Рішення № 87666370, 18.02.2020, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/15588/19

н/п 2-др/953/4/20

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2020 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді - Якуші Н.В.,

за участю секретаря судових засідань – Коваль А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові заяву представника позивача адвоката Шевердіна Максима Михайловича про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи – Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Калінчук Ірина Володимирівна, Приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Попляк Володимир Володимирович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 –адвоката Шевердіна М.М. про ухвалення додаткового рішення, в якому вирішити питання про стягнення з відповідача на користь позивача понесених судових витрат пов`язаних з правничою допомогою адвоката та витрат зі сплати судового збору. В обґрунтування заяви вказує, що при постановленні рішення судом не вирішено питання розподілу судових витрат, що полягають у наданні правничої допомоги адвокатом позивачу по справі ОСОБА_1 . У заяві представник позивача просить стягнути на користь позивача з відповідача 20 000 грн. за надання правничої допомоги та 768,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Сторони в судове засідання не з`явилися, повідомлялись належним, від представника відповідача ОСОБА_3 до суду надійшла заява про слухання справи за його відсутності, та останній долучив до заяви письмові заперечення, в яких виклав свою позицію з приводу звернутої до суду заяви про ухвалення додаткового рішення.

Враховуючи, що відповідно до ч.2 ст. 246 ЦПК України питання про судові витрати вирішується не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення по суті позовних вимог, суд вирішує заяву на підставі наданих до суду доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом заяви за відсутністю всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Ознайомившись із заявою, письмовими запереченнями та матеріалами справи, судом встановлено наступне.

Так, рішенням Київського районного суду м. Харкова від 03.02.2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи – Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Калінчук Ірина Володимирівна, Приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Попляк Володимир Володимирович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню – задоволено, а саме визнаний таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 10 липня 2019 року ПН ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі за №856 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 невиплаченої в строк частину заборгованості у вигляді грошової суми в розмірі 6 117 360,00 грн., що є еквівалентом 240 000 доларів США 00 центів на підставі Іпотечного договору №830/27/14-4/48/8-081, посвідченого ПН ХМНО Назаренко О.О. 28.02.2008 року за реєстровим №600 з усіма змінами та доповненнями; витрати, пов`язані з вчиненням виконавчого напису - 61 174,00 грн., разом 6 178 534,00 грн.

Згідно ч.1 ст.246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог (ч.2 ст.246 ЦПК України).

Відповідно до ч.3 ст.246 ЦПК України у випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу

До закінчення судових дебатів представником позивача - адвокатом Шевердіним М.М. в порядку ч.8 ст. 141 ЦПК України було зроблено заяву про вирішення питання про судові витрати та зазначено що докази понесених судових витрат будуть надані в межах п`ятиденного строку після проголошення рішення суду.

07.02.2020 року на адресу суду від представника позивача надійшла заява про розподіл судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20000 грн. та судового збору, в межах строку, визначеного ч.8 ст.141 ЦПК України.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду від 30.09.2009 №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу — це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного випливає, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо.

Так, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, у числі інших, витрати на професійну правничу допомогу (ч. 1,3 ст. 133 ЦПК України).

Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частинами 2, 3, 8 статті 141 ЦПК України визначено, що інші судові втирати витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Судом встановлено, що представництво позивача у суді здійснювало Адвокатське об`єднання «Шевердін і партнери» на підставі договору про надання правової допомоги №31/07/19 від 31.07.2019 року.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу представником позивача надано:

-копію договору №31/07/19 про надання правової допомоги від 31.07.2019 року, укладеного між ОСОБА_1 та Адвокатським об`єднанням «Шевердін і партнери»;

-копію додаткової угоди №1 до договору №31/07/19 про надання правової допомоги від 31.07.2019 року, відповідно до якої зазначено, що гонорар Адвокатським об`єднанням «Шевердін і партнери» за вищевказаним договором складає 20 000 грн.;

-копію попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат за Договором про надання правової допомоги № 31/07/19 від 31.07.2019 року;

