Рішення № 87674458, 17.02.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17 лютого 2020 року 15 год. 47 хв.Справа № 280/4203/19 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сацького Р.В., за участю секретаря судового засідання Серебрянникової О.А. та сторін

від позивача: Козик А.І., адвокат Лучинкіна Г.Г.,

від відповідача: Лабур М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощенного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , код ДРФО НОМЕР_1 )

до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146)

про визнання дій протиправними та скасування наказу від 10.07.2019 №2443 «Про проведення позапланової виїзної перевірки»,-

ВСТАНОВИВ:

30 серпня 2019 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту – позивач) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі по тексту – відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ №2443 від 10.07.2019 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 10.07.2019 відповідачем на адресу позивача направлено запит про надання пояснень та документального підтвердження. Того ж дня, контролюючий орган прийняв наказ № 2443 від 10.07.2019 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки. Позивач листом від 11.07.2019 на запит відповідача надала відповідь, в якій повідомила відповідача про втрату у неї документації та неможливість проведення перевірки. Позивач також звертався із заявою про перенесення термінів проведення перевірки у зв`язку з відсутністю документів. Позивач зазначає, що «перевірка» не проводилась за її місцезнаходженням, як це передбачено для виїзної перевірки пунктом 75.1 ПК України, оскільки після пред`явлення наказу і направлення, перевіряючий навіть жодного разу не зявлявся на території позивача(місці реєстрації). Також як зазначає позивач, податковим органом в запиті не зазначені конкретні пункти та підпункти статгі 73 ПК України, які є підставою для запиту, однак в подальшому у наказі про призначення перевірки відповідач вказав дві підстави для її і проведення - підпункти 78.1.1 та 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України. Оскаржуваний Наказ «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки" призначено з порушенням строків, встановлених статтею 102 Податкового кодексу України. З огляду на таке, просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 02.09.2019 відкрито провадження по даній адміністративній справі за правилами спрлощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 26.09.2019 о/об 15 год. 35 хв.

25.09.2019 від представника відповідача через канцелярію суду (вх. №39912) поданий відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти позову заперечував та зазначив наступне. Слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у Запорізькій області на підставі узагальненого матеріалу Державної служби фінансового моніторингу України №0664/2018/ДСК від 23.08.2018 проводилось досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №3201808000000052 від 27.09.2018 за фактом ухилення від сплати податків фізичною особою ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України. Головним управлінням ДФС у Запорізькій області на підставі пп.20.1.4. п. 20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст. 75. пп.78.1.4 п. 78.1 ст.78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ, п.2 ч.І ст. 13 Закону України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VІ, наказу ГУ ДФС у Запорізькій області №2443 від 10.07.2019 була проведена перевірка з питань своєчасності, достовірності повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 31.12.2018. Копію наказу № 2443 від 10.07.2019, направлення № 325 від 11.07.2019 вручено позивачу під розписку. Як зазначає відповідач, 11.07.2019 на ім`я заступника начальника ГУ ДФС у Запорізькій області Помбухчий К.В. написана власноруч заяву про здійснення в стінах ГУ ДФС у Запорізькій області за адресою м Мелітополь, вул. Героїв України, 31». Враховуючи вищевикладене, зазначає, що у контролюючого органу були підстави для проведення даної перевірки та прийняття наказу №2443 від 10.07.2019 про проведення документальної позапланової перевірки. Отже доводи позивача в адміністративному позові є необгрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Ухвалою суду від 26.09.2019 зупинено провадження по справі для примирення сторін до 12.12.2019 о/об 17 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 12.12.2019 продовжено процесуальний строк зупинення провадження для примирення сторін до 17.02.2020 о/об 14 год. 00 хв.

13.02.2020 від представника відповідача через канцелярію суду (вх. №6807) були подані заперечення на позов.

Ухвалою суду від 17.02.2020 поновлено провадження по справі та призначено судове засідання на 17.02.2020 о/об 14 год. 00 хв.

У судовому засідання представники позивача просили суд задоводльнити позовні вимоги у повному обсязі, представник відповідача просив суд відмовити у завдоволенні позову.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Головне управління ДФС у Запорізькій області згідно листа № 476/08-01-23-05 від 19.04.2019 від Слідчого управління фінансових розспіттувянь ГУ /ТФС у Запорізькій області отримало податкову інформацію про проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №3201808000000052 від 27.09.2018 за фактом ухилення від сплати податків фізичною особою ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України.

