Рішення № 87673976, 27.01.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2020 року Справа № 210/5789/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горбалінського В.В. розглянувши у місті Дніпрі у порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

07.10.2019 року до Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Управління застосування пенсійного законодавства. Відділ з питань призначення та перерахунків пенсій №12, в якому позивач просить:

- визнати незаконними бездіяльність пенсійного фонду щодо невиплати нарахованої пенсії, згідно проведеного перерахунку за період квітень-липень 2018 року та зобов`язати виплатити її в повному розмірі;

- визнати незаконними дії пенсійного фонду щодо відмови в перерахунку пенсії за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року та зобов`язати пенсійний фонд зарахувати до страхового стажу для перерахунку пенсії період роботи з 01.01.2016р. по 31.09.2019 р.(стаж роботи на період звернення до суду) та здійснити перерахунок і виплату пенсії з лютого 2019 р.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію з інвалідності. На підставі заяви позивача від 11.07.2018 року, відповідачем в липні 2018 року проведений перерахунок пенсійного забезпечення останньої. Проте, з означеним перерахунком позивач не згодна, так як до страхового стажу були зараховані періоди роботи лише до 31.12.2015 року, у зв`язку з тим, що в індивідуальних відомостях про застраховану особу останньої відсутні відомості щодо сплати підприємством, де по теперішній час працює позивач, єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне страхування. Крім того, відповідачем було повідомлено позивача, що доплата в розмірі 2 115, 24 грн за квітень-липень 2018 року нарахована, проте буде виплачена за умови прийняття Кабінетом Міністрів України окремого Порядку виплати заборгованості коштів внутрішньо перемішеним особам. Не погодившись з такими діями суб`єкта владних повноважень, позивач оскаржила їх в судовому порядку.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08.10.2019 року матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Управління застосування пенсійного законодавства. Відділ з питань призначення та перерахунків пенсій №12 про зобов`язання виплатити нарахованої, але не виплаченої пенсії та зобов`язання зарахувати до страхового стажу для перерахунку пенсії періоди роботи передано на розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду за підсудністю.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями означену справу було розподілено судді Горбалінському В.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.11.2019 року даний адміністративний позов залишено без руху у зв`язку з невідповідністю останньої вимогам ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).

На виконання вимог ухвали суду, 22.11.2019 року позивачем були усунуті недоліки позовної заяви.

25.11.2019 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній адміністративній справі та призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи; зобов`язано відповідача в п`ятнадцятиденний строк, з дати отримання копії даної ухвали, подати відзив на позовну заяву.

На виконання вимог вищенаведеної ухвали 16.12.2019 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач щодо задоволення позовних вимог заперечує в повному обсязі.

В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначає, що 01.04.2018 року позивачу був проведений перерахунок її пенсії на підставі вимог чинного законодавства. Так, станом на 01.04.2018 року стаж позивача склав 42 роки 04 дні. Під час здійснення означеного перерахунку були зараховані періоди роботи до 31.12.2015 року, так як за даними індивідуальних відомостей про застраховану особу, які наявні в матеріалах пенсійної справи, інформація про сплату страхових внесків за період роботи позивача з 01.01.2016 року по 31.09.2019 в НВТ «Донікс» відсутні, у зв`язку з чим для зарахування вищезазначених періодів роботи до страхового стажу роботи немає законних підстав. Крім цього, відповідач в своєму відзиві зазначив, що дійсно в управлінні Пенсійного фонду обліковується борг з виплати пенсії позивачу за квітень-липень 2018 року в сумі 2 115, 24 грн, проте зазначена сума буде виплачена останній за умови прийняття Кабінетом Міністрів України окремого порядку.

Дослідивши повно і всебічно письмові докази, які містяться в матеріалах справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Позивач – ОСОБА_1 отримує пенсію по інвалідності з 22.08.2005 року, що підтверджується відомостями з копії пенсійної справи.

Відповідно до копії довідки МСЕК серії 10 ААВ №465021 від 01.01.2014 року позивачу встановлена ІІ група інвалідності.

Згідно з відомостями ІКІС ПФУ:підсистема призначення та перерахунку пенсії, 01.04.2018 року на виконання вимог абз. 1 ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» позивачу проведений перерахунок її пенсії (щифр : «масовий»).

Як вбачається з відомостей копії пенсійної справи, позивачу під час проведення вищенаведеного перерахунку були зараховані наступні періоди:

- з 07.04.1980 року по 02.08.1993 року;

- з 03.08.1993 року по 08.08.1995 року;

- з 09.08.1995 року по 31.12.2003 року;

- з 01.01.2004 року по 31.05.2012 року;

- з 01.06.2012 року по 31.12.2015року.

Тобто, загальний трудовий стаж для розрахунку пенсії складає 42 роки 04 дні.