- копію акту здачі- приймання послуг за Договором про надання правової допомоги № 31/07/19 від 31.07.2019 року, відповідно до якого зазначено, що ОСОБА_1 були надані юридичні послуги, передбачені предметом Договору, вартість наданих послуг складає 20 000 грн.;

- копію рахунку – фактури №04/02 від 04.02.2020 року;

- копію квитанції №0.0.1607264568.1 від 06.02.2020 року, згідно якої сплачено ОСОБА_1 10 000 грн. Адвокатському об`єднанню «Шевердін і партнери» за надання правової допомоги згідно Договору про надання правової допомоги № 31/07/19 від 31.07.2019 року;

- копію квитанції №0.0.1607264572.1 від 06.02.2020 року, згідно якої сплачено ОСОБА_1 10 000 грн. Адвокатському об`єднанню «Шевердін і партнери» за надання правової допомоги згідно Договору про надання правової допомоги № 31/07/19 від 31.07.2019 року;

- копію детального опису наданих послуг від 04.02.2020 року;

- копію ордеру серії В№000080 від 02.10.2018 року.

Пунктом 48 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних прав «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах № 10 від 17.10.2014 визначено, що витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено в пункті 47 цієї постанови, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Європейським судом з прав людини висловлена правова позиція, згідно з якою при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим (остаточне рішення Європейського суду з прав людини від 10 січня 2010 року, №33210/07 і 41866/08) та «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18 лютого 2010 року, №37246/04).

При цьому, обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Вказане клопотання до суду заявив представник відповідача, яке виклав у своїх письмових запереченнях та зазначив наступні тезиси. Так, останній зазначив, що при розгляді справи в суді представниками позивача в якості підстав для відшкодування витрат надано договір № 31/07/19 про надання правової допомоги, в рамках якого і було оплачено послуги адвоката в суді. На підставі даного договору клієнту було надано саме «правову допомогу», відшкодування котрої не охоплюється положеннями ЦПК України. Разом з тим, наголосив, що чинним ЦПК України не передбачено такого виду витрат як «правова допомога».

Надалі зазначив, що представником надано для підтвердження витрат пакет документів із підтвердженням таких витрат та проведених процесуальних дій. Зокрема із матеріалів справи вбачається, що інтереси позивача по справі представлялись співробітниками (партнерами) адвокатського об`єднання «Шевердін та партнери» на підставі договору № 31/07/19 від 31.07.2019 року. Відповідно до пункту 2.6 наданого договору, для представництва інтересів Адвокатське об`єднання призначає адвокатів та юристів шляхом видання ордеру. До матеріалів справи наданий ордер № 1629000181 виданий зазначеним адвокатським бюро на ім`я адвоката ОСОБА_5 . В якості місця надання послуг визначено «суди України». Таке визначення місця, на думку представника свідчить про відсутність повноважень та не може бути підставою для компенсації витрат на правничу допомогу. Посилався на те, що згідно з підпунктом 15.4 пункту 15 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2012 року № 36, ордер має містити назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом, із зазначенням за необхідності виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI.

Зазначив, що системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що законодавець чітко відокремив судові органи як такі, що повинні бути окремо зазначені в ордері на надання правової допомоги, зокрема в графі «Назва органу, в якому надається правова допомога».

Отже, вважав, що в ордері на надання правової допомоги має бути зазначено не абстрактний орган державної влади, а конкретна назва такого органу, зокрема суду. Посилався при цьому на правовий висновок, до якого дійшла Велика ВС при розгляді № 9901/847/18 від 05.06.19.

Також звертав увагу на те, що представниками позивача було надано до суду договір № 31/07/19 із певним переліком послуг. В якості підтвердження надання послуг до матеріалів справи було надано Акт здачі приймання послуг від 04.02.2020 року, із якого вбачається, що клієнту надані послуги згідно із предметом договору. При аналізі попереднього розрахунку судових витрат представником відповідача вбачається, що згідно із предметом укладеного договору, Клієнту надано послуги в тому числі з підготовки та вивчення процесуальних документів (позовна заява про визнання не дійсним договору фінансового лізингу).

