Рішення № 87662114, 13.02.2020, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/4920/19

2-а/214/45/20

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

13 лютого 2020 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді Прасолова В.М.

при секретарі – Улятовській М.О.

за участю представників позивача – Крикуна П.А., Пахомової Д.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача Макаренко О.Ю. звернувся до суду з позовом до поліцейського взводу №1 роти №2 батальйону №1 полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції національної поліції України капрала поліції Корєнєва В.А. (далі за текстом «інспектор») в якому просить: скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення від 31 жовтня 2018 року, складену інспектором про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 2 ст. 122 та ч. 1 ст. 126 КУпАП; провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП України, за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 122, ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

В обґрунтування позову наводить наступне. 31 жовтня 2018 року інспектором було винесено оскаржувану постанову, яка безпосередньої на місці зупинки транспортного засобу не складалась, а відтак, в ній відсутній підпис ОСОБА_1 про одержання. Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що 29 жовтня 2018 року о 01 год. 22 хв. в м. Кривий Ріг, Покровський р-н, на регульованому перехресті вул. Січеславська – вул. Сержанта Рзянкіна водій ОСОБА_1 , керувавши транспортним засобом «Тойота» д.н.з. НОМЕР_1 (далі за текстом «автомобіль «Тойота»), при червоному сигналі світлофора не зупинився перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), а саме здійснив заїзд за неї двома осями, чим порушив п.п. 16.3., 8.10. Правил дорожнього руху України, а також не мав при собі полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив п. 2.1. ґ Правил дорожнього руху України, чим скоїв адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 122 та ч. 1 ст. 126 КУпАП. Відповідно до ч. 2 ст. 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів. Згідно ч. 1 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Вважає, що притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є незаконним, необґрунтованим та недоведеним, а вказана постанова підлягає скасуванню з наступних підстав. У відповідності до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію», поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Отже, згідно Конституції України та Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський, під час виконання своїх службових обов`язків, зобов`язаний діяти виключно на підставі, у порядку, у межах повноважень та у спосіб визначений Конституцією України, Законами України, зокрема Кодексом України про адміністративні правопорушення, іншими нормативно-правовими актами, що регламентують діяльність поліції. Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом – КАС України) розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Частиною 1 ст. 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Вказує, що ОСОБА_1 правил дорожнього руху України, зокрема п. 2.1. ґ не порушував, так як мав чинний поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ7796582, що підтверджується витягом з Централізованої бази даних МТСБУ. Проїзд перехрестя на забороняючий сигнал світлофору ним не здійснювався, на місці зупинки транспортного засобу, відповідачем не було надано жодних доказів наявності в діях позивача порушень Правил дорожнього руху, у зв`язку із чим, виникла необхідність дослідження всіх наявних у відповідача доказів в судовому засіданні. Наполягає, що оскаржувану постанову винесено з порушенням вимог ст. 283 КУпАП, оскільки в постанові зазначено два правопорушення, але не визначено за яке саме з них на ОСОБА_1 накладено стягнення. При винесенні постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, поліцейський ОСОБА_2 не врахував вимоги ст. 36 КУпАП, яка передбачає порядок накладення адміністративних стягнень при вчиненні кількох адміністративних правопорушень. Зі змісту ст. 36 КУпАП слідує, що при вчиненні особою двох або більше правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. Зазначає, що при прийнятті по справі рішення, відповідач не дотримався вимог вказаних норм закону та прийняв постанову з порушенням норм ст. ст. 36 та 283 КУпАП. Вказує, що відповідач порушив вимоги щодо процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, виходячи з наступного. Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично - дорожній мережі. Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи, зокрема, про порушення Правил дорожнього руху (частини перша, друга, третя і п`ята статті 122 та частина перша, друга і четверта статті 126). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Згідно ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу. Статтею 283 КУпАП, зокрема визначено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу. Процедуру оформлення поліцейськими підрозділами патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов`язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція (далі - поліцейський), матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, визначено Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою наказом МВС України від 07.11.2015 р. за № 1395 (далі - Інструкція № 1395). Пунктом 4 р.1 Інструкції № 1395 передбачено, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених, зокрема частиною другою статті 122 та статтею 126 КУпАП. Стаття 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Статтею 268 КУпАП визначені права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Так, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Вкаує, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. Крім того, відповідно до п. 8 р. ІІІ Інструкції № 1395 справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За відсутності цієї особи справа розглядається лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. 29.10.2018 р. ОСОБА_1 отримав повідомлення про запрошення до підрозділу патрульної поліції для розгляду вчиненого ним вищевказаного адміністративного правопорушення. Через відсутність можливості прибути на зазначену в повідомленні дату (31.10.2018 р.), ОСОБА_3 П ОСОБА_4 , через канцелярію полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровський області Департаменту патрульної поліції національної поліції України, було подано клопотання про відкладення розгляду адміністративного правопорушення на іншу дату та надання йому часу для залучення адвоката. Однак, дане клопотання було проігноровано відповідачем, а тому порушено ним право позивача на розгляд справи про адміністративне правопорушення на засадах рівності громадян, як це передбачено ст. ст. 248-249 КУпАП. Зазначає, що під час винесення оскаржуваної постанови відповідач не надав позивачу можливості у повному обсязі скористатися правами, передбаченими ст. 268 КУпАП. Крім того, в пункті 8 оскаржуваної постанови не містить підпису особи яка притягується до адміністративної відповідальності в підтвердження роз`яснення такій особі прав, передбачених ст. 268 КУпАП та строків оскарження постанови, передбачених ст. 289 КУпАП. Наведене свідчить, що під час винесення оскаржуваної постанови були порушені норми чинного законодавства, які гарантують особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, право на об`єктивний та справедливий розгляд справи. Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 78 цього Кодексу. Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Наполягає, що відповідач у справі зобов`язаний довести правомірність рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та, зокрема, довести факт вчинення позивачем порушення Правил дорожнього руху відповідними доказами. Зі змісту постанови вбачається, що начебто вчинені ОСОБА_1 порушення були зафіксовані на нагрудні камери 00169 та 00101, при цьому, в графі 8 оскаржуваної постанови (додатки) не зазначено, що будь-які відеозаписи є додатками до неї. На місці зупинки транспортного засобу вказані відеозаписи ОСОБА_1 для огляду не надавались.