08.04.2019 року листом №2304/а-09 відділу з питань призначення та перерахунку пенсій №12 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області позивача було повідомлено, що на виконання вимог абз. 5 ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» останній проведено перерахунок пенсії в липні 2018 року. Крім цього, стаж, з якого розраховується пенсійне забезпечення, було взято по 31.12.2015 року, так як за даними індивідуальних відомостей про застраховану особу, які наявні в матеріалах пенсійної справи, інформація про сплату страхових внесків за період роботи позивача з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року в НВТ «Донікс» відсутні. Також, у зв`язку з тим, що означене підприємство знаходиться на непідконтрольній території позивачу необхідно перевірити достовірність перерахування страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Стосовно доплати пенсії за період за квітень-липень 2018 року в сумі 2 115, 24 грн, зазначена сума нарахована, проте не виплачується у зв`язку з відсутністю Порядку виплати заборгованості внутрішньо перемішеним особам.

Не погодившись з такими діями відповідача, позивач оскаржила їх в судовому порядку.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.3 ст.23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії та ч.3 ст.46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Частиною 3 ст. 22 Конституції України визначено, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно з ч.ч. 1, 4 ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону №1058-IV, цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Приписами статті 8 Закону №1058-IV передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Згідно з ч. 1 ст. 47 Закону №1058-IV, пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Виплата пенсії за минулий час регулюється ст. 46 наведеного Закону, відповідно до якої нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.

Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Компенсація втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб встановлені Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», який прийнятий 20 жовтня 2014 року №1706-VII (далі – Закон №1706-VII, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), відповідно до ч. 1 ст. 1 якого внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 7 Закону №1706-VII, для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України.

Перереєстрація безробітних, яких у подальшому було зареєстровано як внутрішньо переміщені особи, здійснюється державною службою зайнятості за місцем перебування фактичного проживання особи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв`язання проблем, пов`язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина-інвалід та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

Постановою Кабінету Міністрів України №365 від 08 червня 2016 року «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» затверджено, зокрема, Порядок здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, який визначає механізм здійснення контролю за проведенням виплати внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування незалежно від факту реєстрації місця проживання/перебування пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування (п.1 Порядку).

Відповідно до п.15 наведеного Порядку орган, що здійснює соціальні виплати, на підставі рішення комісії призначає (відновлює) таку соціальну виплату з місяця, в якому надійшла заява внутрішньо переміщеної особи. Суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.

Як встановлено судом, відповідно до листа відділу з питань призначення пенсій №12 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 08.04.2019 року №2304/А-09 за період з квітня по липень 2018 року управлінням нарахований борг в сумі 2 115,24 грн, який обліковується в Пенсійному фонду України та буде виплачений на умовах прийняття окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.

Суд звертає увагу, що на момент розгляду даної справи Кабінетом Міністрів України не прийнято жодного окремого порядку, який би регулював питання щодо виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам за минулий час. Однак, суд звертає увагу, що відсутність відповідного нормативно-правового акту/документу, що визначає механізм реалізації права на отримання невиплаченої суми пенсії за минулий час не може бути визнано обґрунтованою підставою для позбавлення особи права володіння нарахованими коштами.

Право позивача на отримання пенсії за минулий час чітко закріплено приписами статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», якою встановлено, що частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії. При цьому, якщо суми пенсії не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, то зазначені кошти виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Посилання відповідача на те, що пенсія позивачу буде виплачуватись на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України, прямо суперечить ст.46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та свідчить про застосування до позивача, як до внутрішньо переміщеної особи, дискримінаційного підходу, порівняно з іншими пенсіонерами, в той час, коли наявний єдиний механізм виплати пенсій громадянам України за минулий час згідно нормами діючого законодавства.

З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку про відсутність в управління Пенсійного фонду правових підстав для невиплати позивачу заборгованості з пенсії за період з квітня по липень 2018 року у сумі 2 115, 24 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону №1058-IV персоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється з метою обліку застрахованих осіб, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та накопичувальній системі пенсійного страхування.

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 24 вказаного Закону страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частиною 2 ст. 24 Закону №1058-IV встановлено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

За приписами ч. 4 ст. 42 Закону №1058-IV у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.

Перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п`ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки, зокрема, у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону №1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Згідно із ч. 2 ст. 20 Закону №1058-IV обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Як встановлено ч.ч. 4 - 6, 9, 10 ст. 20 вказаного Закону, сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду - суб`єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць. Днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Крім того, згідно із ч. 6 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року №2464-VІ за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи спір між сторонами виник щодо не зарахування до страхового та пільгового стажу для перерахунку пенсії періоду роботи позивача з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року у зв`язку з відсутністю даних про сплату страхових внесків.

З копії трудової книжки позивача НОМЕР_1 від 07.04.1980 року встановлено, що ОСОБА_1 з 09.08.1995 року прийнята на роботу до НТВ «ДОНІКС» на посаду заступника головного бухгалтера (наказ №36 від 09.08.1995 року), де працює і по теперішній день.

Крім цього, щодо даного твердження не заперечує Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області як в листі від 08.04.2019 року №23/а-09, так і у відзиві на позовну заяву.

