Ухвала суду № 87673842, 17.02.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

17 лютого 2020 року Справа 160/1624/20

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Горбалінський В.В., розглянувши позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним і скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

11.02.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» до Дніпровської митниці Держмитслужби, в якій позивач просить:

- визнати протиправною і скасувати картку відмови у митному оформлені (виписку) товарів №UA110080/2017/00072 від 02.10.2017 року.

Відповідно до пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Частиною першою та другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як встановлено судом та відповідно до прохальної частини позовної заяви позивачем оскаржується картка відмови у митному оформлені (виписку) товарів №UA110080/2017/00072 від 02.10.2017 року.

Зі змісту позовної заяви, видно, що позивачу було відомо про оскаржувану картку відмови у митному оформлені (виписку) товарів №UA110080/2017/00072 від 02.10.2017 року, саме у 2017 році.

Відповідно до статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Тобто, за змістом наведеної процесуальної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

При цьому, у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, тобто обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій і підтверджені належними доказами.

Строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно-правових відносинах або для реалізації владних повноважень.

Днем, коли особа дізналась про порушення свого права, - є день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення її прав, свобод чи інтересів.

У справі, що розглядається, позивач під час звернення до суду не наводить будь-яких обставин і не надає відповідних доказів, які би свідчили про об`єктивну неможливість вчасного звернення до суду з цим позовом.

Як вже встановлювалося судом, оскаржуване рішення митного органу було отримано позивачем у 2017 році.

Водночас, судом встановлено, що вказаний позов подано до суду лише 11.02.2020 року.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що ті, обставини які наводить позивач у своєму позові щодо строків звернення до суду для захисту своїх прав та інтересів можна віднести лише до оскарження відмови митного органу від 18.12.2019 року за №112/10/04-50-63 наданої позивачу на його звернення.

Відтак, суд зазначає, що в даному випадку позивач мав звертатися до суду за захистом порушених прав, з моменту коли був обізнаний про їх порушення.

Суд звертає увагу, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Однак, в матеріалах справи відсутні докази наявності обставин, які були об`єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення позивача та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з цим позовом.

Проте, позивач не звернувся до суду в шестимісячний термін з оскарженням картки відмови у митному оформлені (виписку) товарів №UA110080/2017/00072 від 02.10.2017 року, як це встановлено законом, а надав позов пізніше, не маючи на те ґрунтовних та об`єктивних причин.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач будучи обізнаним про порушення його прав, свобод чи інтересів оскаржуваним рішенням митного органу у встановлений строк звернення до суду не звернувся, доказів обставин, які були об`єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення позивача та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з цим позовом суду не надав.

У рішенні від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Великої Британії» Європейський суд з прав людини закріпив правило, що пункт 1 статті 6 Конвенції стосується невід`ємного права особи на доступ до суду. Прямим порушенням права на доступ до суду є необхідність отримання спеціальних дозволів на звернення до суду.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 року у справі «Мельник проти України» зазначив, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності.

Відтак, наведені причини поважності пропуску строку звернення до адміністративного суду, вказані у позовній заяві, не можуть бути визнані судом поважними, оскільки позивачем не доведено обставини, які об`єктивно унеможливлювали своєчасне звернення до суду, у визначений законом строк.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20.06.2018 року у справі №804/6785/15, у постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19.09.2018 року у справі №804/2647/17, у постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18.04.2018 року у справі №813/3695/17.

Отже, позовну заяву подано з пропущенням строку звернення до адміністративного суду.

Відповідно до частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Враховуючи вищевикладене та у відповідності до Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» підлягає залишенню без руху.

Для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати до суду:

- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати належні підстави для поновлення строку.

Керуючись ст. ст. 122, 123, 160, 161, ч. 1 ст. 171, ч. 1 ст. 169, ст. 243, ст. 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним і скасування рішення - залишити без руху.

Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Визначені недоліки позовної заяви позивачу усунути шляхом надання суду:

- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати належні підстави для поновлення строку.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.

Роз`яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала про залишення позовної заяви без руху оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Горбалінський