
Справа № 471/906/19
Провадження №2/471/76/20
Номер рядка звіту 61
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" лютого 2020 р.
Братський районний суд Миколаївської області
в складі:
головуючого судді – Скарницької І.Б.,
за участю секретаря – Романчук О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Братське цивільну справу № 471/906/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до Новокостянтинівської сільської ради Братського району Миколаївської області про визначення додаткового строку на прийняття спадщини,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Новокостянтинівської сільської ради Братського району Миколаївської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
В своєму позові позивач зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Баратівка Новобузького району Миколаївської області помер ОСОБА_2 . Після смерті останнього відкрилася спадщина, яка складається з права на земельну частку (пай) площею 7,49 га, в межах території Новокостянтинівської сільської ради Братського району Миколаївської області, згідно сертифіката на право на земельну частку (пай) серії МК №0095380. Позивач, як троюрідний брат померлого ОСОБА_2 , є спадкоємцем п`ятої черги спадкування за законом останнього. ОСОБА_1 звернувся з заявою до Новобузької державної нотаріальної контори для оформлення спадщини після смерті брата. Однак, йому було роз`яснено, що за його заявою немає можливості зареєструвати та завести спадкову справу, так як був пропущений строк для прийняття спадщини і рекомендовано звернутися до суду для його поновлення. Строк пропущено з поважних причин. По-перше, позивач не був повідомлений про смерть брата, так як проживає в іншому районі. По-друге, позивач юридично не освідчений і не знає тонкощів норм законодавства, які регулюють правила спадкування, позивач вважав, що не має права на спадкування, не мав відомостей про наявність спадкового майна після смерті брата та кола спадкоємців, про належність померлому земельної ділянки, було повідомлено в сільській раді.
В судове засідання позивач та представник позивача не з`явилися, представник позивача надав заяву, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив справу розглядати за його відсутності.
В судове засідання представник Новокостянтинівської сільської ради Братського району Миколаївської області не з`явився, до суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнав.
Дослідивши письмові матеріали справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів, суд приходить до висновку про можливість задоволення позову з наступних підстав.
ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Баратівка Новобузького району Миколаївської області помер ОСОБА_2 (а.с. 5).
Після смерті останнього відкрилася спадщина, яка складається з права на земельну частку (пай) площею 7,49 га, в межах території Новокостянтинівської сільської ради Братського району Миколаївської області, згідно сертифіката на право на земельну частку (пай) серії МК №0095380 (а.с. 7).
Рішенням Братського районного суду Миколаївської області від 02.05.2018 року було встановлено факт того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , являється троюрідним братом ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 6).
За змістом ч.1 ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
При цьому, спадкування здійснюється за заповітом або за законом, що визначено ст. 1217 ЦК України, а до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті ( ст. 1218 ЦК України).
У свою чергу, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч.1 ст. 1269 ЦК України).
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, що визначено ( ч.1 ст. 1270 ЦК України).
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її ( ч.1 ст. 1272 ЦК України).
Та як установлено судом, позивач звернувся із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , у той час, як шестимісячний строк для подання такої заяви закінчився 16.10.2009 року (а.с. 8).
Як наслідок, є дійсними підстави для застосування до спірних правовідносин положень ч.3 ст.1272 ЦК України, тобто для визначення додаткового строку для подання позивачем заяви про прийняття спадщини.
Зокрема, вказана правова норма визначає, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Тож, виходячи із аналізу правової норми, слід дійти висновку, що установлені нею правила мають змогу бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
А як указав Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Таким чином, велика відстань між місцем смерті спадкодавця і місцем знаходження спадкового майна та проживання спадкоємців є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.
А тому у світлі вищевикладеного, ураховуючи правову позицію Верховного Суду щодо застосування норми ч.3 ст. 1272 ЦК України, суд вважає, що позов підлягає до задоволення у повному обсязі, позаяк, є доведеним шляхом дослідження й аналізу письмових доказів факт, того що велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємця і місцем знаходження спадкового майна. стали причиною пропуску строку для прийняття спадщини у встановлений законом строк.
Судові витрати слід залишити за позивачем.
Керуючись ст.ст. 259, 264, 265 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Новокостянтинівської сільської ради Братського району Миколаївської області про визначення додаткового строку на прийняття спадщини – задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка залишилась після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном у два місяці.
Судові витрати залишити за позивачем.
Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: Новокостянтинівська сільська рада Братського району Миколаївської області, місце знаходження: вул. Миру, 44, с. Новокостянтинівка Братського району Миколаївської області, код ЄДРПОУ 04375955.
На рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга в порядку, передбаченому ст. 354 ЦПК України.
СуддяІ.Б. Скарницька
Судове рішення № 87666463, Братський районний суд Миколаївської області було прийнято 17.02.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 471/906/19. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: