Вирок № 87672288, 14.02.2020, Ізяславський районний суд Хмельницької області

Справа № 688/1012/17

Провадження № 1-кп/675/4/2020

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" лютого 2020 р. м. Ізяслав

Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі колегії суддів: головуючого - судді Демчука П.В., суддів Короля О.В., Трасковського С.Л., з участю секретаря судового засідання Григор`євої О.С.,

прокурорів Божка Р.В., Крупельницького О.Г.,

захисників: адвокатів Андрієвського В.В., Шевчук О.С.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ізяслав матеріали

кримінального провадження №120162400000000192 від 24 листопада 2016 року по

обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

уродженця м. Бельци Республіки Молдова, з освітою середньою, не одруженого,

не працюючого, на утриманні двоє малолітніх дітей, проживаючого за адресою:

АДРЕСА_1 , не

судимого в порядку ст. 89 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Кошів Тетїївського району Київської області, громадянина України, з освітою середньою, не працюючого, не одруженого, на утриманні одна малолітня дитина, зареєстрованого в АДРЕСА_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 127, ч. З ст. 146, п.п. З, 12 ч. 2 ст. 115 КК України,

ВСТАНОВИВ:

23 листопада 2016 року близько 22 год. 00 хв. ОСОБА_2 разом із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , перебуваючи в будинку вітчима ОСОБА_2 - ОСОБА_5 , що в АДРЕСА_2 , спільно вживали алкогольні напої. При цьому ОСОБА_5 повідомив присутнім про факт зникнення свого велосипеда, що сталося напередодні, та висловив свою підозру про те, що велосипед з його двору міг забрати ОСОБА_6 , який 22.11.2016 року приходив до нього додому із ОСОБА_1 .

Після вживання алкогольних напоїв ОСОБА_2 спільно із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 близько 23 год. на автомобілі таксі поїхали в с. Улашанівка Славутського району, де проживають. Приїхавши у село, ОСОБА_4 пішов додому, а ОСОБА_2 разом з ОСОБА_3 з метою вияснення обставин зникнення велосипеда пішли до будинку АДРЕСА_1 , де проживає ОСОБА_1

В будинку на той час знаходилися ОСОБА_1 та ОСОБА_6 ОСОБА_7 та ОСОБА_3 , зайшовши в будинок, сіли до столу і продовжили з ними розпивати алкогольні напої. Між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 виникла суперечка з приводу зниклого велосипеда і ОСОБА_2 ногою наніс удар для ОСОБА_6 в голову, від чого той впав із стула.

Після цього потерпілого ОСОБА_6 2-3 рази долонями рук вдарив ОСОБА_3 і після цього ОСОБА_3 пішов спати, а ОСОБА_2 став з`ясовувати із ОСОБА_6 обставини зникнення у ОСОБА_32 велосипеда. ОСОБА_1 з метою переконання ОСОБА_2 у своїй непричетності до крадіжки велосипеда, в свою чергу, також почав наносити потерпілому ОСОБА_6 спільно із ОСОБА_2 удари кулаками рук по ногам, голову та тулубу.

В подальшому ОСОБА_1 , діючи з єдиним злочинним умислом за попередньою змовою з ОСОБА_2 , направленим на умисне заподіяння сильного фізичного болю та фізичного і морального страждання шляхом нанесення побоїв потерпілому ОСОБА_6 , подавляючи волю потерпілого до опору, накинув на шию потерпілого ланцюг, зав`язав його на вузол, до ланцюга прив`язав пояс від пальто, яке належало його співмешканці. При цьому ОСОБА_1 та ОСОБА_2 завдавали удари для потерпілого по різних частинах тіла.

Надалі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вирішили завести ОСОБА_6 в м. Славуту до ОСОБА_5 з метою встановлення всіх обставин щодо зникнення велосипеда, ОСОБА_6 в цьому не заперечував. По дорозі ОСОБА_1 періодично шарпав за ланцюг, який був на шиї у потерпілого.

ОСОБА_2 в певний момент відстав від них, потім гукнув, що повертається додому.

Коли ОСОБА_1 із ОСОБА_6 йшли лісовою дорогою, потерпілий спіткнувся, впав у калюжу, і , будучи п`яним, не міг піднятися. Тоді в ОСОБА_1 виник умисел помститися для ОСОБА_6 , оскільки він вважав, що саме той був винен у смерті його співмешканки, і вирішив його покарати.

ОСОБА_1 за допомогою металевого ланцюга на шиї затягнув ОСОБА_6 до калюжі, де став ногою на спину потерпілому, натягнув рукою ланцюг, та занурив його голову у воду.

В результаті таких дій ОСОБА_8 настала смерть ОСОБА_6 внаслідок механічної асфіксії через утоплення в поєднанні із здавлюванням шиї, що підтверджено висновком судово-медичної експертизи висновком експерта № 98 від 24.11.2016 року.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вбивстві ОСОБА_6 визнав повністю та показав що 23.11.2016 року у вечірній час він разом із потерпілим вживав спиртні напої у своєму будинку в с. Улашанівка Славутського району Хмельницької області. Пізно ввечері до будинку прийшли ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . ОСОБА_2 почав з`ясовувати у ОСОБА_6 хто викрав велосипед його вітчима ОСОБА_5 . Під час розмови ОСОБА_2 вдарив ногою ОСОБА_6 в обличчя, від чого потерпілий впав обличчям до бильця дивана і сильно розбив губу, від чого пішла кров . ОСОБА_6 піднявся, вони всі сіли за стіл, продовжували розмову. Також потерпілого кілька разів вдарив ОСОБА_12 , але він відразу після цього пішов спати. ОСОБА_1 вирішив покарати ОСОБА_6 через те, що вважав його винуватим у смерті своєї співмешканки, що мала місце 09 листопада 2016 року. З цією метою він взяв у коморі кусок ланцюга довжиною 1-1,2 м, прив`язав до нього пояс від пальто, на якому повісилась співмешканка та накинув на шию ОСОБА_6 і зав`язав на вузол. При цьому він та ОСОБА_2 били ОСОБА_6 по різних частинах тіла. Після цього вони втрьох вийшли на вулицю, де ОСОБА_1 також заподіював удари для потерпілого, і пішли у напрямку Славути до ОСОБА_32. ОСОБА_2 трохи пройшов із ними, однак потім повернув назад додому.

