Рішення № 87674350, 17.02.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17 лютого 2020 року о/об 17 год. 10 хв.Справа № 280/6418/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Новіковій Д.А., розглянувши у місті Запоріжжі за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, проспект Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 43143945)

про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (надалі – позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (надалі – відповідач, ГУ ДПС у Запорізькій області), в якому позивач просить суд: 1) визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Запорізькій області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-23759-49 від 17.10.2019, на суму 6471 грн. 54 коп.; 2) стягнути з Головного управління ДПС у Запорізькій області моральну шкоду у розмірі 15000 грн. 00 коп.

У позові зазначено, що 14.06.2019 ГУ ДФС у Запорізькій області було складено Вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-23759-49 (надалі за текстом позову - Вимога від 14.06.2019), якою позивачу на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів було нараховано борг зі сплати єдиного внеску в розмірі 6471 грн. 54 коп. Нарахування недоїмки зі сплати єдиного внеску відбулося в наслідок обліку позивача в органах доходів і зборів як фізичної особи-підприємця з 09.07.1998 по 21.12.2018 та як особи яка здійснює незалежну професійну діяльність (адвокат) дата встановлення ознаки 09.02.2018. Не погодившись з вимогою від 14.06.2019, позивач звернувся до суду та оскаржив її у судовому порядку. Проте, під час розгляду адміністративної справи №280/4180/19 відповідач з тих самих підстав складає нову Вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-23759-49 від 17.10.2019 (надалі за текстом позову - Вимога від 17.10.2019), згідно якої позивачу на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів відповідач знову нараховує борг зі сплати єдиного внеску в розмірі 6471 грн. 54 коп. Таким чином, на даний час контролюючим органом складено дві Вимоги про сплату боргу (недоїмки) за №Ф-23759-49 від 14.06.2019 (яка скасована судом) та №Ф-23759-49 від 17.10.2019 (оскаржувана), з одних і тих самих підстав та на одну й ту саму суму боргу - 6471 грн. 54 коп. Позивач повідомляє, що 09.07.1998 державним реєстратором Виконавчого комітету Запорізької міської ради Запорізької області позивача було зареєстровано як фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 . Починаючи з 09.07.1998 позивач перебував на обліку в контролюючих органах як самозайнята особа (фізична особа-підприємець). Згідно з рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Запорізької області позивач здобув право на зайняття адвокатською діяльністю. На підставі рішення КДКА Запорізької області №28 від 10.01.2011 йому було видано Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №845. Після здобуття права на заняття адвокатською діяльністю, позивач такою діяльністю не займався, доходів (гонорарів), в якості адвоката не отримував. Із заявою про намір провадити незалежну професійну діяльність за формою №5-ОПП, заявою за формою №1-ЄСВ до контролюючого органу не звертався. Проте, нарахування зобов`язання зі сплати єдиного внеску відбулося внаслідок прийняття відповідачем протиправного рішення, яким позивача починаючи з 09.02.2018 було узято на облік (за встановленням ознаки), як самозайняту особу яка провадить незалежну професійну діяльність (адвокат), в той час коли ОСОБА_1 вже перебував на обліку, в якості фізичної особи-підприємця. На думку позивача, внаслідок таких неправомірних дій з боку відповідача йому, як самозайнятій особі (адвокат) безпідставно нараховані зобов`язання зі сплати єдиного соціального внеску за той час коли сплачував єдиний соціальний внесок, як фізична особа-підприємець, за діяльність у галузі права. Під час провадження підприємницької діяльності основним видом економічної діяльності було визначено: Діяльність у сфері права - код КВЕД 69.10. Позивач зазначає, що будучи самозайнятою особою (фізична особа-підприємець) починаючи з 01.01.2011 по 31.12.2018 ним сплачувався єдиний соціальний внесок, в розмірі не менше мінімального страхового внеску за місяць. ОСОБА_1 , як фізичною особою-підприємцем, щороку до контролюючого органу подавався Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (Форма №Д5 (річна)), в якому зазначалася сума нарахованого єдиного соціального внеску. Починаючи з 01.01.2017 фізичні особі-підприємці на загальній системі оподаткування, які не отримували дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці року, зобов`язані сплачувати єдиний внесок за себе не менше мінімального страхового внеску за місяць: у 2017 році не менше 704,00 грн. за місяць, у 2018 році не менше 819,06 грн. за місяць. Згідно з даними