Також, суд звертає увагу, що в матеріалах справи міститься довідка (а.с. 11), з тексту якої вбачається, що ОСОБА_1 дійсно працює в НТВ «ДОНІКС», та що в період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року останній нараховувалась заробітна плата. Проте, виплата заробітної плати та сплата з неї внесків до Пенсійного фонду України проводилась по 30.06.2018 року включно. Зазначена довідка підписана генеральним директором – А.Г.Маншилин та головним бухгалтером – А.В.Феофілактом, підписи зазначених осіб закріплені печаткою підприємства.

Отже, суд приходить до висновку, що суб`єктом господарювання не в повній мірі виконувався обов`язок зі сплати заробітної плати та єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне страхування.

В підтвердження сплати НТВ «ДОНІКС» єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове страхування позивачем до матеріалів справи надані наступні платіжні доручення: №762 від 07.12.2016 року; №31 від 18.01.2017 року; №76 від 10.02.2017 року; №129 від 17.03.2017 року; №172 від 10.04.2017 року; №242 від 17.05.2017 року; №290 від 23.06.2017 року; №318 від 12.07.2017 року; №340 від 21.07.2017 року; №375 від 16.08.2017 року; №466 від 31.10.2017 року; №503 від 22.11.2017 року; №35 від 30.01.2018 року; №167 від 05.07.2018 року; №181 від 09.07.2018 року; №191 від 10.07.2018 року; №204 від 11.04.2018 року; №234 від 08.08.2018 року; №246 від 30.08.2018 року; №291 від 19.10.2018 року; №315 від 12.11.2018 року; №338 від 12.12.2018 року; №18 від 18.01.2019 року; №48 від 13.02.2019 року;№59 від 04.03.2019 року; №87 від 11.04.2019 року; №117 від 28.05.2019 року; №134 від 11.06.2019 року; №150 від 15.07.2019 року; №184 від 12.08.2019 року; №195 від 06.09.2019 року.

Проте, як основний доказ, який підтверджує виконання свої обов`язків НТВ «ДОНІКС», суд не приймає до уваги, так як з наведених вище платіжних доручень неможливо встановити особу, щодо якої вносились такі страхові внески до Пенсійного фонду України.

Таким чином, системний аналіз вказаних вище нормативно-правових актів дає підстави дійти висновку про те, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески.

Проте, позивач не може нести відповідальність у вигляді позбавлення права на включення періоду роботи з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року до страхового стажу за порушення, яке вчинене НТВ «ДОНІКС», оскільки згідно з Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник.

Зазначена правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду викладеними в постановах від 27.03.2018 року у справі №208/6680/16-а (касаційне провадження №К/9901/458/17), від 24.05.2018 року №490/12392/16-а (касаційне провадження №К/9901/2310/18).

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку, що період роботи з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року, за які підприємством не сплачувались страхові внески, повинні бути зараховані до страхового стажу відповідача, адже вина суб`єкта господарювання не повинна впливати на реалізацію конституційного права особи на достатній рівень соціальної захищеності з боку держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з п.п. 1-4 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

З огляду на викладені вище норми, з метою належного способу захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та викласти їх в наступній редакції:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо невиплати ОСОБА_1 нарахованої пенсії за період з квітня по липень 2018 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплатити ОСОБА_1 нараховану, проте не виплачену суму пенсії за період з квітня по липень 2018 року.

Стосовно другої вимоги позивача щодо визнання незаконними дії пенсійного фонду щодо відмови в перерахунку пенсії за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року та зобов`язати пенсійний фонд зарахувати до страхового стажу для перерахунку пенсії період роботи з 01.01.2016р. по 31.09.2019 р.(стаж роботи на період звернення до суду) та здійснити перерахунок і виплату пенсії з лютого 2019 р., суд зазначає наступне.

Так як, при перерахунку пенсії позивачу у 2018 році не були включені періоди роботи з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року, то суд не вбачає підстав для зарахування періоду роботи на НТВ «ДОНІКС» по 31.09.2019 року.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивачу, на виконання норм абз. 5 ч. 4 ст. 42 Закону №1058-IV був проведений перерахунок 01.04.2018 року, що підтверджується протоколом з ІКІС ПФУ: Підсистема призначення та виплати пенсії.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне в цій частині вийти за межі позовних вимог та викласти їх в наступні редакції:

- визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо неврахування періодів роботи ОСОБА_1 з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року в НТВ «ДОНІКС» до страхового стажу позивач при проведенні перерахунку пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати періоди роботи ОСОБА_1 з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року в НТВ «ДОНІКС» до страхового стажу останньої;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2018 року з урахуванням висновків суду.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. ч. 1 та 4 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

1 ст. 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.. 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Керуючись статтями 9, 73-77, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо невиплати ОСОБА_1 нарахованої пенсії за період з квітня по липень 2018 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплатити ОСОБА_1 нараховану, проте не виплачену суму пенсії за період з квітня по липень 2018 року.

Визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо неврахування періодів роботи ОСОБА_1 з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року в НТВ «ДОНІКС» до страхового стажу позивача при проведенні перерахунку пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати періоди роботи ОСОБА_1 з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року в НТВ «ДОНІКС» до страхового стажу позивача.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2018 року з урахуванням висновків суду.

В задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, проте, відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя В.В. Горбалінський