Вирок № 87663084, 17.02.2020, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/1766/17

ВИРОК

Іменем України

17 лютого 2020 року місто Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області

в складі:

судді Ганкіної І.А.,

при секретарі Жигаровій Д.О.

з участю прокурора Каменяр О.В.

захисника Самсонюка В.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12017020100000605 від 02.06.2017 року та за №12017020100000562 від 25.05.2017 року по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця смт. Чернівці, Вінницької області, не працюючого, не одруженого, з середньою освітою, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , раніш неодноразово судимого:

04.05.1987 року вироком Жовтневого районного суду міста Одеси за ч. 3 ст. 81,ч. 2 ст. 140, ч. 3 ст. 140, ч.3 ст. 119, ст. 42 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі;

07.08.1990 року вироком Могилів - Подільського районного суду Вінницької області за ч. 3 ст. 81 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі;

15.12.1993 року вироком Староміського районного суду Вінницької області за ч. 1 ст. 183, ст. 43 КК України до покарання у виді 4 років позбавлення волі; 22.08.1996 ухвалою Вінницького обласного суду переглянуто вирок та остаточно засуджено за ч. 1 ст. 183 КК України до покарання у виді 2 років позбавлення волі, в силу ст. 43 КК України приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком та остаточно призначено покарання у виді 3 років 3 місяці 28 днів позбавлення волі;

11.02.2002 року вироком Шаргородського районного суду Вінницької області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі;

28.03.2003 року вироком Вінницького районного суду Вінницької області за ч. 2 ст. 140, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді 4 років позбавлення волі, в силу, ч. 4 ст. 70 КК України приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком та остаточно призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі;

25.03.2005 року вироком Староміського районного суду Вінницької області за ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч.1 ст. 70, ч.4 ст. 70 КК України до покарання у виді 6 років позбавлення волі;

25.03.2008 року вироком Чернівецького районного суду Вінницької області за ч.3 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ст. 70 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі в силу ст. 71 КК України приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком та остаточно призначено покарання у виді 5 років 4 місяці позбавлення волі;

19.01.2011 року вироком Замостянського районного суду Вінницької області за ч. 3 ст. 187, ст. 353, ст. 70 КК України до покарання у виді 6 років позбавлення волі в силу ч. 4 ст. 70 КК України приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком та остаточно призначено покарання у виді 6 років 3 місяці позбавлення волі з конфіскацією майна; 04.07.2013 року звільнений з Ладижинської виправної колонії Вінницької області №39 по відбуттю строку покарання;

15.06.2017 року Вінницьким міським судом Вінницької області за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України за сукупністю злочинів остаточно призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі, відповідно до вимог ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно з обвинувальним актом по кримінальному провадженню, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12016020100000562 від 11.06.2017 року- ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що 21.05.2017 року близько 21:00 год. ОСОБА_1 , перебуваючи по АДРЕСА_3 , помітив будинок із білої цегли, належний ОСОБА_3 . У цей момент у нього виник злочинний умисел на заволодіння чужим майном, що знаходиться у будинку, шляхом крадіжки. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне заволодіння чужим майном, повторно, ОСОБА_1 , впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, проник до вищевказаного будинку через вхідні двері, відчинивши їх шляхом ривка, де із однієї з кімнат вчинив крадіжку колонки марки «ВПГ 21/10», вартість якої, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 783 від 14.07.2017 року становить 2895,00 грн. Після чого з місця скоєння злочину зник та викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, реалізуючи свій злочинний умисел, вчиняючи дії об`єднані єдиним злочинним наміром, 22.05.2017 року близько 21:00 год., ОСОБА_1 , повернувся до вказаного вище будинку, по АДРЕСА_3 , належного ОСОБА_3 , та вчинив крадіжку котла марки «Vailant atmoTEC pro VUW 240/5-3», вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 783 від 14.07.2017 року становить 14832,00 гривень. Після чого з місця скоєння злочину зник та викраденим майном розпорядився на власний розсуд. Своїми злочинними діями ОСОБА_1 , завдав потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 17 727,00 грн.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за обвинувальним актом за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна - крадіжка, поєднана з проникненням в житло, вчинена повторно.

Також, згідно з обвинувальним актом по кримінальному провадженню внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12016020100000562 від 11 червня 2016 року- ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що 23.05.2017 року, о 21:00 годині ОСОБА_1 , перебуваючи по АДРЕСА_3 , помітив будинок із білої цегли, поряд з яким знаходиться гаражне приміщення, належне ОСОБА_3 , у цей момент у нього виник злочинний умисел на заволодіння чужим майном, яке знаходиться у гаражному приміщенні шляхом крадіжки. Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне заволодіння чужим майном, повторно, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом пошкодження навісного замка до вхідних дверей гаража, ОСОБА_1 , проник до вищевказаного гаражного приміщення, яке належить ОСОБА_3 , звідки вчинив крадіжку зварювального апарату марки ВД-131, вартість якого, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 783 від 14.07.2017 року становить 2052,50 гривень. Після чого з місця скоєння злочину зник та викраденим майном розпорядився на власний розсуд, тим самим спричинивши потерпілій ОСОБА_3 матеріальний збиток в розмірі 2052,50 грн.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за обвинувальним актом за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна - крадіжка, поєднана з проникненням в інше приміщення, вчинена повторно.

Згідно до ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України (кримінальне провадження №12017020100000562) не визнав, та суду показав, що у будинок, належний ОСОБА_3 він не проникав, крадіжок не скоював. 21.05.2017 року у його співмешканки було день народження, у них сиділи гості ОСОБА_4 , брат дружини - ОСОБА_5 .. Була присутня сусідка ОСОБА_6 , сиділи за столом з 2-ої години дня до 9-ої години ночі по АДРЕСА_4 . Він нікуди не відлучався, був дома. У 23-ї годині його перевіряли працівники поліції, бо він перебував під арештом. Засоби контролю на нього не одягали.

Потерпіла ОСОБА_3 допитана у судовому засіданні суду показала, що має будинок по АДРЕСА_3 . Всі свої кошти, вона та її чоловік, вкладали в будівництво. Разом вони купили котел «Вайлант», газову колонку. Будувалися 20 років. Одного разу вона приїхала до будинку та побачила, що все всередині перемішано, розкидано речі, котел «Вайлант» був порізаний заради металобрухту, газова колонка, вже вмонтована, була також відсутня. Крім того, було вчинено крадіжку туристичної палатки, дитячого велосипеду, з гаражу зірвали замок та вчинили крадіжку зварювального апарату, який розібрали, залишивши одну залізяку. Це було десь у квітні 2017 року, точно вказати дату вона не може. В будинку розтіляли диван, відпочивали, були виявлені чужі жіночі чулки, резинки. У той же день вона заявила у поліцію про крадіжку.