Коли рухались по лісовій дорозі, ОСОБА_1 шарпав за ланцюг, який був на шиї употерпілого, і той впав в калюжу, він кілька разів занурив голову ОСОБА_6 у воду, потім витягнув його з води, побачив, що той намагається піднятись і залишив його та пішов додому.

ОСОБА_1 вказує, що під час слідчого експерименту з його участю він оговорив ОСОБА_2 , що насправді це він, а не ОСОБА_2 вчиняв активні дії , направлені на позбавлення життя ОСОБА_6 , хоча коли він покинув його в калюжі на лісовій дорозі, то потерпілий був іще живий. Коли його допитував слідчий, він був у стані сп`яніння і говорив неправду щодо участі ОСОБА_2 у заподіянні смерті ОСОБА_6 , а тепер його замучила совість, що невинна людина понесе покарання. Мотивом вчиненого ним злочину була помста ОСОБА_6 за смерть дружини та ненародженої дитини.

Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні свою вину у інкримінованих

йому злочинах не визнав і показав, що 23.11.2016 року пізно ввечері він та ОСОБА_3 прийшли до ОСОБА_1 додому, щоб розпитати за велосипед, який напередодні був викрадений у його вітчима ОСОБА_5 , оскільки підозрював у цьому ОСОБА_1 та ОСОБА_6 . В цей час ОСОБА_14 та ОСОБА_6 були у будинку та розпивали спиртне. Вони стали розмовляти з приводу зниклого велосипеда, тоді ОСОБА_6 став погрожувати для нього і потягнувся за ножем. ОСОБА_2 вдарив його ногою в голову, від чого потерпілий впав і розбив губу об спинку дивана. Вони далі продовжили випивати, потім ОСОБА_2 вийшов на вулицю, а коли повернувся, то у ОСОБА_6 на шиї вже був ланцюг. Обвинувачений не заперечив той факт, що він разом із ОСОБА_1 заподіював удари для ОСОБА_6 з метою примусити його зізнатися у вчиненні крадіжки велосипеда. Надалі вони вирішили завести потерпілого в Славуту до ОСОБА_32, щоб ОСОБА_6 розповів, де велосипед. По дорозі ОСОБА_1 вів ОСОБА_6 , тримаючи за ланцюг з прив`язаним поясом. ОСОБА_2 ішов разом з ними, однак в лісі він покинув їх та повернувся додому, бо на другий день потрібно було їхати на роботу.

На другий день вони пішли в ліс, де виявили тіло мертвого ОСОБА_6 , який лежав у калюжі обличчям у воді. ОСОБА_2 особисто викликав поліцію, а після цього поїхав у Київ на роботу, повідомивши про це працівників поліції.

ОСОБА_2 не заперечує, що саме він розпочав побиття ОСОБА_16 , і що він наносив декілька ударів йому по різних частинах тіла, а також, що спільно із ОСОБА_1 повели ОСОБА_6 до ОСОБА_5 з метою встановлення обставин щодо зниклого велосипеда. Разом із тим він категорично заперечив свою винуватість у вбивстві потерпілого. Обвинувачений вказав, що саме він повідомив у поліцію про загибель ОСОБА_6 , від слідства не уникав. Обвинувачений ОСОБА_2 просить визнати недопустимими ряд доказів, яким сторона обвинувачення доводить його винуватість, через те, що вони не були відкриті для нього та захисника в установленому порядку, вказує, що будь-яких доказів, що доводять його вину, обвинуваченням не надано.

Крім часткового визнання вини обвинуваченими, їх винуватість у скоєному знайшла підтвердження дослідженими в судовому засіданні доказами.

Так, свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні показав, що 23.11.2016 року ввечері разом із ОСОБА_2 та ОСОБА_17 були в Славуті у вітчима ОСОБА_2 - ОСОБА_5 , де вживали спиртні напої. ОСОБА_5 повідомив, що в нього пропав велосипед, якого, на його думку, міг взяти або ОСОБА_1 , або ОСОБА_6 , які приходили раніше. Коли вони троє: він, ОСОБА_18 та ОСОБА_2 на таксі повернулись до с. Улашанівка, ОСОБА_19 додому, а ОСОБА_2 запропонував зайти до ОСОБА_1 розпитати за велосипед. Коли зайшли в будинок до ОСОБА_1 , то там побачили ОСОБА_6 , який сидів на стільці біля столу, він та ОСОБА_1 розпивали спиртне. ОСОБА_2 почав в них розпитувати за велосипед, на що ОСОБА_6 грубо відповів ОСОБА_2 . Тоді ОСОБА_2 вдарив ногою в обличчя ОСОБА_6 ОСОБА_3 також кілька разів долонею вдарив потерпілого та пішов в іншу кімнату, де ліг на ліжко. Чув із кімнати, що вони продовжували розбиратися із ОСОБА_6 . Коли виходив у туалет, бачив як ОСОБА_1 надів на шию ОСОБА_6 металевого ланцюга, а що відбувалось далі, він не бачив, оскільки пішов в другу кімнату та заснув.