інтегрованої картки платника (надалі за текстом позову - ІКП) ОСОБА_1 по єдиному соціальному внеску відповідачем, для фізичної особи-підприємця, здійснені наступні нарахування (код операції за даними ІКП 17Х): єдиний соціальний внесок за 2017 рік у розмірі 8448,00 грн. (704,00 грн. х 12 міс.), граничний термін сплати 09.02.2018, сплачено платником 08.02.2018 в розмірі 8448,00 грн.; єдиний соціальний внесок за І кв. 2018 року у розмірі 2457,18 грн. (819,06 грн. х 3 міс.), граничний термін сплати 19.01.2018, сплачено платником 19.04.2018 в розмірі 2457,18 грн.; єдиний соціальний внесок за II кв. 2018 року у розмірі 2457,18 грн. (819,06 грн. х 3 міс.), граничний термін сплати 19.07.2018, сплачено платником 19.07.2018 в розмірі 2457,18 грн.; єдиний соціальний внесок за III кв. 2018 року у розмірі 2457,18 грн. (819,06 грн. х 3 міс.), граничний термін сплати 19.10.2018, сплачено платником 19.10.2018 в розмірі 2457,18 грн.; єдиний соціальний внесок за IV кв. 2018 року у розмірі 2457,18 грн. (819,06 грн. х 3 міс.), граничний термін сплати 19.01.2019, сплачено платником 04.01.2019 в розмірі 2457,18 грн. Таким чином, позивачем повністю та своєчасно сплачений єдиний соціальний внесок за 2017 та 2018 роки нарахований, як фізичній особі-підприємцю. Проте, відповідач використовуючи інформацію, що міститься в Єдиному реєстрі адвокатів України встановив, що я займаюся адвокатською діяльністю і не перебуваю на обліку у контролюючих органах, як особа яка здійснює незалежну професійну діяльність та починаючи з 09.02.2018 самостійно здійснив взяття на облік з подальшим нарахуванням єдиного соціального внеску, в розмірі мінімального страхового внеску за місяць. Так, згідно з даними ІКП ОСОБА_1 по єдиному соціальному внеску відповідачем, для особи яка провадить незалежну професійну діяльність, здійснені наступні нарахування (код операції за даними ІКП 17Є): єдиний соціальний внесок за два місяця І кв. 2018 року на суму 1638,12 грн. (819,06 грн. х 2 міс.); єдиний соціальний внесок за II кв. 2018 року на суму 2457,18 грн. (819,06 грн. х 3 міс.); єдиний соціальний внесок за III кв. 2018 року на суму 2457,18 грн. (819,06 грн. х 3 міс.). Таким чином, не сплаченим залишився єдиний соціальний внесок за лютий, березень 2018 року, II кв. 2018 року, за III кв. 2018 року нарахований відповідачем, для особи яка провадить незалежну професійну діяльність (код операції за даними ІКП 17Є). 20.12.2018 позивачем була подана заява про припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем. Дата запису - 21.12.2018; Номер запису - 21030060005009873; Стан суб`єкта - припинено. У зв`язку з припиненням підприємницької діяльності, позивачем 08.01.2019 до контролюючого органу подано Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (Форма №Д5 (річна)) за 2018 рік, з позначкою ліквідаційний, в якому зазначена сума нарахованого єдиного соціального внеску. Після припинення підприємницької діяльності та подання ліквідаційного звіту, позивачем 09.01.2019 до контролюючого органу подано Заяву за формою №5-ОПП (із позначкою зміни). Разом з тим, під час складення вимоги від 17.10.2019 поза увагою відповідача знову залишилось і те, що у період з 01.05.2007 по 31.01.2019 позивач постійно перебував у трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРО-КЛАС» (код ЄДРПОУ 30926286) за основним місцем роботи, де займав посаду юриста. ТОВ «АГРО-КЛАС» щомісяця виплачувало позивачу заробітну плату та перераховувало до відповідних бюджетів усі обов`язкові платежі, в тому числі єдиний соціальний внесок. Крім того, як вбачається зі змісту оскаржуваної вимоги від 17.10.2019 та вимоги від 14.06.2019 скасованої судом відповідач у розділах штраф та пеня зазначає про їх відсутність (0,00 грн.). Разом з тим, 30.09.2019 контролюючим органом прийняте рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску за №0123224907/830 від 30.09.2019. Контролюючий орган намагається стягнути з позивача штраф та пеню за зобов`язання зі сплати єдиного внеску, яке скасовано судом. За позовом позивача Запорізьким окружним адміністративним судом ухвалою від 09.12.2019 у справі №280/5954/19 відкрито провадження в адміністративній справі. Отже, на даний час позивач вимушений вже у трьох провадженнях відстоювати свої права проти свавільних дій органу державної влади. Позивач зазначає, що зазнав страждань за весь час боротьби за свої права, а саме: тривогу, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривалу невизначеність, тривалість та повторюваність протиправних дій з боку відповідача, тому, вважає, що розмір моральної шкоди визначений на рівні 15000 грн. 00 коп. є справедливим та достатнім для запобігання стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому та забезпечує адекватне відшкодування за порушення його прав, яке вже відбулося.

