Рішення № 87674783, 18.02.2020, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

18 лютого 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/5360/19

Луганський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Петросян К.Є.,

за участю: секретаря судового засідання – Грищенко М.І.,

представника позивача – Арусханян Н.Л.,

представника відповідача – Деріглазової М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області в особі Лисичанського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області про визнання неправомірними дій, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

20.12.2020 до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач або ОСОБА_1 ) до управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області в особі Лисичанського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області (далі Управління або відповідач), в обґрунтування якого зазначено наступне.

Позивач у період з 02.03.2016 по 13.06.2016 працював на посаді виконуючого обов`язки генерального директора ДП «Первомайськвугілля»; з 13.06.2016 увільнений від тимчасового виконання обов`язків генерального директора, повернутий до виконання своїх попередніх обов`язків технічного директора; 01.08.2016 переведений заступником технічного директора з охорони природи технічної дирекції ДП «Первомайськвугілля».

У ліпні 2016 року під час медичного огляду у ОСОБА_1 виявлено захворювання професійного характеру.

25.10.2016 Інститутом медицини праці НАМН України встановлено остаточний діагноз професійного захворювання. У медичному висновку центральної лікарсько-експертної комісії від 25.10.2016 №35\928 в графі «встановлення професійного характеру захворювання» визначено захворювання професійне, встановлене вперше, тобто - 25.10.2016.

Одночасно, було направлено повідомлення від 25.10.2016 №2442\2 про професійне захворювання на підприємство, до ФССНВП, в ГУ Держпраці у Луганської області, міськпрофпатологу та створено комісію для розслідування причин виникнення професійного захворювання. Акт розслідування складений 08.11.2016, встановлено вперше ступінь втрати професійної працездатності 30.11.2016.

01.12 2016 позивач звернувся до відповідача з проханням призначити та виплатити страхові виплати у зв`язку з професійним захворюванням, однак внаслідок неприйняття рішення відповідачем, позивач оскаржив бездіяльність Управління до суду.

На виконання рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 05.09.2018 у справі №2-а\415\32\18 відповідачем була прийнята постанова від 22.10.2018 №21 про відмову позивачу у страхових виплатах та наданні соціальних послуг.

Постанова відповідача від 22.10.2018 №1 оскаржена у судовому порядку позивачем та рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 05.02.2019 у справі №360\3598\18 визнана протиправною і скасована. Також рішенням суду зобов`язано відповідача вирішити питання щодо призначення та виплати ОСОБА_1 страхових виплат.

На виконання зазначеного рішення суду, відповідачем прийнято рішення про призначення та здійснення ОСОБА_1 одноразової допомоги та щомісячних страхових виплат в разі стійкої втрати професійної працездатності. Проте, на думку позивача, відповідачем здійснено заниження суми щомісячних страхових виплат, зокрема неправильно обчислена середня заробітна плата для виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням.

Згідно листа відповідача від 23.08.2019 № 2110\02-1 позивачу було надано розрахунок страхових виплат, в якому визначено розрахунковий період з липня 2014 року по червень 2015 року включно за посадою, яку займав позивач в цей період.

Разом з тим, позивач зауважує, що довідкою МСЕК йому встановлена стійка втрата професійної працездатності з 30.11.2016, а тому для розрахунку середньої заробітної плати відповідач повинен був визначити період з листопада 2015 року по жовтень 2016 року включно згідно довідки МСЕК за посадою, на якій він працював до моменту ушкодження здоров`я, за якою встановлено стійку втрату професійної працездатності.

Вважаючи дії відповідача протиправними позивач звернувся до суду з даним позовом та просить суд:

- визнати неправомірними дії відповідача щодо неправильного обчислення щомісячних страхових виплат, виражені в неправильному визначенні розрахункового періоду та професії при обчисленні середньої заробітної плати для розрахунку виплат за страхуванням від професійного захворювання, яка спричинила втрату професійної працездатності.