Свідок ОСОБА_20 в судовому засіданні посвідчила, що 24.11.2016 року вранці прийшла до своїх знайомих - ОСОБА_5 та його співмешканки ОСОБА_21 , які розповіли, що дзвонив ОСОБА_1 , який сказав, що вбив людину. ОСОБА_21 передзвонила йому, а ОСОБА_20 записала розмову на свій телефон. У своїй розмові ОСОБА_1 дійсно сказав, що вбив людину.

Свідок ОСОБА_21 в судовому засіданні показала, що вона співмешкає із ОСОБА_5 , та в листопаді 2016 року приїхав до них ОСОБА_2 з двома товаришами, в своїх розмовах під час розлиття спиртних напоїв останні згадували за велосипед, який пропав у ОСОБА_5 Пізно ввечері вони поїхали додому. На другий день до них передзвонив ОСОБА_22 , який повідомив, що вбив людину. Під час телефонної розмови у приміщенні була сусідка ОСОБА_20 . Під час другого дзвінка ОСОБА_1 . ОСОБА_21 включила гучний зв`язок, і свідок по голосу чула, що говорив

ОСОБА_23 , який сказав, що вбив людину.

Із показань свідка ОСОБА_5 свідчить, що в листопаді 2016 року до його співмешканки зателефонував ОСОБА_22 , який сказав, що вбив людину.

Експерт ОСОБА_24 пояснив суду, що наявність комплексу ушкоджень, заподіяних потерпілому здавлюванням шиї та через утоплення призвело до смерті ОСОБА_6 .

Винуватість обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтверджується також письмовими доказами, дослідженими в судовому засіданні, зокрема:

- даними протоколу огляду місця події від 24.11.2016 року, яким є відрізок автодороги від м. Славути до с. Улашанівка Славутського району та ділянка лісового масиву, через яку від вказаної дороги наявна ґрунтова дорога, на відстані 137 м від бетонної дороги виявлено залишки паспорта громадянина України № НОМЕР_11 , сторінки якого розгорнуті та обгоріли, знищені вогнем, з документами: довідкою № 58 на ім`я ОСОБА_6 про факт навчання в ПТУ-23 м. Нетішин; довідкою із Славутського військового комісаріату від 24.0.2007 року № 932 на ім`я ОСОБА_6 ; картка ф.о.п.п. на ім`я ОСОБА_6 ;

- на відстані біля 231 м від бетонної дороги виявлено на опалому листі плями речовини бурого кольору; на ґрунті наявні сліди ковзання - зсуву з дороги до калюжі зліва; сліди взуття (протектора); запальничку зеленого кольору пластмасову; у калюжі виявлено труп чоловічої статі у горизонтальному положенні на животі; голова трупа спрямована вздовж дороги по ходу огляду руки зігнуті в ліктях під тулубом, голова обличчям занурена у воду; на шиї поверх коміра светра ланцюг залізний, ржавий, зав`язаний в петлю, що формує грубий вузол по передній поверхні, до якого прив`язаний простим вузлом пояс із бавовняної тканини червоного кольору. Обидва кінці пояса із щільними затягнутими вузлами; цілісність ланцюга на шиї порушена, наявне місце, де він у кількох місцях зв`язаний дротом; ланцюг по задній поверхні шиї розташований безпосередньо на шиї; по задній поверхні шиї горизонтальна переривчаста смуга вдавлення під кільцями ланцюга. Цілісність кісток голови, обличчя не порушено, крім рухливості кісток носа; підшкірна гематома лобу зліва поширюється на скроню та тім`я зліва; підшкірна гематома повік обох очей, кон`юктиви чисті з крупновогнищевими внутрішніми крововиливами; рана кутоподібної форми правої очниці ззовні, в рані рідка кров; виражений набряк м`яких тканин губ з масивним крововиливом; зяюча рана з кровопотьочними свіжими краями нижньої губи посередині лінії; зигзагоподібна рана зовнішньої поверхні лівої вушної раковини; розтріскування шкіри на тлі підшкірної гематоми підочної ділянки зліва та перед вушної ділянки зправа у вигляді зигзагоподібних ран; у верхній третині шиї по передній та правій боковій поверхні переривчаста смуга внутрішньо-підшкірний крововилив (а.с. 12-39, т.1 матеріалів кримінального провадження 12016240000000192);

- даними протоколу огляду місця події від 24.11.2016 року, а саме, житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_25 , де в одній із кімнат на лівій бильці дерев`яного дивану виявлено численні плями бурого кольору, схожі на кров; такі плями виявлені на поверхні килима, на шафі, де знаходяться особисті речі власниці будинку; у кімнаті за пічкою виявлено частину поясу бордового кольору, на краю поясу виявлено ушкодження, яке за зовнішніми ознаками схоже на розірвання ( а.с. 42-49 т.1 матеріалів кримінального провадження 12016240000000192);

- висновком експерта № 98 від 24.11.2016 року відповідно до якого при дослідженні трупа ОСОБА_6 виявлені наступні тілесні ушкодження: - закрита черепно-лицева травма: закритий перелом кісток носа, множинні синці та підшкірні гематоми обличчя, голови, крововиливи в правий та лівий скроневі м`язи голови, підшкірні гематоми повік правого та лівого ока; три синці в ділянці лобу; синець з підшкірною правої передвушної раковини із забійною раною; синець з підшкірною гематомою передвушної ділянки зліва та лівої вушної раковини, забійна рана лівої вушної раковини

з переломом хрящів; забійна рана лівої підочної ділянки обличчя; забій м`яких тканин верхньої та нижньої губи з масивними крововиливами; синець в ділянці підборіддя;

- закрита травма шиї: горизонтальна переривчаста странгуляційна борозна передньої поверхні щиї з підшкірними крововиливами; крововилив в товщу м`язів кореня язика; крововилив в товщу м`язів гортані; підслизові крововиливи гортані по задній поверхні справа та зліва; горизонтальна переривчаста странгуляційна борозна задньої поверхні шиї;