Свідок ОСОБА_7 допитаний у судовому засіданні суду показав, що познайомився з ОСОБА_1 на ринку де він працює на продажу електроприладів. Декілька разів ОСОБА_1 пропонував йому купити в нього електроприлади та ін. Кілька разів, а саме, 3-4 рази він брав в нього товар, десь з рік назад. ОСОБА_1 поясняв, що електроприлади залишилися у нього після смерті батьків. Звертався два рази на місяць, точніше не пам`ятає. Потім прийшли з поліції, показали йому фото, він опізнав ОСОБА_1 .. Шукали якісь електроприлади, інструменти, в нього провели вилучення товару, але він не пам`ятає яких саме. По факту вилучення складали протокол, він його підписав.

В судовому засіданні були оглянуті та дослідженні наступні письмові докази, надані стороною обвинувачення (за кримінальним провадженням №12017020100000562):

-Витяг з ЄРДР по КП № 12017020100000562 від 25.05.2017 року за фактом вчинення крадіжки за адресою: АДРЕСА_3 (т.2, а.к.п. 86-87);

-Протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_3 від 24.05.2017 року (т.2, а.к.п. 88);

-Протоколом ОМП від 24.05.2017 року, за яким було оглянуто будинок за адресою: АДРЕСА_3 , під час огляду якого в будинку виявлено сліди пошкодження вхідних дверей, залишки зрізаного газового котла та крадіжку газового котла ВПГ та котла марки «Vailant», в гаражному приміщенні виявлено сліди зварювального апарату на підлозі та пошкодження дверей до підсобного приміщення (т.2, а.к.п. 89-91);

-Висновок експерта Вінницького НДЕКЦ № 783 від 14.07.2017 року, згідно якого, ринкова вартість на момент вчинення злочину 24.05.2017 року газового котла «Vailant atmo TEC pro VUW 240/5-3» могла становити 14 832,00 грн; ринкова вартість на момент вчинення злочину 24.05.2017 року газової колонки ВПГ - 21/10 могла становити 2 895,00 грн; ринкова вартість на момент вчинення злочину 24.05.2017 року зварювального апарату марки ВД-131 могла становити 2 052,50 грн (т.2, а.к.п. 94-95);

-Протокол пред`явлення ОСОБА_7 особи для впізнання за фотознімками від 08.12.2017 року, за яким ОСОБА_7 опізнав особу на фото №1 - ОСОБА_1 (т.2, а.к.п. 96);

Заслухавши пояснення обвинуваченого, потерпілої, свідків оглянувши та вивчивши надані докази, суд виходить з того, що відповідно до ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно із ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Відповідно до ст.25 КПК України прокурор, слідчий зобов`язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення або в разі надходження заяви про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.

Крім того, саме на них законом покладається обов`язок всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень, відповідно до ст.9 КПК України.

Оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення суд зазначає таке.

Стосовно показів потерпілої, свідків за даним кримінальним провадженням:

Відповідно до вимог КПК України показання - це передусім відомості, повідомлені фізичною особою, які у свою чергу поєднуються з іншими джерелами доказової інформації, щодо кримінального провадження.

Відповідно до ч. 2 ст.84 КПК України процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Ст.95 КПК України визначає, що показання - це відомості, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту підозрюваним, обвинуваченим, свідком, потерпілим, експертом щодо відомих їм обставин у кримінальному провадженні, що мають значення для цього кримінального провадження. Підозрюваний, обвинувачений, потерпілий мають право давати показання під час досудового розслідування та судового розгляду. Свідок, експерт зобов`язані давати показання слідчому, прокурору, слідчому судді та суду в установленому цим Кодексом порядку.

Верховний Суд колегією Першої судової палати Касаційного кримінального суду у постанові від 20.03.2018 року в справі № 753/11828/13-к указав, що у змагальному процесі повинні розглядатися не лише докази, які безпосередньо стосуються фактів справи, а й інші докази, які можуть стосуватися допустимості, достовірності та повноти останніх.

Також, як зазначено в Рішенні Конституційного Суду України від 20 жовтня 2001 року № 12-рп/2011, обвинувачення у вчиненні злочину не може бути обґрунтоване фактичними даними, одержаними з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина або встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання таких даних.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.

В Рішенні Конституційного Суду України від 20 жовтня 2011 року в справі №1- 31/2011 про офіційне тлумачення ч. 3 ст. 62 Конституції України, зазначено, що визнаватися та використовуватися як докази в кримінальній справі можуть лише фактичні дані, отримані у відповідності з вимогами кримінально-процесуального законодавства, а обвинувачення у вчиненні злочину не може ґрунтуватися на фактичних даних, одержаних в результаті оперативно-розшукової діяльності уповноваженою на те особою без дотримання конституційних положень або з порушенням порядку, встановленого законом, а також одержаних шляхом вчинення цілеспрямованих дій щодо їх збирання і фіксації із застосуванням заходів, передбачених Законом України "Про оперативно-розшукову діяльність", особою, не уповноваженою на здійснення такої діяльності.

Також, відповідно до рішення Конституційного Суду України № 12 рп/2011 від 20.10.2011 року визнаватися допустимими і використовуватися як докази у кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення.

Згідно з п. 65 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Коробов проти України" від 21.10.2011 року, рішення у справі "Федорченко та Лозенко проти України") Суд повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення "поза розумним сумнівом".

Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

У відповідності до положень ст. 124 Конституції України забезпечення доведеності вини належить до основних засад судочинства.

Як вказують положення ч. 2 ст. 17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. За положеннями ч. 4 даного закону усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на користь цієї особи.

Згідно статті 62 Конституцією України, як зазначено у п. 19 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 01.11.96 року "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а також на доказах, одержаних незаконним шляхом. Докази повинні визнаватися такими, що одержані незаконним шляхом, наприклад тоді, коли їх збирання й закріплення здійснено або з порушенням гарантованих Конституцією України прав людини і громадянина, або встановленого кримінально-процесуальним законодавством порядку, або не уповноваженою на це особою чи органом, або за допомогою дій, не передбачених процесуальними нормами.

З пояснень потерпілої, свідка за даним кримінальним провадженням, які надані в судових засіданнях встановлено, що будь-яких безпосередніх очевидців події злочину немає.

Як на підтвердження вини обвинуваченого сторона обвинувачення посилалася на пояснення, зокрема, свідка ОСОБА_7 з яких вбачається лише та обставина, що ОСОБА_2 приносив йому на реалізацію певні електроприлади, однак самі електроприлади не вилучені, їх зв`язок з викраденим майном потерпілої ОСОБА_3 судом не встановлений, та державним обвинуваченням не доведений.

