якій просить суд:

визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у переведенні позивача з 29 травня 2019 року з одного виду пенсії на інший, а саме: з пенсії по інвалідності, призначеної згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", на пенсію по інвалідності згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", обчисленні та виплаті, основної державної пенсії по інвалідності, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до вимог частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

скасувати рішення відповідача № 105 від 16 вересня 2019 року про відмову в переведенні позивача з пенсії по інвалідності, призначеної згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", на пенсію по інвалідності згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

зобов`язати відповідача перевести позивача з 29 травня 2019 року з одного виду пенсії на інший, а саме: з пенсії по інвалідності призначеної згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію по інвалідності згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та здійснити виплату основної державної пенсії по інвалідності виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до вимог частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду рішення від 03 вересня 2019 року у справі № 440/2892/19 відповідач повторно розглянув заяву ОСОБА_1 , однак ухвалив рішення про відмову в переведенні позивача з 29 травня 2019 року з одного виду пенсії на інший.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02 січня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

21 січня 2020 року до суду надійшов відзив відповідача на позов, в якому управління вказує на недопущення відносно позивача протиправних дій чи бездіяльності, оскільки рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року № 1-р(ГІ)/2019 не визначає порядок виконання рішення суду, а в нормативні документи не внесено змін, Пенсійним Фондом України був направлений запит до Міністерства соціальної політики України для надання роз`яснень про порядок виконання рішення суду. На запит Пенсійного Фонду України Міністерством соціальної політики України роз`яснено, що особи набудуть право на обчислення розміру пенсії відповідно до частини третьої статті 59 Закону № 796 та пункту 9-1 постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 після внесення відповідних змін до зазначених нормативно-правових актів. Так, 26 червня 2019 року Кабінетом Міністрів України прийнята постанова № 543 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України". Зазначеною постановою внесено зміни, зокрема, до пункту 9-1 постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210. При цьому позивачем 01 липня 2019 року повторно подано заяву встановленого зразка щодо переведення з одного виду на інший, за результатами розгляду якої відповідачем рішенням від 04 липня 2019 року № 916040802885 з липня 2019 року позивача переведено на пенсію по інвалідності в розмірі відшкодування збитків /а.с. 22-24/.

Ухвалою від 23 січня 2020 року справу № 440/5183/19 призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання, у відповідача витребувано додаткові докази у справі.

Ухвалою від 12 лютого 2020 року закрито підготовче судове засідання, справу призначено до розгляду по суті.

В судове засідання сторони, будучи завчасно та належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, не з`явились.

Відповідач подав до суду клопотання, у якому просив здійснювати розгляд справи за його відсутності.

Згідно з частиною дев`ятою статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, а також відсутність потреби заслухати свідка або експерта, суд 19 лютого 2020 року перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 вказаного Кодексу.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

29 травня 2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою про переведення його з одного виду пенсії на інший, а саме: з пенсії по інвалідності, призначеної згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", на пенсію по інвалідності згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" /а.с. 7/.

Однак, Кременчуцький відділ з питань призначення та перерахунків пенсій № 8 розглядав питання щодо перерахунку пенсії позивача на підставі частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та прийняв рішення № 18 від 21 червня 2019 року про відмову в перерахунку пенсії /а.с. 5/.

Правомірність зазначеного рішення досліджувалась Полтавським окружним адміністративним судом під час розгляду справи № 440/2892/19. Рішенням зазначеного суду від 03 вересня 2019 року визнано протиправним та скасовано рішення відповідача № 18 від 21 червня 2019 року, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 /а.с. 36-39/

На виконання вищевказаного судового акта відповідачем здійснено повторний розгляд заяви позивача та ухвалено рішення № 105 від 16 вересня 2019 року про відмову ОСОБА_1 у задоволенні його заяви та переведенні з одного виду пенсії на інший з 29 травня 2019 року, мотивоване тим, що Постанова Кабінету Міністрів України № 543 від 26 червня 2019 року набрала чинності з 01 липня 2019 року, а відтак правові підстави для переведення позивача з пенсії по інвалідності згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію по інвалідності згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 29 травня 2019 року відсутні /а.с. 4/.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За змістом пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 44 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

За приписами частини третьої статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Судом встановлено, станом на травень 2019 року позивач перебував на обліку в Кременчуцькому ОУПФУ як отримувач пенсії по інвалідності згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" /а.с. 43-44/.

29 травня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про переведення його з одного виду пенсії на інший, а саме: з пенсії по інвалідності, призначеної згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", на пенсію по інвалідності згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" /а.с. 7/.

Слід зауважити, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2019 року у справі № 440/2892/19 встановлено, що подана ОСОБА_1 заява від 29 травня 2019 року про переведення з одного виду пенсії на інший за формою відповідала формі заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, затвердженій Порядком № 22-1 /а.с. 36-39/. Зауважень до приєднаних до заяви від 29 травня 2019 року документів відповідачем не висловлено.

Відтак, суд не вбачає підстав для відмови у замовленні заяви позивача про переведення з одного виду пенсії на інший від 29 травня 2019 року.