Враховуючи, що слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у Запорізькій області встановлено отримання ОСОБА_1 доходів протягом перевіряємого періоду та ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем з 05.12.2018, ГУ ДФС у Запорізькій області Помбухчий К.В. направлено запит від 14.05.2019 № 8538/14/08-01-13-05-09 поштою з повідомленням про вручення про надання пояснень та їх документального підтвердження. Даний лист повернувся до ГУ ДФС у Запорізькій області 19.06.2019 з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Як встановлено матеріалами досудового розслідування що у період з 06.01.2012 по 29.12.2018 на рахунки фізичної особи ОСОБА_1 , відкриті у АТ КБ «Приватбанк», внаслідок здійснення платежів у системі «Приват24», поповнення карткових рахунків через термінали самообслуговування надійшли кошти від інших фізичних осіб, у тому числі з призначенням платежів «оплата за товар» та «за добрива» із зазначенням різної номенклатури.

Згідно інформаційних баз ГУ ДФС у Запорізькій області:

- ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець з 05.12.2018. Станом на теперішній час перебуває на обліку в Мелітопольській ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області, з 01.01.2019 платник єдиного податку II групи. Основний вид діяльності - Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет.

ОСОБА_1 до Мелітопольської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області подано декларацію про майновий стан та доходи за 2018 рік (вх. від 04.02.2019 № 1256) та задекларовано 223565 грн - вартість успадкованого чи отриманого у дарунок майна. За 2016 р. та 2017 р. до Мелітопольської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області Помбухчий К.В. декларації не надано.

Оскільки фізичною особою ОСОБА_1 не подано декларацію про майновий стан та доходи за 2016, 2017 роки, та не задекларовано кошти отримані на рахунки відкриті у АТ КБ Приватбанк протягом 2016-2018 року контролюючим органом 10.04.2019 було прийнято рішення про проведення документальної позаплановою виїзної перевірки платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 , що оформлено наказом № 2443.

З урахуванням вимог ст. 81 ПК України 11.07.2019 ОСОБА_1 вручено копію наказу № 2443 від 10.07.2019 про проведення документальної позапланової перевірки та пред`явлені під розписку направлення № 325 від 11.07.2019, про що свідчить запис у направленні на перевірку.

Листом від 11.07.2019 на запит контролюючого органу позивач надала відповідь, в якій зазначила, що у запиті конкретно не визначено у відповідності до яких саме вимог контролюючий орган просить надати пояснення та їх документальні підтвердження, крім того посилалась про втрату частини документів позивач просила відкласти проведення перевірки.

Не погоджуючись із наказом №2443 від 10.07.2019 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивач звернувся до суду із даним позовом.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі Податковий кодекс України).

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 ПК України податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Згідно з п. 15.1 ст. 15 ПК України визначено що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є оподаткування згідно з цим кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим кодексом.

Пунктом 16.1 статті 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний, зокрема, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Крім того п.п. 20.1.43 п. 20.1 ст. 20 ПК України визначено право контролюючого органу відповідно до визначених ст. 19-1 функцій, проводити у визначеному законодавством порядку перевірку показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування та із своєчасність, достовірністю, повнотою нарахування та сплатою усіх передбачених цим кодексом податків та зборів, виконанням законів з інших питань, контроль за дотриманням якого покладені на контролюючі органи.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Щодо строків давності для проведення перевірки.

В пункті 102.1 ст. 102 ПК України зазначено, що контролюючий орган, крім випадків визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені) а спір стосовно такої декларації та`або податкового повідомлення не підтягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Відповідно пп. 102.2.1. п. 102.2 ст. 102 ПК України грошове зобов`язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті, якщо податкову декларацію за період, протягом якого виникло податкове зобов`язання, не було подано.

Враховуючи всю наявну в контролюючого органу інформацію, яка зібрана та опрацьована відповідно до ст. 72 та ст. 74 Кодексу, матеріали розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №3201808000000052 від 27.09.2018 за фактом ухилення від сплати податків фізичною особою ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України, фізична особа - платник податків ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 отримувала дохід від провадження підприємницької діяльності, який згідно з п.164.1 ст.164 Кодексу підлягає включенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та відображенню платником в податковій декларації про майновий стан і доходи.