Суду як доказ є поданим протокол огляду місця події від 24.05.2017 р. (а.с.89 т.2), однак доказ наявності згоди потерпілої ОСОБА_3 на огляд належного їй будинку не надано, участі в огляді потерпіла сторона або обвинувачений не приймали. Ухвала суду про надання дозволу на слідчу дію примусово не виносилася.

Оцінюючи пояснення потерпілої та свідка, суд бере до уваги, що ні ОСОБА_3 , ні ОСОБА_7 саму подію крадіжки не бачили, стверджувати винність ОСОБА_1 у вчиненні крадіжки, не можуть.

За таких обставин, суд вважає безумовно встановленою подію злочину, який має ознаки складу злочину передбаченого ч.3 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення майна (крадіжка), пов`язана с проникненням в житло, інше приміщення, вчинена повторно.

Разом з цим, суд допитавши обвинуваченого, потерпілу, свідка, дослідивши та оцінивши всі надані сторонами докази, відповідно до ст.94 КПК України, та вирішуючи при ухваленні судового рішення питання, передбачені ч.1 ст.368 КПК України, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, приходить до висновку, що обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, стороною обвинувачення у ході судового розгляду - не доведені, а встановлені судом - зобов`язують ухвалити виправдувальний вирок за відсутності достатніх доказів у вчиненні обвинуваченим інкримінованого йому правопорушення за ч.3 ст.185 КК України з наступних підстав.

17 липня 1997 року Верховною Радою України була ратифікована Європейська Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод і протоколи до неї. Відповідно до вимог ст.9 Конституції України вимоги Конвенції і практика Європейського суду стали частиною національного законодавства країни. Надалі Верховна Рада конкретизувала дану вимогу в ст.17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006р., підкресливши, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Відповідно до ч. 5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Саундерс проти Сполученого Королівства» 29 листопада 1996 року вказував, що рівень певності, якого має досягати суддя за системою «внутрішнього переконання» чи системою «поза межами розумного сумніву», який є важливим для постановлення справедливого рішення, не повинен досягатися шляхом примусу до зізнання. Лише таким чином буде дотримано цілковитої поваги до презумпції невинуватості та статусу обвинуваченого, що є ключовими поняттями для демократичної концепції кримінального судового розгляду.

Отже, обвинувачення повинно довести «кожний факт», пов`язаний із злочином, щоб «не існувало жодної розумної підстави для сумнівів». Правило про тлумачення сумнівів на користь обвинуваченого по суті означає, що жодна з сумнівних обставин не може бути покладена в основу обвинувальних тез по справі, тобто воно висуває вимогу повної і безумовної доведеності обвинувачення. Ця вимога має на меті охорону законних інтересів обвинуваченого і служить гарантією досягнення істини у справі.

Таким чином, правило про тлумачення сумнівів на користь обвинуваченого виступає гарантією не тільки для обвинуваченого - воно служить також гарантією досягнення мети правосуддя. Завдяки даному правилу досягається об`єктивна істина, так як обвинувачення ґрунтується тільки на безсумнівних доказах і безспірних фактах.

Одним з основних прав і свобод людини, встановлених Конституцією є презумпція невинуватості, закріплена в ст.62 Конституції України. Відповідно до вказаної статті в ній передбачено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Сформульовані в цій статті положення ґрунтуються на принципі презумпції невинуватості людини, закріпленому в ч. 1 ст. 11 Загальної декларації прав людини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.1948 року, згідно з якою кожна людина, обвинувачена у вчиненні злочину, має право вважатися невинуватою доти, поки її винуватість не буде встановлено законним порядком шляхом гласного судового розгляду, при якому їй забезпечуються всі можливості для захисту.

Так, у справі «Барбера, Мессег та Джабардо проти Іспанії» від 06.12.1988 року (п.146) Європейський Суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов`язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь - який сумнів має тлумачитися на користь підсудного.

Сумнівний характер вчинення ОСОБА_2 інкримінованого йому суспільно небезпечного діяння за епізодами від 21.05.2017 року, 22.05.2017 року та від 23.05.2017 року не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який також знайшов свій вияв і в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема в рішенні від 21.07.2011 року у справі «Коробов проти України», в якому зазначалось, що суд при оцінці доказів, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неоспорюваних презумпції факту.

Тягар доведення факту вчинення обвинуваченим злочину покладений на сторону обвинувачення і не може перекладатися на захист, що чітко та недвозначно висловлено у низці рішень Європейського Суду з прав людини, зокрема, у § 39 Рішення Суду «Капо проти Бельгії» № 4291/98 від 13 січня 2005 року.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України №12рп/2011 від 20.10.2011 року визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог КПК України. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.

Згідно ч.ч. 2-4 ст.17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Відповідно до ст.92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених ст.91 КПК України покладається на слідчого, прокурора.

На підставі ст.94 КПК України суд виключно за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

В силу ст.373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови повного та всебічного доведення в ході судового розгляду винуватості особи у вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.373 КПК України виправдальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим.

Згідно п.1 ч.3 ст.374 КПК України у мотивувальній частині вироку зазначаються у разі визнання особи виправданою формулювання обвинувачення, яке пред`явлене особі і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.

У відповідності п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 року №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» конституційні положення про законність судочинства та рівність усіх учасників процесу перед законом і судом (ст.129 Конституції) зобов`язують суд забезпечити всім їм рівні можливості щодо надання та дослідження доказів, заявлення клопотань та здійснення інших процесуальних прав.

В п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.06.1990 року № 5 «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» звернуто увагу на недопустимість обвинувального ухилу при вирішенні питання про винуватість чи невинуватість особи, а всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь підсудного та коли зібрані по справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов`язаний постановити виправдувальний вирок.

Дії обвинуваченого на досудовому розслідуванні кваліфіковані за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло, інше приміщення, вчинена повторно.

Згідно з ч. 3 ст.370 КПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК України.

За наведених обставин докази, на які посилається сторона обвинувачення, не були підтверджені безпосередньо у суді, в зв`язку з чим вони не можуть бути визнані достатніми для доведення обвинувачення, інкримінованого ОСОБА_1 .

Тому, суд, у відповідності до ст.62 Конституції України, тлумачить це на користь обвинуваченого і приходить до загального висновку про недоведеність вчинення ним вказаних злочинів за епізодами від 21.05.2017 року, 22.05.2017 року, 23.05.2017 року за матеріалами кримінального провадження №12017020100000562 від 25.05.2017 року за ч.3 ст.185 КК України, тому його слід визнати невинуватим та виправдати на підставі п. 2 ч. 1ст.372 КПК України.