- зобов`язати відповідача провести з 01.12.2016 перерахунок щомісячних страхових виплат у зв`язку з професійним захворюванням та обчислювати середню заробітну плату за тією посадою, за якою позивач працював до моменту ушкодження здоров`я, і за якою висновком МСЕК від 30.11.2016 встановлена стійка втрата професійної працездатності з включенням в розрахунок періоду -12 календарних місяців за місцем роботи у ДП «Первомайськвугілля», починаючи з місяця, що передує місяцю настання страхового випадку, тобто з листопада 2015 року по жовтень 2016 року.

Ухвалою суду від 23.12.2019 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху (а.с.58-59).

Ухвалою суду від 14.01.2020 позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с.89-90).

У судовому засіданні представник позивача – адвокат Арусханян Н.Л. уточнила позовні вимоги в частині визначення посади, за якою працював позивач до моменту ушкодження здоров`я та зазначила, що перерахунок щомісячних страхових виплат у зв`язку з професійним захворюванням позивачу підлягає за посадою заступника технічного директора з охорони природи технічної дирекції ДП «Первомайськвугілля», оскільки саме на цій посаді працював ОСОБА_1 , коли йому було вперше встановлено стійку втрату працездатності згідно довідки МСЕК від 30.11.2016, про що надала відповідну заяву та просила позов задовольнити (а.с.166).

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог ОСОБА_1 заперечувала з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву, суду пояснила наступне (а.с.142-145).

ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , як внутрішньо переміщена особа, 01 грудня 2016 року звернувся до Лисичанського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області із заявою про призначення страхових виплат за місцем тимчасового місця проживання, в якій просив призначити виплату у зв`язку з професійними захворюваннями, отриманими під час роботи в ДП «Первомайськвугілля».

Згідно виписки з акту огляду Луганського комунального закладу «Обласний центр медико-соціальної експертизи» від 30.11.2016, ОСОБА_1 з 24 листопада 2016 року по 30 листопада 2018 року у зв`язку з професійними захворюваннями первинно встановлено 40% стійкої втрати професійної працездатності, а саме: 25% по хронічному бронхіту та 15% по хронічній сенсоневральній приглухуватості.

05.12.2016 відділенням направлено запит № 02/2943 «Про надання документів для формування особової справи» до відділення виконавчої дирекції Фонду страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Попаснянському районі Луганської області (далі - Попаснянське відділення), де зареєстрований страхувальник ДП «Первомайськвугілля».

Попаснянським відділенням у відповідь на запит щодо надання документів для формування справи по страховим виплатам ОСОБА_1 від ДП «Первомайськвугілля» було отримано лист № 01/1-05, в якому зазначено, що у керівництва ДП «Первомайськвугілля» викликає сумніви достовірність даних щодо підстав набуття права на призначення страхових виплат ОСОБА_1 , у зв`язку з чим на підприємстві призначено проведення службової перевірки, яка триває.

Також, листом від 16.02.2017 №01/1-133 ДП «Первомайськвугілля» повідомило Попаснянське відділення, що проведеною перевіркою на підприємстві встановлено, що наявні записи щодо відвідування шахт та підземних спусків, здійснених, зокрема, ОСОБА_1 , фальсифіковані в сторону збільшення їх кількості.

На підставі отриманої інформації Попаснянським відділенням направлено повідомлення про складання посадовими особами ДП «Первомайськвугілля» завідомо неправдивих офіційних документів щодо відвідування шахт та підземних спусків ОСОБА_1 до Попаснянського ВП ТУ Національної поліції в Луганській області.

За результатами направленого повідомлення Попаснянським відділенням отримано повідомлення від СВ Попаснянського ВП ГУНП в Луганській області від 24.02.2017 про початок досудового розслідування про складання посадовими особами ДП «Первомайськвугілля» завідомо неправдивих офіційних документів.

