Рішення № 87662491, 17.02.2020, Широківський районний суд Дніпропетровської області

справа № 197/1376/19

провадження № 2/197/340/20

ШИРОКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2020 року смт Широке

Широківський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Охнач О.В.,

за участі:

секретаря судового засідання: Гетьманенко О.І.,

розглянувши в приміщенні суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини, дружини

ВСТАНОВИВ:

Позивач 25.11.2019 р. звернулася до Широківського районного суду Дніпропетровської області з позовом, до відповідача і просила суд стягнути з відповідача на її користь:

- аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі ј частини з усіх видів його заробітку (доходів) щомісяця,

- аліменти на її утримання в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходів) щомісяця і до досягнення дитиною трирічного віку.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що сторони мають дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебувають в зареєстрованому шлюбі, позивачка перебуває у відпустці по догляду за дитиною до трьох років, відповідач на її утримання та на утримання дитини ніякої матеріальної допомоги не надає.

Ухвалою судді від 10 грудня 2019 року позовна заява прийнята судом до розгляду та призначено судове засідання в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с. 16-17).

Позивачка, повідомлена у встановленому законом порядку про час та місце судового засідання, в судове засідання не з`явилася, від неї надійшла заява, в якій вона просила справу розглянути за її відсутності, позов підтримала в повному обсязі. Проти ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів не заперечувала (а.с. 38).

Відповідач повідомлявся про день та час місце розгляду справи в порядку, передбаченому ч. 11 ст. 128 ЦПК України, через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади, в судове засідання повторно не з`явився, про причини неявки суд не повідомив (тобто не з`явився без поважних причин), відзив до суду не подав. Ніяких клопотань, заяв від цієї особи до суду не надходило.

Третя особа ОСОБА_3 , повідомлена у встановленому законом порядку про час та місце судового засідання, в судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила (тобто не з`явився без поважних причин), пояснень суду не подавала.

За письмової згоди позивача суд вважає за можливе розглянути дану справу в порядку ст. 280 ЦПК України за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів і ухвалити заочне рішення.

Також, враховуючи, що сторони не прибули в судове засідання, а позивач заявила клопотання про розгляд справи у її відсутності, а перешкод для розгляду справи судом не встановлено, то суд вважає за можливе здійснювати судовий розгляд у судовому засіданні без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до Свідоцтва про народження дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є донькою позивача та відповідача у справі (а.с. 6).

Сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі (а.с. 5).

Дитина проживає з позивачкою (а.с. 8).

Відповідач матеріальну допомогу на утримання дитини та позивачки не надає.

Відповідно до ст. 17 Закону України від 23.02.2006 N 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело прав.

Крім цього, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до принципу N 4 Декларації прав дитини дитині має належати право на здорове зростання і розвиток; з цією метою спеціальний догляд і охорона повинні бути забезпечені як їй, так і її матері, включаючи допологовий і післяпологовий догляд. Дитині має належати право на належне харчування, житло, розваги і медичне обслуговування.

Положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини та приписи ч. ч. 7, 8 ст. 7 СК України зобов`язують суд при вирішенні будь - яких питань щодо дітей виходити із якнайкращого забезпечення їх інтересів.

Відповідно ст. 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яку ратифіковано Постановою ВР України №789-ХІІ від 27.02.1991 року визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Як випливає зі ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року № 2402-ІІІ, з відповідними змінами та доповненнями, кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 5 Протоколу N 7 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом N 475/97-ВР (475/97-ВР) від 17.07.97 року) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.

Обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття визначено ст. 51 Конституції України та ст. 180 СК України. Обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька.

Згідно ч. ч. 2, 3 ст. 181 СК України, за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно з ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Визначаючи вказаний розмір аліментів, суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Згідно з ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду з дня пред`явлення позову.

Також суд враховує, що при стягненні з відповідача аліментів на утримання дитини в розмірі 1\4 частини його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, буде цілком узгоджуватися з вимогами ч. 3 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження».

При вирішенні позовних вимог щодо стягнення на утримання позивачки до досягнення дитиною трьох років, суд керується наступним.

Згідно з ч. ч. 2, 4 ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

У відповідності до ч. 2 ст. 91 СК України жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, мають право на утримання в разі проживання з нею, ним їхньої дитини, відповідно до частин другої - четвертої статті 84 та статей 86 і 88 цього Кодексу.

Отже, матеріальне становище позивача, з якою проживає дитина, правового значення не має, а вирішальним є наявність у чоловіка - батька дитини можливості надавати матеріальну допомогу дружині.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, які передбачають рівність прав сторін щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості та обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд погоджується з позицією Верховного Суду України, викладеною у п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», згідно якої у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Таким чином, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

На підставі ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Як встановлено п. 3 ч. 12 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про стягнення аліментів - сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців.

Згідно ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставки судового збору встановлюються з позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, 1 % ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2019 рік» від 23.11.2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіб (з розрахунку на одну особу) становить з 01.01.2019 року 1921 грн.

Мінімальна ставка судового збору станом на 01.01.2019 року 768,40 грн.

Ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення аліментів.

З відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 768,40грн.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).

На основі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 84, 91, 180, 182, 183, 191 Сімейного кодексу України, ст. ст. ст. ст. 81, 141, 247, 263, 265, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Свистунове Широківського району Дніпропетровської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки с. Миролюбівка Широківського району Дніпропетровської області, яка проживає: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , аліменти на утримання дитини, а саме: дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ј частини з усіх видів його заробітку (доходів) щомісяця, починаючи з 25.11.2019 року до досягнення дитиною повноліття, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Свистунове Широківського району Дніпропетровської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки с. Миролюбівка Широківського району Дніпропетровської області, яка проживає: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на її утримання в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 25.11.2019 року і до досягнення дитиною – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Свистунове Широківського району Дніпропетровської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір у сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Допустити негайне виконання рішення суду про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня отримання його копії.

Повний текст судового рішення складений 17.02.2020 року. Саме ця дата є датою ухвалення цього рішення.

Учасники справи (данні):

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживає: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Третя особа – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка проживає: АДРЕСА_1 .

СУДДЯ О.В.ОХНАЧ