Рішення № 87671485, 10.02.2020, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/8367/19

Провадження №2/523/982/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" лютого 2020 р. м.Одеса

Суворовський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Дяченко В.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Мица А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автолікон плюс» про визнання права власності на транспортний засіб

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з вимогою про визнання права власності на мотоцикл марки GEON DAKAR250 номер рами НОМЕР_1 , з тих підстав, що 04.02.2015 року вона придбала у відповідача зазначений мотоцикл, що підтверджується довідкою-рахунком № НОМЕР_2 від 05.02.2015 року, однак вчасно не зареєструвала його в органах МВС.

Для реєстрації звернулась у вересні 2018 року до Регіонального сервісного центру МВС в Дніпропетровській області, однак отримала відмову у реєстрації з підстав, що довідка-рахунок не підтверджує правомірність придбання транспортного засобу, на підставі яких проводиться реєстрація.

Позов обґрунтовується положеннями ст.ст. 655, 627, 316, 317, 319, 392 ЦК України.

Представник відповідача надав суду заяву про розгляд справи без його участі в якій також зазначив, що 04.02.2015 року відповідачем під час реалізації мотоцикла позивачу був наданий повний пакет документів необхідний для реєстрації транспортного засобу в органах МВС.

Регіональний сервісний центр МВС в Дніпропетровській області відмовив позивачу в реєстрації мотоцикла виключно з підстав внесення змін 18.11.2015 року до Постанови КМУ №1388 від 07.09.1998 року, якою було виключено довідку-рахунок з переліку документів, які підтверджують правомірність придбання транспортних засобів.

На час реалізації мотоцикла позивачу абзац 2 п.8 Постанови КМУ №1388 від 07.09.1998 року був у редакції, де серед іншого, документами що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є засвідчені підписом відповідної посадової особи, що скріплений печаткою, довідка-рахунок, за формою згідно з додатком 1, видана суб`єктом господарювання, діяльність якого пов`язана з реалізацією транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери.

Отже, вина відповідача у виниклому спорі - відсутня.

Судом встановлено:

05.02.2015 року ОСОБА_1 , підприємством яке взято на облік в УДАЇ України за №6346 - ТОВ «Автолікон плюс», видано довідку-рахунок ВІА №050258, якою підтверджено, що ОСОБА_1 продано і видано мотоцикл марки GEON DAKAR250 номер рами НОМЕР_1 , вартістю 11620,00 грн. (а.с.9).

ТОВ «Автолікон плюс» є підприємством, діяльність якого пов`язана з торгівлею транспортних засобів та їх складових частин (а.с.17).

16.06.2018 року територіальний сервісний центр №1249 Регіонального сервісного центру МВС в Дніпропетровській області, надав позивачу листа яким її повідомлено, що їй відмовлено в первинній реєстрації мотоцикла марки GEON DAKAR250 за довідкою-рахунком № НОМЕР_2 від 05.02.2015 року, керуючись Постановою №1388 від 17.09.1998 року п.8 відповідно до якої довідка-рахунок не є документом, що підтверджують правомірність придбання транспортного засобу (а.с.18).

Згідно статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно частини 1 статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до частини 1 статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до вимог статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За правилами статті 392 ЦК України позов про визнання права власності може бути пред`явлено: якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що визначення позивачем підстав про визнання за нею права власності на рухоме майно є передчасним, оскільки стаття 392 ЦК України, у якій йдеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.

Відповідно до статті 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, тому суд при застосуванні цієї норми повинен установити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному статтею 392 цього Кодексу.

Вищезазначений висновок викладено в постанові Верховного Суду від 06.02.2018 року по справі №140/640/16-ц.

Суд з наданих позивачем доказів встановив, що майно набуто 05.02.2015 року у передбачений законом спосіб. Відповідач по справі не заперечує та не оспорює право власності будь кого на спірне майно.

На думку суду, з огляду листа територіального сервісного центру №1249 Регіонального сервісного центру МВС в Дніпропетровській області від 16.06.2018 року, у позивача виникли правовідносини саме з органом МВС який проводить реєстрацію транспортних засобів, та зазначений спір повинен вирішуватися в інший спосіб.

Підсумовуючи, суд робить висновок, щодо відсутності предмета спору між позивачем та відповідачем (неналежний відповідач), що унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Отже, є підстави для відмови у задоволенні позовної вимоги.

Керуючись ст. ст. 5,6, 258-262, ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автолікон плюс» про визнання права власності на транспортний засіб.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання Одеського апеляційного суду, через суд першої інстанції, апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 17.02.2020 року.

Суддя