Рішення № 87674385, 31.01.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2020 року 16 год. 00 хв.Справа № 280/5500/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі – відповідач), в якому позивач просить суд:

визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у призначенні пенсії за віком згідно вимог ч.2ст.40 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” та п.4-4 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” в редакції Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, щодо підвищення пенсії”;

зобов`язати відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію за віком, відповідно вимог ч.2 ст.40 та п.4-4 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” в редакції Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, щодо підвищення пенсії із застосуванням середньої заробітної плати в Україні”, з якої сплачено страхові внески, обчислені, як середній показник за 2016-2018 роки, починаючи з 16.08.2019 та здійснити відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування заявленого позову посилається на те, що ОСОБА_1 не є пенсіонеркою, яка отримує пенсію за вислугу років, а тому у 2019 році звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком вперше, з урахуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2016- 2018 роки. Вказує, що відповідач в даному випадку помилково послався на те, що пенсії призначені відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014,2015,2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. Позивач такі дії відповідача вважає протиправними та вважає, що в даному випадку є не переведення з одного виду пенсії на інший, а має місце призначення нової пенсії, у зв`язку з чим просить позов задовольнити.

Відповідач позов не визнав, надавши свій письмовий відзив 16 грудня 2019 року за вх. №53093. Зазначає, що 20.06.2019 позивача було переведено на пенсію за віком та застосовано показник середньої заробітної плати в галузях економіки за 2014-2016 рік - 3764,40 грн. Вважає, що оскільки ОСОБА_1 первинно було призначено пенсію за вислугу років з 20.10.2010, у відповідача відсутні правові підстави для застосування показника середньої заробітної плати по Україні за 2016 - 2018 роки. З огляду на викладене, вважає, що позивачу було правомірно розраховано розмір пенсії. У задоволенні позовної заяви просить суд відмовити.

Ухвалою суду від 02 грудня 2019 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/5500/19. Призначено судове засідання на 27 грудня 2019 року без виклику сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 20.10.2010 призначено пенсію за вислугу років призначену як “працівнику освіти” відповідно до пункту “е” статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991 № 1788-ХІІ (зі змінами).

04.11.2010 ОСОБА_1 звернулась до Пенсійного фонду із заявою про призупинення виплати пенсії за вислугою років у зв`язку з виходом на роботу за спеціальністю.

20.06.2019 ОСОБА_1 переведено на пенсію за віком, застосовано показник середньої заробітної плати в галузях економіки за 2014-2016 рік - 3764,40 грн.

16.08.2019 позивач звернулася до відповідача з заявою щодо проведення перерахунку пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за три роки, що передують року звернення із заявою про призначення пенсії (за 2016-2018 роки).

Листом від 20.08.2019 вих. № 34/П-1 Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повідомило ОСОБА_1 , що оскільки вона зверталась за призначенням пенсії за вислугу років та перебуває на обліку з 2010 року, відсутні підстави для застосування показника середньої заробітної плати по Україні за 2016-2018 роки при перерахунку пенсії у 2019 році.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними та з вимогою вчинити певні дії позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши наявні у справі матеріали, суд приходить до наступних висновків.

Статтею 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно зі статтею 26 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” №1058-IV від 09 липня 2003 року (далі - Закон №1058-IV), пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім`ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Статтею 9 Закону №1058-ІVпередбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Отже, Законом № 1058-IV не передбачено такого виду пенсії, як пенсія за вислугу років.

Разом з цим, статтею 2 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991 № 1788-ХІІ передбачено призначення пенсії за вислугу років.

Згідно з п.п.2, 16 розд. ХV “Прикінцеві положення” Закону №1058-IV до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, які працювали на посадах, що дають право на пенсію за вислугою років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом № 1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст.27 та з урахуванням норм ст.28 цього Закону. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону № 1788-XII застосовуються в частині визначення права на пенсію (…) за вислугу років.