- ушкодження тулуба та кінцівок : три синця тильної поверхні правої кисті, 5 синців задньо-внутрішньої поверхні правого передпліччя, чотири синця тильної поверхні лівої кисті, 2 синця задньої поверхні лівого ліктьового суглобу, синець з підшкірною гематомою передньої поверхні грудної клітини у верхній третині, підшкірна гематома передньої поверхні грудної клітини у верхній третині, синець правої бокової поверхні тазу; множинні синці з осадженнями передньої поверхні правої та лівої гомілок у верхній третині;

- ушкодження задньої поверхні тулуба : масивна підшкірна гематома міжлопаточної ділянка спини на рівні 4-10 остистих відростків грудного відділу; крововилив в глибокі м`язи спини підлопаточно справа; крововилив підшкірно у верхній третині спини справа; внутрішньо-м`язовий крововилив попереку зліва; внутрішньо-м`язовий крововилив попереку справа.

Всі вищевказані тілесні ушкодження походять від дії твердих предметів.

Властивості рельєфу дна странгуляційної борозни по передній та по задній поверхні шиї відповідають механізму здавлювання виявленим на шиї трупа металевого ланцюга. Відповідно проявів запально-клітинних реакцій в травмованих м`яких тканинах шиї (крововиливи в шкіру, підшкірно, в м`язи гортані та підслизово в ділянці гортані) здавлювання шиї ОСОБА_6 тривала на протязі певного періоду часу до настання смерті, що могло тривати в межах 30- 60 хвилин до настання смерті.

Странгуляційна борозна по передній поверхні шиї спричинена по механізму здавлювання шиї в напрямку спереду назад обмеженою фрагментарною поверхнею травмуючого предмету, на що вказує розташування крововиливів під слизову оболонку у гортані справа та зліва, крововиливів в м`язи гортані, крововилив в м`язи язика, наявність та морфологічні властивості внутрішньо шкірних крововиливів передньої поверхні шиї, які мають властивості виникнення прижиттєво незадовго чи під час настання смерті, за кваліфікуючим критерієм небезпеки для життя в момент заподіяння мають ознаки тяжкого тілесного ушкодження. Странгуляційна борозна по передній поверхні шиї з наявними ознаками утоплення з вдиханням та заковтуванням сторонніх предметів (середовище утоплення) в дихальні шляхи, в шлунок, перебувають в прямому сукупному причинно-наслідковому зв`язку з настанням смерті, оскільки суб`єктивні прояви кожного з них (утоплення чи здавлення шиї) є достатніми для спричинення смерті окремо.

Закрита черепно-лицева травма ОСОБА_6 спричинена багаторазовими діями як обмеженої, так і переважаючої травмуючої поверхні твердих предметів за ударними локальними механізмами прикладання в суміжно розташовані ділянки лобу справа та зліва, правого та лівого ока, носа, правої та лівої бокових поверхонь голови, правої та лівої завушних ділянок голови, ділянки підборіддя, правої та лівої щоки, ділянок верхньої та нижньої губи, частина з них із вираженою по силі впливу, на що вказує наявність перелому кісток носа, наявність забійних ран, ушкодження хрящової частини вушної раковини. Вказана черепно-лицева травма в ОСОБА_6 має ознаки прижиттєвого виникнення в межах кількох годин до настання смерті та ознаки легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров`я, в причинному зв`язку з настанням смерті не перебувають. Ушкодження в ділянці голови, обличчя можуть походити від дії рук, кулаків, ніг, ніг у взутті, тощо і не могли виникнути внаслідок падіння з висоти власного зросту, як одноразово, так і багаторазово. Кількість травмуюючих прикладань до обличчя голови, обличчя не менше дванадцяти.

Тілесні ушкодження в ділянці рук та ніг, грудної клітини та тазу також походять від багаторазового локальної ударної дії твердих предметів, ударної дії в поєднанні з тертям та зсувом, прикладанням не менше як двічі до передньої поверхні грудної клітини, не менше п`яти разів до задньої поверхні грудної клітини та попереку.

Тілесні ушкодження в ділянці грудної клітини, спини та попереку, рук та ніг у вигляді синців, підшкірних гематом та саден мають ознаки прижиттєвого виникнення в межах 6 годин до настання смерті, в причинному зв`язку з настанням смерті не перебувають та мають ознаки ушкоджень легкого ступеню тяжкості.

Властивості та локалізація множинних синців тильної поверхні правої та лівої кисті, задньо-внутрішньої поверхні правого передпліччя, можуть відповідати механізму виникнення внаслідок прикривання руками голови від нанесених ударів. Проведеним дослідженням виявлено ознаки боротьби в середовищі утоплення - наявність бруду між шарами одягу, наявність нашарування бруду та рослинних решток на слизових оболонках та в просвітах верхніх та нижніх дихальних шляхів, стравоході, в шлунку.