Позивач позов підтримав.

Відповідачем подано до суду відзив на позов, в якому зазначено, що згідно баз даних податкового органу 09.07.1998 внесено запис щодо державної реєстрації підприємницької діяльності ОСОБА_1 09.07.1998 платника взято на облік у ГУ ДПС у Запорізькій області, Олександрівське управління у м.Запоріжжі, Олександрівська ДПІ (Шевченківський район). 09.02.2018 позивача взято на облік у ГУ ДПС у Запорізькій області, Олександрівське управління у м.Запоріжжі, Олександрівська ДПІ (Шевченківський район), як фізичну особу, яка займається незалежною професійною діяльністю. 21.12.2018 до Єдиного державного реєстру внесено запис щодо рішення фізичної особи-підприємця про припинення підприємницької діяльності. Таким чином, з 09.07.1998 по 21.12.2018 платник знаходився на обліку у ГУ ДПС у Запорізькій області, як фізична особа-підприємець, а з 09.02.2018, як фізична особа, яка займається незалежною професійною діяльністю. За результатами проведеної інвентаризації Публічного реєстру та на виконання пп.2 п.13 Розділу XIII «Порядку обліку платників податків і зборів», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 за №1588, до бази даних податкового органу 09.02.2018 ОСОБА_1 внесено «Відомості відповідних реєстрів про реєстрацію (для обліку за основним місцем) з ознакою «платник не подав заяви для взяття на облік». На думку відповідача, нарахування в інтегрованій картці платника єдиного внеску проведені відповідно вимог чинного законодавства (як фізичній особі-підприємцю та як особі, що провадить незалежну професійну діяльність - адвокат), а саме: за 1 квартал 2018 року по строку 19.04.2018 - 2457,18 грн., як приватному підприємцю, 1638,12 грн., як особі, яка провадить незалежну професійну діяльність (зареєстровано 09.02.2018); за 2 квартал 2018 року по строку 19.07.2018 - 2457,18 грн., як приватному підприємцю, 2457,18 грн., як особі, яка провадить незалежну професійну діяльність; за 3 квартал 2018 року по строку 19.10.2018 - 2457,18 грн., як приватному підприємцю, 2457,18 грн., як особі, яка провадить незалежну професійну діяльність; за 4 квартал 2018 року по строку 09.01.2019 - 2457,18 грн., як приватному підприємцю (згідно наданого ліквідаційного звіту №933 від 09.01.2019); за 1 квартал 2019 року по строку 19.04.2019 - 2754,18 грн., як особі, яка провадить незалежну професійну діяльність. Сплачено за період з 18.04.2018 по 14.06.2019 - 11664,84 грн. Заборгованість по єдиному внеску виникла з 19.04.2018 та згідно вимоги №Ф-23759-49 дорівнює 6471,54 грн.: нарахування за 2018 рік, як адвокату у сумі 6552,48 грн. та ФОП у сумі 9828,72 грн. (з урахування переплати 999,00 грн.) нарахування за 1 квартал 2019 року, як адвокату у сумі 2754,18 - сплата 11664,84 грн. Оскільки платником суми єдиного внеску сплачувались у 2018-2019 роках з порушенням граничних термінів сплати (ситуація виникла в результаті того, що суми єдиного внеску сплачувались як ФОП, а як адвокатом, не сплачувались) Олександрівським управлінням м.Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області на підставі п.10, п.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», було винесено Рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування №0033534907/830 від 14.06.2019 за період з 22.07.2014 до 04.01.2019 на загальну суму 2051,99 грн., а саме: ШС у сумі 1755,76 грн. та пеня в сумі 296,23 грн. Відповідно Рішення ДФС України про результати розгляду скарги №40310/6/99-99-11-05-02-25 від 21.08.2019 Рішення ГУ ДФС у Запорізькій області №0033534907/830 від 14.06.2019 на загальну суму 2051,99 грн. скасовано та винесено нове рішення, з урахуванням розмежування періодів та суми застосованих штрафних санкцій у розмірі 10 та 20 відсотків своєчасно не сплачених сум єдиного внеску, а саме рішення ГУ ДПС у Запорізькій області №0123224907/830 від 30.09.2019 на загальну суму 2051,99 грн. Крім того в інтегрованій картці платника податків нараховано: за 2 квартал 2019 року по строку 19.07.2019 - 2754,18 грн., як особі, яка провадить незалежну професійну діяльність; за 3 квартал 2019 року по строку 21.10.2019 - 2754,18 грн., як особі, яка провадить незалежну професійну діяльність. Сплачено за період з 15.06.2019 по 24.12.2019 - 6201,67 грн. Таким чином сума боргу станом на 17.01.2020 дорівнює 7830,22 грн.: сума боргу зазначена у вимозі №Ф-23759-49, нарахування за 2-3 квартал 2019 року у сумі 5508,36 грн., нарахування згідно рішення №0123224907/830 від 30.09.2019 у сумі 2051,99 грн. мінус сплата за період з 14.03.2019 по 19.12.2019 у сумі 6201,67 грн.

Відповідач проти позову заперечував.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій зазначено, що враховуючи, що рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30.10.2019 по справі №280/4180/19 набрало законної сили 02.01.2020 і відповідач не вчинив ніяких дій стосовно приведення ІКП ОСОБА_1 у відповідність із рішенням суду, позивач 17.01.2020 звернувся до відповідача із скаргою на бездіяльність податкового органу. 31.01.2020 ГУ ДПС у Запорізькій області Листом №2106/14/08-01-10-01-14 повідомило позивача, що на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30.10.2019 по справі №280/4180/19 Олександрівським управлінням ГУ ДПС у Запорізькій області ІКП ОСОБА_1 приведено у відповідність, Вимога про сплату боргу (недоїмки) від 14.06.2019 за №Ф-23759-49 відкликана. Заборгованість по єдиному внеску на 30.01.2020 відсутня. Таким чином, станом на 30.01.2020 в ІКП ОСОБА_1 відсутні нарахування недоїмки (боргу) зі сплати єдиного внеску на підставі яких було складено оскаржувану Вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-23759-49 від 17.10.2019, а тому дана вимога є протиправною та підлягає скасуванню. Позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою судді від 26.12.2019 відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 13.01.2020 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

13.01.2020 ухвалою суду відкладено розгляд справи та призначено судове засідання на 17.02.2020.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з`ясував наступне.

