Рішення № 87665770, 12.02.2020, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Шевченко С. В.

Справа № 644/6975/19

Провадження № 2/644/663/20

12.02.2020

РІШЕННЯ

іменем України

12 лютого 2020 року Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі: головуючого – судді Шевченка С.В., за участю секретаря Голік О.К. розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 644/6975/19 за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів,

у с т а н о в и в :

Позивач пред`явив в суд вказаний вище позов, в якому просив стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти в розмірі орендної плати в сумі 224 793 грн. 50 коп.

В обґрунтування вимог позивач посилався на те, що ОСОБА_1 з 23.12.2015 по 21.11.2018 використовувала частину земельної ділянки площею 0,1182 га (кадастровий номер 6310138200:10:014:0013) для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі по АДРЕСА_1 , співвласницею якої вона була у вказаний період, без виникнення права власності чи користування та без державної реєстрації цих прав. Відтак, з 01.08.2015 по 31.10.2018 року відповідач не сплачувала кошти за користування земельною ділянкою у встановленому законодавством розмірі, внаслідок чого зберегла грошові кошти в сумі 224 793 грн. 50 коп.

Відповідачка подала до суду відзив, в якому проти позову заперечувала, посилалась на те, що вона не ухилялась від укладення договору оренди земельної ділянки, більш того у 2016 та 2017 роках сплачувала земельний податок. Також відповідачка зазначала, що вибраний позивачем спосіб захисту порушеного права є неправильним, оскільки відсутні правові підстави вважати, що грошові кошти, які просить позивач стягнути з неї, є безпідставно збереженим майном.

З`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, судом встановлено, що Департаментом територіального контролю Харківської міської ради 20.08.2019 здійснено обстеження земельної ділянки та встановлено, що на сформованій земельній ділянці площею 0,1182 га (кадастровий номер 6310138200:10:014:0013) по АДРЕСА_1 розташована одна нежитлова будівля, право власності на яку, на час обстеження, зареєстроване за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки наданого Відділом у м. Харкові Головного управління Держгеокадастру у Харківській області листом від 18.06.2019 № 993/0/45-19, площа земельної ділянки з кадастровим номером 6310138200:10:014:0013 складає 0,1182 га.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 20.08.2019 № 178034116 право власності на нежитлову будівлю літ. «А-1» загальною площею 236,6 кв.м. по АДРЕСА_1 зареєстроване:

-з 14.11.2013 по теперішній час 1/2 за ОСОБА_2 на підставі заочного рішення Орджонікідзевського р/с м. Харкова від 19.05.2008 № 2-1387;

-з 23.12.2015 по 21.11.2018 1/2 за ОСОБА_1 на підставі договору дарування від

23.12.2015 № 1951;

-з 21.11.2018 по теперішній час 1/2 за ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 21.11.2018 № 1591,

Відповідно до вищезазначеної інформації та листа Департаменту земельних відносин Харківської міської ради від 13.04.2018 № 2401/0/225-18 речові права на земельну ділянку по АДРЕСА_1 не зареєстровані.

Враховуючи відсутність зареєстрованих за будь-якими юридичними або фізичними особами прав та з урахуванням ст. ст. 12, 80, 83 Земельного Кодексу України земельна ділянка по АДРЕСА_1 перебуває у власності територіальної громади м. Харкова.

Наведені вище обставини підтверджені копіями відповідних документів, які надані позивачем до суду.

Отже, судом встановлено, що ОСОБА_1 , набувши право власності на частину об`єкту нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці комунальної форми власності, належним чином не оформила правовідносин щодо користування земельною ділянкою і з 23.12.2015 по 21.11.2018 використовувала частину земельної ділянки площею 0,1182 га (кадастровий номер 6310138200:10:014:0013) для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі по АДРЕСА_1 без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав відповідно до ст. ст. 125, 126 Земельного Кодексу України.

Відповідно до наданих позивачем розрахунків орендної плати за період з 01.08.2016 по 31.10.2018 року, відповідач не сплатила кошти за користування земельною ділянкою в загальній сумі 224 793 грн. 50 коп., тим самим безпідставно зберегла у себе грошові кошти на вказану суму.

Відповідно до ст. 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно зі ст. 14 Податкового Кодексу України платою за землю є обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Податковим Кодексом визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а її розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (ст. ст. 14.1.125; 14.1.136; 288.5 ПК України).

Таким чином, з часу виникнення права власності на нерухоме майно у відповідача виник й обов`язок сплачувати грошові кошти за використання земельної ділянки у встановленому законодавством розмірі.

З урахуванням наведеного вище, суд приходить до висновку, що позивачем доведено порушення відповідачем прав та інтересів першого, як власника земельної ділянки.

Поряд з цим, вирішуючи питання про те, які норми матеріального закону підлягають застосуванню для захисту прав та інтересів позивача, суд погоджується з аргументами останнього про необхідність застосування для врегулювання спірних правовідносин положень статей 1212-1214 ЦК України, якими визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана повернути потерпілому це майно та відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна.

Відповідач зберігає кошти, не сплачуючи орендну плату за використання земельної ділянки, за відсутності укладеного договору, тим самим збільшує вартість власного майна, а позивач втрачає належне йому майно (кошти від орендної плати), тобто відбувається факт безпідставного збереження коштів у розмірі орендної плати, що зумовлено пасивним діями відповідача, які спрямовані на ухилення від належного правового оформлення правовідносин з оренди землі.

При вирішенні спірних правовідносин, суд також враховує правові позиції ВП Верховного Суду, викладені у постановах від 23.05.2018 року у справі № 629/4628/16-ц та від 20.11.2018 року у справі № 922/3412/17.

З огляду на наведені вище обставини, суд відхиляє аргументи, які наводила відповідачка у відзиві на позов та приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати по справі, які складаються зі сплаченого позивачем судового збору в розмірі 3371 грн. 90 коп.

Відповідно до ст. ст. 12-19, 141, 26 - 268, 354 ЦПК України, ст. ст. 1212, 1213, 1214 ЦК України, ст. 206 ЗК України, ст. 14 ПК України, суд -

у х в а л и в :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківської міської ради 224 793 грн. 50 коп., як безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки комунальної власності без укладення договору оренди.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківської міської ради судові витрати в сумі 3371 грн. 90 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 30-ти днів з дня складання повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Апеляційна скарга подається учасниками справи безпосередньо до Харківського апеляційного суду або через Орджонікідзевський районний суд м. Харкова.

Повний текст судового рішення складений 17.02.2020 р.

Суддя С.В. Шевченко