Рішення № 87670874, 17.02.2020, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 946/7846/19

Провадження № 2/946/761/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2020 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого – судді Пащенко Т.П.

при секретарі – Топтигіної О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Ізмаїл цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом комунального підприємства «Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2019 року комунальне підприємство «Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго» (далі - КП «ТМ Ізмаїлтеплокомуненерго») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та за обслуговування внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення, посилаючись на те, що КП «Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго» забезпечує ОСОБА_1 послугами з централізованого опалення та з обслуговування внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення по квартирі АДРЕСА_1 . 21.06.2016 між позивачем та ОСОБА_2 були укладені договір про надання послуг з централізованого опалення та договір про надання послуг по технічному обслуговуванню внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення, відповідно до яких оплата наданих послуг має проводитись не пізніше 20 та 10 числа місяця, що настає за розрахунковим, відповідно. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Проте відповідачка проводила оплату за спожиті послуги не в повному обсязі, в результаті чого за нею станом на 01.10.2019 року обліковується заборгованість за послуги з централізованого опалення в розмірі 23224,68 грн. та за обслуговування внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення в розмірі 355,61 грн., яку позивач просить стягнути з неї, та судовий збір у розмірі 1921,00 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, сповіщений належним чином, надав суду заяву, в якій вказав, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити. 10.02.2020 року надав відповідь на відзив, в якому зазначив, що відповідачкою до матеріалів відзиву долучено договір, який не відповідає вимогам до письмових доказів, оскільки він не містить підписів сторін та в ньому відсутні дані щодо його нотаріального посвідчення. Жодних інших доказів щодо переходу права власності на квартиру АДРЕСА_1 від відповідачки до іншої особи суду надано не було. Отже, відповідачка є власницею вказаної квартири, тому представник позивача просить суд стягнути з неї заборгованість за послуги, які були надані КП «ТМ Ізмаїлтеплокомуненерго», та обліковується по квартирі АДРЕСА_1 .

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи була сповіщена належним чином. 27.12.2019 року надала суду відзив на позовну заяву (а.с.24-25), в якому вказала, що вона була власницею квартири АДРЕСА_1 до липня 2016 року. У липні 2016 року вона уклала договір купівлі-продажу квартири з ОСОБА_3 . З огляду на вказане, вважає себе неналежним відповідачем по справі, тому просить закрити провадження по справі.

Згідно ч.2 ст.281 розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

На підставі ст.ст. 67, 68 ЖК України та п. 30 Правил надання послуг по централізованому опаленню, наданню холодної та гарячої води та водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630, відповідач зобов`язаний своєчасно, щомісячно вносити плату не лише за квартиру, але й за комунальні послуги, а саме: централізоване опалення за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Відповідно до ч.2 ст.32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. У разі наявності засобів обліку оплата комунальних послуг здійснюється виключно на підставі їх показників на кінець розрахункового періоду згідно з умовами договору, крім випадків, передбачених законодавством.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію, а відповідно до ст. 25 вищезазначеного Закону у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктами 1,2,4 ч.1 ст.13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Судом встановлено, що між КП «ТМ Ізмаїлтеплокомуненерго» та ОСОБА_2 21.06.2016 були укладені договір про надання послуг з централізованого опалення та договір про надання послуг по технічному обслуговуванню внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення, відповідно до яких оплата наданих послуг має проводитись не пізніше 20 та 10 числа місяця, що настає за розрахунковим, відповідно. Розрахунковим періодом є календарний місяць. (а.с.4-5). Теплова енергія у квартиру АДРЕСА_1 надавалась належним чином. Доказів відключення від теплопостачання суду не надано.

Як вбачається із свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого Печерським районним у місті Києві Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві 18.09.2016 року (а.с.30), після реєстрації шлюбу 18.09.2016 року ОСОБА_4 змінила прізвище на « ОСОБА_5 ».

На ім`я ОСОБА_1 відкрито особовий рахунок за номером 2876, згідно якого станом на 01.10.2019 року виникла заборгованість за послуги з централізованого опалення у розмірі 23224,68 грн. та за обслуговування внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення в розмірі 355,61 грн. (а.с.3).

ОСОБА_1 є власницею квартири АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину, серія та номер 2555, виданого 08.07.2013 року приватним нотаріусом Ізмаїльського міського нотаріального округу Одеської області Гнесько В.Г., що підтверджується Інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно №200503944 від 17.02.2020 року (а.с.20).

Таким чином, ОСОБА_2 знаходиться у договірних відносинах з КП «ТМ Ізмаїлтеплокомуненерго».

Згідно розрахунків сума заборгованості, яка утворилася в період з 01.10.2016 року по 01.10.2019 року становить: за послуги з централізованого опалення в розмірі 23224,68 грн. та за обслуговування внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення в розмірі 355,61 грн.

Нарахування плати за надані послуги з централізованого опалення проведені на підставі тарифів, затверджених постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг №1171 від 31.03.2015 року, № 1171 від 31.03.2015 року (в редакції постанови №1101 від 09.06.2016 року) та рішеннями виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради №49 від 19.01.2018 року, №1285 від 26.11.2018 року, а за обслуговування внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення – згідно з тарифами, затвердженими рішеннями виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради №461 від 07.06.2013 року, №1106 від 08.10.2018 року.

Відповідно до ст.657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Суд не бере до уваги твердження відповідачки, що вона не є власницею квартири АДРЕСА_1 на даний час, оскільки договір купівлі-продажу квартири від 30.06.2016 року, на який вона посилається як на доказ переходу права власності до іншої особи, не відповідає вимогам ст.ст.203, 657 ЦК України, оскільки не містить підписів сторін та в ньому відсутні дані щодо його нотаріального посвідчення. Інших доказів щодо переходу права власності на квартиру від відповідачки до іншої особи суду надано не було. Крім цього, ці посилання спростовуються відомостями з державного реєстру речових прав на нерухоме майно

Отже, суд приходить до висновку, що відповідачка є власницею вказаної квартири на даний час.

Згідно ст.129 Конституції України, ст.ст.12,13,77,78,79,80,81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, обставини, визнані сторонами, не підлягають доказуванню, а обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки послуги надаються, але їх оплата не проводиться, сума боргу підтверджена особовим рахунком, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за послуги з централізованого опалення у розмірі 23224,68 грн. та за обслуговування внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення в розмірі 355,61 грн.

У відповідності до вимог ст.141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1921 гривень.

Керуючись ст.ст.12, 13, 49, 77-82, 140, 141, 258, 259, 263-266, 268, 273-279 ЦПК України, ст.ст.15, 16, 526 ЦК України, -

ВИРІШИВ :

Позов комунального підприємства «Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго», адреса місцезнаходження юридичної особи: 68600, Одеська область, вул.Клушина,5-а, код ЄДРПОУ 05514413, ІПН 055144115027, свідоцтво 100046342, до ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , про стягнення заборгованості – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – « НОМЕР_2 », на користь комунального підприємства «Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго» заборгованість за послуги з централізованого опалення (банк/рах. UA843288450000026008301170168, ЄДРПОУ 05514413) в розмірі 23224,68 (двадцять три тисячі двісті двадцять чотири гривень 68 копійок) грн. та за обслуговування внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення (банк/рах. UA793288450000026007300170168, ЄДРПОУ 05514413) в розмірі 355,61 (триста п`ятдесят п`ять гривень 61 копійка) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – « НОМЕР_2 », на користь комунального підприємства «Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго» (банк/рах. UA893288450000026009300170168, ЄДРПОУ 05514413) судовий збір в розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня) грн.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Суддя: Т.П.Пащенко