Вказав, що із системного аналізу норм ЦПК України вбачається, що до відшкодування підлягають витрати, надані при розгляді конкретної справи. А тому звертав увагу суду на те, що при розгляді справи № 640/15588/19 послуги щодо складання позовної заяви по договору лізингу не надавалось, документальне підтвердження таким послугам відсутнє.

Аналогічна правова ситуація на думку представника відповідача стосується і надання іншого переліку послуг, котрий заявлений до відшкодування згідно із Детальним описом наданих послуг ОСОБА_1 .. На його думку, наданий перелік послуг містить лише загальний перелік проведених дій саме в рамках Договору про надання правової допомоги від 31.07.2019 року, та не містить доказів надання заявлених послуг в рамках конкретної справи.

Також ставив під сумнів сам факт оплати витрат на правничу допомогу, оскільки при розгляді аналогічних справ суди дійшли висновку про необхідність доведення відображення адвокатом доходів, отриманих від незалежної професійної діяльності, як самозайнятої особи шляхом надання доказів ведення Книги обліку доходів та витрат, затвердженої наказом Міндоходів від 16 вересня 2013 року № 481 "Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення", зареєстрованим у в Міністерстві юстиції України 1 жовтня 2013 р. за № 1686/24218.

Разом з тим, наголошував, що до заяви про ухвалення додаткового судового рішення від 07.02.2020 року представником позивача відомостей про відображення отриманих доходів адвоката в бухгалтерських регістрах не надано, оскільки факт перерахування грошових коштів не є доказом їх зарахування одержувачем. Крім того, зазначив, що при аналізі наданих платіжних доручень інформація про їх сплату саме в рамках даної справи також відсутня. Зокрема в графі платежу «призначення платежу» визначено, що ОСОБА_1 сплатив грошові кошти в рамках договору про надання правової допомоги від 31.07.19 року, що не дає можливості віднести такі витрати до оплати послуг по справі № 640/15588/19 в рамках якої заявлено відшкодування витрат.

Більш того, посилався на те, що при аналізі наданого стороною договору про надання правової допомоги як підставу для надання послуг та відшкодування витрат зазначено, що узгоджена сторонами сума витрат має бути сплачена клієнтом протягом 5 робочих днів з моменту підписання договору. Натомість, звернув увагу суду, що долучені до заяви про ухвалення додаткового судового рішення платіжні доручення датовані 06.02.2020 року, що не кореспондується із наданим договором.

Також зазначив, що при аналізі Детального опису вбачається, що на складання позовної заяви було витрачено 5 годин. Разом з тим на підготовку до судових дебатів представником позивача витрачено 4 години. Наголосив, що здійснюючи аналіз судових дебатів не вбачається їх відмінностей та додаткових аргументів ніж ті, що викладені в позовній заяві. За таких обставин вважав, що суд має критично відноситись до проведення такої дії як підготовка до судових дебатів за умови, що по результатам підготовки до судових дебатів стороною не було проведено великого обсягу робіт та не створено окремої, не озвученої раніше правової позиції.

При вирішенні питання про стягнення витрат за правничу допомогу суд враховує наведені доводи представника відповідача зазначає, що дійсно, досліджуючи наданий до суду договір № 31/07/19, останній містить певний перелік послуг. В якості підтвердження надання послуг до матеріалів справи надано Акт здачі приймання послуг від 04.02.2020 року із якого вбачається, що клієнту надані послуги згідно із предметом договору. При аналізі попереднього розрахунку судових витрат вбачається, що згідно із предметом укладеного договору, Клієнту надано послуги в тому числі з підготовки та вивчення процесуальних документів (позовна заява про визнання не дійсним договору фінансового лізингу).

Із системного аналізу норм ЦПК України вбачається, що до відшкодування підлягають витрати, надані при розгляді конкретної справи. Разом з тим, при розгляді справи № 640/15588/19 послуги щодо складання позовної заяви по договору лізингу не надавалось, документальне підтвердження таким послугам відсутнє.