Враховуючи зазначене повідомлення про початок досудового розслідування, відділенням протягом 2017-2018 років не приймалось рішення щодо призначення або відмови у призначенні потерпілому страхових виплат.

Рішенням Лисичанського міського суду Луганської області від 05.09.2018 у справі № 2-а/415/32/18 частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 , визнано бездіяльність відділення щодо неприйняття рішення за заявою потерпілого щодо призначення і здійснення страхових виплат, та зобов`язано відділення прийняти рішення за заявою ОСОБА_1 від 01.12.2016 щодо призначення і здійснення страхових виплат.

На виконання зазначеного рішення суду Лисичанським міським відділенням винесено постанову від 22.10.2018 № 1 про відмову у страхових виплатах та наданні соціальних послуг ОСОБА_1 відповідно до заяви від 01.12.2016 та поданих документів, на підставі пункту 2 статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-ХІ (далі - Закон №1105), у зв`язку з тим, що рішення комісії з розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання у потерпілого прийнято всупереч даним трудової книжки, та у зв`язку з поданням роботодавцем неправдивих даних.

05 лютого 2019 року Луганським окружним адміністративним судом за позовом ОСОБА_1 до управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області про визнання протиправною та скасування постанови, визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії прийнято рішення у справі №360/3598/18, яким: визнано протиправною та скасовано постанову управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області в особі Лисичанського міського відділення від 22 жовтня 2018 року № 1 «Про відмову у страхових виплатах та наданні соціальних послуг ОСОБА_1 »; зобов`язано управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області в особі Лисичанського міського відділення вирішити питання щодо призначення та виплати ОСОБА_1 страхових виплат на підставі заяви від 01 грудня 2016 року вх. № 7474 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Рішення суду залишено без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2019 року.

Враховуючи викладене, 24.05.2019 відділенням прийнято рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової допомоги та щомісячних страхових виплат в разі стійкої втрати професійної працездатності.

На виконання вимог пункту 2 статті 42 Закону №1105 потерпілому призначена та виплачена одноразова допомога в розмірі 9860,00 грн, виходячи з 17 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб на день встановлення права та відповідно до ступеня втрати професійної працездатності: ((1450,00 грн* 17*40)/100).

Згідно з записами трудової книжки ОСОБА_1 та акта розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 08.11.2016, потерпілий працював за кількома професіями, за якими були шкідливі умови для розвитку профзахворювань.

За запитом Лисичанського міського відділення щодо визначення професії потерпілого ОСОБА_1 , з якою пов`язане його ушкодження здоров`я, Луганський комунальний заклад «Обласний центр медико-соціальної експертизи» повідомив, що професією, що призвела до професійного захворювання «хронічний бронхіт» може бути визначено, як заступник головного інженера, а на час виявлення «хронічної двобічної сенсоневральної приглухуватості» ОСОБА_1 займав посаду директора шахтоуправління.

Тобто, останнє місце роботи на час виявлення професійного захворювання (березень 2015 року) потерпілого згідно інформації з трудової книжки є Відокремлений підрозділ шахтоуправління «Луганське» ДП «Луганськвугілля» на посаді директора шахтоуправління.

За даними трудової книжки ОСОБА_2 звільнився з посади директора Відокремленого підрозділу шахтоуправління ДП «Луганське» 06.07.2015, тому розрахунковим періодом для визначення середньої заробітної плати, на думку відповідача, є період з 01.07.2014 по 30.06.2015 (12 місяців перед звільненням).

За даними Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування за періоди з серпня 2014 року по грудень 2014 року та з березня 2015 року по червень 2015 року відсутня інформація про нарахування ОСОБА_1 заробітної плати та сплату єдиного соціального внеску.

Керуючись вимогами пункту 14 Порядку №1266 розрахунок середньої заробітної плати потерпілому проведено Лисичанським міським відділенням з урахуванням заробітної плати за всі 12 місяців розрахункового періоду і становить 2371,99 грн.