Смерть ОСОБА_6 настала внаслідок механічної асфіксії через утоплення в поєднанні із здавлюванням шиї. Викладений підсумок грунтується на виявленні при дослідженні трупа ознак перебування у воді, наявності гострої емфіземи легень з крововиливами під легеневу плевру, наявності частин середовища утоплення на слизових верхніх і в просвітах нижніх дихальних шляхів, наявності крововиливів в м`язи язика, гортані, наявності странгуляційної борозни на передній поверхні шиї в поєднанні із загально асфіктичними ознаками настання смерті -повнокров`я внутрішніх органів, рідкий стан трупної крові, набряк головного мозку (а.с. 54-60, т.1 матеріалів кримінального провадження 12016240000000192);

- висновком експерта № 979 від 06.12.2016 року при проведенні судово-

імунологічної експертизи зразка крові з трупа ОСОБА_6 , відповідно до якого кров

відноситься до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В за ізосерологічною системою АВО (а.с. 65, т.1 матеріалів кримінального провадження 12016240000000192);

- висновком експерта № 15 від 20.01.2016 року судово-медичної експертизи піднігтьового вмісту ОСОБА_6 , відповідно до якого при судово-цитологічному дослідженні піднігтьового вмісту кистей рук ОСОБА_6 епітеліальні клітини з ядрами не виявлені, лише в лівому піднігтьовому вмісті ОСОБА_6 знайдено сліди крові людини, в яких виявлені антигени В та Н ізосерологічної системи АВО. Отже, сліди крові людини в піднігтьовому вмісті лівої кисті ОСОБА_6 не можуть походити від ОСОБА_3 , а можуть походити від любої особи (осіб), в крові якої (яких) є обидва виявлених антигена В та Н ізосерологічної системи АВО, в тому числі і від ОСОБА_1 , або від зміщення крові особи (осіб)з антигенами В,Н з кров`ю особи лише з антигеном Н(0) ізосерологічної системи АВО, тому виключити домішки крові самого ОСОБА_6 неможливо (а.с.71-73 т.1 матеріалів кримінального провадження 12016240000000192);

- при проведенні судово-імунологічних експертиз опалих з дерев сухих

листків №№ 47-51, 55, на яких виявлені плями крові, встановлено, що вказана кров може

належати потерпілому ОСОБА_6 ;

- висновком експерта № 132 від 03.02.2017 року при проведенні судово-медичної експертизи зразка рідкої крові ОСОБА_2 , відповідно до якої відноситься до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти -В за ізосерологічною системою АВО (а.с. 181 т.1 матеріалів кримінального провадження 12016240000000192);

- висновком експерта № 18 від 23.01.2017 року з таблицею при проведенні судово- медичної цитологічної експертизи відрізка матерчатого пояса та ланцюга, відповідно до якого при судово-медичному дослідженні відрізка матерчатого пояса та металевого ланцюга епітеліальних клітин з ядрами не виявлено, а знайдена кров людини, яка може належати потерпілому ОСОБА_6 ;

- висновком експерта № 53 від 01.02.2017 року з таблицею при проведенні судово- імунологічної експертизи марлевого тампона зі змивами плям з бильця ліжка, відповідно до якого на марлевому тампоні зі змивами плям з бильця ліжка (об`єкт № 1) які вилучено в будинку кімнати АДРЕСА_3 , знайдена кров людини, яка може належати потерпілому ОСОБА_6 ;

- висновком експерта № 43 від 01.02.2017 року з таблицею при проведенні судово- імунологічної експертизи марлевого тампона зі змивами плям з килима, відповідно до якого на марлевому тампоні зі змивами плям з килима (об`єкт №1), які вилучено в будинку кімнати АДРЕСА_3 , знайдена кров людини, при визначенні групової належності якої знайдений антиген Н і не знайдений антигени А та В. Отже, ця кров може належати особі, (особам), в крові якої (яких) знаходиться цей антиген, в тому числі і від потерпілого ОСОБА_6 і не може походити від підозрюваного ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_3 , які відносяться до іншої групової належності крові за ізосерологічною системою АВО (а.с. 162-164 т.1 матеріалів кримінального провадження 12016240000000192);

- висновком експерта № 52 від 01.02.2017 року з таблицею при проведенні судово- імунологічної експертизи марлевого тампона зі змивами плям з дверцят шафи відповідно до якого на марлевому тампоні зі змивами плям з дверцят шафи (об`єкт №1), які вилучено в будинку кімнати АДРЕСА_3 , знайдена кров людини, при визначенні групової належності якої знайдений антиген Н і не знайдений антигени А та В. Отже, ця кров може належати особі, (особам), в крові якої (яких) знаходиться цей антиген, в тому числі і від потерпілого ОСОБА_6 і не може походити від підозрюваного ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_3 , які відносяться до іншої групової належності крові за ізосерологічною системою АВО (а.с. 168-170 т.1 матеріалів кримінального провадження 12016240000000192);

- висновком експерта № 17 від 23.01.2017 року з таблицею при проведенні

судово- медичної цитологічної експертизи відрізка матерчатого пояса, відповідно до якого

при судово-медичному дослідженні відрізка матерчатого пояса епітеліальних клітин з

ядрами не виявлено, а знайдена кров людини, при визначенні групової належності якої

виявлений антиген Н ізосерологічної системи АВО. Отже, дана кров може належати особі

( особам), в крові якої (яких) міститься антиген Н, у тому числі і потерпілому ОСОБА_6

(а.с. 174-176 т.1 матеріалів кримінального провадження 12016240000000192);

- висновком експерта № 2302, з якого слідує, що при судово-токсикологічній експертизі зразків крові ОСОБА_6 виявлено наявність алкоголю в крові - 2,48 проміле, в спинномозковій рідині - 2,84 проміле, в сечі - 3,30 проміле;

- даними протоколу огляду речового доказу від 01.12.2016 року з

фототаблицями одягу ОСОБА_1 , вилученого при його затриманні, проведенні

особистого огляду та обшуку: дублянки коричневого кольору, пари перчаток матерчатих

чорного кольору, матерчатої шапки чорного кольору, спортивної куртка чорного кольору,

джинсових штанів чорного кольору, забруднені піщано-грунтовою сумішшю на колошвах

знизу, шкіряні черевики чорного кольору із шнурками, підошва яких забруднена піщано-

глиняно-грунтовою сумішшю (а.с. 169-176, том 2 матеріалів кримінального

провадження 12016240000000192);

