Рішення № 87667778, 10.02.2020, Шевченківський районний суд Харківської області

10.02.2020

№ 637/1514/19

№ 2/637/29/20

РІШЕННЯ

Іменем України

10 лютого 2020 року с.м.т. Шевченкове

Шевченківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Островської Н.І.,

за участю секретаря Бутрик Ю.С.,

позивач: ОСОБА_1 , представник за довіреністю ОСОБА_2 ,

відповідач: ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду с.м.т. Шевченкове Шевченківського району Харківської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності, присудження грошової частки замість частки у праві спільної сумісної власності ,-

в с т а н о в и в :

У грудні 2019 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник за довіреністю ОСОБА_2 , звернулася до суду з вищезазначеним позовом.

Як підставу позову зазначено, що 10.11.2012 року ОСОБА_1 уклала шлюб з ОСОБА_3 , який був зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Шевченківського районного управління юстиції Харківської області, актовий запис № 58. Згідно рішенню Шевченківського районного суду Харківської області від 07.10.2019 року шлюб розірвано. Від шлюбу мають спільну дитину, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та мешкає з нею за адресою: АДРЕСА_1 . Шевченкове Шевченківського району Харківської області . Перебуваючи у шлюбі, ними спільно була придбана 1-кімнатна квартира загальною площею 29,3 кв.м, житловою площею 16,5 кв.м, розташована за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 18.10.2014 року. Договір був оформлений на відповідача на вищезазначену квартиру, придбану у шлюбі. За положеннями законодавства майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба, тощо) самостійного заробітку (доходу). Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених законом. На даний час виникло питання щодо поділу майна, яке є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, припинення права спільної сумісної власності на квартиру, стягнення грошової компенсації за 1/2 частину вартості квартири. Враховуючи, що частка відповідача в 1-кімнатній квартирі не може бути виділена в натурі, однокімнатна квартира є неподільною, а спільне володіння і користування майном є неможливим, таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї, оскільки відповідач фактично декілька місяців у вищезазначеній квартирі не проживає. Відповідач самостійно визначив собі інше місце проживання. Вартість квартири становить 104 670,00 гривень відповідно до звіту оцінки від 23.09.2019 року. Вартість 1/2 частини квартири становить 52 335,00 грн.. Вказує, що у неї та дитини відсутнє інше житло, призначене для постійного проживання. Відповідач не заперечує щодо поділу майна, припинення права спільної сумісної власності на квартиру, залишення права власності за позивачем на квартиру в цілому та присудження йому грошової компенсації вартості 1/2 частини квартири грошової суми в розмірі 52 335,00 грн., з урахуванням внесення вищезазначеної грошової суми позивачем на депозитний рахунок суду на підставі квитанції від 16.12.2019 року. Позивач просить визнати за нею в порядку поділу спільної сумісної власності подружжя право власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , в цілому, припинити право спільної сумісної власності сторін на квартиру, залишивши квартиру в її власності, з присудженням відповідачу грошової компенсації за 1/2 частину вартості квартири у розмірі 52 335,00 гривень.

Сторони у підготовче судове засідання не з`явилися, надавши заяви про розгляд справи за їх відсутності, позивач підтримала позовні вимоги, відповідач визнав позов у повному обсязі і не заперечував проти його задоволення.

У відповідності до вимог ч.ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому ст. 206 цього Кодексу.

Згідно положень ч.ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Перевіривши матеріали справи, дослідивши наявні докази, з`ясувавши позиції сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

10.11.2012 року сторони ОСОБА_1 і ОСОБА_3 уклали шлюб, який був зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Шевченківського районного управління юстиції Харківської області, актовий запис № 58 (а.с. 9).

Згідно рішенню Шевченківського районного суду Харківської області від 07.10.2019 року шлюб розірвано.

Від шлюбу сторони мають спільну дитину, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та мешкає з позивачем за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 7, 10).

Відповідач також зареєстрований у квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 37), однак протягом останніх двох місяців у квартирі фактично не проживає, визначивши собі інше місце постійного проживання.

Перебуваючи у шлюбі, сторонами ОСОБА_1 і ОСОБА_3 за спільні грошові кошти придбана 1-кімнатна квартира загальною площею 29,3 кв.м, житловою площею 16,5 кв.м, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу квартири від 18.10.2014 року, посвідченого державним нотаріусом Печенізької державної нотаріальної контори Харківської області Юрченко О.М. та зареєстрованого в реєстрі за № 766 (а.с. 11, 12), яка є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 28294663 від 18.10.2019 року та даним технічного паспорту від 24.10.2003 року ОСОБА_3 в цілому належить 1-кімнатна квартира загальною площею 29,3 кв.м, житловою площею 16,5 кв.м, розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 14, 15, 20-21).

