Ухвала суду № 87667542, 14.02.2020, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа №592/7816/13-ц

Провадження №6/592/34/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2020 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі: головуючого – судді Алфьорова А.М., за участю секретаря – Літовченко С.М., заявника ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми заяву ОСОБА_1 про тимчасове скасування обмеження виїзду за межі України, -

В С Т А Н О В И В:

Заявник звернувся до суду з вказаною заявою, свої вимоги мотивує тим, що постановою Апеляційного суду Сумської області від 03.07.2018 р. тимчасово обмежено йому у праві виїзду за межі України до моменту фактичного виконання рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 21.08.2013 р. (справа № 592/7816/13-ц) про стягнення солідарно з нього на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованості зі кредитним договором у розмірі 508517 грн. 08 коп. На даний час рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 12.08.2013 р. не виконане, однак він вчиняє всі необхідні дії по виконанню вказаного рішення, періодично сплачує заборгованість. У період з 20.10.2020 р. по 10.02.2020 р. заплановано ряд зустрічей між представниками чеської компанії та представниками м. Суми на чолі з мером м. Суми ОСОБА_2 з приводу укладення та підписання контракту на будівництво сміттєпереробного заводу. Наявна заборона на виїзд за межі України обмежує його право у вільному пересуванні та відвідуванні вказаного заходу. Просить суд: скасувати тимчасове обмеження йому у праві виїзду за межі України.

У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 заяву підтримав, просив задовольнити.

Представник відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) у судове засідання не з`явився, надали письмові пояснення, просили відмовити у задоволенні заяви.

Дослідивши матеріали заяви та цивільної справи, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на виконанні у Відділі знаходиться виконавче провадження № 4739407 з примусового виконання виконавчого листа № 592/7816/13-ц виданого 14.10.2013 р. про стягнення солідарно з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість у сумі 510237 грн. 58 коп.

Постановою Апеляційного суду Сумської області від 03.07.2018 р. тимчасово обмежено йому у праві виїзду за межі України до моменту фактичного виконання рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 21.08.2013 р. (справа № 592/7816/13-ц) про стягнення солідарно з нього на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованості зі кредитним договором у розмірі 508517 грн. 08 коп.

Стаття 3 Закону України "Про державну виконавчу службу" передбачає, що виконання рішень, перелік яких встановлюється законом про виконавче провадження, покладається на державних виконавців відповідних відділів державної виконавчої служби.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Закон України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України"регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України, в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв`язання спорів у цій сфері.

Згідно із ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в`їзду в Україну громадян України» громадянину України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта у випадках, якщо діють неврегульовані аліменти, договірні чи інші невиконані зобов`язання - до виконання зобов`язань, або розв`язання спору за погодженням сторін у передбаченому законом випадках, або забезпечення зобов`язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.

Статтею 6 даного Закону встановлено вичерпний перелік підстав для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон, зокрема, коли громадянин України ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов`язань.

Протоколом № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, який ратифіковано Законом України N 475/97-ВР від 17.07.97 р., у статті 2 передбачено, що кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Примусове виконання рішень судів в Україні покладається на державну виконавчу службу (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені у Законі України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року р.№ 1404-VIII.

За змістом п. 19 ч. 3ст. 18 вказаного Закону державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника-фізичної особи або керівника боржника-юридичної особи за межі України - до виконання зобов`язань за рішенням.

Виходячи з викладеного, законом встановлено можливість тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов`язань, а при ухиленні боржника від їх виконання. Право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження права виїзду за межі України виникає винятково у випадку доведення фактів умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов`язань.

Під ухиленням боржника від виконання зобов`язань, покладених рішенням суду, слід розуміти будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини.

Поряд з цим, про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов`язків у виконавчому провадженні може свідчити невиконання ним своїх обов`язків, передбачених ч. 6ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, утримання від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; не надання у строк, встановлений державним виконавцем, достовірних відомостей про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; своєчасна явка за викликом державного виконавця; письмове повідомлення державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.

З матеріалів справи вбачається, що виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_1 боргу відкрито 27.04.2015 р.

Державним виконавцем у відповідності до положень ЗУ «Про виконавче провадження» вчинялися дії по встановленню майна боржника, здійснювалися виходи за місцем проживання боржника, внаслідок яких було складено відповідні акти про відсутність останнього за місцем проживання, залишалися виклики до відділу ДВС, які залишилися без уваги боржника.

Таким чином, боржником вчиняються дії, які ускладнюють виконання рішення суду та свідомо спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини.

Керуючись ст. 441 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про тимчасове скасування обмеження виїзду за межі України – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Ковпаківський районний суд м. Суми шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Суддя А.М. Алфьоров