Рішення № 87663296, 10.02.2020, Немирівський районний суд Вінницької області

Справа № 140/1648/19

Провадження №2/930/72/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.02.2020 року м. Немирів

Немирівський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Царапори О.П.

при секретарі Євтодієвій Н.М.

за участі позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Немирів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,-

В С Т А Н О В И В :

Виклад позиції позивача.

17 вересня 2011 року сторони зареєстрували шлюб у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Фастівського міськрайонного управління юстиції у Київській області, актовий запис, № 272.

За час проживання у шлюбі мають троє спільних дітей,- дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3

10.01.2018 року Немирівським районним судом Вінницької області було видано судовий наказ про стягнення з позивача ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей у розмірі половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, щомісяця до досягнення дітьми повноліття, починаючи з 21 грудня 2017 року.

Позивач зазначає, що з січня 2018 року регулярно сплачував аліменти та дбав про матеріальне забезпечення своїх дітей.

В даний час після народження четвертої дитини у цивільному шлюбі із співмешканкою ОСОБА_7 подальша сплата аліментів у такому ж розмірі є неможливою для нього. Позивач,зазначає, що є військовослужбовцем за контрактом і на даний час його заробітна плата становить 7982 гривні та у листопаді строк контракту закінчується і продовжувати його він більше не має наміру.

За таких обставин позивач вважає, що із народженням четвертої дитини він не може забезпечити усім дітям належне матеріальне становище, а тому вважає що менший розмір аліментів, а саме у 3/8 частині від його заробітку (доходу) він зможе сплачувати на утримання дітей. Такі обставини й стали підставою звернутися до суду з даним позовом.

Виклад позиції відповідача.

Відповідач ОСОБА_2 подала відзив на позов із викладенням своїх заперечень щодо заявлених позовних вимог, а також з позицією щодо відмови у задоволенні позову, скориставшись пропозицією викладену в ухвалі суду про відкриття провадження у справі від 02.07.2019 року. Просила суд врахувати, що вимога позивача про зменшення розміру стягуваних аліментів є необґрунтована, не підтверджена належними доказами. В судовому засіданні свої заперечення на позов підтримала та пояснила, що на її думку, рлзтвачем не надано належних доказів зміни чи погіршення його матеріального стану, не надано доказів, які доходи отримує його співмешканка у цивільному шлюбі, які витрати несе позивач на утримання четвертої дитини, а тому не вбачає підстав для зменшення розміру аліментів, які стягуються на її користь на утримання дітей і просила відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Заяви, клопотання позивача, відповідача

Заяв,клопотань у зазначеній цивільній справі, пов`язаних із розглядом справи від учасни ків судового розгляду до суду не надходило.

Процесуальні дії у справі.

Відповідно до ухвали суду від 02.07.2019 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 в порядку загального позовного провадження та призначено розгляд справи на 01.08.2019 року на 14:30 год. з повідомленням (викликом) сторін, розяснено сторонам,що у випадку наявності клопотання про виклик їх у судове засідання, його слід подати до суду у встановлені строки, запропоновано відповідачеві у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали подати до суду відзив на позовну заяву .

Сторони повідомлялися про розгляд справи шляхом направлення ухвали суду про відкриття провадження з доданими додатками.

04.12.2019 року ухвалою суду було закрито підготовче провадження, узв`язку з неявкою позивача розгляд справи було відкладено на 15.01.2020 року на 08.30 год.

Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин, докази

В судове засідання для розгляду справи по суті прибули позивач ОСОБА_1 , та відповідач ОСОБА_2 , у зв`язку із чим, суд вважає, що перешкод для розгляду справи немає.

Судом встановлено за час перебування у шлюбі сторони по справі мають троє спільних неповнолітніх дітей, дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвами про їх народження серії НОМЕР_1 від 20.03.2012 року , серії НОМЕР_2 від 21.01.2015 року та серії НОМЕР_3 від 10.11.2016 (а.с. 10,11.12).

Діти знаходяться на повному утриманні позивача, яка не може в повній мірі забезпечити їм фізичний та гармонійний розвиток за рахунок аліментів, що стягуються із позивача.

Згідно ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін.

Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд, вислухавши позицію позивача, відповідача, дослідивши наявні у справі матеріали, оцінивши та проаналізувавши всі наявні докази по справі у їх сукупності, вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що 10.01.2018 року Немирівським районним судом Вінницької області було видано судовий наказ про стягнення з позивача ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей у розмірі половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, щомісяця до досягнення дітьми повноліття, починаючи з 21 грудня 2017 року.

Позивач ОСОБА_1 є військвозобовязаним та отримує стабільний заробіток, та відповідно має пільги передбачені законодавством для багатодітних сімей, що підтверджується посвідченням (а.с.39).

ОСОБА_1 в позові зазначив, що оскільки в нього народилася дитина від другого шлюбу з ОСОБА_7 та його теперішня дружина потребує матеріального забезпечення, а тому подальша сплата аліментів визначених за рішенням суду на трьох дітей від попереднього шлюбу є неможливою для позивача у тому розмірі. Тому позивач вважає, що визначення аліментів у розмірі 3/8 від його доходу у зв`язку зі зменшенням розміру буде таким розміром який забезпечить матеріальний рівень для прожиття усіх його дітей, як від першого шлюбу так і на дитину від другого шлюбу.

Відповідач заперечувала у задоволенні позовних вимог з позиції викладеної у відзиві на позов, а також з обсягу доказів наданих позивачем у позові. Вважає що, вимоги позивача є необґрунтовані, а позивачем надані докази про наявність дитини від другого шлюбу та неможливість продовжувати військову службу у зв`язку з закінченням терміену контракту і що за таких обставин він нез може сплачувати аліменти.

Відповідач ОСОБА_2 вважає, що позашлюбна дитина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 не є істотною підставою для зменшення розміру сплачуваних позивачем аліментів. Розмір стягуваних із позивача аліментів не є завищеним та відповідає вимогам закону, окрім того відповідачем як вважає ОСОБА_2 жодним чином не підтверджено , що його матеріальний стан погіршився і станом на подання позову до суду він є несплатоспроможним. Окрім того, як зазначає відповідач, визначений розмір аліментів, які позивач може сплачувати становить 2993,26 гривень, що суперечить СК України, оскільки як зазначає відповідач, що на дітей вона повинна отримувати згідно ЗУ Про Державний бюджет на 2019 рік, - на дочку ОСОБА_9 , 2118 гривень, на дочку ОСОБА_10 1699 гривень та на сина ОСОБА_11 1699 гривень, що разом має складати 5516 гривень, коли у дійсності за рішенням судового наказу вона отримує аліменти на утримання дітей у розмірі меншому на 1525 гривень окрім того відповідач перебуває у декретній відпустці, батько відповідача ОСОБА_12 , є пенсіонером та потерпілим від Чорнобильської АЕС і не має змоги надавати допомогу на утримання внуків. Просила суд у позові відмовити повінстю за необґрунтованістю.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено в судовому засіданні, позивач має нормальний стан здоров`я, є працездатною особою. Його матеріальний стан, навіть з відрахуванням аліментів, є задовільним та стабільним, що в свою чергу не тільки не звільняє від обов`язку утримувати своїх неповнолітніх дітей, а навіть дозволяє позивачу виконувати свої зобов`язання щодо сплати аліментів в розмірі, визначеному судом.

Звертаючись з позовом до суду, він фактично не вказав обставин, що мають істотне значення для зменшення розміру аліментів та зміни способу стягнення, як і не надав доказів про погіршення його матеріального стану та стягувача (першої дружини).

Посилання позивача, як на підставу для зменшення розміру стягуваних аліментів, на те, що він створив іншу сім`ю, суд до уваги не бере, доказів про те, що його матеріальний стан погіршився суду надано не було.

Як відповідач, так і позивач, в рівних частках повинні утримувати своїх дітей до досягнення нми повноліття, що разом із присудженою сумою аліментів забезпечить належне її утримання.

Статтею 8 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування

Відповідно до ст. 150 Сімейного Кодексу України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до ч.1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно правової позиції, висловленої Верховним Судом України у справі № 6-143цс13, з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

За змістом ст. 180 СК України обовязок надавати утримання неповнолітнім дітям, тобто дітям, які не досягли 18 років, покладається на батьків.

Відповідно ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоровя та матеріальне становище дитини; стан здоровя та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Також аналогічні рекомендації з цих підстав викладені у п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів».

Згідно п. 23 Пленум Верховного Суду України у постанові №3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» зазначив, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у звязку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоровя когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

При цьому, з аналізу статті 192 СК України й наданих Пленумом Верховного Суду України розяснень вбачається, що зміна розміру аліментів є правом, а не обовязком суду, тобто суд, виходячи з конкретних обставин справи, може задовольнити позов про зміну розміру аліментів (повністю або частково) або відмовити в задоволенні позову.

Сімейний кодекс Українипередбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (частина третя статті 181 СК України). Стаття 192 СК Українитільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК Українизміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

При розгляді позовів, заявлених із зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки статті 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 "Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів", стаття 183 "Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини", стаття 184 "Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі").

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року N 6-143цс13.

Виходячи з наведених положень закону, при вирішенні вимог щодо зміни розміру раніше стягнутих аліментів суд зобов`язаний з`ясувати матеріальний та сімейний стан як платника аліментів, так і стягувача, погіршення чи поліпшення їх здоров`я.

У розумінні статті 81 ЦПК України та наведеної вище норми СК України мається на увазі необхідність саме ініціатору позову доводити обставини змін в його особистому житті, зокрема у матеріальному становищі, сімейного стану, здоровя або ж вказати на інші випадки, що виникли після винесення судового рішення або досягнення домовленості між батьками про способи виконання своїх обовязків щодо дітей, що можуть бути підставою для зменшення розміру аліментів.

Відповідно ч.1 ст. 184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір алементів у твердій грошовій сумі.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч. 7 та ч. 8 ст. 7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини.

Відповідно ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобовязані виховувати дітей, піклуватися про їх здоровя, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно ст. ст. 7, 155 Сімейного кодексу України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, які встановлені Конституцією України та Конвенцією про права дитини, а батьківські права не можуть здійснюватись всупереч інтересам дитини.

Висновки суду

На виконання вимог статей 12, 81 ЦПК України позивач не довів суду, що його матеріальний або сімейний стан змінилися настільки, що унеможливлює виплату ним аліментів на утримання дітей в розмірі половини його заробітку (доходів), що могло б бути підставою для зменшення розміру аліментів, визначеного за судовим наказом або ж зміни способу їх стягнення.

На підставі викладеного та враховуючи, що позивачем не було надано належних та допустимих доказів, які б свідчили, що в нього значно змінилось матеріальне становище та за своїм матеріальним станом або ж через стан здоров`я він не здатен сплачувати аліменти на утримання дітей в розмірі визначеному судом, підстав для зменшення розміру аліментів у суду немає, а, тому суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову, оскільки вимоги позивача є необгрутованими.

Керуючись ст.ст.4, 5, 7, 8, 10, 11, 12, 76-81, 83, 89, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України , на підставі ст.ст.150, 179, 180, 181, 182, 192 СК України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,- відмовити за необгрунтованістю.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Немирівський районний суд, Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/ на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет.

Суддя: О.П. Царапора