- висновком експерта № 46 від 01.02.2017 року з таблицею при проведенні судово- імунологічної експертизи дублянки та кофти спортивної ОСОБА_1 , відповідно до якого на дублянці будь-яких плям, подібних на кров, не виявлено; на спортивній кофті знайдена кров людини, при визначенні групової належності якої знайдений антиген Н і не знайдені антигени А. і В. Отже, ця кров може належати особі, (особам), в крові якої (яких) знаходиться цей антиген, в тому числі і від потерпілого ОСОБА_6 і не може походити від підозрюваного ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_3 , які відносяться до іншої групової належності крові за ізосерологічною системою АВО (а.с. 181-183, т.2 матеріалів кримінального провадження 12016240000000192);

- витягом із ЄРДР, відповідно до якого кримінальне провадження №

12016240210000771 за фактом виявлення трупа ОСОБА_28 , співмешканки

ОСОБА_1 , було закрите 30.11.2016 р. на підставі п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК України, що вказує на наявність мотиву в ОСОБА_1

Оцінивши добуті досудовим слідством та досліджені докази в їх сукупності, суд

дійшов висновку що дії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягають кваліфікації за ч.

2 ст. 127 КК України як катування, тобто умисне заподіяння сильного фізичного болю або

фізичного чи морального страждання шляхом нанесення побоїв, мучення або інших

насильницьких дій з метою спонукати потерпілого вчинити дії, що суперечать його волі,

вчинене за попередньою змовою групою осіб, а дії ОСОБА_1 , крім того, підлягають кваліфікації за ч. 1 ст. 115 КК України, як умисне заподіяння смерті іншій особі (вбивство).

Крім обвинувачення, визнаного судом доведеним, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачувалися зач. З ст. 146 КК України, тобто, в умисному викраденні людини, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, що спричинило тяжкі наслідки, та п.п. З, 12 ч. 2 ст. 115 КК України - в умисному вбивстві викраденої людини, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

За результатами судового розгляду не доведено, що обвинуваченими було вчинено кримінальні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 146 та п.п. 3, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.

Встановлені судом обставини справи та досліджені докази в їх сукупності не дають підстав вважати, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 викрали ОСОБА_6 , адже він вже перебував у будинку ОСОБА_1 , коли туди прийшов ОСОБА_2 . Будучи особою без постійного місця проживання, ОСОБА_6 часто ночував у будинку ОСОБА_1 . Будь-яких доказів того, що потерпілий, будучи в будинку ОСОБА_1 , робив спроби покинути будинок, а обвинувачені йому в цьому перешкоджали, суду не надано.

Також відсутні належні дані про те, що ОСОБА_6 намагався зняти із себе ланцюг, який одягнув на нього ОСОБА_1 , чи виривався від нього.

Утримання потерпілого на ланцюгу та нанесення йому побоїв обвинуваченими в цей період, шарпання за ланцюг по дорозі до помешкання ОСОБА_5 суд розціює як катування потерпілого з метою отримати від нього визнання у крадіжці велосипеда та покарати за це.

Характер заподіяних потерпілому тілесних ушкоджень, їх кількість, локалізація свідчать про те, що обвинувачені вчиняли активні дії у заподіянні ОСОБА_6 фізичного та морального страждання з метою примушення вчинити дії, що суперечать його волі.

Відповідно до ст. 373 КПК України обвинувальний вирок не може грунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Згідно положень ст.62 Конституції України та роз`яснень, що містяться в п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 01 листопада 1996 року №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» - обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а також доказах, одержаних незаконним шляхом. Докази повинні визнаватись такими, що одержані незаконним шляхом, наприклад тоді, коли їх збирання й закріплення здійснено або з порушенням гарантованих Конституцією України прав людини і громадянина, встановленого кримінально-процесуальним законодавством порядку, або не уповноваженою на це особою чи органом, або за допомогою дій, не передбачених процесуальними нормами.

Згідно ст.22 КПК України передбачено, зокрема, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій.

Виходячи з принципу диспозитивності, закріпленого ст.26 КПК України сторони є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК.

Нормою ст. 92 КПК України обов`язок доказування належності та допустимості доказів покладається на сторону, що їх подає.

При цьому, приписи ч. 5 ст. 9 КПК України вказують, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з врахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). Зокрема, в ч.43 Рішення ЄСПЛ від ЗО квітня 2015 року по справі «Яременко проти України (№2)», заява №66338/09, зазначено, що згідно з принципами процесуального права дії, спрямовані на «оцінку доказів», включають в себе перевірку того, чи є докази належними, допустимими, достовірними та достатніми.

В Рішенні ЄСПЛ від 11 грудня 2008 року у справі «Мірілашвілі проти Росії» передбачено, що в змагальному процесі повинні розглядатися не лише докази, які мають безпосереднє відношення щодо фактів конкретної справи, а також і інші докази, які можуть вказувати на допустимість, достовірність та повноту останніх (п.200).

У ст.ст.7, 22 КПК України, ст.ст.24, 129 Конституції України закріплені засади змагальності та рівності учасників кримінального процесу, які випливають з міжнародних актів Загальної декларації прав людини (ст.7), Міжнародного пакту про громадянські та політичні права (ст.14). Засада змагальності передбачає однозначне та принципове розмежування функцій обвинувачення, захисту й вирішення справи, які не можуть покладатися на один і той же орган, та означає, що суд ні в якому разі не може брати на себе функцію обвинувачення або захисту.

Положеннями ч. 1, 2 ст.23 КПК України визначено, що суд досліджує докази безпосередньо. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду.

В судовому засіданні ОСОБА_2 та стороною захисту було заявлено клопотання про визнання доказів недопустимими, з підстав невідкриття їх стороною обвинувачення.

Суд вважає дане клопотання таким, що не підлягає задоволенню, оскільки матеріали кримінального провадження (том 3, а.с. ) свідчать про те, що обвинувачені разом із захисниками 06 квітня 2017 року ознайомилися із матеріалами досудового розслідування, про що складено відповідні протоколи. Зауважень та доповнень при цьому не мали.