Долю речових доказів вирішити у відповідності до ст.100 КПК України. Витрати на проведення експертиз віднести на видаток держави. Цивільний позов ОСОБА_3 залишити без розгляду.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 21.05.2017 року близько 17:00 год., перебуваючи в АДРЕСА_3 , помітив будинок із білої цегли, належний ОСОБА_8 , та у цей момент у нього виник злочинний умисел на заволодіння чужим майном, шляхом крадіжки. Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне заволодіння чужим майном, повторно, ОСОБА_1 , впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом віджиму дерев`яного вікна, за допомогою заздалегідь підготовленої викрутки, проник до вищевказаного будинку, де вчинив крадіжку столових приборів, запасних ключів до вхідних дверей даного будинку та стаканів Jameson Whiskey Glasses, вартість яких на момент вчинення кримінального правопорушення, згідно висновку товарознавчої експертизи № 646 від 15.06.2017 року становила 1994, 40 грн. Після вчинення вищевказаного кримінального правопорушення ОСОБА_1 розпорядився викраденим на власний розсуд.

Після чого, 22.05.2017 року у першій половині дня, точний час слідством не встановлено, у ОСОБА_1 виник злочинний умисел на заволодіння чужим майном шляхом крадіжки. Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне заволодіння чужим майном, повторно, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає за допомогою ключів до вхідних дверей, які викрав напередодні, проник до будинку АДРЕСА_3 , належний ОСОБА_8 , звідки вчинив крадіжку посуду серед якого перебував сервіз марки Luminarc Lotusia Elen J7127 на 19 предметів, вартість якого на момент вчинення кримінального правопорушення, згідно висновку товарознавчої експертизи № 648 від 15.06.2017 року становила 1435,30 грн. Після вчинення вищевказаного кримінального правопорушення ОСОБА_1 розпорядився викраденим на власний розсуд.

Крім того, 22.05.2017 року, у другій половині дня, точний час слідством не встановлено, у ОСОБА_1 виник злочинний умисел на заволодіння чужим майном, шляхом крадіжки. Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне заволодіння чужим майном, повторно, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає за допомогою заздалегідь підготовленої металевої фомки, проник до гаражного приміщення, що знаходиться на території будинку АДРЕСА_3 , належний ОСОБА_8 , звідки вчинив крадіжку кабелю марки ПВС 2х1,5 мідний двохжильний, довжиною 100 метрів, вартість якого на момент вчинення кримінального правопорушення, згідно висновку товарознавчої експертизи № 652 від 15.06.2017 року становила 1230,00 грн Після вчинення вищевказаного кримінального правопорушення ОСОБА_1 розпорядився викраденим на власний розсуд.

Після чого, 23.05.2017 року, точний час слідством не встановлено, у ОСОБА_1 виник злочинний умисел на заволодіння чужим майном, шляхом крадіжки. Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне заволодіння чужим майном, повторно, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, за допомогою ключів до вхідних дверей, які викрав напередодні, проник до будинку АДРЕСА_3 , належний ОСОБА_8 , звідки вчинив крадіжку посуду різного роду та магнітофону SHARP QT-CD45 сірого кольору, вартість якого на момент вчинення кримінального правопорушення, згідно висновку товарознавчої експертизи № 649 від 15.06.2017 року становила 1792,00 грн. Після вчинення вищевказаного кримінального правопорушення ОСОБА_1 розпорядився викраденим на власний розсуд.

Крім того, 24.05.2017 року, точний час слідством не встановлено, у ОСОБА_1 виник злочинний умисел на заволодіння чужим майном, шляхом крадіжки. Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне заволодіння чужим майном, повторно, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, за допомогою ключів до вхідних дверей, які викрав напередодні проник до будинку АДРЕСА_3 , належний ОСОБА_8 , звідки вчинив крадіжку кабелю марки ПВС 2х2, 5 к-7 довжиною 200 метрів мідний двохжильний, вартість якого на момент вчинення кримінального правопорушення, згідно висновку товарознавчої експертизи № 650 від 15.06.2017 року становила 3020,00 грн. Після вчинення вищевказаного кримінального правопорушення ОСОБА_1 розпорядився викраденим на власний розсуд.

Також, 25.05.2017 року, точний час слідством не встановлено, у ОСОБА_1 виник злочинний умисел на заволодіння чужим майном, шляхом крадіжки. Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне заволодіння чужим майном, повторно, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, за допомогою ключів до вхідних дверей, які викрав напередодні, проник до будинку АДРЕСА_3 , належний ОСОБА_8 , звідки вчинив крадіжку водозмішувача «mitigeur plomberie», вартість якого на момент вчинення кримінального правопорушення, згідно висновку товарознавчої експертизи № 647 від 15.06.2017 року становила 1281,60 грн. Після вчинення вищевказаного кримінального правопорушення ОСОБА_1 розпорядився викраденим на власний розсуд.

Крім того, 26.05.2017 року, точний час слідством не встановлено, у ОСОБА_1 виник злочинний умисел на заволодіння чужим майном шляхом крадіжки. Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне заволодіння чужим майном, повторно, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає за допомогою ключів, які викрав напередодні, проник до будинку АДРЕСА_3 , належний ОСОБА_8 , звідки вчинив крадіжку водозмішувача «GROHE GROHTHERM 800», вартість якого на момент вчинення кримінального правопорушення, згідно висновку товарознавчої експертизи № 653 від 15.06.2017 року становила 2492,00 грн. Після вчинення вищевказаного кримінального правопорушення ОСОБА_1 розпорядився викраденим на власний розсуд.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України не визнав, та суду показав, що 02.06.2017 року він незаконно проник у будинок у аварійному стані, який знаходиться в с. Вінницькі Хутори, Вінницького району та області. У будинку були вибиті вікна. Проник через двері, які були відкритими, в дверях зсередини перебував ключ. Він піднявся на горище, побачив розкидані речі на покривалі. Так як він дуже втомився, він ліг та заснув. Розбудила його поліція, він крадіжки заперечував, так як їх не вчиняв, лише незаконно проник у будинок. На відтворенні обставин події він показував, що був випивший, зайшов до будинку та ліг спати на горищі. Перебував він у будинку не більше 3-х годин, десь з 11-12 години дня. Більше на відтворенні він нічого не розповідав, показував те, що йому говорив слідчий. Протокол на місці не складався, потерпілий присутній не був, протокол він підписав вже у райвідділі поліції.

Свідок ОСОБА_9 допитаний у судовому засіданні суду показав, що одного дня осінню, дати він вже не пам`ятає, до нього підійшла сусідка ОСОБА_10 , призвища якої він не знає та попросила його бути понятим. Треба було два понятих і він зазвав ще сусіда ОСОБА_11 , прізвища якого він не пам`ятає. Він сам піднявся у квартиру, яка знаходиться в його будинку по АДРЕСА_2 . Там він побачив працівників поліції. Його провели на кухню і він побачив, що на столі лежать речі домашнього вжитку. Ці речі були внесені у список працівниками поліції. Він глянув на список, йому сказали, що це опис речей і він під ним розписався. Речі також лежали у кімнаті. Це були речі, які зазвичай тримають у шафах, в дивані та у серванті. Пам`ятає якісь електроприлади, плойку, фен, куртку, статуетки та вироби зі скла, а також лупу. Після цього він допоміг піднятися до квартири ОСОБА_11 , так як той погано пересувається, але ОСОБА_11 не захотів заходити всередину квартири, і протокол при ньому не підписував. ОСОБА_1 був також присутній і репетував, що речі в списку належать господарці квартири. Як речі пакувалися він не бачив, лише розписався під протоколом.

Cвідок ОСОБА_12 допитаний у судовому засіданні суду показав, що літом 2017 року потерпілий ОСОБА_8 попросив його по телефону взяти з його будинку чемодан. Він мав від його будинку ключи, тому підійшов до будинку потерпілого і збирався відкрити двері, коли побачив, що замок чи не закритий, чи зламаний. Він повідомив про це потерпілого по телефону і той попросив викликати полицію. Він зв`язався з сусідом ОСОБА_13 и вони разом увійшли до будинку, всередині був «бардак», хоча до цього все лежало на своїх місцях. Вони не знали, що на другому поверсі хтось знаходиться і він викликав поліцію, після чого вони покинули будинок. Дочекавшись прибуття поліції вони знову увійшли всередину і на другому поверсі поліція виявила обвинуваченого, який спав. Його розбудили і він розповів, що вчинив крадіжку з будинку і що жив у ньому деякий час. Свідок побув на поверсі приблизно 5 хв. та спустився донизу. Обвинувачений в його присутності розповів, що зняв та вкрав провід та здав на металобрухт. Також вказав, що вчинив крадіжку ще якихось речей, інструментів. Свідок також був присутній на слідчій дії відтворення, коли обвинувачений показав, що вчинив крадіжку з будинку, потрапивши до нього через вікно, а потім знайшов ключі та пішов далі по будинку . В їх присутності обвинувачений розповів, як потрапив у будинок і що саме вкрав з нього. Під час слідчої дії зняли відбитки, фотографували та склали протокол. В його присутності ніякого тиску на обвинуваченого не чинили. Обвинувачений сам давав покази щодо вчинення крадіжок, ходив по будинку та показував, де брав речі.

Свідок ОСОБА_13 допитаний у судовому засіданні суду показав, що йому подзвонив ОСОБА_12 та сказав, що ОСОБА_8 обікрали, оскільки в дверях будинку зламаний замок і двері відкриті. Він пішов до будинку потерпілого і ОСОБА_12 подзвонив у поліцію. Разом з поліцією вони піднялися на верхній поверх - під дах і там виявили обвинуваченого, якій спав на горищі. Вказана особа повідомила поліцію, що виніс з будинку деякі речі домашнього вжитку, зняв провід, а зараз відпочиває. З викраденого свідок запам`ятав газозварювальний апарат, електропроводку, провід, інше не запам`ятав. Обвинувачений повідомив, що деякий час проживав у будинку, бував там неодноразово і попав до будинку через двері. Чи взяв він ключи, чи підібрав ключ, свідок вже не пам`ятає. Речи в будинку перебували у безладі, провід лежав змотаний, до цього у потерпілого все було у порядку. Вдруге він був у будинку в якості понятого, слідча дія була з фотофіксацією, складався протокол. Обвинувачений добровільно давав покази щодо крадіжок.

Свідок ОСОБА_15 допитана у судовому засіданні суду показала, що 02.06.2017 року вона як слідча, проводила слідчу дію огляду та вилучення речей за участю понятих ОСОБА_16 та ОСОБА_17 в м.Вінниця, по вул. Замостянська . Під час слідчої дії було вилучено речі, на які в подальшому був накладений арешт, але хто увійшов до суду з даним клопотанням вона вже не пам`ятає. Під час слідчої дії були присутні поняті та ОСОБА_1 . Після закінчення слідчої дії протокол був оголошений та його підписали обидва поняті. Вилучалися посуд, книги, картини, та інші речі, переліку яких вона вже зараз не пам`ятає. Речей було багато.

Свідок ОСОБА_18 допитаний у судовому засіданні, суду показав, що як слідчий проводив досудове розслідування кримінального провадження відносно ОСОБА_1 . Ним також було проведено вилучення та огляд речей під час слідчої дії в м.Вінниця, по вул. Замостянська. Протокол огляду від 02.06.2017 року складав саме він. Були присутні поняті та ОСОБА_1 . Після проведення слідчої дії протокол був підписаний обвинуваченим та понятими. В протоколі огляду предметів зазначення того, що огляд проводився в смт.Стрижавка, магазин «Вагнес» є помилковим, речі були вилучені під час огляду місця події від 02.06.2017 року. Це була допущена описка. Всі вилучені речі були занесені до протоколу. Зазначив, що постанова про визнання особи потерпілою не виноситься, відбирається заява і особу допитують в якості потерпілого, роз`яснивши права та обов`язки. Ним також проводився слідчий експеримент, під час якого обвинувачений розповів, як саме вчиняв злочини, при цьому були присутні поняті, зауважень ОСОБА_1 у протокол не вносив. ОСОБА_1 сам розповів, як саме проник на територію, з якої сторони, як підходив до хвіртки, куди у будинку зайшов вперше, як ходив по кімнатам, як прийшов на горище.

Відповідно до ст.94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

В судовому засіданні були оглянуті та дослідженні наступні письмові докази, надані стороною обвинувачення (за кримінальним провадженням №12017020100000605):

-Протокол ОМП від 02.06.2017 року, за участю потерпілого ОСОБА_8 за адресою: в АДРЕСА_3 нежитлового приміщення, за яким було виявлено пошкодження вхідного врізного замку, над щитовою виявлено обрізані електродроти, на щитовій зірвано пломбу, в прохідній кімнаті розкидані речі, інструменти, посуд, на другому поверсі наявні порушення пилу з абрисом кейсів від інструментів, хаотично розкидані дрібні речі, виявлено котушку з обрізаним кабелем, на вхідних дверях другого поверху виявлено пошкодження замка, по підлозі розкидані речі домашнього вжитку, та виявлено сплячим на покривалі чоловіка. Поряд з ним виявлено сумку з розвідним ключем, викруткою, плоскогубцями, зв`язкою ключів, 3-ма шматками полотна для різки металу, металеві прутики з загостреними кінцями, поряд з виявленою особою « ОСОБА_1 » виявлено матерчаті рукавиці, на горищі також виявлено згорнуті електродроти в бухті, а також частки ізоляції електродротів ( т.2, а.к.п.2-4);

