Рішення № 87674646, 05.11.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, тел. +380 (044) 207 80 91

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2018 року м.Київ № 810/1572/18

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Брагіної О.Є.,

при секретарі судового засідання - Бровчук Ю.В.,

за участю:

позивачки – ОСОБА_1 ;

представника позивачки – Стаценко О.Д.;

представників третьої особи – Гордеєва А.В.; Клименко Г.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного провадження, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Рокитнянського районного нотаріального округу Київської області Скоробогатько Валентини Данилівни, третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Ківшовата Агро» про скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки,

у с т а н о в и в:

позивачка звернулась до суду з вимогами про скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3224481900:05:008:0150, площею 2,5985 га за ТОВ «Ківшовата Агро», на підставі договору оренди землі б/н від 02.02.2016, укладеного між ОСОБА_1 та третьою особою, номер запису про інше речове право 13561243.

Позовні вимоги аргументовані тим, що договір оренди від 02.02.2016 було зареєстровано приватним нотаріусом під час дії додаткової угоди від 15.12.2012 до договору оренди землі від 10.09.2009. За основним договором оренди від 10.09.2009 та додаткової угоди до нього від 15.12.2012, термін дії договору було встановлено до 29.12.2017.

Третя особа – ТОВ «Ківшовата Агро», будучи обізнаною з приводу існування додаткової угоди, під час проведення реєстраційних дій договору оренди від 02.02.2016 зареєструвало право оренди за новим договором 26.02.2016 на ту саму земельну з терміном його дії до 09.02.2026, приховавши від нотаріуса існування додаткової угоди, якою було строк дії договору оренди визначено до 2017. Ї

Відповідачка у судове засідання не з`явилась, про дату та місце розгляду справи, була повідомлена належним чином, заяв чи клопотань про розгляд справи за її відсутності, не надала, що згідно ст.205 КАСУ, не є перешкодою для розгляду справи та прийняття рішення.

Представники третьої особи проти задоволення позову категорично заперечували, пояснивши, що підприємством 10.02.2009 було укладено договір оренди земельної ділянки площею 2, 5985 га, кадастровий номер 3224481900:05:008:0150 з ОСОБА_1 та, відповідно до вимог чинного на той момент законодавства, була проведена його державна реєстрація. У подальшому, до закінчення терміну дії цього договору, було достроково укладено новий договір оренди вказаної земельної ділянки між ТОВ "Ківшовата Агро" та позивачкою, у якому сторони погодили нові умови орендної плати та строк дії договору. В той же час, підстав для скасування оренди державної реєстрації договору не існувало, просили у задоволенні позовних вимог, відмовити.

Заслухавши пояснення позивачки та її представника, які підтримали вимоги позовної заяви та наполягали на їх задоволенні, представників третьої особи, встановивши зміст та характер спірних правовідносин, оцінивши докази, які були подані кожною стороною на підтвердження вимог та заперечень, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні позову, з огляду на таке:

10.09.2009, між ОСОБА_1 з однієї сторони та виробничим кооперативом «Ківшовата Агро» з другої сторони було укладено договір оренди землі, згідно якого вона передала в оренду належну їй на підставі Державного акта про право власності на земельну ділянку земельну ділянку площею 2,5985 га з кадастровим номером 3224481900:05:008:0150 в оренду на 5 років зі сплатою орендної плати в розмірі встановленому договором та було підписано акт прийому-передачі вказаної земельної ділянки. Вказаний договір було зареєстровано в Таращанському районному відділі Київської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах».

В травні, 2012, ОСОБА_1 підписала додаткову угоду з ТОВ «Ківшовата Агро» до договору оренди від 10.09.2009, якою строк дії договору оренди було продовжено до на 5 років. Додаткова угода була зареєстрована в Деркомземі Таращанського району Київської області 29.12.2012. 09.02. 2016, між тими самими сторонами було укладено та підписано угоду оренди землі, якою строк дії договору оренди землі продовжено до 09.02.2026.

27.02.2016, приватним нотаріусом Рокитнянського районного нотаріального округу Київської області Скоробогатько В.Д. в Держаний реєстр речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень була внесена інформація про інше речове право на підставі договору оренди землі б/н від 09.02.2016, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Ківшовата Агро» строком дії договору на 10 років.