ОСОБА_1 з 09.07.1998 був зареєстрований як фізична особа-підприємець, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця Серії В00 №210208 (а.с.21).

У Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зазначено основний вид економічної діяльності ОСОБА_1 : 69.10 – Діяльність у сфері права (а.с.38).

У Витязі з Єдиного реєстру адвокатів України зазначено, що ОСОБА_1 обліковується у Раді адвокатів Запорізької області, Свідоцтво №845 від 10.01.2011 видане Запорізькою обласною КДКА (а.с.46).

Суд встановив, що позивач після отримання свідоцтва 10.01.2011 за №845 про право на зайняття адвокатською діяльністю, заяву за формою №1-ЄСВ до контролюючого органу не подавав.

Натомість 09.02.2018 відповідач самостійно встановив позивачу як фізичній особі-підприємцю ознаку незалежної професійної діяльності.

Позивачем надано до суду: 1) Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2017 рік (отриманий контролюючим органом 05.02.2018), в якому зазначено: «Сума доходу, на яку нараховується єдиний внесок, з урахуванням максимальної величини» - протягом січня – грудня 2017 року щомісяця 3200 грн. 00 коп., усього 38400 грн. 00 коп.; «Розмір єдиного внеску» - 22%; «Сума нарахованого єдиного внеску» - протягом січня – грудня 2017 року щомісяця 704 грн. 00 коп., усього 8448 грн. 00 коп. (а.с.25); 2) Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2018 рік (отриманий контролюючим органом 08.01.2019), в якому зазначено: «Сума доходу, на яку нараховується єдиний внесок, з урахуванням максимальної величини» - протягом січня – грудня 2018 року щомісяця 3723,00 грн. 00 коп., усього 44676 грн. 00 коп.; «Розмір єдиного внеску» - 22%; «Сума нарахованого єдиного внеску» - протягом січня – грудня 2018 року щомісяця 819 грн. 06 коп., усього 9828 грн. 72 коп. (а.с.27); 3) докази сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування: Квитанцію №0.0.958738749.1 від 08.02.2018 на суму 8448,00 грн. (а.с.26); Квитанцію №0.0.1015508889.1 від 19.04.2018 на суму 2457,18 грн. за I квартал 2018 року; Квитанцію №0.0.1087736773.1 від 18.07.2018 на суму 2457,18 грн. за IІ квартал 2018 року (а.с.28); Квитанцію №61 від 19.10.2018 на суму 2457,18 грн. за IІІ квартал 2018 року; Квитанцію №0.0.1230332489.1 від 04.01.2019 на суму 2457,18 грн. за IV квартал 2018 року (а.с.28-зворот).

Відповідачем не подано до суду доказів у спростування наведених документів, наданих до суду позивачем.

В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань містяться запис від 22.12.2018 про припинення ОСОБА_1 підприємницької діяльності (а.с.40-41).

09.01.2019 позивачем подано до контролюючого органу заяву за формою №5-ОПП (для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність) (а.с.39).

У Вимозі про сплату боргу (недоїмки) № Ф-23759-49 від 17.10.2019 ГУ ДПС у Запорізький області вимагається від позивача сплатити борг з недоїмки по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у загальній сумі 6471 грн. 54 коп., яка виникла станом на 30.09.2019 відповідно до ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів (а.с.14).

Вирішуючи спір по суті суд, враховуючи викладене вище, виходить з наступного.

1 У ч.1 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» зазначено, що платниками єдиного внеску є: (…); 4) фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування; 5) особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності; (…).