-Заяву ОСОБА_8 від 02.06.2017 про надання дозволу на ОМП за адресою: в АДРЕСА_3, нежитлового приміщення ( т.2, а.к.п.5);

-Протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 02.06.2017 року від ОСОБА_8 (т. 2, а.к.п. 6);

-Рапорт Вінницького РВП ВВП ГУНП у Вінницькій області від 02.06.2017 року про вчинення крадіжки, за адресою: АДРЕСА_3 , нежитлового приміщення (т. 2, а.к.п. 7);

-Витяг з кримінального провадження № 12017020100000605 від 02.06.2017 року за фактом вчинення крадіжки за ч. 3 ст. 185 КК України (т.2, а.к.п. 8);

-Квитанція № 27 про отримання на зберігання речових доказів по КП № 12017020100000605 (т.2, а.к.п. 9-10);

-Постанова про приєднання до кримінального провадження речового доказу від 02.06.2017 року по КП № 12017020100000605 (т.2, а.к.п. 11);

-Заява ОСОБА_8 про надання дозволу на проведення огляду будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_3 (т.2, а.к.п. 12);

-Квитанція № 26 про отримання на зберігання речових доказів по КП № 1201702010000605 (т.2, а.к.п. 13,14);

-Постанова про приєднання до кримінального провадження речового доказу від 02.06.2017 року (т.2, а.к.п. 15);

-Заява ОСОБА_1 про надання добровільної згоди на проведення огляду квартири за його місцем проживання (т.2, а.к.п. 16);

-Протокол ОМП від 02.06.2017 року, за адресою: АДРЕСА_2 (т. 2, а.к.п. 17-20), за яким було проведено огляд місця проживання ОСОБА_1 та вилучено речі;

-Постанова про приєднання до кримінального провадження речових доказів вилучених під час ОМП від 02.06.2017 року, за адресою: АДРЕСА_2 від 02.06.2017 року (т.2, а.к.п. 21);

-Протокол огляду та пред`явлення предметів від 06.06.2017 року за участю ОСОБА_8 (т.2, а.к.п. 22);

-Зберігальна розписка від 09.06.2017 року надана ОСОБА_8 про отримання на зберігання речових доказів вилучених під час ОМП від 02.06.2017 року (т.2, а.к.п. 23-24);

-Висновок експерта Вінницького НДЕКЦ № 646 від 15.06.2017 року, згідно якого, ринкова вартість бувших у використані шести стаканів для віскі «Jameson Whiskey Glasses», у відмінному стані без механічних пошкоджень з урахуванням зносу станом на 15.05.2017 року могла становити 1 994,40 грн (т.2, а.к.п. 30-31);

-Висновок експерта Вінницького НДЕКЦ № 653 від 16.06.2017 року, згідно якого, ринкова вартість водозмішувача марки «GROHE GROHTHERM 800» , з урахуванням зносу, а саме 02.06.2017 року, могла становити 2 492,00 грн. (т.2, а.к.п. 40-42);

-Висновок експерта Вінницького НДЕКЦ № 647 від 15.06.2017 року, згідно якого, ринкова вартість водозмішувача марки «mitigeur plomberie» з урахуванням зносу, а саме 02.06.2017 року, могла становити 1 281,60 грн (т.2, а.к.п. 47-49);

-Висновок експерта Вінницького НДЕКЦ № 650 від 15.04.2017 року, згідно якого, ринкова вартість кабелю марки ПВС 2*2,5 к-7 довжиною 200 метрів мідний двожильний, аналогічного нового станом на момент проведення експертизи могла становити 3 020,00 грн (т.2, а.к.п. 54-55);

-Висновок експерта Вінницького НДЕКЦ № 649 від 15.06.2017 року, згідно якого, ринкова вартість бувшого у використані магнітофону марки «SHARP QT-CD 45» сірого кольору у працездатного стані без механічних пошкоджень з урахуванням зносу, станом на 15.05.2017 року могла становити 1 792,00 грн (т.2, а.к.п. 60-61);

-Висновок експерта Вінницького НДЕКЦ № 652 від 15.04.2017 року, згідно якого, ринкова вартість кабелю марки ПВС 2*1,5 мідний двожильний, довжиною 100 метрів, аналогічного нового станом на момент проведення експертизи могла становити 1 230,00 грн (т.2, а.к.п. 66-67);

-Висновок експерта Вінницького НДЕКЦ № 648 від 15.06.2017 року, згідно якого, ринкова вартість бувшого у використанні сервізу на шість персон Luminarc Lotusia Elen J 7127 19 предметів у відмінному стані без механічних пошкоджень, з урахуванням зносу станом на 15.05.2017 року могла становити 1 435, 30 грн (т.2, а.к.п. 72-73);

-Заява ОСОБА_8 про надання дозволу на проведення слідчих дій, за адрсеою: АДРЕСА_3 (т.2, а.к.п. 76);

-Протокол проведення слідчого експерименту від 21.06.2017 року, за участю ОСОБА_1 по КП № 12017020100000605 від 02.06.2017 року, з фототаблицями (т.2, а.к.п. 77-78, 79-85);

Згідно з ч.1 ст.92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених ст.91 КПК України, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках - на потерпілого.

На підставі досліджених у суді показів потерпілої, свідків, досліджених доказів, суд приходить до переконання про доведеність вини обвинуваченого в інкримінованому правопорушенні за епізодами від 21.05.2017 року, 22.05.2017 року, 22.05.2017 року, 23.05.2017 року, 24.05.2017 року, 25.05.2017 року, 26.05.2017 року (кримінальне провадження №12017020100000605).

Вказаних висновків суд дійшов, провівши судовий розгляд в межах лише висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку.

Крім того, у матеріалах провадження містяться відомості про усі речові докази, які були долучені до провадження №12017020100000605, а також протоколи їх огляду. Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Оцінюючи покази обвинуваченого, щодо не визнання вини, в зв`язку з тим, що злочини за епізодами від 21.05.2017 року, 22.05.2017 року, 22.05.2017 року, 23.05.2017 року, 24.05.2017 року, 25.05.2017 року, 26.05.2017 року він не вчиняв, суд виходить з того, що під час слідчої дії, а саме, огляду місця події від 02.06.2017 року, за участю потерпілого ОСОБА_8 за адресою: в АДРЕСА_3 нежитлового приміщення, було виявлено пошкодження вхідного врізного замку, обрізані електродроти, зрив пломби на щитовій, розкидані речі, інструменти, посуд, на другому поверсі наявні порушення пилу з абрисом кейсів від інструментів, хаотично розкидані дрібні речі, виявлено котушку з обрізаним кабелем, на вхідних дверях другого поверху виявлено пошкодження замка, по підлозі розкидані речі домашнього вжитку. На горищі було виявлено людину, особа якого була в подальшому з`ясована як « ОСОБА_1 ,1971 р.н». Поряд з ОСОБА_1 було виявлено сумку з розвідним ключем, викруткою, плоскогубцями, зв`язкою ключів, 3-ма шматками полотна для різки металу, металеві прутики з загостреними кінцями, згорнуті електродроти в бухті, а також частки ізоляції електродротів. Поряд з ОСОБА_1 на покривалі виявлено матерчаті рукавиці.