Разом із тим суд приходить до висновку про визнання ряду доказів обвинувачення недопустимими з наступних підстав.

Так, ухвалою слідчого судді Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 02 лютого 2017 року (провадження № 1-кс/682/32/2017) надано доступ слідчому та оперативним співробітникам Славутського ВП ГУНП в Хмельницькій області на тимчасовий доступ до інформації, що знаходиться в оператора стільникового зв`язку ПрАТ «Київстар», про зв`язок, абонентів, надання телекомунікаційних послуг абонента, що користувався мобільним номером НОМЕР_3 .

Також ухвалою слідчого судді Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 02 лютого 2017 року (провадження № 1 -кс/682/31 /2017) надано дозвіл слідчому та оперативним працівникам Славутського ВП ГУНП в Хмельницькій області на тимчасовий доступ до інформації, що знаходиться в оператора стільникового зв`язку ПрАТ «Київстар», про :

-зв`язок, абонентів, надання телекомунікаційних послуг, у тому числі

отримання послуг, їх тривалості, починаючи з 0 сек., змісту, маршрутів передавання та

місцезнаходження на час зв`язку абонента що користувався мобільним

терміналом з ІМЕІ1: НОМЕР_4 . ІМЕІ2: НОМЕР_5 мобільним номером НОМЕР_6 в період часу з 00 год. 23.11.2016 року по 13 год. 51 хв. 24.11.2016 року;

-зв`язок, абонентів, надання телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їх тривалості, починаючи з 0 сек.. змісту, маршрутів передавання та місцезнаходження на час зв`язку абонента щокористувався мобільним терміналом з ІМЕН : НОМЕР_4 . ІМЕІ2: НОМЕР_5 мобільним номером НОМЕР_7 в період часу з 13 год. 51 хв. 24.11.2016 року по 16.12.2016 року;

-всі мобільні номери, які обслуговуються ПрАТ «Київстар», які

використовувалися у мобільному терміналі з ІМЕІ1: НОМЕР_4 .

ІМЕІ2: НОМЕР_5 в період часу з 00 год. 23.11.2016 року по 16.12.2016 року;

- ІМЕІ всіх мобільних терміналів, в яких в період часу з 23.11.2016 року по

16.12.2016 року використовувалися мобільні номери НОМЕР_7 чи НОМЕР_6 .

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження (том 2, а.с. 142-143) доступ

до речей та документів на підставі зазначених вище ухвал суду був наданий 03 березня 2017 року, про що складено відповідний протокол тимчасового доступу, а також 03 березня 2017 року у володільця документів було проведено їх вилучення.

Відповідно до ст. 164 КПК України строк дії ухвали про тимчасовий доступ до речей та документів не може перевищувати одного місяця з дня постановлення ухвали. Враховуючи, що доступ до документів мав місце після спливу місячного строку, дана слідча дія є незаконною, а всі речові докази, здобуті внаслідок такої слідчої дії, є недопустимими доказами і не можуть враховуватися судом.

Крім того, органом досудового слідства не було забезпечено збереження мобільного телефону Нокіа НОМЕР_8 S, який був переданий на зберігання ОСОБА_20 і в подальшому втрачений, а тому всі відомості, що були отримані із даного пристрою, є неналежними доказами у кримінальному провадженні.

Таким чином, суду не доведено належними та допустимими доказами, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за попередньою змовою викрали ОСОБА_6 та скоїли його умисне вбивство. Обвинувачення ОСОБА_2 грунтувалося на показаннях ОСОБА_1 під час слідчого експерименту з його участю і були спростовані самим ОСОБА_1 під час судового розгляду кримінального провадження. За таких обставин ОСОБА_2 слід виправдати за ст. 146, п.п. 2, 12 ст. 115 КК України за недоведеністю в його діях складу злочинів, ОСОБА_1 - за ст. 146 КК України виправдати з аналогічних підстав, а за ст. 115 КК України - перекваліфікувати на частину першу даної статті.

Обираючи міру покарання для обвинувачених, керуючись загальними засадами призначення покарання відповідно до ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особи винних, фактичні обставини справи та обставини, які обтяжують і пом`якшують покарання.

Вчинене ОСОБА_2 кримінальне правопорушення є тяжким злочином, а ОСОБА_1 - тяжким та особливо тяжким злочинами.

Обставин, що відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання для обвинувачених, судом не встановлено.

Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання обвинуваченим, є вчинення злочинів у стані алкогольного сп`яніння.

Як особа ОСОБА_1 по місцю проживання характеризується посередньо, на утриманні має двох малолітніх дітей, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, разом з тим, згідно висновку судово-психіатричного експерта № 7 від 18.01.2017 року психічною хворобою не страждає, виявляє органічний розлад особистості та поведінки внаслідок ураження головного мозку змішаного ґенезу (перенесені черепно-мозкові травми та алкоголізація) із нерізко вираженим психоорганічним синдромом, може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

ОСОБА_2 по місцю проживання характеризується посередньо, на утриманні має одну малолітню дитину, до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

За наведених обставин суд знаходить призначити кожному з обвинувачених покарання за скоєнні ними злочини та за їх сукупністю у виді позбавлення волі, оскільки саме таке покарання буде необхідне та достатнє для їх виправлення та попередження скоєння нових злочинів.

Потерпілою ОСОБА_29 заявлений цивільний позов до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення з обвинувачених 300 000 грн. спричиненої їй моральної шкоди, який підлягає задоволенню в частині стягнення вказаної суми коштів із ОСОБА_1 , який вчинив умисне вбивство ОСОБА_6 .