Натомість, зі змісту рішення Кременчуцького відділу з питань призначення та перерахунків пенсій № 8 Управління застосування пенсійного законодавства ГУПФУ в Полтавській області № 105 від 16 вересня 2019 року, прийнятого на виконання вимог судового рішення у справі № 440/2892/19, випливає, що відповідачем розглянуто питання щодо переведення ОСОБА_1 з одного виду пенсії на інший згідно поданої заяви 29 травня 2019 року та повторно відмовлено в її задоволенні з тих підстав, що Постанова Кабінету Міністрів України № 543 від 26 червня 2019 року набрала чинності з 01 липня 2019 року, а відтак правові підстави для переведення позивача з пенсії по інвалідності згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію по інвалідності згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 29 травня 2019 року відсутні.

Не погоджуючись з доводами відповідача, суд виходить з такого.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я, умови соціального захисту потерпілого населення визначено Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (надалі - Закон № 796-ХІІ).

Закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв`язання пов`язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв`язання пов`язаних з цим проблем медичного і соціального характеру /частина перша статті 1 Закону № 796-ХІІ/.

Так, частиною першою статті 54 Закону № 796-ХІІ визначено, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв`язку смерті з Чорнобильською катастрофою.

Разом із цим, статтею 59 Закону № 796-ХІІ урегульовано порядок призначення пенсій військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

11 жовтня 2017 року набув чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", яким частину третю статті 59 Закону № 796-ХІІ з 01 жовтня 2017 року викладено у новій редакції, згідно з якою особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2017 року № 851 внесено зміни до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 (надалі - Порядок № 1210), згідно з якими згаданий Порядок доповнено пунктом 9-1, відповідно до якого за бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Рішенням Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року № 1-р(II)/2019 словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону № 796-XII, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2019 року № 543 абзац перший пункту 9-1 Порядку № 1210 викладено в такій редакції: "За бажанням військовослужбовців, зокрема військовозобов`язаних, призваних на військові збори, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження військової служби (військових зборів) і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за формулою:".

Законом № 2148-VIII розширено коло осіб, на яких поширюється право на обчислення пенсії з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, шляхом поширення дії цієї норми на осіб, які брали участь у інших ядерних аваріях та випробуваннях, та осіб, які брали участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.

Однак, умова щодо проходження такими особами дійсної строкової служби у відповідний період залишалась незмінною.

Відтак, приписи частини третьої статті 59 Закону № 796-ХІІ на момент виникнення спірних відносин поширювались на осіб, які відповідали таким критеріям: 1) особа має статус особи з інвалідністю; 2) особа отримала статус особи з інвалідністю виключно внаслідок участі у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, або інших ядерних аварій та випробувань, або у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї; 3) особа брала участь у ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях виключно під час проходження дійсної строкової служби.

Разом із цим, рішенням Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року № 1-р(II)/2019 словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону № 796-XII, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

У пункті 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року № 1-р(II)/2019 визначено, що словосполучення "дійсної строкової", що міститься в положеннях частини третьої статті 59 Закону № 796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Згідно з частиною першою статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Отже, з 25 квітня 2019 року норма частини третьої статті 59 Закону № 796-XII має застосовуватись у такій редакції: "Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року".

Підсумовуючи вищевикладене, суд зазначає, що пенсіонери, які отримували пенсію на підставі частини третьої статті 59 Закону № 796-XII, з 25 квітня 2019 року набули право на обчислення пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом станом на 1 січня відповідного року.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивачу з 2008 року призначено пенсію по інвалідності в порядку Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

На переконання суду, право на обчислення пенсії на підставі частини третьої статті 59 Закону № 796-XII з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року у позивача в силу положень частини третьої статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" виникло з дня його звернення із заявою про переведення з одного виду пенсії на інший, тобто з 29 травня 2019 року.

Згідно вимог статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Серед критеріїв оцінювання судом рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, є принцип законності, що закріплений у частині другій статті 19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, усі рішення та дії суб`єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Суд також зважає на те, що відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Натомість, відповідач на вимогу суду не надав належних, достовірних, допустимих та достатніх доказів обґрунтованості та правомірності спірного рішення, а також наявності підстав для відмови у переведенні позивача з пенсії по інвалідності, призначеної згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", на пенсію по інвалідності згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з дня його звернення з відповідною заявою (29 травня 2019 року).

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ЄДРПОУ 13967927) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у переведенні з 29 травня 2019 року ОСОБА_1 з одного виду пенсії на інший, а саме: з пенсії по інвалідності, призначеної згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", на пенсію по інвалідності згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", обчисленні та виплаті основної державної пенсії по інвалідності, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року відповідно до вимог частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області № 105 від 16 вересня 2019 року про відмову в переведенні з 29 травня 2019 року ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності, призначеної згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", на пенсію по інвалідності згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ЄДРПОУ 13967927) перевести ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) з пенсії по інвалідності, призначеної згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", на пенсію по інвалідності згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 29 травня 2019 року та здійснити її виплату, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до вимог частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з урахуванням фактично виплачених сум.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.О. Чеснокова