З 24.11.2016 потерпілому на виробництві ОСОБА_1 призначена щомісячна страхова виплата в розмірі 948,80 грн (2371,99грн*40/100).

З метою виконання частини другої статті 37 Закону та згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2017 № 145 «Деякі питання соціального захисту застрахованих осіб», з 1 березня 2017 року, відділенням проведено перерахування сум щомісячних страхових виплат на коефіцієнт 1,236.

Відкоригована середньомісячна заробітна плата потерпілого становить 2931,78 грн (2371,99 грн * 1,236), а розмір щомісячної страхової виплати з 1 березня 2017 року - 1 172,71 грн.

На виконання частини другої статті 37 Закону та згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 № 1053 «Про перерахування розміру страхових виплат потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, та членам їх сімей», з 1 березня 2018 року відділенням проведено перерахування сум щомісячних страхових виплат на коефіцієнт 1,2.

Відкоригована середньомісячна заробітна плата потерпілого становить 3518,14 грн (2931,78 грн * 1,2), а розмір щомісячної страхової виплати з 1 березня 2018 року - 1407,26 грн.

Таким чином, відповідач вважає, що Лисичанське міське відділення при нарахуванні та виплаті позивачу щомісячних страхових виплат діяло у відповідності з вимогами діючого законодавства, а позовні вимоги ОСОБА_1 є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 КАС України, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , згідно відомостей з трудової книжки НОМЕР_2 від 06.07.1992 у період з 02.03.2016 по 13.06.2016 працював на посаді виконуючого обов`язки генерального директора ДП «Первомайськвугілля», 13.06.2016 – увільнений від тимчасового виконання обов`язків генерального директора та повернутий до виконання своїх попередніх обов`язків технічного директора – першого заступника генерального директора, 01.08.2016 – переведений заступником технічного директора з охорони природи технічної дирекції ДП «Первомайськвугілля» (а.с.20-24, 45-52).

25.10.2016 ОСОБА_1 на підставі медичного висновку Центральної лікарсько-експертної комісії № 35/928 вперше встановлено професійне захворювання (а.с.37).

11.11.2016 Головним управлінням Держпраці у Луганській області затверджено акт розслідування причин виникнення хронічного захворювання від 08.11.2016 та довідкою МСЕК 30.11.2016 первісно встановлено ступінь втрати професійної працездатності у розмірі 40% (а.с.38-44).

01.12.2016 позивач звернувся до відповідача з заявою щодо призначення виплати у зв`язку з професійним захворюванням та внаслідок неприйняття рішення останнім, оскаржив бездіяльність Управління до Лисичанського міського суду Луганської області.

Рішенням Лисичанського міського суду Луганської області від 05.09.2018 у справі № 2-а/415/32/18 частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 : визнано бездіяльність відповідача щодо неприйняття рішення за заявою ОСОБА_1 від 01.12.2016 щодо призначення і здійснення страхових виплат; зобов`язано відповідача прийняти рішення за заявою ОСОБА_1 від 01.12.2016 щодо призначення і здійснення страхових виплат (а.с. 53-55).

На виконання зазначеного рішення суду відповідачем було прийнято постанову від 22.10.2018 № 1 про відмову у страхових виплатах та наданні соціальних послуг ОСОБА_1 , відповідно до заяви від 01.12.2016 та поданих документів, яка оскаржена позивачем до Луганського окружного адміністративного суду.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 05.02.2019 у справі №360/3598/18, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2019, частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 : визнано протиправною та скасовано постанову Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області в особі Лисичанського міського відділення від 22 жовтня 2018 року № 1 «Про відмову у страхових виплатах та наданні соціальних послуг ОСОБА_1 »; зобов`язано Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області в особі Лисичанського міського відділення вирішити питання щодо призначення та виплати ОСОБА_1 страхових виплат на підставі заяви від 01 грудня 2016 року вх. № 7474 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні (а.с.27-36).

На виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 05.02.2019 у справі №360/3598/18, Управлінням 24.05.2019 прийнято рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової допомоги та щомісячних страхових виплат в разі стійкої втрати професійної працездатності.

Разом з тим, відповідачем здійснено обчислення середньої заробітної плати для призначення страхових виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням ОСОБА_1 за посадою директора Відокремленого підрозділу шахтоуправління ДП «Луганське» із визначенням розрахункового періоду з липня 2014 року по червень 2015 року включно (12 місяців перед звільненням), тоді як на думку позивача, розрахунок середньої заробітної плати повинен бути здійснений виходячи із середньомісячного заробітку ОСОБА_1 за період з листопада 2015 року по жовтень 2016 року за посадою заступника технічного директора з охорони природи технічної дирекції ДП «Первомайськвугілля», на якій він працював на час встановлення МСЕК стійкої втрати працездатності.

Позивач листом від 26.09.2019 просив відповідача в порядку досудового врегулювання спору здійснити перерахунок належних йому страхових виплат (а.с.17-19).

Листом від 06.11.2019 за №03/Ф-4809з-4427 виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування України повідомлено позивачу, що середня заробітна плата для призначення йому страхових виплат розрахована відділенням на підставі чинних на той час нормативно-правових актів (а.с.15-16).

Внаслідок незгоди позивача із розміром призначених відповідачем щомісячних страхових виплат, ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом.

Отже, спірним у даній справі є визначення періоду та посади ОСОБА_1 при обчисленні середньої заробітної плати для призначення страхових виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням.

Вирішуючи справу по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з такого.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 №1105 -ХІV (далі Закон №1105).

Відповідно до частини першої статті 4 Закону №1105 Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом.

За частиною першою статті 36 Закону №1105 страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.

Факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України "Про охорону праці" (частина друга статті 36 Закону №1105).

В силу частини першої статті 38 Закону №1105 ступінь втрати працездатності потерпілим установлюється МСЕК за участю Фонду і визначається у відсотках професійної працездатності, яку мав потерпілий до ушкодження здоров`я. МСЕК установлює обмеження рівня життєдіяльності потерпілого, визначає професію, з якою пов`язане ушкодження здоров`я, причину, час настання та групу інвалідності у зв`язку з ушкодженням здоров`я, а також необхідні види медичної та соціальної допомоги.

Згідно із частиною першою статті 42 Закону №1105 сума щомісячної страхової виплати встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров`я.

При цьому, частиною дев`ятою статті 42 Закону №1105 визначено, що середньомісячний заробіток для обчислення суми страхових виплат потерпілому у зв`язку із втраченим ним заробітком (або відповідної його частини) визначається згідно з порядком обчислення середньої заробітної плати для виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 23 Закону України “Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” і статей 33 та 42 Закону України “Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування”, постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1266 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням (далі Порядок №1266).

Даний Порядок №1266 визначає механізм обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності (далі - страхові виплати), у разі настання страхового випадку, а також оплати перших п`яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів підприємства, установи, організації або фізичної особи, яка використовує працю найманих працівників (далі - роботодавці).

Згідно із пунктом 7 Порядку №1266 розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата (дохід, грошове забезпечення), є 12 календарних місяців, що передують місяцю настання страхового випадку (для розрахунку допомоги по безробіттю - реєстрації особи в державній службі зайнятості як безробітної).

Відповідно до пункту 11 Порядку №1266 розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата, є 12 календарних місяців за місцем роботи, де стався страховий випадок, починаючи з місяця, що передує місяцю настання страхового випадку.

Матеріалами справи встановлено, що 11.11.2016 Головним управлінням Держпраці у Луганській області було затверджено акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання за формою П-4 відносно ОСОБА_1 (а.с.38-43).