Аналогічна правова ситуація стосується і надання іншого переліку послуг, який заявлений до відшкодування згідно із Детальним описом наданих послуг ОСОБА_1 Так, судом встановлено, що наданий перелік послуг містить лише загальний перелік проведених дій саме в рамках Договору про надання правової допомоги від 31.07.2019 року, та не містить доказів надання заявлених послуг в рамках конкретної цивільної справи, яка знаходилась в провадженні суду.

Разом з тим, Верховний суд неодноразово висловлювався та наголошував, що безумовною підставою для стягнення витрат на правовому допомогу є саме конкретизація справи, в якій такі дії було вчинено. Зокрема при розгляді справи № 821/1594/17 Верховним Судом було зазначено, що відшкодуванню підлягають витрати, що пов`язані із конкретною справою, про що має бути зазначено у відповідних документах (акт приймання передачі послуг, детальний опис наданих послуг, тощо).

При аналізі поданих представником позивача документів не вбачається, що послуги згідно із договору № 31/07/19 надавались саме в рамках розгляду справи № 640/15588/19, а не будь – якої іншої справи. Більш того, в призначенні платежу та акті виконаних робіт сторонами зазначено, що адвокатським об`єднанням послуги надавались саме в рамках договору, що є відмінним від поняття надання послуг по конкретній судовій справі. Окрім того частина заявлених послуг – складання позову про оскарження договору фінансового лізингу, взагалі не відноситься до предмету позову справи № 640/15588/19.

Крім того, в поданих доказах жодного посилання на цивільну справу, в межах якої заявлені витрати до відшкодування, акт про надання правничої допомоги, акт виконаних робіт - не містить.

Таким чином, суд приходить до висновку, що представником позивача не надано належних доказів про надання правничих послуг, які містяться в детальному описі наданих послуг ОСОБА_1 саме в рамках даної справи.

Більш того, досліджуючи надані платіжні доручення судом встановлено, що в графі платежу «призначення платежу» визначено, що ОСОБА_1 сплатив грошові кошти в рамках договору про надання правової допомоги від 31.07.19 року, що не дає можливості віднести такі витрати до оплати послуг по справі № 640/15588/19 в рамках якої заявлено відшкодування витрат.

При цьому, аналіз наданого стороною договору про надання правової допомоги свідчить, що узгоджена сторонами сума витрат має бути сплачена клієнтом протягом 5 робочих днів з моменту підписання договору. Натомість долучені до заяви про ухвалення додаткового судового рішення платіжні доручення датовані 06.02.2020 року, що не кореспондується із наданим договором.

А тому, на переконання суду відсутні підстави вважати вказані платіжні доручення належним доказом, який свідчить про понесення витрат позивачем в межах цієї справи.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 20 000 грн.

Разом з тим, у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір», а також враховуючи те, що позовні вимоги було задоволено в повному обсязі, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 768,00 грн., про що постановити додаткове рішення.

Керуючись 133, 137, 141, 246, 270 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача адвоката Шевердіна Максима Михайловича про стягнення витрат на правничу допомогу –задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 витрати по сплаті судового збору в розмірі 768,00 грн.

В іншій частині заяви про ухвалення додаткового рішення – відмовити.

Додаткове рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Представник позивача: адвокат Шевердін Максим Михайлович, адвокатське об`єднання «Шевердін і партнери», фактична адреса: 61166, м. Харків, вул.. Бакуліна, 4-А, оф.45-А.

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 .

Представники відповідача: адвокат Жорник Вадим Ігорович, адреса: АДРЕСА_3 ; адвокат Казьонний Руслан Вячеславович, адреса: АДРЕСА_4 .

Третя особа: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Калінчук Ірина Володимирівна, адреса: 61072, м. Харків, вул. Отакара Яроша, 27.

Третя особа: Приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Попляк Володимир Володимирович, адреса: 61003, м. Харків, пров. Подільський, 5, оф. 011.

Повний текст судового рішення складено 18.02.2020 року.

Суддя