При відкритті відповідного розділу Державного реєстру прав та обтяжень речового майна будь-яка інформація з приводу реєстрації договору оренди вищевказаної земельної ділянки датою 10.09.2009 та 15.12.2012 у реєстрі була відсутня.

Позивачка стверджувала, що при реєстрації угоди оренди землі, відомості щодо якої були внесені до Державного реєстру реєстр речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, третя особа не дотрималась вимог ст.93 ЗК України та Закону України «Про оренду землі», оскільки товариство уклало договір під час чинної угоди від 10.09.2009 та змін до неї від 15.12.2012, тобто іншого договору, тому реєстратор допустив наявність відносно одного об`єкта нерухомого майна-земельної ділянки, двох правочинів, відтак стверджує, що при укладанні договору був відсутній об`єкт майна, що утворює правову підставу для скасування державної реєстрації права оренди.

Крім того, судом було встановлено, що у 2017 позивачка звернулась до Таращанського районного суду Київської області з вимогою про визнання недійсним договору оренди від 09.02.2016, натомість від позову відмовилась, тому ухвалою Таращанського районного суду від 11.01.2018 у справі № 379/1493/17, провадження було закрито.

Надаючи правової оцінки спірним відносинам, суд зважає на таке:

відповідно до ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень- це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Згідно п. 2 ч. 1 ст. 10 Закону № 1952-IV державним реєстратором є нотаріус.

У відповідності до п. 1-4 ч. 3 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочинну, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; 2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; 3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником.

Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов`язані безоплатно протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати державному реєстратору запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі; під час проведення реєстраційних дій обов`язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, а також використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав з Єдиним державним реєстром судових рішень.

Отже, державний реєстратор під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно зобов`язаний перевірити інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації. Подання для державної реєстрації права оренди на земельну ділянку документів, стосовно якої право оренди вже зареєстровано, є підставою для відмови у державній реєстрації зазначеного права.

Крім того, відповідно до листа Державної реєстраційної служби України № 2951/05-15-13 від 06.08.2013 року "Щодо запобігання випадків подвійної реєстрації прав оренди на земельну ділянку за різними набувачами", з метою недопущення одночасного існування державної реєстрації декількох прав оренди на одну земельну ділянку, у випадку проведення державної реєстрації права оренди на земельну ділянку, сформовану у результаті виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв), державному реєстратору слід запитувати інформацію про наявність або відсутність зареєстрованих договорів у органів, що здійснювали таку реєстрацію до 01.01.2013 року, зокрема виконавчих комітетів сільської, селищної, міської ради за місцем розташування земельної частки (паю).

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 є власницею земельної ділянки площею 2,5985 га, яка розташована в межах Ківшоватської сільської ради Таращанського району Київської області, що підтверджується державним актом про право власності серії ЯД №760394.

10.09.2009, між нею та ТОВ «Ківшовата Агро» було укладено договір оренди земельної ділянки площею 2,5985 га. 15.12.2012, додатковою угодою до договору оренди строк дії вказаного договору було подовжено на 5 років.

Обидва договори були зареєстровані управлінням Держкомзему у Таращанському районі Київської області з присвоєнням номерів 10.09.2009 №040995600176 та 29.12.2012 з реєстраційним номером 322440004005820.

В подальшому, 09.02.2016, між ОСОБА_1 та ТОВ «Ківшовата Агро» було укладено договір оренди цієї ж земельної ділянки строком на 10 років. Договір зареєстрований приватним нотаріусом Рокитнянського районного нотаріального округу Київської області Скоробогатько В.Д. При реєстрації цього договору у Державному реєстрі прав та обтяжень відомості про реєстрацію будь-яких інших договорів оренди землі цієї ділянки, були відсутні.

Позивачка стверджує, що своєї згоди на продовження договору оренди не давала, тому прийнятим рішенням про реєстрацію порушені її права землевласника.

Ухвалюючи рішення у даній справі суд зважив на те, що з 1 січня 2016 року в Україні набув чинності новий порядок реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Нововведенням закону стало запровадження електронної державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Пунктом 2 ч.1 ст. Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», встановлено, що Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів таких прав.