Згідно записів трудової книжки позивача за №24, ОСОБА_1 з 01.08.2016 по 06.01.2017 був переведений заступником технічного директора з охорони природи технічної дирекції ДП «Первомайськвугілля» відповідно до наказу №152-к від 01.08.2016 (а.с.24).

Нормами пункту 13 Порядку №1266 встановлено, що середня заробітна плата обчислюється за тією професією (посадою, розрядом, роботою) на підприємстві (в цеху, на дільниці, ділянці), за якою застрахована особа працювала до моменту ушкодження здоров`я і за якою медико-соціальною експертною комісією їй встановлено стійку втрату професійної працездатності (пункт 13 Порядку №1266).

Відповідно до довідки Луганської обласної МСЕК серії 12ААА №008946, ОСОБА_1 первинно 30.11.2016 було встановлено 40% втрати працездатності з 24.11.2016 до 01.12.2018 (а.с.44).

Отже, стійка втрата працездатності встановлена позивачу первинно саме 30.11.2016. При цьому, в листопаді 2016 року ОСОБА_1 займав посаду заступника технічного директора з охорони природи технічної дирекції ДП «Первомайськвугілля».

Таким чином, розрахунковим періодом для визначення середньої заробітної плати для виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням відносно ОСОБА_1 є 12 календарних місяців за місцем його роботи у ДП «Первомайськвугілля», де стався страховий випадок, починаючи з листопада 2015 року по жовтень 2016 року (місяць, що передує місяцю настання страхового випадку).

При цьому, суд зауважує, що акт розслідування причин виникнення хронічного захворювання за формою П-4 затверджено в листопаді 2016 року, і саме в листопаді 2016 року позивачу МСЕК встановлено 40% втрати професійної працездатності.

Трудовою книжкою позивача підтверджено, що позивач у листопаді 2016 року займав посаду заступника технічного директора з охорони природи технічної дирекції ДП «Первомайськвугілля».

Тому, у відповідності до пункту 13 Порядку №1266, середня заробітна плата позивача повинна обчислюватися саме за посадою заступника технічного директора з охорони природи технічної дирекції ДП «Первомайськвугілля», за якою працював ОСОБА_1 до моменту ушкодження здоров`я і за якою медико-соціальною експертною комісією 30.11.2016 йому встановлено стійку втрату професійної працездатності.

За наведених підстав суд дійшов висновку щодо протиправності дій відповідача по обчисленню середньої заробітної плати для призначення страхових виплат ОСОБА_1 за посадою директора Відокремленого підрозділу шахтоуправління ДП «Луганське» із визначенням розрахункового періоду з липня 2014 року по червень 2015 року включно.

Посилання представника відповідача на лист Луганського комунального закладу «Обласний центр медико-соціальної експертизи» від 24.05.2019 №01-12/281 для визначення розрахункового періоду та професії, з якою пов`язане ушкодження здоров`я, суд оцінює критично, оскільки вказаний лист не є нормативним актом та містить роз`яснювальний характер. До того ж, вказаний лист містить припущення МСЕК щодо можливості визначення професії ОСОБА_1 , яка призвела до професійного захворювання.

Не заслуговують на увагу й доводи представника відповідача щодо застосування в спірних правовідносинах пункту 14 Порядку №1266, з огляду на таке.

Відповідно до пункту 14 Порядку №1266 у разі коли на дату встановлення медико-соціальною експертною комісією ступеня втрати застрахованою особою професійної працездатності або коли з дня смерті потерпілого до настання права на страхові виплати минуло більше року з дня настання страхового випадку, середня заробітна плата обчислюється виходячи з розміру заробітної плати застрахованої особи перед настанням нещасного випадку на виробництві або перед звільненням з роботи (переходом на іншу роботу), з якою пов`язане професійне захворювання, з урахуванням її коригування, що проводиться робочим органом виконавчої дирекції Фонду соціального страхування.