Таким чином, перевіркою встановлено не подання фізичною особою - платником податків ОСОБА_1 декларацій про майновий стан і доходи за 2016-2017 роки, та невідображення сум доходів, отриманих в 2016-2018 роках.

Згідно ст 72. ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла:

72.1.1. від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація:

72.1.1.1. що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, звітах про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, інших звітних документах;

{Підпункт 72.1.1.1 підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 із змінами, внесеними згідно із Законом № 652-VIII від 17.07.2015}

72.1.1.2. що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів;

{Підпункт 72.1.1.2 підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3609-VI від 07.07.2011}

72.1.1.3. про фінансово - господарські операції платників податків;

72.1.1.4. про застосування реєстраторів розрахункових операцій;

72.1.2. від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та Національного банку України, зокрема інформація:

72.1.2.1. про об`єкти оподаткування, що надаються та/або реєструються такими органами. Зазначена інформація повинна містити, зокрема, вид, характеристики, індивідуальні ознаки об`єкта оподаткування (в разі наявності), за якими його можна ідентифікувати;

72.1.2.2. про результати здійснення державного контролю за господарською діяльністю платника податків;

72.1.2.3. що міститься у звітних документах (крім персоніфікованої статистичної інформації), які подаються платником податків органам виконавчої влади та/або органам місцевого самоврядування;

{Підпункт 72.1.2.3 підпункту 72.1.2 пункту 72.1 статті 72 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4834-VI від 24.05.2012}

72.1.2.4. про встановлені органами місцевого самоврядування ставки місцевих податків, зборів та надані такими органами податкові пільги;

72.1.2.5. про дозволи, ліцензії, патенти, свідоцтва на право провадження окремих видів діяльності, яка повинна містити, зокрема:

найменування платника податків, якому видані такі дозволи, ліцензії, патенти;

податковий номер або реєстраційний номер облікової картки фізичної особи;

вид дозвільного документа;

вид діяльності, на провадження якої видано дозвільний документ;

дату видачі дозвільного документа;

строк дії дозвільного документа, інформацію про припинення (зупинення) дії дозвільного документа із зазначенням підстав такого припинення (зупинення);

сплату належних платежів за видачу дозвільного документа;

перелік місць провадження діяльності, на яку видано дозвільний документ;

72.1.2.6. про експортні та імпортні операції платників податків;

72.1.3. від банків, інших фінансових установ - інформація про наявність та рух коштів на рахунках платника податків, звіти про підзвітні рахунки, подані від фінансових агентів;

{Підпункт 72.1.3 пункту 72.1 статті 72 в редакції Закону № 323-IX від 03.12.2019}

72.1.4. від органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів;

72.1.5. за наслідками податкового контролю;

{Підпункт 72.1.5 пункту 72.1 статті 72 в редакції Законів № 404-VII від 04.07.2013, № 1797-VIII від 21.12.2016}

72.1.6. для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності також використовується інша інформація, оприлюднена як така, що підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства та/або добровільно чи за запитом надана контролюючому органу в установленому законом порядку.

Відповідно до ст.74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

{Пункт 74.2 статті 74 виключено на підставі Закону № 2245-VIII від 07.12.2017}

74.3. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

{Стаття 74 із змінами, внесеними згідно з Законом № 5083-VI від 05.07.2012; текст статті 74 в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016}

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: пп. П. 78.1 ст. 78 ПК України якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Як вбачається з матеріалів справи, Головне управління ДФС у Запорізькій області згідно листа № 476/08-01-23-05 від 19.04.2019 від Слідчого управління фінансових розспіттувянь ГУ ДФС у Запорізькій області отримало податкову інформацію про проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №3201808000000052 від 27.09.2018 за фактом ухилення від сплати податків фізичною особою ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України.

Враховуючи, що слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у Запорізькій області встановлено отримання ОСОБА_1 доходів протягом перевіряємого періоду та ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем з 05.12.2018, ГУ ДФС у Запорізькій області Помбухчий К.В. направлено запит від 14.05.2019 № 8538/14/08-01-13-05-09 поштою з повідомленням про вручення про надання пояснень та їх документального підтвердження, що підтверджується квитанцією 7231500261762. Даний лист повернувся до ГУ ДФС у Запорізькій області 19.06.2019 з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Як встановлено матеріалами досудового розслідування що у період з 06.01.2012 по 29.12.2018 на рахунки фізичної особи ОСОБА_1 , відкриті у АТ КБ «Приватбанк», внаслідок здійснення платежів у системі «Приват24», поповнення карткових рахунків через термінали самообслуговування надійшли кошти від інших фізичних осіб, у тому числі з призначенням платежів «оплата за товар» та «за добрива» із зазначенням різної номенклатури.