Під час розгляду справи за клопотанням представника позивача до участі в справі залучений правонаступник інспектора - Департамент патрульної поліції.

Також заявлялося клопотання про залучення Департаменту патрульної поліції в якості третьої особи, в задоволенні якого судом відмовлено.

Також заявлялося клопотання про відкладення розгляду справи, яке задоволено.

У судове засідання 13 лютого 2020 року, коли проводився розгляд справи по суті, позивач та його представник не прибули, останній подав заяву про розгляд справи за його відсутності, зазначивши, що позов підтримує повністю.

Правонаступник первісного відповідача у судове засідання не прибув, про час та міс це розгляду справи був належно повідомлений, відзив на позов не подав.

Разом з тим, при поданні клопотання про залучення Департаменту патрульної поліції в якості третьої особи, від нього надішли пояснення, в яких він заперечує проти задоволення позову. При цьому зазначив наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 52 Закону України «Про дорожній рух» контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль). Пунктом 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» зазначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. Відповідно до п.п. 16.3 ПДР України – У разі необхідності надання переваги в русі транспортним засобам, які рухаються по перехрещуваній дорозі, водій повинен зупинити транспортний засіб перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінією) або 1.13, світлофором так, щоб бачити його сигнали, а якщо вони відсутні — перед краєм перехрещуваної проїзної частини, не створюючи перешкод для руху пішоходів. Відповідно до п.п. 8.10 ПДР України, у разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком «стоп», якщо їх немає — не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках — перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів. Відповідно до п.п. 2.1(ґ) ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: поліс (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення). Вказує, що поліцейським ОСОБА_2 , під час патрулювання 29.10.2018 року було помічено, що у м. Кривому Розі, Покровському районі, водій ОСОБА_1 , як з`ясувалося після зупинки, керуючи автомобілем «Тойота» на перехресті вул. Січеславська – Сержанта Рзянкіна при червоному сигналі світлофора не зупинився перед дорожньою розміткою 1.12(стоп лінія), а саме здійснив заїзд за неї двома осями, чим порушив п.п. 16.3, 8.10 ПДР України, а також після зупинки не мав при собі полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних ТЗ, чим порушив п.п. 2.1(ґ). Згідно зі ст. 251 КУпАП, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи на підставі доказів, тобто будь-яких фактичних даних, які встановлюються постановою про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами. Відповідно до ст. 252 КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Після того, як було даний транспортний засіб зупинено, поліцейський ОСОБА_2 підійшов до позивача, представився згідно з п. 3 ст.18 Закону України " Про Національну поліцію", після чого згідно з п.1.1 та п.2 ст.35 вказаного Закону повідомив про те що ведеться відеофіксація та причину зупинки, а саме те, що водій на перехресті вул. Січеславська – Сержанта Рзянкіна при червоному сигналі світлофора не зупинився перед дорожньою розміткою 1.12(стоп лінія), а саме здійснив заїзд за неї двома осями, чим порушив п.п. 16.3, 8.10 ПДР України. Після цього попросив пред`явити посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб та поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних ТЗ. Після чого було виявлено, що позивач не має при собі поліса обов`язкового страхування власників наземних ТЗ, що є порушенням п.