При вирішенні позову судом взято до уваги ступінь та тривалість моральних переживань, які сталися внаслідок протиправних дій ОСОБА_1 , беручи до уваги, що потерпіла перенесла глибокий стрес, біль у зв`язку із втратою батька, враховуючи вимоги розумності, всі обставини справи, суд приходить до висновку, що даний розмір є

адекватним спричиненій шкоді та в достатній мірі компенсує ОСОБА_29 перенесені нею душевні страждання.

Витрати на залучення експертів - відсутні.

Питання щодо речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Оскільки обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 призначається покарання у вигляді реального позбавлення волі, суд вважає за необхідне до набрання вироком законної сили залишити в силі попередній запобіжний захід - тримання під вартою.

Крім того, на виконання вимог ч. 5 ст. 72 КПК України (в редакції Закону № 838-VIII від 26.11.2015) враховуючи, що до обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_30 в межах цього кримінального провадження було застосоване попереднє ув`язнення, строк попереднього ув`язнення підлягає зарахуванню у строк відбуття покарання з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення: ОСОБА_1 з 24.11.2016 року по день постановлення вироку, ОСОБА_2 - з 16.12.2016 року по день постановлення вироку.

Керуючись ст.ст. 374,375 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 3 ст. 146 КК України та його виправдати у зв`язку з недоведеністю у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 127 КК України, ч. 1 ст. 115 КК України і призначити покарання:

за ч. 2 ст. 127 КК України - 7 років позбавлення волі;

за ч. 1 ст. 115 КК України - 11 років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням остаточно визначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком на 11 років.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з 14 лютого 2020 року.

Зарахувати ОСОБА_1 у строк відбування покарання відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону № 838-УШвід 26.11.2015) з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі строк попереднього ув`язнення з 24.11.2016 року по 14 лютого 2020 року.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити попередній - тримання під вартою.

ОСОБА_2 визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 146, п.п. 3,12 ч. 2 ст. 115 КК України, та його виправдати у зв`язку з недоведеністю у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень.

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 127 КК України, і призначити для нього покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з 14 лютого 2020 року.

Зарахувати ОСОБА_2 у строк відбування покарання відповідно до ч.5 ст. 72 КК України (в редакції Закону № 838-УІІІвід 26.11.2015) з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі строк попереднього ув`язнення з 16.12.2016 року по 14 лютого 2020 року.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити попередній - тримання під вартою.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_29 300 000 гри. у відшкодування заподіяної моральної шкоди.

Речові докази: - запальничку зеленого кольору, вилучену 24.11.2016 р. під час огляду місця події на лісовій дорозі між с. Улашанівка та м. Славута; частину металевого ланцюга, до якого прив`язано частину поясу бордового кольору, виявленого в ході ОМП та трупа 24.11.2016, на шиї ОСОБА_6 ; одяг із трупа ОСОБА_6 , а саме: куртку балонову чорного кольору, підкладку до куртки балонову, 2 пари спортивних штанів, кофту спортивну, світер, футболку, 2 пари шкарпеток, черевики, вилучені судово-медичним експертом після розтину трупа; гіпсовий зліпок сліду взуття, вилучений при ОМП та трупа на лісовій дорозі між с. Улашанівка та м. Славута, частину поясу бордового кольору, вилученого 24 листопада 2016 року в ході огляду будинку, де проживає ОСОБА_1 , куртку сіро-зеленого кольору - знищити;

-одяг ОСОБА_1 , вилучений при його затриманні, проведенні особистого огляду та обшуку: дублянку коричневого кольору, пару перчаток матерчатих чорного кольору, матерчату шапка чорного кольору, спортивну куртку чорного кольору, джинсові штани чорного кольору, шкіряні черевики чорного кольору (а.с. 169-176, 2 матеріалів кримінального провадження 12016240000000192);

-мобільний телефон ОСОБА_1 , марки «Nokia» із корпусом білого кольору із сірими вставками ІМЕІ телефону НОМЕР_9 , з сім карткою із мобільним номером

НОМЕР_10 - повернути ОСОБА_1 ;

-пошкоджений вогнем паспорт та документи, видані на ім`я ОСОБА_6 , вилучені 24.11.2016 року під час огляду місця події на лісовій дорозі між с. Улашанівка та м. Славута - повернути потерпілій ОСОБА_29 ;

-оптичний диск із відеозаписом, виконаним 24.11.2016 року під час допиту свідка ОСОБА_3 (а.с.221, т.1 матеріалів кримінального провадження 12016240000000192);

-оптичний диск із відеозаписом, виконаним 24.11.2016 року під час допиту підозрюваного ОСОБА_1 (а.с. 69,т.2 матеріалів к.п. 12016240000000192);

-оптичний диск із відеозаписом, виконаним 25.11.2016 року під час проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_1 .(а.с. 111 ,т.2 матеріалів кримінального провадження 12016240000000192);

два оптичні диски з інформацією про мобільні з`єднання ОСОБА_31 та ОСОБА_2 .: CD-R марка виробника «Verbatim» серійний номер № N128TF20D8050200A1, підписаний як вх..4130 вих. 3781/3/кт від 03.03.2017; CD-R марка виробника «Verbatim» серійний номер № № N128TF20D8050201A2 , підписаний як ВХ.4129 вих.3784/3/кт від 03.03.2017; два оптичні диски формату mini DVD-RW, на яких записано хід проведення 09.02.2017 року одночасного допиту між підозрюваними ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;

-магнітний носій диск формату miniDVD-Rao протоколу слідчого експерименту від 17.12.2016 року за участю ОСОБА_2 із застосуванням відео зйомки на відеокамеру марки «CANON» 201-Е формату mini DVD - залишити при матеріалах справи;

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду через Ізяславський районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право на отримання копії вироку в суді.

Головуючий

Судді