Відповідно до пп.4 п.6.7 Розділу VІ «Порядку обліку платників податків і зборів», затвердженого 09.12.2011 Наказом Міністерства фінансів України №1588 (у редакції наказу

Міністерства фінансів України 22.04.2014 за №462), зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за №1562/20300, якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому така особа провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується у контролюючих органах як фізична особа - підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності. У такому разі фізична особа зобов`язана подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу до контролюючого органу за місцем свого постійного проживання заяву за формою №5-ОПП з позначкою «Зміни» та копію документа, що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності, визначеного у підпункті 1 цього пункту.

У «Поясненнях до Класифікації видів економічної діяльності (КВЕД-2010)», які є додатком до Методологічних основ та пояснень до позицій національного класифікатора ДК 009:2010 «Класифікація видів економічної діяльності» (надалі – КВЕД-2010), затверджених 23.12.2012 Наказом Державного комітету статистики України №396, зазначено: «… 69.1 Діяльність у сфері права. 69.10 Діяльність у сфері права. Цей клас включає: - юридичне представництво інтересів однієї сторони, що виступає проти іншої сторони в судах або інших судових органах, як особисто членами колегії адвокатів, так і під їх керівництвом: консультаційні послуги та представництво в цивільних справах; консультаційні послуги та представництво в кримінальних справах; консультаційні послуги та представництво в трудових суперечках; - загальні консультації та складання юридичних документів: свідоцтв про реєстрацію підприємств, статутів підприємств та інших документів, пов`язаних зі створенням підприємств; патентів і авторських прав; підготовку різних юридичних документів, заповітів, доручень тощо; - діяльність державних та приватних нотаріусів, судових виконавців, третейських суддів, експертів і арбітрів. Цей клас не включає: - судову діяльність, див.84.23. …».

Враховуючи наведене, нормами права не заборонено бути позивачу фізичною особою-підприємцем та перебувати у такому статусі на обліку у контролюючого органу.

За матеріалами справи позивач був зареєстрований як підприємець та проводив незалежну професійну діяльність, а отже повинен був обліковуватись у відповідача як фізична особа - підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.

2. У п.65.3 ст.65 Податкового кодексу України зазначено, що для взяття на облік фізичної особи, яка має намір провадити незалежну професійну діяльність, така особа повинна подати заяву та документи особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу до контролюючого органу за місцем постійного проживання.

Відповідач не довів, що позивач звертався до нього особисто або через уповноважену особу із заявою та документами щодо взяття позивача на облік як самозайнятої особи.

Взяття на облік фізичної особи - підприємця підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що надсилається (видається) фізичній особі - підприємцю у порядку, встановленому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (п.65.5 ст.65 Податкового кодексу України).

Фізичній особі, яка провадить незалежну професійну діяльність, довідка про взяття на облік платника податків видається контролюючим органом із зазначенням строку, якщо такий строк вказаний у свідоцтві про реєстрацію чи іншому документі (дозволі, сертифікаті тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності (п.65.7 ст.65 Податкового кодексу України).

Доказів взяття позивача на облік як фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність до 22.12.2019 (дата припинення ОСОБА_1 підприємницької діяльності), відповідач до суду не надав.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що контролюючим органом вказані дії за відсутності звернення позивача фактично вчинено.

3. У ст.13 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» зазначено, що адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою.

Згідно з пп.14.1.226 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України самозайнята особа – це платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності. Незалежна професійна діяльність – це участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Відповідно до п.63.5 ст.63 Податкового кодексу України всі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у порядку, визначеному цим Кодексом. Фізичні особи - підприємці та особи, які мають намір провадити незалежну професійну діяльність, підлягають взяттю на облік як самозайняті особи у контролюючих органах згідно з цим Кодексом.