Технічний адміністратор Державного реєстру прав - державне унітарне підприємство, визначене Міністерством юстиції України та віднесене до сфери його управління, що здійснює заходи із створення, впровадження та супроводження програмного забезпечення Державного реєстру прав, відповідає за його технічне і технологічне забезпечення, збереження та захист даних цього реєстру, здійснює технічні та технологічні заходи з надання, блокування та анулювання доступу до Державного реєстру прав, організовує та проводить навчання для роботи з цим реєстром;

реєстраційна справа - сукупність документів у паперовій та електронній формі, поданих для проведення державної реєстрації прав та сформованих у процесі державної реєстрації прав, -п.7-8 ч.1 ст. 2 цього ж Закону.

Частиною 3 ст. 3 Закону України № 1952-IV встановлено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

В той же час, положеннями ч.1 ст.29 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у редакції 2016, встановлені особливості державної реєстрації похідних речових прав та передбачено: «державна реєстрація похідного речового права на земельну ділянку, право власності на яку виникло та оформлено в установленому порядку до 1 січня 2013 року, здійснюється одночасно з державною реєстрацією права власності на таку земельну ділянку (крім випадків, коли право власності на таку земельну ділянку вже зареєстровано в Державному реєстрі прав) на підставі заяви про державну реєстрацію прав.

Статтею 10 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно» в редакції 01.01.2013 чинною на момент укладання додаткової угоди від 15.12.2012 до договору оренди визначено, що державний реєстр прав містить відомості про зареєстровані права і обтяження, суб`єктів прав, об`єкти нерухомого майна, документи, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав. Невід`ємною складовою частиною Державного реєстру прав є база даних про реєстрацію заяв і запитів та реєстраційні справи. Відомості, що містяться у Державному реєстрі прав, мають відповідати даним реєстраційної справи, яка містить документовані записи щодо прав на нерухоме майно та їх обтяжень. У разі їх невідповідності пріоритет мають дані реєстраційної справи.

Структура Державного реєстру прав складається із розділів, які відкриваються на кожний об`єкт нерухомого майна під час проведення державної реєстрації права власності. Кожний розділ Державного реєстру прав складається з чотирьох частин, які містять відомості про: нерухоме майно; право власності та суб`єкта (суб`єктів) цього права; речові права та суб`єкта (суб`єктів) цих прав; обтяження прав на нерухоме майно та суб`єкта (суб`єктів) цих прав. Порядок ведення Державного реєстру прав визначає Кабінет Міністрів України, - ст.11 Закону №1952-IV в редакції 2013. При цьому, статтею 14 цього ж закону встановлено, що реєстраційна справа включає документи, в яких містяться відомості про нерухоме майно, право власності на нього, інші речові права та їх обтяження. Документи розміщуються в реєстраційній справі у порядку їх

надходження і нумеруються.

Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також порядок надання інформації з Державного реєстру прав встановлює Кабінет Міністрів України, - п.13 ст.14 Закону в редакції 2013.

Згідно із п.18 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від, затвердженого постановою КМУ від 22.06.2011 №703, державний реєстратор на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень вносить записи до Державного реєстру прав. Пунктом 4 цього Порядку №703 визначено, що у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, які розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду або їх окремі частини, квартиру, житлове та нежитлове приміщення.

Також положеннями Порядку №703 була унормована процедура прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Так, на підставі п.16-21 Порядку, за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію та документів, необхідних для її проведення, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або рішення про відмову в такій реєстрації. На підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо об`єкта нерухомого майна, право власності на який заявлено вперше, державний реєстратор відкриває розділ у Державному реєстрі прав, реєстраційну справу та присвоює реєстраційний номер такому об`єкту.

Державний реєстратор оформляє рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в одному примірнику. Державний реєстратор на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень вносить записи до Державного реєстру прав. Під час проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно, заявленого вперше, щодо якого у спеціальному розділі Державного реєстру прав містяться записи про речові права, обтяження таких прав, державний реєстратор переносить відповідні записи до розділу Державного реєстру прав, відкритого на такий об`єкт нерухомого майна.

Орган державної реєстрації прав, нотаріус у день перенесення записів із спеціального розділу Державного реєстру прав надсилає повідомлення про перенесення записів органові державної реєстрації прав, нотаріусові, яким проведено відповідну державну реєстрацію прав у спеціальному розділі. Датою та часом державної реєстрації прав та їх обтяжень вважається дата та час реєстрації заяви про державну реєстрацію у базі даних про реєстрацію заяв і запитів.