п. 2.1(ґ) ПДР України. Зазначає, що переконавшись, що вимоги ст. 278 КУпАП виконані, інпекторо перейшов до розгляду справи. Зачитав позивачу його права зазначені у ч.1 ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України. Після чого позивач забажав скористатися своїм правом на право користуватися юридичною допомогою та заявив усне клопотання про перенесення розгляду справи на іншу дату, дане клопотання було задоволено , з позивачем було прийнято рішення перенести розгляд справи на 31.10.2018 року, для розгляду вчиненого позивачем адміністративного правопорушення за місцезнаходженням м. Кривий Ріг Саксаганський р-н, вул. Волгоградська б. 11, відділ адміністративної практики, також позивача, було ознайомлено з тим, що у разі його неприбуття та відсутності клопотання про відкладення розгляду справи, справа про адміністративне правопорушення розглядатиметься відповідно до вимог статті 268 КУпАП, а саме за відсутності позивача данні твердження підтверджуються копією повідомлення про запрошення до підрозділу патрульної поліції, що додається. 31.10.2018 року позивач на розгляд справи не з`явився, клопотань щодо відкладення розгляду справи від нього не надходила та справу було розглянуто відповідно до вимог ст.. 268 КУпАП. Після з`ясування усіх фактичних даних поліцейським ОСОБА_2 було встановлено наявність адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП та ч. 1 ст. 126 КУпАП, за що передбачено відповідальність у вигляді накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Зазначає, що за результатами розгляду адміністративної справи та з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, мною було законно та обґрунтовано, з дотриманням норм чинного законодавства до позивача застосовано адміністративне стягнення – штраф у розмірі 425 грн., шляхом винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення відповідно до статті 285 КУпАП оголошується негайно після закінчення розгляду адміністративної справи. Не огоджується з твердженням позивача про те, що що поліцейським ОСОБА_2 було порушено ст.. 283 КУпАП, а саме не визначено за яке правопорушення було накладено стягнення. Відповідно до ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень. Вказує, що позивачем було порушенно ч.2 ст. 122 та ч. 1 ст. 126, санкція даних статей передбачає накладення стягнення у вигляді штрафу в сумі двадцяти п`яти неоподаткованих мінімумів громадян, позивача було притягнуто до відповідальності саме за перше порушення, а саме за те що позивач на перехресті вул. Січеславська – Сержанта Рзянкіна при червоному сигналі світлофора не зупинився перед дорожньою розміткою 1.12(стоп лінія), а саме здійснив заїзд за неї двома осями, чим порушив п.п. 16.3, 8.10 ПДР України, на момент розгляду справи головним доказом був відеозапис з автомобільного реєстратора на якому було зафіксовано, як позивач на перехресті вул. Січеславська – Сержанта Рзянкіна при червоному сигналі світлофора не зупинився перед дорожньою розміткою 1.12(стоп лінія), а саме здійснив заїзд за неї двома осями. Але відповідно до п. 9 розділу 14 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі матеріали про адміністративні правопорушення (сторінки яких нумеруються та прошиваються) зберігаються в підрозділах поліції за місцем прийняття рішення протягом трьох років з дня накладення адміністративного стягнення. Після закінчення визначеного строку матеріали про адміністративні правопорушення підлягають знищенню комісією у складі не менше трьох осіб. Персональний склад комісії затверджується керівником відповідного підрозділу поліції. За наявності технічної можливості матеріали про порушення правил дорожнього руху, зафіксовані за допомогою фото- і кінозйомки, відеозапису, зберігаються в підрозділі поліції в електронному вигляді протягом одного місяця з дати фіксації порушення, а у випадку наявності інформації про оскарження - протягом строку оскарження та розгляду справи, у зв`язку з вищевикладеним відеозапис з нагрудних відео реєстраторів поліцейського та відеозапис факту правопорушення не збереглися. Статтею 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків. Згідно до ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Вважає, що відповідачем винесено постанову відповідно до ст. 258 КУпАП, вона є правомірною та такою, що не підлягає скасуванню.