Протокол ОМП складено в присутності двох понятих ОСОБА_13 та ОСОБА_12 та потерпілого. Протокол складений у відповідно до вимог КПК.

Той факт, що понятим на вказаній слідчій дії був ОСОБА_12 , який повідомив поліцію про виявлення слідів проникнення в будинок ОСОБА_8 , не містить порушень вимог КПК України, оскільки вказана особа не є членом сім`ї, близькою особою, родичом потерпілого, і ознак його зацікавленості не виявлено.

Дозвіл на слідчу дію був отриманий від потерпілої сторони належним чином. Заява про вчинення злочину була подана ОСОБА_8 02.06.2017 року. Власність на земельну ділянку на який розташовано будинок підтверджує відповідний державний акт на землю серії IV-ВН №037872, виданий на ОСОБА_8

Потерпілому було видано пам`ятку про процесуальні права та обов`язки потерпілого, яку він підписав власноруч, перед допитом 02.06.2017 року.

Допуск в статусі потерпілого проведений на стадії досудового розслідування порушень не містить.

Згідно витягу кримінальне провадження №12017020100000605 внесено в ЄРДР 02.06.2017 року. Дата 21.06.2017 року свідчить лише про підпис реєстратора, яким було виготовлено даний витяг, а саме, слідчим ОСОБА_18 Датою внесення в ЄРДР є 02.06.2017 20:42:17.

Згідно заяви ОСОБА_21 ним було надано добровільну згоду на проведення слідчої дії - огляду квартири за місцем його тимчасового проживання в АДРЕСА_7 .

Під час огляду від 02.06.2017 року в присутності понятих ОСОБА_16 , ОСОБА_17 було вилучено ряд речей, які приєднано до кримінального провадження за постановлю слідчого ОСОБА_18 від 02.06.2017 року.

Предмети оглянуто 06.06.2017 року за постановлю слідчого ОСОБА_18 В зазначені місця проведення допущено описку в зазначені місці вилучення речей «смт. Стрижавка, магазин «Вагнес». Однак, як вбачається з самого змісту протоколу огляду речей, вказаний перелік відповідає переліку речей вилучених під час слідчої дії - огляду місця поді від 02.06.2017 року. Огляд був проведений слідчим ОСОБА_18 в присутності ОСОБА_8 . Вказана обставина шляхом співставлення речей підтверджує факт того, що вказані у постанові речі є речами вилученими під час слідчої дії проведеної 02.06.2017 року в м.Вінниця по вул. Замостянській. Речові докази були передані на зберігання потерпілому ОСОБА_8 .

Допит понятого ОСОБА_17 не проводився, за відмовою обвинуваченого від його допиту.

Свідок ОСОБА_16 суду показав, що ОСОБА_1 був присутній під час огляду від 02.06.2017 року, робив зауваження щодо вилучення речей, другого понятого він сам особисто підняв на поверх де проводилася слідча дія. Під протоколом містяться два підпису в графі «поняті». Один напроти прізвища « ОСОБА_16 », біля іншого підпису прізвище не зазначено, але в самому протоколі міститься вказівка, що дія проведена в присутності понятих « ОСОБА_16 , та ОСОБА_17 », з зазначенням адреси проживання, аркуші протоколу засвідчені підписами понятих.

Під час слідчого експерименту за участі ОСОБА_1 та двох понятих ОСОБА_12 та ОСОБА_13 ОСОБА_1 добровільно показав, як саме вчинив крадіжку і де лежали вкрадені ним речі у будинку належному ОСОБА_8 . При цьому показав, як виявив у будинку та вчинив крадіжку магнітофона, кабелю, двох водозмішувачів, а з гаражного приміщення вчинив крадіжку кабелю, який очистив, а потім здав на металобазі.

Вказана покази ОСОБА_1 були підтверджені у судовому засіданні показами допитаних свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , які показали, що під час слідчої дії ОСОБА_1 пояснення щодо вчинення ним крадіжок надавав добровільно, без тиску, та показав як саме пересувався по будинку ОСОБА_8 , які речи викрадав і звідки їх брав.

Свідок ОСОБА_7 опізнав особу ОСОБА_1 , як особу яка неодноразово здавав йому для реалізації електроприлади та інші речі.

Таким чином, вказані докази по кримінальному провадженню № №12017020100000605 від 02.06.2017 року, суд визнає належними і допустимими доказами, оскільки останні відповідають вимогам КПК України, а безпосередньо порушень вимог ст. ст. ст.87,99 КПК України, судом не встановлено, тобто останні прямо і непрямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні, як-то час, місце, спосіб вчинення кримінального правопорушення та інші обставини, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність і недостовірність, можливість та неможливість використання інших доказів та допустимими, враховуючи, що останні отримані у порядку встановленому КПК України.

Аналізуючи у сукупності досліджені у ході судового розгляду докази, зокрема, покази свідків, речові та письмові докази, до показань обвинуваченого ОСОБА_1 суд відноситься критично, як до таких, які направлені на ухилення від кримінальної відповідальності за скоєння інкримінованого правопорушення.

Несприйняття обвинуваченим, за його внутрішнім переконанням, наявності в його діях складу інкримінованого йому злочину, при вищевказаних обставинах - суд розцінює, як метод захисту. Належних доказів на спростування обвинувачення стороною захисту не надано.

Суд також зауважує, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані їм докази (параграф №34 рішення у справі Тейксейра де Кастро проти Португалії від 09.06.98 року, параграф №54 рішення у справі Шабельника проти України від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканність, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо.

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у постанові від 05.04.2018 року в справі № 658/1658/16-к зазначає, що кваліфікація злочину - це кримінально-правова оцінка поведінки (діяння) особи шляхом встановлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу злочину, передбаченому Кримінальним Кодексом, за відсутності фактів, що виключають злочинність діяння.

З положень Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про злочини проти власності» від 06.11.2009 року №10 слідує, що крадіжка, як злочин проти власності (ст. 185 КК України) - це викрадення, здійснюючи яке, винна особа вважає, що робить це непомітно для потерпілого чи інших осіб. Предметом злочинів проти власності є майно, яке має певну вартість і є чужим для винної особи: речі (рухомі й нерухомі), грошові кошти, цінні метали, цінні папери тощо, а також право на майно та дії майнового характеру, електрична та теплова енергія.