За приписами ч. 2 ст. 40 Закону №1058-ІV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск: К), де: Зп -заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск -сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 +... + Кз n); К -страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV визначено порядок переведення з одного виду пенсії на інший, відповідно до абзацу 2 якої, при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Тобто, частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом. Показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону № 1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом (пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв`язку з втратою годувальника), на інший. Показник середньої заробітної плати при переведення на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії згідно Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Так, позивачу було призначено пенсію відповідно до Закону № 1788-ХІІ, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії.

За призначенням пенсії відповідно до Закону №1058-IV позивач звернувся вперше.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права вже була висловлена Верховним Судом України у постанові від 29 листопада 2016 року у справі № 133/476/15-а (№ 21-6331а15), що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно частини третьої статті 45 Закону № 1058-IV. Вказана правова позиція Верховного Суду України підтримана Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 876/5312/17.

Та обставина, що механізм і порядок обчислення та виплати пенсій за вислугу років з 01 січня 2004 року здійснюється на підставі Закону № 1058-IV за формулою, що встановлена для пенсії за віком, не впливає на те, що призначення пенсії за вислугу років передбачено положеннями Закону № 1788-XII (постанова ВС від 13.02.2019 у справі № 265/7301/16-а).

Для призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІV позивач звернувся вперше із заявою від 20.06.2019, відтак відповідач мав призначити пенсію на підставі ч. 2 ст. 40 Закону № 1058-ІV, виходячи з показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Посилання відповідача на те, що позивач в заяві від 20.06.2019 просив саме перевести його з пенсії по вислугі років на пенсію за віком, а тому Управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області застосувало саме положення ст. 45 Закону № 1058-ІV, суд дослідивши відхиляє з огляду на таке.

Так, в даному випадку перехід з пенсії за вислугу років на пенсію за віком розцінюється як вперше призначення пенсії за віком саме з юридичної точки зору, шляхом правозастосовчого тлумачення, як це надано Верховним Судом. Відтак, для пенсіонера, який не володіє юридичними знаннями, обрання вірного словосполучення “перехід” чи “призначення” є проблематичним.

Тому, застосування відповідачем такого підходу до оцінки заяви є занадто формальним та не відповідає принципу верховенства права.

Отже, відповідач мав призначити пенсію позивачу, виходячи із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016, 2017, 2018 роки, і показник середньої заробітної плати має враховуватись за три календарні роки, що передують року призначення пенсії за віком.

Відтак, позовні вимоги в цій частині суд визнає обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача призначити йому пенсію з урахуванням п. 4-4 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, суд зазначає наступне.

Так, за приписами п. 4-4 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2016 та 2017 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. У разі, якщо при однакових показниках індивідуального коефіцієнта заробітної плати (доходу) та тривалості страхового стажу розмір пенсії у 2018 році, обчислений відповідно до аналогічних показників, буде меншим, ніж пенсія, призначена у 2017 році, розмір якої обчислений з урахуванням положень абзацу першого цього пункту, Кабінет Міністрів України приймає рішення про збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується при призначенні пенсій з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, таким чином, щоб пенсії, призначені у зазначений період, не були меншими за пенсії, що призначалися з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року.

Таким чином, п. 4-4 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” застосовується у разі призначення пенсій з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, а позивач звернувся до відповідача за призначенням пенсії по Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” у червні 2019 року. Тому, в даному випадку п. 4-4 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” не може бути застосовано.

З огляду на викладене, у задоволенні адміністративного позову в цій частині суд відмовляє.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому в силу положень частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позовна заява є обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню частково.

Згідно із частиною 3 статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Зважаючи на часткове задоволення позову, судові витрати, понесені позивачем на сплату судового збору у розмірі 384,20 грн., слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо не здійснення перерахунку ОСОБА_1 пенсії за віком у відповідності до ч. 2 ст. 40 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перерахувати призначену ОСОБА_1 пенсію за віком у відповідності до ч. 2 ст. 40 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2016 - 2018 роки, починаючи з 20 червня 2019 року, та виплатити різницю між фактично отриманою та перерахованою пенсією.

В іншій частині позовних вимог, - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору в розмірі 384,20 грн. (триста вісімдесят чотири гривні 20 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 31 січня 2020 року.

Суддя Л.Я. Максименко