Під час розгляду справи безпосередньо досліджені наступні письмові докази: постанова (а.с.18), посвідчення (а.с.19), поліс (а.с.20, 21), повідомлення (а.с.43).

Відповідно до ст. 73 КАС України, суд вважає належними доказами постанову (а.с.18) та повідомлення, так як вони стосуються факту накладення на позивача адміністративного стягнення.

Відповідно до ст. 73 КАС України, суд вважає належними доказами посвідчення (а.с.19) та поліс (а.с.20, 21) так як вони стосуються права позивача керувати транспортними засобами та страхування автомобіля.

Відповідно до ст. 74 КАС України, суд вважає допустимими доказами постанову (а.с.18), посвідчення (а.с.19), поліс (а.с.20, 21), повідомлення (а.с.43), які одержані з дотриманням вимог КАС України.

Згідно ст. 75 КАС України, постанову (а.с.18), посвідчення (а.с.19), поліс (а.с.20, 21), повідомлення (а.с.43), суд вважає достовірними доказами.

Твердження представника позивача, які містяться в позові, про те, що позивач не вчиняв правопорушення, відповідачем не спростовані, а тому суд вважає ці пояснення достовірними.

Твердження представника позивача, які містяться в позові, про те, що позивач подавав клопотання про відкладення розгляду адміністративного правопорушення на іншу дату та надання йому часу для залучення адвоката не підтверджені доказами, а тому суд їх вважає недостовірними.

На підставі ст. 76 КАС України, оцінивши безпосередньо, всебічно, повно та об`єктивно досліджені у судовому засіданні докази, суд вважає їх достатніми для встановлення наступних обставин. При цьому суд керується вимогами ст.77 ч.2 КАС України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

29 жовтня 2018 року о 01 год. 22 хв. в м. Кривий Ріг, Покровський р-н, на регульованому перехресті вул. Січеславська – вул. Сержанта Рзянкіна водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Тойота», при червоному сигналі світлофора не здійснив заїзд за стоп-лінію. Позивач мав при собі поліс страхування. Вказані обставини встановлені змістом позову, полісом (а.с.20, 21), не спростовані відповідачем.

За клопотанням позивача розгляд справи був перенесений на 31 жовтня 2018 року, що встановлено зі змісту позову та повідомлення (а.с.43).

31 жовтня 2018 року ОСОБА_1 для розгляду справи не з`явився, що встановлено позовом.

31 жовтня 2018 року інспектором винесена постанова, згідно якої 29 жовтня 2018 року водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Тойота» при червоному сигналі світлофора не зупинився перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), а саме здійснив заїзд за неї двома осями, чим порушив п.п. 16.3., 8.10. Правил дорожнього руху України, а також не мав при собі полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив п. 2.1. ґ Правил дорожнього руху України, чим скоїв адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 122 та ч. 1 ст. 126 КУпАП. Даною постановою до позивача застосовано стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн. 00 коп.

При вирішенні справи, суд застосовує норми права, які передбачені Конституцією України, КУпАП, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Законом України «Про Національну поліцію», «Правилами дорожнього руху», затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року (далі за текстом «Правила»).