Відповідно до вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 КПК УКраїни. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_1 кваліфікуються за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло, інше приміщення, вчинена повторно.

Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Обставин, що відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 судом не встановлено.

Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 судом також не встановлено.

Згідно з п.3 ч.1 ст.65 КК України суд, призначаючи покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватися вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Стівен Вілкокс та Скотт Херфорд проти Сполученого Королівства, заяви № 43759/10 та 43771/12», зазначає, що хоча, в принципі, питання належної практики з призначення покарань в значній мірі виходить за рамки Конвенції, Суд допускає, що грубо непропорційний вирок (діяння та покарання) може кваліфікуватися, як жорстоке поводження, що суперечить статті 3 Конвенції, в момент його винесення.

Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особами винних, адже справедливість розглядається, як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню, так як Конституційний Суд України у Рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 зазначив, що: «Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема, права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Одним із проявів верховенства права, що закріплений у ст.8 КПК України, є положення про те, що людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Виходячи з аналізу вимог ст.2 КПК України, справедливість, як одна з основних засад права є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Ця позиція суду ґрунтується, в тому числі, на висновках Конституційного Суду України, викладених у рішенні від 02.11.2004 року №15-рп/2004 у справі №1-33/2004.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на відсутність як пом`якшуючих так і обтяжуючих вину обвинуваченого обставин, відомостей, що характеризують особу обвинуваченого, позицію обвинувача, щодо міри покарання та відбуття раніш призначеного покарання за вироком Вінницького міського суду від 15.06.2017 року, яке просить виконувати самостійно, позицію потерпілого, який наполягав на суворому покаранні, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_1 потребує умов ізоляції від суспільства, через що йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.3 ст.185 КК України, але не на максимальний термін.

При розгляді даного кримінального провадження суд керувався принципами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно статті 6 якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом; кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Визначене покарання обвинуваченому на переконання суду відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства, потерпілого та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.

З обвинуваченого ОСОБА_1 згідно ч.2 ст.124 КПК України на користь держави підлягають до стягнення витрати на залучення експертів по даному кримінальному провадженню за проведення судових експертизи, що становлять загальну суму 3 460,35 грн., згідно наданої довідки про витрати на проведення експертиз в кримінальному провадженні.

Міра запобіжного заходу зміні, скасуванню не підлягає.

Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 372,373, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати невинуватим у висунутому йому обвинуваченні за ч.3 ст.185 КК України за кримінальним провадженням, внесеним в ЄРДР за №12017020100000562 від 25.05.2017 року за недоведеності вчинення ним даного злочину.

Процесуальні витрати за кримінальним провадженням внесеним в ЄРДР за №12017020100000562 від 25.05.2017 року віднести на рахунок держави.

Цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди залишити без розгляду.

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі.

Вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 15.06.2017 року року за ч.3 ст.15, ч. 3 ст. 185 КК України виконувати самостійно.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту затримання - з 22 листопада 2017 року.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід відносно ОСОБА_1 залишити попередній - тримання під вартою.

На підставі ч.5 ст. 72 КК України в редакції (Закону №838-VIII), зарахувати ОСОБА_1 в строк відбування покарання строки попереднього ув`язнення в період з 22.11.2017 року до набрання даним вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на залучення експертів по даному кримінальному провадженню на загальну суму 3 460,35 грн.

Речові докази - матерчату сумку із червоними вставками з ручним возиком зеленого кольору, комплексний запаховий слід (пара матерчатих перчаток), запаховий слід із обертом слідоносієм, розвідний ключ, три фото сліду взуття, матерчату сумку синього кольору у якій знаходиться ручний інструмент, які зберігаються у кімнаті речових доказів Вінницького ВП ВВП ГУНП у Вінницькій області - знищіти.

Речові докази: водозмішувач «mitigeur plomberie» у заводській упаковці, водозмішувач в зоводській упаковці «РІEL», сервіз на шість персон Luminarc Lotusia Elen J 7127, 19 предметів, 6 стаканів для віски Jameson Whiskey Glasses, магнітофон SНАRP QT-CD45 сірого кольору, 6 фужерів, та 6 чарок, 4 сільнички у вигляді півнів та птахів, 2 чашки світлого кольору, кухонний молоток із ручкою зеленого кольору, підноси сріблястого кольору металеві, 2 овальної форми, 2 прямокутної із ручками, цукорницю сріблясту металеву, металеву чашку сріблястого кольору, металевий стакан сріблястого кольору, металеву тарілку сріблястого кольору, 2 металеві трубки для куріння сріблястого кольору, металевий підсвічник сріблястого кольору, 2 металеві чашки сріблястого кольору із двома ручками на кожній, чайник металевий сріблястого кольору, металеву квітку сріблястого кольору, металеву попільницю у вигляді коня золотистого кольору, металева картину у вигляді тарілки бронзового кольору, тарілку для ікри у вигляду риби жовтого металу, підніс металевий із ніжкою сріблястого кольору, наручні компаси у кількості сім штук, металевий підсвічник бронзового кольору, 3 ніжки до підсвічників бронзового кольору, 2 керамічні деталі невідомого походження, 2 невеликі деталі невідомого походження із зображенням голови лева, 2 металеві частини невідомого походження сріблястого кольору, 2 металеві частини овальні та 2 прямокутні невідомого походження сріблястого кольору, 3 флешки комп`ютерні, 2 револьвери (макети) невеликого розміру, 3 ножі металеві сріблястого кольору, вазу бірюзового кольору, 3 штори жовтого, бірюзового та червоного кольору, поліетиленовий пакет із ґудзиками жовтого кольору 8 штук, поліетиленовий пакет із центами 8 штук, поліетиленовий пакет і монетами Польщі 8 штук, із радянськими 5 штук, та 3 невідомого походження, полімерну коробку із залишками ланцюжків різного роду, 3 брошки у вигляді лебедя, сови та черепахи, значок Леніна, значок Вічний вогонь, значок про вищу освіту, підвіска із каменем, годинник, годинник металевий, підвіску невідомого походження, два браслети, підвіску із зображенням літака, картину бронзового кольору круглої форми, годинник на підставці, вазу синього кольору, прибор для суші у вигляді самурая, світильник прямокутної форми, люстру у вигляді квітів, згортки полотен картин чотири штуки, музичні пластинки 11 штук, передані на зберігання потерпілому ОСОБА_8 - повернути в повне розпорядження власника.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд Вінницької області шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається засудженому та прокурору.

Суддя І.А. Ганкіна