Після внесення записів до Державного реєстру прав державний реєстратор формує витяг з Державного реєстру прав та оформляє його у двох примірниках, один з яких державний реєстратор долучає до реєстраційної справи.

Державний реєстратор використовує бланк витягу з Державного реєстру прав, зразок та опис якого встановлює Мін`юст. Орган державної реєстрації прав, нотаріус у день прийняття рішення про державну реєстрацію видає або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення заявникові витяг з Державного реєстру прав разом з документами, що подавалися заявником для проведення державної реєстрації прав, одним із способів, зазначених у заяві про державну реєстрацію. У разі коли заявник особисто отримує зазначені документи, він пред`являє органові державної реєстрації прав, нотаріусові документи, що зазначені в пункті 9 цього Порядку. Після отримання документів заявник повертає органові державної реєстрації прав, нотаріусові картку прийому заяви про державну реєстрацію з відміткою про отримання відповідних документів, яка підписується ним із зазначенням дати та часу їх отримання.

Орган державної реєстрації прав, нотаріус не повертає заяву про державну реєстрацію, документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, та документ про сплату державного мита.

Положеннями Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в редакції змін від 01.01.2016 визначено алгоритм дій нотаріуса при здійсненні державної реєстрації речових прав на майно.

Згідно із ч.2 ст.9 Закону, державний реєстратор: встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень;

відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.

Як слідує із інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 26.03.2018, у реєстрі наявні відомості про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з відкриттям розділу, індексний номер 28487489; право власності на земельну ділянку площею 2,5985 га зареєстроване на підставі державного акту ЯД 760394, тобто, який був виданий ОСОБА_1 . У розділі обтяжень речового права наявна реєстрація договору оренди землі від 09.02.2016 та додаткова угода до договору оренди від 14.06.2017.

Таким чином, станом на день проведення державної реєстрації договору оренди від 09.02.2016 у Державному реєстрі речових прав було відсутнє обтяження речового права на земельну ділянку у вигляді реєстрації інших договорів оренди. Отже, у відповідачки були наявні всі підстави для проведення реєстраційних дій.

В той же час, необхідно звернути увагу, що за приписами п.2 ст.6 Закону №1952-IV визначено, що держателем цього Реєстру є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації прав, тобто Міністерство юстиції України.

Згідно ч. 3 ст.6 Закону №1952-IV в редакції 2016, адміністратором Державного реєстру прав виступає державне підприємство, що належить до сфери управління Міністерства юстиції України, на яке покладено обов`язок здійснення заходів із створення та супроводження програмного забезпечення Державного реєстру прав на нерухоме майно та відповідальність за технічне і технологічне забезпечення, збереження та захист даних, що містяться у Державному реєстрі прав.

Отже, відповідальність за збереження інформації у Державному реєстрі речових прав, в тому числі, з приводу проведення реєстраційних дій та за технічне та технологічне програмне забезпечення, несе адміністратор, який не вніс та не зберіг інформацію про держану реєстрацію оренди земельної ділянки ОСОБА_1 , у разі якщо така інформація і була внесена, що не підтверджено у судовому засіданні документально, тобто документами, визначеними Порядком №703.

Позивачкою суду не були представлені документи, які посвідчували факт державної реєстрації права оренди ТОВ «Ківшовата Агро» на підставі договору оренди від 10.09.2009 та змін до нього від 15.12.2012, зокрема: рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень, з оформленням витягу з Державного реєстру прав та/або дані реєстраційної справи у паперовому та/або електронному вигляді

Ураховуючи, що під час розгляду справи судом було виявлено факт відсутності відомостей у Державному реєстрі речових прав та їх обтяжень відомостей про реєстрацію договору оренди земельної ділянки від 10.09.2009 та змін до нього, а такі відомості повинні бути зафіксовані в електронному вигляді з 01.01.2016, відсутність витягу з Державного реєстру про реєстрацію договору оренди від 10.09.2009, суд приходить до висновку про безпідставність вимог заявниці та правомірності дій відповідача, яка зобов`язана була зареєструвати обтяження речового право на нерухоме майно згідно поданих документів.

Крім того, суд звертає увагу, що позивачкою було неправильно обрано спосіб правового захисту, у зв`язку з чим та, ураховуючи вищевикладене, у задоволенні позову необхідно відмовити.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

у задоволенні адміністративного позову, - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Брагіна О.Є.