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення, повинна містити викладення обставин, установлених при розгляді справи. У відповідності до ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин, вирішення її в точній відповідності до закону. Як встановлено ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) повинні з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення.

Частиною 2 ст.122 КУпАП передбачена відповідальність за порушення водієм транспортного засобу правил зупинки. Відповідно до п.п. 8.10 Правил, у разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком «стоп», якщо їх немає — не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках — перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів.

У судовому засіданні встановлено, що позивач вказаний пункт правил не порушував. Тому, в діях позивача відсутній склад правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 2 КУпАП.

Частиною першою статті 126 КУпАП передбачена відповідальність водіїв транспортних засобів за те, що особа не має при собі або не пред`явила у випадку, передбаченому законом, не пред`явила для перевірки поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Як передбачено ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

Як передбачено п. 31.4.3 а) Правил, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством, якщо режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу.

У судовому засіданні встановлено, що на автомобілі «ВАЗ», яким керував позивач, номерний знак був освітлений, тому інспектор зупинив автомобіль з порушенням вимог закону.

Стаття 53 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», передбачає обов`язки відповідних підрозділів Національної поліції щодо перевірки…та…контролю…обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, посадові особи відповідних підрозділів Національної поліції, що мають право здійснювати контроль за дотриманням правил дорожнього руху, перевіряють документи водія транспортного…засобу, які підтверджують наявність чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Відповідно п.2 ст. 21 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» контроль за наявністю договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється відповідними підрозділами Національної поліції при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод. На думку суду положення ст. 21 п.2 вказаного Закону узгоджуються з положеннями ст. 53 цього Закону і обидві норми передбачають право посадових осіб поліції перевіряти наявність полісу.

Як передбачено підпунктом ґ) п. 2.1. Правил, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, зокрема, поліс (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідно до п. 2.4. Правил, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.

Таким чином, з сукупності вказаних норм вбачається, що поліцейський при зупиненні транспортного засобу наділений правом вимагати пред`явити зазначений поліс, а водій зобов`язаний цю вимогу виконати. Але таке зупинення має бути законним.

У судовому засіданні встановлено, що позивач був зупинений за те, що начебто зупинився з порушенням вимог Правил, але у судовому засіданні встановлено, що цього порушення позивач не допускав. Тому суд приходить до переконання, що підстав для зупинення позивача не малося, а отже вимагати пред`явлення полісу, підстав не було.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом; провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності; застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст.245 ч.2 п.2 КАС України, у разі задоволення позову, суд може визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт.

Згідно до ст. 293 КУпАП, орган, який розглядає скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення, має повноваження скасувати постанову і закрити справу. Відповідно до ст. 247 КУпАП, розпочате провадження по справі про адміністративне правопорушення може бути закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

На переконання суду, інспектор при розгляді справи про адміністративне правопорушення, діяв в порушення вимог ст. 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин, вирішив справу з порушенням вимог закону.

Дійшовши до переконання, що при винесенні постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності інспектор діяв з порушення вказаних вимог КУпАП, суд вважає, що інспектор притягнув позивача до адміністративної відповідальності необґрунтовано. Отже маються підстави для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Дослідивши письмові докази, суд на підставі ст.9 КАС України, відповідно до якої розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, у межах позовних вимог, вважає, що позов належить задовольнити.

Керуючись ст.19 Конституції України, ст.ст.7, 121, 245, 247, 280, 283 КУпАП, ст. ст.21, 53 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.35 Закону України «Про Національну поліцію», ст. ст. 9, 73-77, 241-246 КАС України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Департаменту патрульної поліції (місцезнаходження: м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, ЕГРПОУ 40108646) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення – задовольнити повністю.

Скасувати постанову про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в вигляді штрафу в сумі 425 грн. 00 коп., винесену 31 жовтня 2018 року поліцейським взводу №1 роти №2 батальйону №1 полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції капралом поліції Корєнєвим Владиславом Анатолійовичем за ч. 2 ст. 122 та ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.2 КУпАП, закрити за відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 126 ч.1 КУпАП, закрити за відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів, з дня його проголошення; якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу.

Головуючий суддя: В.М. Прасолов