У відповідності до ч. 1 ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба, тощо) самостійного заробітку (доходу).

Відповідно до ст. 69 Сімейного кодексу України дружина та чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

У відповідності до ч. 1 ст. 70 Сімейного кодексу України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними.

Згідно зі ст. 71 СК України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених ЦК України.

За статтею 372 Цивільного кодексу України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними.

У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

На даний час у сторін виникло питання щодо поділу майна, яке є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, припинення права спільної сумісної власності на квартиру, залишення за позивачем права власності на квартиру в цілому та стягнення грошової компенсації за 1/2 частину вартості квартири.

Враховуючи, що частка відповідача в 1-кімнатній квартирі не може бути виділена в натурі, однокімнатна квартира є неподільною, а спільне володіння і користування вищезазначеним майном є неможливим, таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї, оскільки відповідач фактично декілька місяців у вищезазначеній квартирі не проживає, визначивши собі інше місце проживання.

Вартість квартири згідно звіту про оцінку майна від 23.09.2009 року, виконаного ТОВ "Оціночна компанія Аргумент" становить 104 670,00 грн. (а.с. 16-22).

Вартість 1/2 частини вищезазначеної квартири становить 52 335,00 грн..

З позивачем у квартирі зареєстрована та проживає малолітня дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка перебуває на її утриманні.

На даний час у позивача та дитини відсутнє інше житло, призначене для постійного проживання.

Відповідач не заперечує проти поділу майна подружжя, припинення права спільної сумісної власності на квартиру, залишення права власності за позивачем на квартиру в цілому, з виділенням йому грошової компенсації вартості 1/2 частини квартири, що становить 52 335,00 грн..

У відповідності до вимог Сімейного кодексу України позивачем ОСОБА_1 попередньо внесена грошова сума у розмірі 52 335,00 грн. на депозитний рахунок суду згідно квитанції № 0.0.1554258635.1 від 16.12.2019 року АТ КБ "Приватбанк" (а.с. 30).

Положеннями п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» передбачено,що поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими ст.ст. 69 - 72 СК України та ст. 372 ЦК України. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

У п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» роз`яснено, що, вирішуючи питання про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, суди мають застосовувати положення частин 4, 5 статті 71 СК України щодо обов`язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини 1, 2 ст. 71 СК України).

Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених ЦК України(частина 4 ст. 71 СК України).

Так, присудження судом грошової компенсації одному з подружжя замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно допускається лише за наявності згоди цієї особи на таке присудження, крім випадків, передбачених ст. 365 ЦК України.

Положеннями цієї статті передбачають підстави, за наявності яких суд може задовольнити позов співвласника про припинення права особи на частку у спільному майні, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї.

Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Згідно із ч. 5 ст. 71 СК України присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених ст. 365 ЦК України, за умови звернення подружжя (одного з них) до суду з таким позовом (ст. 11 цього Кодексу) та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми.

З огляду на вищезазначені обставини справи, позов підлягає задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу у відповідності до ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 89, 200, 206, 263 - 265 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 69 - 72 Сімейного кодексу України, ст. 372 Цивільного кодексу України ,-

у х в а л и в :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку поділу спільної сумісної власності подружжя право власності на 1/2 частину 1-кімнатної квартири, загальною г.лощею 29,3 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Припинити право спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на 1-кімнатну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , залишивши квартиру в цілому у власності ОСОБА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 в рахунок грошової компенсації, замість частки у праві спільної сумісної власності, вартість 1/2 частини 1-кімнатної квартири, загальною площею 29,3 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , грошові кошти у розмірі 52 335,00 грн..

Грошові кошти у розмірі 52 335,00 грн., внесені ОСОБА_1 на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області на підставі квитанції № 0.0.1554258635.1 від 16.12.2019 року АТ КБ «ПриватБанк», повернути ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , поточний рахунок № НОМЕР_2 , відкритий в ТВБВ 10020/0549 ОПЧ с.м.т. Шевченкове філії Харківського обласного управління АТ "Ощадбанк", код банку: 351823, код згідно з ЄДРПОУ: 09351600).

Копію рішення направити сторонам.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду через Шевченківський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій ст. 358 цього Кодексу.

Суддя

Н.І.Островська