Облік самозайнятих осіб здійснюється шляхом внесення до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр) записів про державну реєстрацію або припинення підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності, перереєстрацію, постановку на облік, зняття з обліку, внесення змін стосовно самозайнятої особи, а також вчинення інших дій, які передбачені Порядком обліку платників податків, зборів (п.65.2 ст.65 Податкового кодексу України).

Як зазначено у пп.65.4.4 п.65.4 ст.65 Податкового кодексу України, контролюючий орган відмовляє в розгляді документів, поданих для взяття на облік особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, у разі: коли фізична особа вже взята на облік як самозайнята особа.

Отже, Податковий кодекс України передбачає обов`язок самозайнятих осіб стати на облік у контролюючому органі. При цьому, такий обов`язок передбачено у разі коли особа здійснює підприємницьку діяльність, а також у разі, коли особа здійснює незалежну професійну діяльність.

Однак, необхідно зазначити, що контролюючий орган відмовляє у повторному взятті на облік особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, у разі коли фізична особа вже взята на облік як самозайнята особа. Такий обов`язок контролюючого органу передбачено пп.65.4.4 п.65.4 ст.65 Податкового кодексу України.

Тобто, якщо особа взята на облік як самозайнята особа, яка здійснює підприємницьку діяльність, вона не повинна повторно ставати на облік та подавати документи як особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність.

З огляду на викладене вище, ОСОБА_1 , перебуваючи на податковому обліку як фізична особа-підприємець на спрощеній системі оподаткування, повинен перебувати на податковому обліку як фізична особа-підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.

4. Відповідно до п.2 ч.1 ст.1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) – це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з п.2 ч.1 ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Як зазначено у п.3 ч.1 ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Максимальна величина бази нарахування єдиного внеску - максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює п`ятнадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку нараховується єдиний внесок (п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»).

Мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця; (п.5 ч.1 ст.1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»).

У ч.5 ст.8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» зазначено, що єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску. (…).

Згідно з ч.8 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (…) платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця її останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.

Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» установлено у 2017 році мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі з 1 січня - 3200 гривень.

Отже, у 2017 році розмір мінімального страхового внеску у місяць становив 704 грн. 00 коп. (704 грн. 00 коп. = 3200 грн. 00 коп. х 22%).

Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» установлено у 2018 році мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі з 1 січня - 3723 гривні.

Отже, у 2018 році розмір мінімального страхового внеску у місяць становив 819 грн. 06 коп. (819 грн. 06 коп. = 3723 грн. 00 коп. х 22%).

Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» установлено у 2019 році мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі з 1 січня - 4173 гривні.

Отже, у 2019 році розмір мінімального страхового внеску у місяць становив 918 грн. 06 коп. (918 грн. 06 коп. = 4173 грн. 00 коп. х 22%).

Позивачем надано докази сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування: за січень – грудень 2017 року на загальну суму 8454 грн. 00 коп.; за січень – грудень 2018 року щоквартально на загальну суму 9486 грн. 54 коп.

Тобто, позивач своєчасно сплачував єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування як платник єдиного податку, згідно з п.4 ч.1 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

5. Оскільки, позивач своєчасно сплачував єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування як платник єдиного податку, то застосування до позивача контролюючим органом Рішенням №0123224907/830 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 30.09.2019 штрафів у сумі 126 грн. 80 коп. та у сумі 1628 грн. 96 коп. та нарахування пені у сумі 296 грн. 23 коп. – є протиправним.

Судом з`ясовано, що Рішення ГУ ДПС у Запорізькій області №0123224907/830 від 30.09.2019 оскаржується позивачем у Запорізькому окружному адміністративному суді (справа №280/5954/19).

6. Порядок обліку та сплати єдиного внеску фізичними особами-підприємцями з ознакою провадження незалежної професійної діяльності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» не передбачений.

Водночас, п.16 розділу IV «Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», затвердженого 14.04.2015 Наказом Міністерства фінансів України №435 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.05.2018 за №511), зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 23.04.2015 за №460/26905 (надалі – «Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»), передбачено, що фізичні особи-підприємці, які мають ознаку незалежної професійної діяльності, формують та подають до органів доходів і зборів окремі Звіти (додаток 5).