Згідно інформаційних баз ГУ ДФС у Запорізькій області:

- ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець з 05.12.2018. Станом на теперішній час перебуває на обліку в Мелітопольській ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області, з 01.01.2019 платник єдиного податку II групи. Основний вид діяльності - Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет.

ОСОБА_1 до Мелітопольської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області подано декларацію про майновий стан та доходи за 2018 рік (вх. від 04.02.2019 № 1256) та задекларовано 223565 грн - вартість успадкованого чи отриманого у дарунок майна. За 2016 р. та 2017 р. до Мелітопольської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області Помбухчий К.В. декларації не надано.

Оскільки фізичною особою ОСОБА_1 не подано декларацію про майновий стан та доходи за 2016, 2017 роки, та не задекларовано кошти отримані на рахунки відкриті у АТ КБ Приватбанк протягом 2016-2018 року контролюючим органом 10.04.2019 було прийнято рішення про проведення документальної позаплановою виїзної перевірки платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 , що оформлено наказом № 2443.

В даному випадку з урахуванням вимог ст. 81 ПК України 11.07.2019 ОСОБА_1 вручено копію наказу № 2443 від 10.07.2019 про проведення документальної позапланової перевірки та пред`явлені під розписку направлення № 325 від 11.07.2019, про що свідчить запис у направленні на перевірку.

Щодо тверджень позовача про проведення перевірки не за місцем знаходженням позивача суд зазначає.

Умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних перевірок врегульовано ст. 81 ПК України.

Відповідно до п. 81.1 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, копії наказу про проведення перевірки, службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

В матеріалах справи міститься лист від 11.07.2019 на ім`я заступника начальника ГУ ДФС у Запорізькій області Помбухчий К.В. написана власноруч заява, мовою оригіналу: «у зв`язку з проведенням документальної перевірки повідомляю, що на початок перевірки я не маю місця проведення господарської діяльності та прошу провести перевірки в стінах ГУ ДФС у Запорізькій області за адресою м Мелітополь, вул. Героїв України, 31».

Окрім того, суд зазначає, що в даному випадку з урахуванням вимог ст. 81 ПК України 11.07.2019 ОСОБА_1 вручено копію наказу № 2443 від 10.07.2019 про проведення документальної позапланової перевірки та пред`явлені під розписку направлення № 325 від 11.07.2019, про що свідчить запис у направленні на перевірку.

Враховуючи вищевикладене, вважаємо, що у контролюючого органу були підстави для проведення даної перевірки та прийняття наказу №2443 від 10.07.2019 про проведення документальної позапланової перевірки.

Відповідно до правової позиції, наведеної в Ухвалі ВАСУ від 03.11.2015 № К/800/7940/15, Постанові Верховного суду від 20.02.2018 по справі № 826/1205/16, Постанові Верховного суду від 17.04.2018 по справі № 826/12612/17:

«Згідно позиції Верховного Суду України, висловленій в постанові від 24 грудня 2010 року, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необгрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.

Позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки.

В іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платника податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки».

Ч. 5. ст. 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

У відповідності до статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Частиною 2 статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

При цьому, суд враховує, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28 серпня 2018 року (справа № 802/2236/17-а).

На переконання суду, питання, які можуть вплинути на результат розгляду справи, судом було розглянуто та надано їм оцінку у повній мірі.

Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень довів правомірність своїх дій та прийняття спірного рішення.

Натомість позивач достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, суду не надав.

За таких обставин суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність правових підстав для їх задоволення.

Відповідно, враховуючи те, що у задоволенні позову слід відмовити, судові витрати відшкодуванню позивачу не підлягають.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволені позовної заяви ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , код ДРФО НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146) про визнання дій протиправними та скасування наказу від 10.07.2019 №2443 «Про проведення позапланової виїзної перевірки» - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписане суддею 19.02.2020.

Суддя Р.В. Сацький