Згідно матеріалів справи, стійка втрата працездатності ОСОБА_1 вперше була встановлена МСЕК 30.11.2016, а з відповідною заявою щодо призначення страхових виплат позивач звернувся до відповідача 01.12.2016, тобто в межах одного року.

При цьому не заслуговують на увагу доводи відповідача з приводу того, що право у позивача на страхові виплати настало за рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 05.02.2019 у справі №360/3598/18, оскільки позивач своєчасно звернувся до відповідача із відповідною заявою щодо призначення виплат у зв`язку з професійним захворюванням. В той же час, саме внаслідок неприйняття відповідачем рішення за заявою позивача від 01.12.2016, ОСОБА_1 була оскаржена бездіяльність Управління до Лисичанського міського суду Луганської області, яким рішенням у справі № 2-а/415/32/18 було зобов`язано відповідача прийняти рішення за заявою ОСОБА_1 від 01.12.2016 щодо призначення і здійснення страхових виплат (а.с. 53-55).

В свою чергу, внаслідок прийняття відповідачем на виконання зазначеного рішення суду постанови від 22.10.2018 № 1 про відмову у страхових виплатах та наданні соціальних послуг ОСОБА_1 , відповідно до заяви від 01.12.2016 та поданих документів, рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 05.02.2019 у справі №360/3598/18 скасовано дану постанову та зобов`язано відповідача вирішити питання щодо призначення та виплати ОСОБА_1 страхових виплат на підставі заяви від 01.12.2016 (а.с.27-36).

Таким чином, між датою встановлення МСЕК ступеня втрати працездатності та настанням у позивача права на страхові виплати, один рік не минув.

Суд критично оцінює посилання відповідача на наявність в провадженні Лисичанської місцевої прокуратури кримінального провадження №12017130530000164 за фактом складання посадовими особами ДП «Первомайськвугілля» завідомо неправдивих офіційних документів, оскільки наявність у позивача професійного захворювання підтверджується актом розслідування причин виникнення хронічного захворювання від 08.11.2016, який є чинним на час розгляду справи. Крім того, суд зауважує, що рішення суду по кримінальному провадженню на даний час не постановлено, а виключно проводяться слідчі дії, що підтверджено листом Лисичанської місцевої прокуратури від 08.11.2019 №31/1-679вих-19 (а.с.164).

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких гуртуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина друга статті 77 КАС України).

Оскільки суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача по обчисленню середньої заробітної плати для призначення страхових виплат ОСОБА_1 за посадою директора Відокремленого підрозділу шахтоуправління ДП «Луганське» із визначенням розрахункового періоду з липня 2014 року по червень 2015 року включно, та з урахуванням заяви позивача від 01.12.2016, обґрунтованими є і вимоги позивача про зобов`язання відповідача провести з 01.12.2016 перерахунок призначених йому щомісячних страхових виплат, виходячи із середньої заробітної плати ОСОБА_1 за посадою заступника технічного директора з охорони природи технічної дирекції ДП «Первомайськвугілля» із включенням в розрахунок періоду роботи з листопада 2015 року по жовтень 2016 року.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 судом визнаються обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн, який підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 133, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області в особі Лисичанського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області про визнання неправомірними дій, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати неправомірними дії управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області в особі Лисичанського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області щодо визначення розрахункового періоду та професії ОСОБА_1 при розрахунку страхових виплат.

Зобов`язати управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області в особі Лисичанського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області провести з 01.12.2016 перерахунок щомісячних страхових виплат у зв`язку з професійним захворюванням ОСОБА_1 , виходячи із його середньої заробітної плати за посадою заступника технічного директора з охорони природи технічної дирекції ДП «Первомайськвугілля» із включенням в розрахунок періоду роботи з листопада 2015 року по жовтень 2016 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Луганській області (ідентифікаційний код 41313100, місцезнаходження: 93411, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, проспект Гвардійський, будинок 30) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судовий збір в сумі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складено та підписано 19 лютого 2020 року.

Суддя К.Є. Петросян