При цьому, у п.10 розділу IV «Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» зазначено, що фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства формують та подають самі за себе до органів доходів і зборів Звіт згідно з додатком 5 до цього Порядку.

Таким чином, «Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» не містить форми «окремого Звіту» для фізичних осіб-підприємців, які мають ознаку незалежної професійної діяльності.

Аналіз змісту наведених норм права, у розрізі положень Податкового кодексу України, дає підстави для висновку, що необхідність подачі окремих звітів щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування виникає лише у разі, якщо особа, яка провадить незалежну професійну діяльність та одночасно є фізичною особою-підприємцем, здійснює відмінні види діяльності.

Слід зауважити, що позивач здійснюючи підприємницьку діяльність за кодом КВЕД 69.10 - діяльність у сфері права та адвокатську діяльність займається одним і тим же видом підприємницької діяльності і у нього не виникає обов`язку подання звітності як особи, що провадить незалежну професійну діяльність, адже у такому випадку буде мати місце подвійний облік ідентичної господарської діяльності, а відповідно і подвійне оподаткування, що суперечить принципам податкового законодавства.

Отже, суд приходить до висновку, що позивач, повинен був перебувати на податковому обліку як фізична особа-підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності та вести єдиний податковий облік та сплату податків саме як фізична особа-підприємець платник єдиного податку за видом діяльності у сфері права (КВЕД 69.10).

Практика Європейського суду з прав людини (відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підлягає застосуванню судами як джерело права), яка сформувалась з питань імперативності правил про прийняття рішення на користь платників податків, слідує, що у разі існування неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов`язків платника податків, слід віддавати перевагу найбільш сприятливому тлумаченню національного законодавства та приймати рішення на користь платника податків (справи «Серков проти України» (заява №39766/05), «Щокін проти України» (заяви № 23759/03 та №37943/06)).

Судом прийнято до уваги, що за аналогічних підстав: рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 30.10.2019 у справі №280/4180/19 (набрало законної сили 02.01.2020) задоволено позов ОСОБА_1 до ГУ ДФС у Запорізькій області - визнано протиправною та скасовано Вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-23759-49 від 14.06.2019 (а.с.42-43).

Судом досліджено відповідь ГУ ДПС у Запорізькій області №2106/14/08-01-10-01-14 від 31.01.2020, в якій зазначено: «… На виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30.10.2019, яке набуло чинності 02.01.2020, Олександрівським управлінням ГУ ДПС у Запорізькій області інтегровану картку ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) приведено у відповідність. Вимога про сплату боргу (недоїмки) від 14.06.2019 №Ф-23759-49 відкликана. Заборгованість по єдиному внеску на 30.01.2020 відсутня. …» (а.с.85).

Враховуючи наведене, Вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-23759-49 від 17.10.2019 є протиправною та підлягає скасуванню.

Позивачем не надано до суду доказів заподіяних відповідачем йому страждань або принижень (душевних, психічних тощо).

Таким чином, позовна вимога щодо стягнення з ГУ ДПС у Запорізькій області на користь ОСОБА_1 моральної шкоди у сумі 15000 грн. 00 коп. задоволенню не підлягає.

У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням з`ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню. Доводи позивача та відповідача частково не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 139, 143, 243-246 КАС України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати Вимогу Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, проспект Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 43143945) про сплату боргу (недоїмки) №Ф-23759-49 від 17.10.2019, якою від ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) вимагається сплатити борг з недоїмки по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у загальній сумі 6471 грн. 54 коп., яка виникла станом на 30.09.2019 відповідно до ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) з бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, Запорізька область, м.Запоріжжя, проспект Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 43143945) судові витрати у сумі 768 грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Повний текст судового рішення складено 17.02.2020.

Суддя О.О. Прасов